Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Агрохімія


Стасінєвич Олександр Юрійович. Вплив тривалого застосування добрив у сівозміні на родючість чорнозему опідзоленого Правобережного Лісостепу України, врожай та якість сортів ячменю ярого : дис... канд. с.-г. наук: 06.01.04 / Уманський держ. аграрний ун-т. — Умань, 2007. — 172арк. — Бібліогр.: арк. 139-161.



Анотація до роботи:

Стасінєвич О.Ю. Вплив тривалого застосування добрив у сівозміні на родючість чорнозему опідзоленого Правобережного Лісостепу України, врожай та якість сортів ячменю ярого. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія. Національний аграрний університет, Київ, 2007.

В дисертаційній роботі викладені результати впливу тривалого (40 років) застосування органічних і мінеральних добрив на продуктивність польової сівозміни, зміну показників родючості ґрунту та проведено комплексну оцінку його родючості в досліді; на підставі аналізу літературних джерел і власних досліджень виділено модель комплексної оцінки рівня родючості чорнозему опідзоленого польової сівозміни і найбільш придатною є методика ГИРЗ – вивчення показника зведеного ґрунтового балу (ЗГБ), який враховує такі показники: вміст гумусу в орному шарі; кислотність ґрунту; вміст азоту, рухомих форм фосфору і калію; суми поглинутих основ ґрунтом.

Наведено результати досліджень щодо впливу тривалого застосування добрив у польовій сівозміні, метеорологічних умов року та біологічних особливостей сорту на продуктивність сортів ячменю ярого. За високих доз застосування добрив у польовій сівозміні (Гній 13,5 т/га + N67P101K54) в середньому за три роки формувався такий рівень врожайності сортів ячменю ярого: Гетьман – 4,70 т/га; Миронівський–92 – 4,54; Толар – 4,53; Невада – 4,28; Звершення – 4,16 т/га. Застосування еквівалентної кількості мінеральних добрив знижувало врожайність зерна на 13–20% в залежності від сорту. При вирощуванні ячменю ярого на пивоварні цілі за низьких доз органо-мінеральної системи удобрення (Гній 4,5 т + N22,5P34K18) культур у сівозміні, сорт Гетьман формує високий врожай з належним рівнем якості.

Проведено оцінку економічної ефективності вирощування сортів ячменю ярого за тривалого застосування добрив у сівозміні. Рекомендовано підбирати сорт для кожного поля залежно від рівня родючості ґрунту і цілей використання зерна.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення питання оптимізації живлення рослин ячменю ярого та підтримання родючості чорнозему опідзоленого у польовій сівозміні Правобережного Лісостепу України, що дозволяє зробити такі висновки:

1. Ґрунти, які мають однакове походження і природну родючість, можуть значно різнитися за ефективною родючістю. Сорти ячменю ярого по-різному реагували на це зміною врожайності, а також якості продукції. Тривале внесення різних доз добрив мало значний вплив на рівень окультуреності ґрунту, який змінювався за показником зведеного ґрунтового балу від 69,5 до 97,3, за зведеним показником якості ґрунту – від 0,23 до 0,78 і за комплексним агрохімічним показником – від 11,2 до 35,4 бала.

2. Тривале застосування мінеральних добрив у сівозміні не сприяло збереженню вмісту гумусу в ґрунті. Проте застосування їх у поєднанні з гноєм (варіант Гній 13,5 т/га + N67P102K54) забезпечувало його збільшення на 6% до вихідного рівня. Кислотність ґрунту при цьому збільшилась порівняно з вихідною на 1,4 одиниць – до рНсол. = 4,8. Найвища кислотність ґрунту була в сівозміні з внесенням мінеральних добрив в дозі N135P135K135 – рНсол. = 4,7.

3. Внесення високих доз добрив (N135P135K135) протягом тривалого часу, не забезпечувало накопичення азоту в ґрунті, тому в цьому варіанті чорнозем опідзолений за вмістом лужногідролізованого азоту відноситься до групи ґрунтів з низьким рівнем забезпеченості рослин азотом, що вказує на значну роль азотного компоненту в системі удобрення.

4. За високих доз добрив (N135P135K135) кількість рухомих сполук фосфору і калію збільшилась в 2,0–2,5 рази порівняно з контролем, тобто до високого і дуже високого рівня. За низьких доз добрив (N45P45K45) їх вміст в орному шарі ґрунту був підвищеним та середнім.

5. При внесенні низьких (N45P45K45) та високих (N135P135K135) доз добрив за мінеральної та органо-мінеральної систем удобрення у сортів Гетьман, Толар і Миронівський–92 коефіцієнт продуктивного кущіння зростав відповідно на 0,2 і 0,4 пункта порівняно з контролем, а у сортів Звершення і Невада – відповідно на 0,3 і 0,1.

6. Тривале внесення добрив у сівозміні зменшує вплив фактору погоди на формування врожаю ячменю ярого і збільшує вплив рівня родючості ґрунту. За 40 років досліджень його частка становила 58,4%, а фактору удобрення – 27,4%, то за останні 10 років ці показники відповідно становили 37,0% і 51,4%. У варіантах з високими дозами добрив величина середньорічного приросту врожаю зерна ячменю ярого з часом знижується, особливо за мінеральної системи удобрення, тому подальше його підвищення можливе за рахунок такого фактору, як сорт.

7. За роки досліджень оптимальною виявилась органо-мінеральна система удобрення (Гній 13,5 т/га + N67P101K54), що забезпечила отримання врожайності зерна сорту Гетьман – 4,70 т/га; Миронівський–92 – 4,54; Толар – 4,53; Невада – 4,28; Звершення – 4,16 т/га. Тривале застосування у польовій сівозміні еквівалентної кількості мінеральних добрив обумовило зниження врожайності на 13–20% у середньому по сортах.

8. За високого рівня родючості ґрунту і доз добрив за органо-мінеральної системи удобрення (Гній 13,5 т/га + N67P101K54) сорти Гетьман і Толар формували зерно з вмістом білка 11,5%, крупністю >85%, екстрактивністю >77%, здатністю до проростання 95,5%. Проте за посушливих погодних умов (2003 р.) вміст білка всередньому по сортах підвищився на 5,2%.

9. Вміст основних елементів живлення в зерні і соломі ячменю ярого більшою мірою залежав від рівня мінерального живлення, ніж від сортових особливостей і відповідно становив N – 1,31–1,76%, Р2О5 – 0,83–1,19, К2О – 0,62–0,71% на суху речовину. Найбільшу кількість азоту – 22,9 кг і фосфору – 13,8 кг на створення 1 т зерна з відповідною кількістю соломи на формування врожаю затрачає сорт ячменю ярого Миронівський–92 (варіант Гній 13,5 т + N67P101K54), а калію – 18,9 кг сорт Гетьман, що відповідно на 31, 24 і 13% більше, ніж на ділянках без удобрення.

10. Найбільш економічно доцільним є вирощування ячменю ярого сорту Гетьман за низьких доз органо-мінеральної системи удобрення в сівозміні (Гній 4,5 т/га + N22P34K18). При цьому чистий дохід від застосування добрив складає 538,8 грн/га, а умовний рівень рентабельності сягає 212%, у сортів Миронівський–92 і Звершення – 163 і 145%. Застосування добрив під ячмінь ярий на чорноземі опідзоленому у польовій сівозміні є досить виправданим з енергетичної точки зору. При цьому найбільшу енерговіддачу забезпечують сорти ячменю Звершення – 6,5 і Миронівський–92 – 7,0 одиниць, за низьких доз внесення добрив органо-мінеральної системи удобрення (Гній 4,5 т/га + N22P34K18).

Публікації автора:

1. Стасінєвич О.Ю. Вплив родючості ґрунту на продуктивність ярого ячменю з підсівом конюшини // Зб. наук. пр. Уманської державної аграрної академії. – 2002.– Вип. 54.– С. 76–82.

2. Господаренко Г.М., Стасінєвич О.Ю. Продуктивність польової сівозміни залежно від параметрів показників родючості чорнозему опідзоленого // Вісник ХНАУ.– Харків, 2004.– № 1.– С. 158–162. (Аналіз літературних джерел, отримання експериментальних даних та написання статті).

3. Господаренко Г.М., Стасінєвич О.Ю. Вплив рівнів родючості ґрунту на екологічну стабільність сортів ярого ячменю // Зб. наук. пр. Уманського державного аграрного університету. – 2005.– Вип. 61. – Ч.1.– С. 121–129. (Аналіз літературних джерел, отримання експериментальних даних та написання статті).

4. Господаренко Г.М., Стасінєвич О.Ю., Каричковський В.Д. Економічна оцінка вирощування сортів ячменю ярого за тривалого удобрення в сівозміні // Зб. наук. праць Луганського НАУ. – № 69(92). – Луганськ. – 2006. – С. 15–19. (Проведення досліджень, написання статті).

5. Господаренко Г.М., Стасінєвич О.Ю. Урожайність і якість зерна сортів ячменю ярого за тривалого застосування добрив у польовій сівозміні // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Спец. вип. 4(37). – Том 1. – Миколаїв. – 2006. – С. 39–44. (Наукове обґрунтування досліджень, їх проведення, аналіз та написання статті).

6. Стасінєвич О.Ю. Добір сортів ячменю залежно від рівня родючості ґрунту // Агрохімія і ґрунтознавство (Спец. випуск до VІ з’їзду УТГА): Зб. наук. пр.–Харків, 2002.– Кн. 3.– С. 284–285.

7. Стасінєвич О.Ю. Значення сорту для реалізації рівня родючості ґрунту // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції “Десять років незалежності України: шляхами державотворення”. – К.: Нічлава, 2001.– С. 140–142.

8. Господаренко Г.М., Стасінєвич О.Ю., Вишневська Л.В., Вареников В.А. Роль сортів і гібридів у підвищенні продуктивності польових культур на ґрунті різного рівня родючості // Матеріали міжнародної наукової конференції “Сталий розвиток агроекосистем”.– Вінниця, 2002.– С. 171–173. (Отримання експери-ментальних даних, їх аналіз та написання статті).

9. Господаренко Г.Н., Стасиневич А.Ю., Вишневская Л.В., Вареников В.А. Влияние плодородия почвы и удобрения на реализацию генетического потенциала гибридов и сортов полевых культур // Доклады международной научно-практической конференции “Углубление интеграции образования, науки и производства в сельском хозяйстве Узбекистана”.– Ташкент, 2003.– С. 121–125. (Отримання експериментальних даних та їх аналіз).

10. Господаренко Г.Н., Стасиневич А.Ю. Влияние условий минерального питания на урожай и качество зерна пивоваренного ячменя в Правобережной Лесостепи Украины // Материалы международной научно-практической конференции “Приемы повышения плодородия почв, эффективности удобрений и средств защиты растений”.– Горки, 2003.– Ч.2.– С. 72–76. (Проведення досліджень, їх аналіз та написання статті).

11. Стасінєвич О.Ю. Вплив різних рівнів родючості ґрунту на формування структури врожаю сортів ярого ячменю // Доповіді і виступи на міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасного землеробства”. – Луганськ: ЛНАУ, 2003.– С. 462–467.

12. Господаренко Г.М., Стасінєвич О.Ю., Вишневська Л.В. Реакція гібридів цукрових буряків та сортів ярого ячменю на родючість ґрунту // Тези ІІ Міжнародної конференції “Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти”. – Львів: Сполом, 2004.– С. 143. (Отримання експериментальних даних та їх аналіз).

13. Стасінєвич О.Ю. Екологічна пластичність сортів ярого ячменю за різного рівня родючості ґрунту // Мат. Всеукр. наук. конф. молодих вчених. – Умань. – 2005. – С. 35–37.

14. Прокопчук І.В., Галасун Ю.П., Стасінєвич О.Ю. Трансформація показників фізичного та кислотно-основного стану чорнозему опідзоленого за тривалого застосування добрив у польовій сівозміні // Мат. міжнар. наук. конф. „Аграрна наука і освіта XXI століття”. – Умань. – 2006. – С. 56–58. (Наукове обґрунтування, проведення досліджень, написання статті).

15. Стасінєвич О.Ю. Оцінка впливу основних факторів на врожайність ярого ячменю за тривалого застосування добрив у сівозміні // Мат. Всеукр. наук. конф. молодих вчених. – Умань. – 2006. – С. 38–40.

16. Стасінєвич О.Ю. Економічна ефективність удобрення ячменю ярого в умовах Правобережного Лісостепу України // Мат. Всеукр. наук. конф. молодих учених. – Умань. – 2007. – С. 90–91.