В дисертації наведено науково-теоретичне узагальнення та вирішення актуальної науково-прикладної проблеми урології – встановлення ролі метаболічних зрушень з боку органів сечової системи в патогенезі клінічного перебігу обструктивної нефропатії і на їх основі розроблено диференційований підхід до способу відновлення відтоку сечі та комплексного застосування метаболізм коригуючих засобів, що дозволило підвищити ефективність лікування. 1. Встановлено, що обструктивна нефропатія у 91,1% хворих є суправезикальною, а у 8,9% інфравезикальною, в т.ч. у 74,3% односторонньою та 22,7% двосторонньою, у 36,4% призводить до розвитку порушень сумарної функції нирок. 2. Встановлено, що хворі з обструктивною нефропатією характеризуються певним сталим поєднанням головних клінічно-вагомих синдромів – альгічного у 94,6 %, уродинамічного у 98,2 %, функціонального у 36,4 %, запального у 90,9 %, які обумовлюють клінічний перебіг обструктивної нефропатії та диференційований алгоритм подальшого комплексного лікування. 3. Виявлено, що в організмі хворих з обструктивною нефропатією внаслідок істотних порушень вуглеводно-фосфорного обміну на 21,2 % знижується енергетичний потенціал окислювально-відновлювальних процесів, на 25% змінюється співвідношення інтенсивності анаеробної та аеробної фаз окислення вуглеводів, на 25,9% зменшується інтенсивність процесів детоксикації. 4. Встановлено, що серед хворих з обструктивною нефропатією, ускладненою інфекційно-запальним процесом, функціональними та метаболічними розладами з боку органів сечової системи у 10,9% випадків спостерігається гостра ниркова недостатність, хронічна ниркова недостатність представлена І ступенем у 10,0%, ІІ,ІІІ та ІV у 9,1%, 4,5% та 1,8% відповідно. 5. Вибір методів та технологій відновлення пасажу сечі із верхніх сечових шляхів повинен бути диференційованим в залежності від причин розвитку обструктивної нефропатії. У випадках відсутності органічних порушень, малоінвазивні дренуючі операції виконані у 63,6%, при обструкціях органічного походження відкриті хірургічні втручання - у 36,3% спостережуваних пацієнтів. 6. Доведена висока ефективність використання метаболізм коригуючої терапії в лікуванні хворих із обструктивною нефропатією на прикладі препарату Антраль, який в комплексі з диференційованими методами усунення обструкції забезпечує ефективне відновлення функціональної спроможності структурних елементів ниркової тканини у 91,6% випадків та стабілізацію її мембранних структур у 85,7% спостереженнях, а також на 16% підвищує спроможність антибактеріальної терапії до бактеріологічної ерадикації. Практичні рекомендації. 1. Встановлення належності пацієнта до одного з 3 найважливіших контингентів хворих з обструктивною нефропатією, що поєднують в собі присутність комбінації з визначених основних синдромів – алгічного, уродинамічного, функціонального та запального дозволяє вичерпно оцінити об’єктивний статус хворого, визначити алгоритм подальшого комплексного лікування та прогноз захворювання. 2. При виборі метода дренування верхніх сечових шляхів необхідно враховувати етіологію обструктивного фактора (зовнішньо- або внутрішньо обумовлену обструкцію, супра- або інфравезикального ґенеза), функціональний та морфологічний стан нирок і сечоводів, фазу супутнього інфекційно-запального процесу в нирках, загальний стан хворого та характер інтеркурентних захворювань. 3. З метою забезпечення подовженого, адекватного дренування верхніх сечових шляхів із одночасним високим антибактеріальним ефектом в порожнинній системі нирки доцільним є використання запропонованих катетера для довготривалого дренування і введення лікарських речовин у верхні сечові шляхи та стента із зірчастим фігурним профілем. 4. Для підвищення ефективності лікування хворих з обструктивною нефропатією комплекс лікувальних заходів доцільно доповнити призначенням метаболізм коригуючого препарата Антраль, який створює позитивний вплив на функціональну спроможність нирки, перебіг метаболічних процесів в ній та сприяє ліквідації активного інфекційно-запального процесу у сечовій системі. |
