В дисертації наведено наукове обґрунтування та результати апробації методу обчислення концентрацій і витрат розчинених хімічних речовин в гідростворах річок Гірського та Передгірського Криму з урахуванням генетичних складових водного стоку (підземної та поверхневої). У дисертації вперше для території Криму вирішені наступні задачі: 1. На основі аналізу багаторічного (1965-2003 рр.) базового гідрохімічного моніторингу річкових вод Криму встановлено, що мінералізація та концентрації деяких головних іонів залежать як від водного режиму річок, так і гідрогеологічних умов водозборів та водогосподарських перетворень на річках. 2. Зв’язок між витратами води та мінералізацією, а також концентраціями окремих елементів сольового складу не завжди має вигляд оберненого ступеневого зв’язку, як на більшості рівнинних річок, оскільки в залежності від фаз водного режиму та гідрогеологічних і кліматичних умов мають місце дещо інші залежності. Зокрема, встановлено, що для зимових паводків, сформованих під час відлиг, спочатку мінералізація зменшується при збільшені витрат води, далі вона дещо збільшується – відбувається винос речовин, що накопичилися у поверхневому шарі ґрунту, який у цей період вже відтанув, надалі, після збіднення на речовини цього шару ґрунту, при збільшені витрат води мінералізація зменшується; для літніх паводків також спостерігаються збільшення мінералізацій у періоди підйому рівнів води і подальше зменшення її – у періоди піків та спаду. Ці зв’язки дозволили підвищити інформативність даних про хімічний склад води річок та обґрунтувати метод обчислення виносу хімічних речовин за генетичними складовими стоку води. 3. Виявлені особливості формування стоку води та хімічного складу карстових вод, які є початком і джерелом фактично всіх річок Гірського Криму та суттєво впливають на їх водний і гідрохімічний режими. Гідродинамічні зв'язки між областями живлення і розвантаження карстових вод існують головним чином тільки у верхніх частинах розрізів гірських масивів. З віддаленням від гір об'єми карстових вод зменшуються, а з віддаленням на північ та схід від Зовнішньої гряди вони майже зовсім зникають. За хімічним складом води вони – прісні з мінералізацією 300-500 мг/дм3. 4. Обґрунтовано та апробовано метод обчислення добового виносу розчинених хімічних речовин для невеликих річок Гірського Криму з урахуванням генетичних складових стоку води, що дозволило розрахувати за різні інтервали часу (добу, декаду, місяць, рік та багаторіччя) концентрації та витрати окремих елементів сольового складу (кальцію, магнію, натрію, хлору, сульфатів, гідрокарбонатів) і мінералізації у 22 річкових гідростворах. 5. Доведено, що на річках Криму середня частота спостережень за хімічним складом води повинна складати не менш 42 разів на рік
(з урахуванням всіх фаз водного режиму). 6. На основі результатів розрахунку середньорічних величин іонного стоку встановлені закономірності виносу розчинених хімічних речовин на річках Кримського півострова в залежності від морфометричних характеристик водозборів. Зокрема, мінералізація за довжиною всіх річок збільшується при зростанні відстані від витоків, що пов’язано з припливом високомінералізованих підземних вод та перехопленням поверхневого стоку у водосховищах. З іншого боку, на річках Північно-Східних схилів Кримських гір одержані задовільні обернені зв’язки питомих концентрацій розчинених речовин з розмірами водозборів, що обумовлено відповідним зменшенням частки дренованих запасів підземних вод. 7. На прикладі Альмінського водосховища запропоновано спосіб використання добових величин іонного стоку та закономірностей його протікання впродовж року для оцінки змін концентрацій хімічних речовин у водосховищах і в першу чергу для розрахунків коефіцієнтів водообміну та водовідновлення. Для кожного місяця були розраховані значення мінералізації води у водосховищі, з урахуванням впливу процесів водовідновлення і концентрації приточної води з різними витратами. | 