В дисертації наведені результати досліджень на постійних пробних площах в 33-39-річних соснових культурах Ізюмського пристепового бору з вивчення впливу густоти садіння та інтенсивності, строків і способів проведення доглядових рубань на ріст і продуктивність насаджень. Метою роботи є встановлення раціональних режимів вирощування соснових культур. Вирішена нова для цього регіону задача, пов’язана з виявленням зміни едафічних (ґрунтових) умов під впливом особливостей агротехніки створення і вирощування культур сосни. Запропоновані режими регулювання густоти соснових культур до 40-річного їх віку. За результатами досліджень зроблені такі висновки і рекомендації виробництву. 1. Інтенсивна агротехніка, що застосовувалась в п’ятидесяті-восьмидесяті роки минулого сторіччя при створенні культур сосни в Ізюмському бору, викликає значні зміни в мікрорельєфі поверхні і в структурі верхнього горизонту ґрунту. 2. У культурах з міжряддями 2,5-3,0 м внаслідок багаторазових проходжень дискових знарядь при проведенні агротехнічного догляду утворюється своєрідний коритоподібний мікрорельєф поверхні, який зберігається до 30 років після припинення догляду. При ширині міжрядь 1,5 м суттєвих змін в мікрорельєфі не спостерігається. 3. В 33-39-річних культурах сосни, які були створені із застосуванням інтенсивної агротехніки, кількість підстилки в 1,5-5 рази є меншою, ніж в старому природному сосновому насадженні. У культурах з шириною міжрядь 1,5 м накопичення підстилки відбувається швидше, ніж в культурах з широкими міжряддями. Проведення доглядових рубань уповільнює процес накопичення підстилки. 4. Вивчення агрохімічних характеристик гумусованих шарів ґрунту виявило значне зменшення вмісту гумусу в культурах порівняно з природним лісом. Накопичення гумусу в вузькорядних культурах відбувається швидше, ніж в широкорядних. Проведення лінійних доглядових рубань уповільнює процес накопичення гумусу. Аналогічні тенденції простежуються в накопиченні валового фосфору. В культурах, у порівнянні з природним фітоценозом, у ґрунті виявлено більше рухомого азоту. Процеси накопичення гумусу і валового фосфору в ґрунті в рядах культур відбуваються дещо інтенсивніше, ніж у міжряддях. 5. Технологія створення і вирощування культур при ширині міжрядь 1,5 м в меншій мірі впливає на морфологію ґрунтів і їх родючість, ніж технологія, що застосовувалась при вирощуванні культур з міжряддями 2,5-3 м. 6. Незважаючи на те, що механізовані догляди за культурами з 2,5--метровими міжряддями призводять до значної деформації мікрорельєфу, викликають певні негативні зміни в ґрунтах і можуть пошкоджувати кореневі системи дерев, такі культури в перші 20 років мають суттєві переваги перед культурами з шириною міжрядь 1,5 м. Проте вже до 30-річного віку це переваги зникають. 7. Загущеність у рядах (при розміщенні дерев через 0,4-0,5 м) в широкорядних культурах негативно впливає на їх ріст. У віці 6 років дерева в таких культурах мають менші діаметри крон, ніж в культурах з розміщенням сіянців в рядах через 0,7-1,0 м. Тому в загущених в рядах широкорядних культурах крони не змикаються в міжряддях навіть у віці 12 років, і змикання наступає на 2-3 роки пізніше, ніж при садінні в рядах через 0,7-1,0 м. 8. При проведенні освітлень у соснових молодняках може застосовуватись механічне вирубування дерев, при якому видаляють кожне друге дерево або два дерева підряд з залишенням третього. 9. При проведенні лінійно-селективного догляду у вузькорядних культурах молодого віку необхідно сильно розріджувати деревостан у кулісах і не обмежуватися лише вирубуванням певних рядів та сухостою. 10. У соснових культурах до 40-річного віку на ріст домінуючих в них дерев найбільш суттєво впливає густота деревостану. Рекомендації виробництву 1. В Ізюмському бору культури сосни можуть створюватись як з вузькими (1,5 м), так і широкими міжряддями (2,5 м). 2. Для прискорення зімкнення культур в міжряддях доцільно висаджувати сіянці сосни в рядах культур через 0,7-1,0 м. Якщо садіння в рядах здійснюється густіше, необхідно в трирічному віці при проведенні останнього ручного агротехнічного догляду в рядах на ділянках зі 100% збереженістю сапкою видаляти сосонки через одну. 3. При відсутності збуту продукції від доглядових рубань в соснових молодняках ІІ-ІІІ бонітетів, що зростають у борах, освітлення і прочищення можна не проводити, а перші доглядові рубання необхідно призначати у віці в 20-25 років. В багатших типах лісу таке запізнення з проведенням доглядових рубань є небажаним. 4. У віці прочищень лінійні рубки догляду є недоцільними. У цей період необхідно проводити лінійно-вибіркові рубки, за яких суцільне зрубування певних рядів дерев поєднується з вирубкою небажаних дерев у кулісах. | 