Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Фармакологія


157. Геруш Олег Васильович. Вплив тіотриазоліну на показники функції нирок та водно-сольового обміну: дис... канд. фармац. наук: 14.03.05 / Національний фармацевтичний ун-т. - Х., 2004.



Анотація до роботи:

Геруш О. В. Вплив тіотриазоліну на показники функції нирок та водно-сольового обміну. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 14.03.05 -фармакологія – Національний фармацев-тичний університет, МОЗ України, Харків, 2004.

Дисертація присвячена з’ясуванню механізмів впливу тіотриазоліну на стан іоно-волюмо-кислоторегулювальних функцій нирок та основні параметри водно-електролітного обміну. Дослідження проведено на щурах за різної гідратації організму, тривалості введення препарату, стану нейро-гуморальних механізмів регуляції водно-сольового гомеостазу.

Доведено, що тіотриазолін проявляє м’яку сечогінну дію, збільшує екскрецію іонів натрію, калію, активних іонів водню, титрованих кислот завдяки зростанню швидкості клубочкової фільтрації, зменшенню процесів реабсорбції в нирковихканальцяхпри активаціївнефронімеханізмівгломе-руло-тубулярного, канальцево-канальцевого балансів і тубуло-гломеруляр-ного зворотнього зв’язку. Ренальні ефекти тіотриазоліну більш виразні при курсовомузастосуванні, збільшеннірідиниворганізмі, атакожзниженнімі-нералокортикоїдної активності, збільшенні NO (ІІ) ворганізмі. Тіотриазолін активує волюморегулювальну функцію нирок, збільшує натрійуретичну активність плазми крові і синтез (активацію) натрійуретичного гормону. Препарат зменшує об’єм позаклітинної (інтерстиційної) рідини, істотно не впливає на вміст води, іонів натрію і калію в тканинах. Підвищується протеолітична (колагенолітична) та фібринолітична активність тканин нирок, серця, печінки. Накопичення і розподіл тіотриазоліну в тканинах залежить від тривалості його застосування.

Отримані дані збагачують фармакодинаміку тіотриазоліну, зокре-ма, його вплив на водно-сольовий обмін та функцію нирок і слугують експериментальним обгрунтуванням його клінічної апробації як засобу з протинабряковою, салуретичною, фібринолітичною дією.

Ключові слова: тіотриазолін, нирки, функція, діуретичний ефект, водно-сольовий гомеостаз.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення нау-кової задачі, яка полягає уз’ясуванні механізмів впливу тіотриазоліну на функ-цію нирок та показники водно-сольового гомеостазу з метою експеримен-тального обгрунтування застосування при затримці води і солей в організмі.

  1. 1. Тіотриазолін (100 мг/кг) за умов тривалого (7 днів) введення щу-рам (per os) викликає помірний діуретичний і салуретичний ефекти. Спонтанний діурез зростає в 1,3 раза (p<0,05), натрійурез – в 1,5 раза (p<0,01), екскреція іонів калію – в 1,3 раза (p<0,05) при збільшенні швид-кості клубочкової ультрафільтрації. Одноразове введення препарату істотно не впливає на іонорегулювальну та екскреторну функції нирок.

    1. 2. При гіпергідратації організму тіотриазолін проявляє більш виразну калійуретичну дію. Екскреція іонів натрію збільшується в 1,6 раза (p<0,01), калійурез – в 2,7 раза (p<0,01), діурез – в 1,3 раза (p<0,01).

      1. 3. На рівні нирок тіотриазолін підсилює кореляційно-регресійні зв’язки, які характеризують інтеграцію діяльності різних відділів нефрону. Активуються механізми гломерулярно-тубулярного, канальцево-канальце-вого балансів і тубуло-гломерулярного зворотнього зв’язку.

      2. 4. Ренальні ефекти тіотриазоліну зростають за умов зниженої міне-ралокортикоїдної активності: натрійурез збільшується в 11,3 раза (p<0,001), діурез – в 1,6 раза (p<0,01). Сумісне застосування тіотриазоліну (100 мг/кг) і антиальдостеронового препарату верошпірону (20 мг/кг) в 2,8 раза (p<0,001) підсилює натрійуретичну дію верошпірону і в 1,8 раза (p<0,01) стримує калійуретичну дію тіотриазоліну.

      3. 5. Тіотриазолін активує волюморегулювальну функцію нирок, збіль-шує натрійуретичну активність плазми крові (в 4,3 раза, p<0,05) і синтез (активацію) натрійуретичного гормону, гальмує NO-опосередковану актив-ність ренін-ангіотензинової системи. Препарат в 1,2 раза (p<0,05) зменшує об’єм інтерстиційної рідини при відносній сталості внутрішньосудинного і внутрішньоклітинного секторів без істотних змін вмісту іонів натрію та калію в досліджуваних тканинах (нирки, серце, печінка, скелетний м’яз).

      4. 6. Фармакокінетичний розподіл тіотриазоліну в організмі залежить від частоти введення препарату і особливостей тканин. Після одноразового введення найбільший вміст тіотриазоліну спостерігається в нирках – 31,4% від загального вмісту у досліджуваних органах, далі – в товстій кишці (16,5%), серці (13,7%), селезінці (11,9%), скелетному м’язі (8,8%). Після курсового (7 днів) застосування – в кишечнику (тонка, товста кишка) > ске-летному м’язі > шлунку > печінці > нирках.

          1. 7. Тіотриазолін підвищує протеолітичну, зокрема, колагенолітичну активність у тканинах нирок (у сосочку – в 2,8 раза, p<0,01), серці (в 1,2 раза, p<0,01), печінці (в 1,3 раза, p<0,05). У цих органах зростає також ферментативний і неферментативний фібриноліз.

Публікації автора:

  1. 1. Геруш О.В., Косуба Р.Б. До механізму натрійуретичної дії тіотриазолі-ну // Фармакологічний вісник.-1998.-№ 3.-С.57-59. (дисертантом вико-нані експериментальні дослідження, обробка і аналіз матеріалу, офор-млення статті).

  2. 2. Геруш О.В., Косуба Р.Б. Вплив тіотриазоліну на екскреторну функцію нирок у щурів // Ліки.-1998.-№ 5.-С.93-95. (дисертантом виконані ек-спериментальні дослідження, обробка і аналіз матеріалу, підготовка статті до друку).

  3. 3. Геруш О.В. Вплив одноразового введення тіотриазоліну на функцію ни-рок у щурів // Зб. наук. статей “Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки і практики”.-Запоріжжя.-1998.-Т. ІІ, Вип.2.-С.28-31.

  1. 4. Геруш О.В., Косуба Р.Б. Вплив тіотриазоліну на екскрецію елект-ролітів і води нирками при різній мінералокортикоїдній активності у щурів // Буковинський медичний вісник.-1998.-№3-4.-С.80-84. (дисер-тантом виконані експериментальні дослідження, інтерпретація даних, підготовка матеріалів до друку).

    5. Геруш О.В., Косуба Р.Б. Вплив тіотриазоліну на тканинну протеолі-тичну активність і деякі параметри його фармакокінетики у щурів // Ліки.-1999.-№ 3-4.-С.103-106. (дисертантом виконані експерименталь-ні дослідження, обробка і аналіз матеріалу, оформлення статті).

    6. Геруш О.В. Фібринолітична та протеолітична активність тканин піс-ля курсового застосування тіотриазоліну та деякі параметри його фармакокінетики // Вісник фармації.-2003.-№1 (33).-С.63-66.

    7. Геруш О.В., Косуба Р.Б., Геруш І.В. Вплив тіотриазоліну на інтеграцію діяльності структур нефрону // Зб. наук. статей “Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки і практики”.-Запоріжжя.-2003.-Вип. Х.-С.164-170. (дисертантом виконані експериментальні дослід-ження, обробка і аналіз матеріалу, підготовка статті до друку).

    8. Геруш О.В., Косуба Р.Б. Вплив тіотриазоліну на сечогінний ефект ве-рошпірону // Матер. ІІ Укр. наук. конф. з міжнар. участю “Актуальні проблеми клінічної фармакології”.-Вінниця, 1998.-С.122.

    9. Косуба Р.Б., Кишкан І.Г., Геруш О.В. Участь натрійуретичного гор-мону в механізмі діуретичної дії лікарських засобів, які покращують мікроциркуляцію // Матер. наук.-практ. конф. “Актуальні питання ен-докринології та імунології”.-Чернівці, 1998.-С.17-18.

    10. Геруш О.В., Косуба Р.Б. Зміни показників функції нирок та водно-сольо-вого обміну у щурів на фоні введення тіотриазоліну // Матер. V Нац. з’їзду фармацевтів України “Досягнення сучасної фармації та перспек-тиви її розвитку у новому тисячолітті”.-Харків, 1999.-С.562-563.

    11. Геруш О.В., Косуба Р.Б. Вплив одноразового введення тіотриазолі-ну на тканинну фібринолітичну активність у щурів // Матер. міжнар. симпозіуму “Актуальні питання медичної допомоги населенню”.-Чернівці, 2000.-С.176-178.

    12. Геруш О.В. Функціональний стан нирок за умов підвищеного рівня ок-сиду азоту в організмі і введення тіотриазоліну // Матер. наук.-практ. конф., присвяченої 10-річчю Чернівецького обласного мед. діагнос-тичного центру “Актуальні питання клініко-лабораторної діагностики захворювань людини”.-Чернівці, 2001.-С.41-42.

    1. 13. Геруш О.В. Розподіл тіотриазоліну у тканинах організму щурів // Тез. доп. ІІ Нац. з’їзду фармакологів України “Фармакологія 2001-крок у майбутнє”.-Дніпропетровськ, 2001.-С.53-54.

      1. 14. Геруш О.В., Кишкан І.Г., Куковська І.Л. Фібринолітична активність за-собів, які впливають на функціональну діяльність нирок // Тез. доп. ІІ Нац. з’їзду фармакологів України “Фармакологія 2001-крок у майбут-нє”.-Дніпропетровськ, 2001.-С.54.

      2. 15. Геруш О.В. До фармакології тіотриазоліну // Українські медичні вісті. Матер. VІ з’їзду Всеукр. лікарського товариства.-Чернівці.-2001.-Том.4, число 1 (62).-С.30.

      3. 16. Деклараційний пат. 62843 А Україна, МКВ А 61 К31/00. Спосіб лікуван-ня набрякового синдрому: Деклараційний пат. 62843 А Україна, МКВ А 61 К 31/00/ О.В.Геруш, Р.Б.Косуба, І.В.Геруш (Україна).-№2003076731; Заявл. 17.07.03; Опубл. 15.12.03; Бюл. № 12.-3 с. (дисертантом прове-дено патентний пошук, обробка і аналіз матеріалу, оформлення і під-готовка матеріалів до друку).

      4. 17. Екскреторна функція нирок під впливом лікарських засобів, які за-стосовують в кардіологічній практиці / Косуба Р.Б., Кишкан І.Г., Куковська І.Л., Геруш О.В., Філіпець Н.Д., Кучер В.І., Петрюк А.Є. // Матер. ІІ Укр. наук. конф. з міжнар. участю “Актуальні проблеми клінічної фармакології”.-Вінниця, 1998.-С.141.

      5. 18. Ренальні ефекти тіотриазоліну: Методичні рекомендації / Геруш О.В., Косуба Р.Б., Піняжко О.Р., Гордієнко В.В., Геруш І.В. – К., 2003.-20 с. (дисертантом проведено патентно-інформаційний пошук, виконано частину експериментальних досліджень, обробку і аналіз матеріалу, оформлення і підготовку методичних рекомендацій до друку).

      АНОТАЦІЯ Геруш О. В. Вплив тіотриазоліну на показники функції нирок та водно-сольового обміну. – Рукопис.

      Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 14.03.05 -фармакологія – Національний фармацев-тичний університет, МОЗ України, Харків, 2004.

      Дисертація присвячена з’ясуванню механізмів впливу тіотриазоліну на стан іоно-волюмо-кислоторегулювальних функцій нирок та основні параметри водно-електролітного обміну. Дослідження проведено на щурах за різної гідратації організму, тривалості введення препарату, стану нейро-гуморальних механізмів регуляції водно-сольового гомеостазу.

      Доведено, що тіотриазолін проявляє м’яку сечогінну дію, збільшує екскрецію іонів натрію, калію, активних іонів водню, титрованих кислот завдяки зростанню швидкості клубочкової фільтрації, зменшенню процесів реабсорбції в нирковихканальцяхпри активаціївнефронімеханізмівгломе-руло-тубулярного, канальцево-канальцевого балансів і тубуло-гломеруляр-ного зворотнього зв’язку. Ренальні ефекти тіотриазоліну більш виразні при курсовомузастосуванні, збільшеннірідиниворганізмі, атакожзниженнімі-нералокортикоїдної активності, збільшенні NO (ІІ) ворганізмі. Тіотриазолін активує волюморегулювальну функцію нирок, збільшує натрійуретичну активність плазми крові і синтез (активацію) натрійуретичного гормону. Препарат зменшує об’єм позаклітинної (інтерстиційної) рідини, істотно не впливає на вміст води, іонів натрію і калію в тканинах. Підвищується протеолітична (колагенолітична) та фібринолітична активність тканин нирок, серця, печінки. Накопичення і розподіл тіотриазоліну в тканинах залежить від тривалості його застосування.

      Отримані дані збагачують фармакодинаміку тіотриазоліну, зокре-ма, його вплив на водно-сольовий обмін та функцію нирок і слугують експериментальним обгрунтуванням його клінічної апробації як засобу з протинабряковою, салуретичною, фібринолітичною дією.

      Ключові слова: тіотриазолін, нирки, функція, діуретичний ефект, водно-сольовий гомеостаз.

      АННОТАЦИЯ Геруш О. В. Влияние тиотриазолина на показатели функции по-чек и водно-солевого обмена.-Рукопись.

      Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевти-ческих наук по специальности 14.03.05 – фармакология – Национальный фармацевтический университет, МЗ Украины, Харьков, 2004.

      Диссертация посвящена изучению механизмов влияния тиотриазо-лина на водо-, ионо-, кислотовыделительную функции почек, основные параметры водно-солевого обмена, состояние тканевого фибринолиза и протеолиза с анализом фармакокинетического распределения препарата в тканях. Исследование проведено на крысах в условиях спонтанного ди-уреза, гипергидратации организма (введение в желудок в объеме 3-5% от массы тела водопроводной воды, 0,45% раствора NaCl; внутривенное вве-дение 0,9% раствора NaCl), при однократном и курсовом (7 дней) введении тиотриазолина, разном состоянии нейро-гуморальных систем регуляции водно-солевого гомеостаза (натрийзадерживающих, натрийуретических).

      Установлено, что тиотриазолин (100 мг/кг) проявляет умеренное мочегонное действие, увеличивает экскрецию ионов натрия, калия, актив-ных ионов водорода и титруемых кислот. Увеличение диуреза и салуреза обусловлено как усилением процесов клубочковой ультрафильтрации, так и уменьшением канальцевой реабсорбции.

      Исследования, проведенные в условиях спонтанного диуреза, показали, чтоприкурсовомиспользованиитиотриазолиндостоверноувеличиваетдиурез и экскрецию основных электролитов с 4-ых суток введения без существенных изменений питьевой возбудимости. Основные параметры функционального состояния почек нормализируются через сутки после отмены препарата.

      На уровне почек тиотриазолин усиливает кореляционно-регресионные связи, которые характеризируют интеграцию деятельности разных отделов нефрона (активируются механизмы клубочково-канальцевого, канальцево-канальцевого балансов и тубуло-гломерулярной обратной связи).

      Ренальные эффекты тиотриазолина более существенны при курсо-вом использовании препарата, в условиях гипергидратации организма, уменьшении минералокортикоидной активности (введение верошпирона 20 мг/кг), увеличении оксида азота ІІ (введение L-аргинина 100 мг/кг). Длительное (7 дней) введение тиотриазолина на фоне гипергидратации увеличивает диурез в 1,3 раза, экскрецию ионов натрия – в 1,6 раза, ионов калия – в 2,7 раза. Совместное применение тиотриазолина и антиальдосте-ронового препарата верошпирона значительно усиливает натрийуретичес-кое действие верошпирона, одновременно уменьшается калийуретическое действие тиотриазолина.

      Тиотриазолин активирует волюморегулирующую функцию почек, увеличивает натрийуретическую активность плазмы крови (в 4,3 раза) и синтез (активацию) натрийуретического гормона, тормозит NO-опосредо-ванную активность ренин-ангиотензиновой системы.

      Тиотриазолин усиливает протеолитическую (колагенолитическую) и фибринолитическую активность тканей почек, сердца и печени. При кур-совом применении препарата в печени значительно активируется фермен-тативный фибринолиз.

      Установлено, что особенности фармакокинетического распределения тиотриазолина в тканях и органах зависит от длительности применения препарата и особенностей тканей: после одноразового введения найбольшее содержание препарата отмечено в почках (сосочек) > толстой кишке > серд-це > селезенке > скелетной мышце; при курсовом введеннии – в кишечнике (тонкая, толстая кишка) > скелетной мышце > желудке > печени > почках.

      Тиотриазолин влияет на секторальное распределение жидкости в организме: уменьшается объем внеклеточного (интерстициального) про-странства, без существенных изменений внутриклеточного и внутрисо-судистого секторов. Препарат уменьшает депонирование ионов натрия в тканях сердца, ионов натрия и воды в печени, существенно не влияя на содержание ионов натрия, калия и воды в почках.

      Полученные даные обогащают фармакодинамику тиотриазолина отно-сительно влияния на водно-солевой обмен и функцию почек и служат экспериментальным обоснованием для его использования в качестве про-тивоотечного, салуретического, фибринолитического средства.

      Ключевые слова: тиотриазолин, почки, функция, диуретический эф-фект, водно-солевой гомеостаз.