Анотація до роботи:

Кліщ І.М. Вікові особливості перебігу окиснювальних процесів за умов токсичного ураження печінки та способи їх корекції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.04-біохімія. Львівський інститут біології тварин. - Львів, 2003.

Робота присвячена вивченню активності мікросомного, вільнорадикального та енергозабезпечувального окиснення у щурів 3-, 8-10- та 18-24-місячного віку за умов токсичного ураження CCl₄ та солянокислим гідразином, а також корекції цих порушень карнітину хлоридом, ліпосомами з інкорпорованими карнітину хлоридом, бурштиновою кислотою та цитохромом С, та комбінації ліпосом і ентеросорбента “Силард П”.

Встановлено, що інтоксикація тетрахлорметаном призводить до найбільших порушень окиснювальних процесів у тварин 3-місячного віку. У тварин 18-24-місячного віку досліджувані показники, незважаючи на менші, порівняно з молодими, відхилення ступені порушення значно повільніше відновлювались. За умов ураження солянокислим гідразином найбільш виражені зміни зафіксовано у старих тварин.

Використання карнітину хлориду було ефективним у тварин 3- та 8-10 місячного віку. Корекція ліпосомами, а також їх введення разом з ентеросорбентом “Силард П” мали кращий ефект у тварин всіх вікових періодів.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у встановленні вікових особливостей окиснювальних процесів за умов токсичного ураження печінки тетрахлорметаном та солянокислим гідразином. Це наукове завдання вирішене шляхом вивчення інтенсивності мікросомного, вільнорадикального та енергозабезпечувального окиснення у печінці щурів різних вікових періодів. Експериментально обгрунтувано використання карнітину хлориду, холінфосфатидних ліпосом, навантажених карнітину хлоридом, бурштиновою кислотою й цитохромом С, і комбінації ліпосом та ентеросорбента “Силард П” з метою корекції досліджуваних процесів, порушених введенням тетрахлорметану та солянокислого гідразину.

У результаті вирішення наукової проблеми зроблено такі наукові та прикладні висновки:

1. Метаболічна трансформація тетрахлорметану та солянокислого гідразину за участю монооксигеназ ендоплазматичного ретикулуму має вікові особливості, що полягають у наступному:

інтенсивність утворення вільнорадикальних метаболітів за умов інкубації мікросом печінки статевонезрілих тварин з тетрахлорметаном перевищує аналогічний процес у дорослих та старих тварин. Це виражається у зростанні вмісту ТБК-активних продуктів до 12,96±0,63 ммоль/кг білка за 30 хв інкубації, що вище від показників дорослих тварин в 1,3 рази (P<0,05), та старих - в1,8 рази (Р<0,01);

генерація вільнорадикальних метаболітів тетрахлорметану у статевонезрілих та дорослих тварин відбувається за переважної участі цитохрому Р-450, у щурів 18-24-місячного віку більший внесок у цей процес має ФАД-вмісний флавопротеїн, на що вказує зниження інтенсивності накопичення ТБК-активних продуктів за умови внесення в інкубаційну систему з мікросомами печінки й тетрахлорметаном цитохрому С (у молодих тварин у 1,5 рази, дорослих – в 1,4, старих – в 1,2 рази відносно показників інкубації мікросом з тетрахлорметаном);

у процесі біотрансформації солянокислого гідразину монооксигеназною системою мембран ендоплазматичного ретикулуму утворення реакційноздатних вільнорадикальних метаболітів не є визначальним з точки зору токсифікації даного ксенобіотика, що випливає із зниження вмісту ТБК-активних продуктів в процесі інкубації мікросом тварин всіх вікових періодів з солянокислим гідразином.

1. У статевонезрілих тварин пошкодження тетрахлорметаном мембран ендоплазматичного ретикулуму призводить до інтенсивнішого, у порівнянні з дорослими та старими, зниження швидкості НАДФН-залежного транспорту в електронтранспортному ланцюзі мікросом (активністьНАДФН-цитохром-с-редуктази знижується на 42 %, тоді як у дорослих – на 34 %, старих – на 32 %) й пригнічення гідроксилювання субстратів (N-деметилазна активність знижується на 41 %, у дорослих на 32 %, старих – на 31 %).

2. Ураження солянокислим гідразином супроводжується найбільш вираженим пригніченням окиснювальних процесів у мікросомах гепатоцитів старих тварин (зниження концентрації цитохрому b₅ через 48 год від моменту інтоксикації на 37 %, тоді як у дорослих - на 26 %, молодих - на 23 % та цитохрому Р-450 відповідно на 45, 28 та 31 %); швидкості N-деметилювання диметиланіліну (зниження до 5,89±0,36 ммоль/(кгхв), тоді як у дорослих тварин до 6,23±0,17ммоль/(кгхв), старих - 9,46±0,21 ммоль/(кгхв) (Р<0,01); підвищення тривалості гексеналового сну (в 1,4 рази, у дорослих та молодих – в 1,2 рази).

3. Введення тетрахлорметану супроводжується значними, залежними від віку змінами активності процесів ліпопероксидації:

• різким зростанням у печінці початкових та проміжних продуктів ПОЛ у молодих щурів через 24 год від моменту введення (ГПЛ до 2,92±0,16 у.о./г, що більше в 1,3 рази (Р<0,05) ніж у дорослих та 2,5 рази від рівня старих, Р<0,01; ТБК-активних продуктів (до 5,56±0,30 ммоль/кг, що вище за їх вміст у дорослих в 1,2 рази (Р<0,05) та старих – в 1,8 рази, P<0,01);

• поступовим наростанням в печінці концентрації продуктів ліпопереокиснення в динаміці токсичного процесу у старих тварин (ГПЛ в 1,2 рази на 3-ю та 1,3 рази на 7-му добу відносно інтактних, тоді як у печінці молодих та дорослих тварин показники знижувались);

• значним зростанням у печінці старих тварин вмісту кінцевих продуктів ліпідної пероксидації – основ Шифа (до 5,29±0,19 у.о, тоді як в дорослих 2,93±0,15 у.о. ( P<0,01), молодих 3,02±0,25 у.о. (Р<0,05) на 7-му добу від моменту інтоксикації).

4. За умов інтоксикації солянокислим гідразином найбільш виражені зміни активності вільнорадикального окиснення ліпідів спостерігались у печінці старих тварин (зростання ГПЛ у 2,2 рази, тоді як у дорослих – в 1,9, молодих - в 1,5 рази відносно інтактних щурів).

5. Інтенсивність окиснювальної модифікації білків за умов інтоксикації тетрахлорметаном переважає у статевонезрілих тварин (зростання ОМБ₃₇₀ в 1,8 рази, тоді як у дорослих – в 1,2, старих – в 1,3 рази), що співпадає з вираженістю процесів ліпопереокиснення. Ураження солянокислим гідразином супроводжується максимальною інтенсифікацією білкової пероксидації у старих тварин (зростання ОМБ₃₇₀ в 1,5 рази, тоді як дорослих – в 1,4, молодих – в 1,1 рази).

6. Інтоксикація тетрахлорметаном супроводжується пригніченням активності антиоксидантних ферментів (СОД, каталази, ГП, ГР) у печінці та зростанням активності каталази і вмісту церулоплазміну у плазмі крові щурів усіх вікових періодів. За ураження солянокислим гідразином максимальні зміни ферментної ланки антиоксидантної системи зафіксовано у старих тварин (зниження у печінці СОД в 1,7 рази, каталази – в 1,6 рази, ГП – в 2 рази, ГР – в 1,9 рази).

7. Пошкодження мітохондрій, викликані впливом токсичних метаболітів тетрахлорметану та солянокислого гідразину, мають однотипний характер і полягають у пригніченні окиснення субстратів циклу трикарбонових кислот, транспорту електронів дихальним ланцюгом, роз’єднанні процесів дихання та фосфорилювального окиснення, зменшенні трансмембранного потенціалу з активацією Н⁺-АТФ-ази, зниженні синтезу АТФ. Максимальні зміни показників активності енергозабезпечувального окиснення за отруєння солянокислим гідразином спостерігаються у старих, а тетрахлорметаном - у старих та статевонезрілих щурів.

8. Застосування карнітину хлориду сприяє достовірному зростанню інтенсивності процесів гідроксилювання в ендоплазматичному ретикулумі, нормалізації співвідношення в системі ПОЛ/АОС, має позитивний вплив на показники дихання мітохондрій та стан енергетичних процесів в уражених гепатоцитах статевонезрілих та дорослих тварин. У старих щурів нормалізація більшості досліджуваних параметрів не наступає.

9. Холінфосфатидні ліпосоми з включеними до них карнітину хлоридом, бурштиновою кислотою та цитохромом С, впливаючи на різні ланки патогенезу, сприяють уже на ранніх стадіях токсичного процесу нормалізації мікросомного, вільнорадикального та енергозабезпечувального окиснення в гепатоцитах уражених тварин. Найкращий ефект за умови інтоксикації тетрахлорметаном спостерігається у дорослих, а при отруєнні солянокислим гідразином – у статевонезрілих щурів. У старих тварин застосування ліпосом не призвело до повного відновлення інтенсивності окиснювальних процесів.

11. Поєднане застосування ліпосом, що містили карнітину хлорид, бурштинову кислоту та цитохромом С, з ентеросорбентом “Силард П” суттєво не підвищувало ефекту, отриманого при використанні самих лише ліпосом у статевонедозрілих та дорослих тварин. У старих щурів використання комбінації силарду П та ліпосом призводило до нормалізації процесів мікросомного, вільнорадикального та енергозабезпечувального окиснення, порушених токсичним впливом тетрахлорметану та солянокислого гідразину.

Публікації автора:

1. Кліщ І.М. Особливості перебігу окисновідновних процесів у печінці щурів різного віку за умов токсичного ураження тетрахлорметаном. // Укр. біохім. журнал. - 1998. - Т. 70, № 6. - С. 106-113.

2. Кліщ І.М. Вплив карнітину хлориду на ліпідний статус печінки щурів різного віку за умов токсичного ураження тетрахлорметаном // Ліки. – 1998. - № 5. - С. 39-43.

3. Кліщ І.М. Вікові особливості порушень енергетичного балансу в печінці щурів за умов токсичного ураження тетрахлорметаном // Науковий вісн. Волинського державного університету ім. Лесі Україники. – 1998. - № 4.- С. 104-106.

4. Кліщ І.М. Вплив карнітину хлориду на показники обміну аденіннуклеотидів у печінці щурів різних вікових груп з токсичним ураженням тетрахлорметаном // Буковинський мед. вісник. - 2002. - № 2. – С. 214-219.

5. Кліщ І.М. Вплив карнітину хлориду на вміст окиснено модифікованих білків та стан антиоксидної системи у щурів різного віку з токсичним ураженням тетрахлорметаном // Вісн. Ужгородського державного університету. Серія: Медицина. – 2002. - № 1. – С. 23-28.

6. Кліщ І.М. Застосування ліпосом для корекції порушень вільнорадикальних процесів та активності антиоксидантних ферментів у щурів різного віку за умов токсичного ураження тетрахлорметаном // Львівський мед. часопис. – 2002. - № 3. - С. 68-72.

7. Кліщ І.М. Вплив солянокислого гідразину на активність процесів окиснювальної модифікації білків у щурів різного віку //Вісн. Вінницького мед. університету. – 2002. – Т.6, № 2. – С. 401-403.

8. Кліщ І.М. Стан НАДФН-залежної системи ліпопереокиснення у мікросомах печінки щурів різного віку за умов токсичного ураження тетрахлорметаном // Вісн. науков. досліджень. – 2002. - № 4 – С.128-131.

9. Кліщ І.М. Корекція холінфосфатидними ліпосомами порушень активності мікросомних ферментів у щурів різного віку за умов токсичного ураження тетрахлорметаном // Клін. та експерим. біохім. і фізіол. – 2003. - № 1. – С. 47-52.

10. Кліщ І.М. Застосування карнітину хлориду для корекції порушень стану антиоксидної системи та окиснювальної модифікації білків у щурів різного віку з токсичним ураженням солянокислим гідразином // Вісн. Ужгородського державного університету. Серія: Біологія. – 2003. - № 12. – С. 174-178.

11. Гонский Я.И., Корда М.М., Клищ И.Н. Антиокислительное действие диметилсульфоксида при остром поражении печени тетрахлорметаном // Вопр. мед. химии. – 1992. – Т.38, №2. – С. 43-44. (Дисертант брав участь у плануванні експерименту, визначав активність антоксидантних ферментів, сформулював висновки).

12. Корекція ентеросорбцією порушень окислювальних процесів при токсичному ураженні печінки / Я.І. Гонський, О.П. Баган, І.М Кліщ, М.М. Корда, Н.П. Саюк, Л.М. Рубіна, Л.С. Фіра, Г.Г. Шершун // Укр. біохім. журнал. - 1994. – Т. 66, № 2. - С.112-116.. (Дисертант брав участь у плануванні та проведенні досліджень, написанні роботи).

13. Корда М.М., Гонский Я.И., Клищ И.Н. Роль антиоксидантной системы в патогенезе токсического гепатита // Пат. физиол. и эксперим. терапия. – 1996. - №2. – С.43-46. (Дисертант брав участь у плануванні експерименту, визначав активність антоксидантних ферментів, зробив узагальнення результатів, написав 2 розділи роботи).

14. Гонский Я.И., Корда М.М., Клищ И.Н. Коррекция диметилсульфоксидом и альфа-токоферолом нарушений окислительных процессов при остром химическом поражении печени // Вопр. мед. химии. – 1996. – Т.42, №1. – С.30-34. (Дисертант розробив схему досліджень, брав участь у їх проведенні, узагальнив результати).

15. Корда М.М., Кліщ І.М. Корекція порушень енергетичного метаболізму при токсичному гепатиті за допомогою гастроінтестінальної детоксикації // Укр. наук.-мед. молод. журнал. - 1996. - №1. – С.8-10. (Дисертант брав участь у плануванні експерименту, провів полярографічне дослідження, сформулював висновки).

16. Кліщ І.М., Загрійчук О.П., Кравчук Л.О. Вплив молекул середньої маси плазми крові на вільнорадикальні процеси в нормі та при токсичному ураженні печінки // Мед. хімія. – 1999. – Т.1, № 1. – С. 82-85. (Дисертант теоретично обгрунтував концепцію, провів ряд досліджень, узагальнив результати, оформив роботу до друку).

17. Вивчення показників ліпідного обміну та вільнорадикального окислення в умовах тетрахлорметанового гепатиту при корекції ентеросорбентом / Л.С. Фіра, І.М. Кліщ, Н.Є. Лісничук, Н.В. Шамрай // Наукові записки Тернопільського педуніверситету. Серія: Біологія. – 2000. – 3(10). – С.78-82. (Дисертант брав участь у плануванні експерименту, визначав показники ліпопероксидації, провів статистичну обробку та узагальнення результатів).

18. Особливості впливу карнітину хлориду на енергетичні процеси у печінці тварин різних вікових груп за умови інтоксикації солянокислим гідразином / Я.І. Гонський, І.М.Кліщ, М.М. Корда, Н.В. Банадига // Мед. хімія. – 2001. – Т.3, № 3, - С. 29-34. (Дисертант розробив схему експерименту, особисто провів дослідження, оформив роботу до друку).

19. Кліщ І.М., Корда М.М., Бойчук А.В. Використання холінфосфатидних ліпосом для корекції порушень функціонального стану мітохондрій печінки щурів різного віку, уражених тетрахлорметаном // Мед. хімія. – 2002. – Т. 4, №1. - С. 17-20. (Дисертант розробив схему експерименту, особисто провів дослідження, підготував роботу до друку).

20. Кліщ І.М., Бойчук А.В. Корда М.М. Вираженість окиснювальної модифікації білків та стан антиоксидної системи у щурів різного віку з токсичним ураженням тетрахлорметаном // Вісн. науков. досліджень. – 2002. - № 1. – С. 39-41. (Дисертант розробив схему експерименту, особисто провів дослідження, підготував роботу до друку).

21. Кліщ І.М., Гонський Я.І., Корда М.М. Вплив солянокислого гідразину на активність НАДФН-залежного та аскорбатзалежного ПОЛ у мікросомах печінки щурів різного віку // Мед. хімія. – 2002. – Т.4, № 2. – С. 15-17. (Дисертант розробив схему експерименту, особисто провів дослідження, підготував роботу до друку).

22. Кліщ І.М., Олещук О.М., Франчук В.В. Вплив поєднаного застосування ліпосом та ентеросорбенту “Силард П” на функціональну активність мікросом у щурів різного віку з токсичним ураженням солянокислим гідразином // Вісн. науков. досліджень. – 2002. - № 2. – С. 133-135. (Дисертант особисто планував дослідження, провів визначення, активності мікросомних ферментів, підготував роботу до друку).

23. Кліщ І.М., Корда М.М., Олещук О.М. Вплив солянокислого гідразину на енергетичні процеси в ізольованих гепатоцитах // Мед. хімія. – 2002. – Т.4, № 3. – С. 57-60. (Дисертант теоретично обгрунтував схему досліду, особисто провів полярографіче дослідження, узагальнив результати, брав участь у підготовці роботи до друку).

24. Кліщ І.М., Корда М.М. Застосування ентеросорбенту “Силард П” та ліпосом з метою корекції окиснювальних процесів у мітохондріях щурів різного віку з токсичним ураженням солянокислим гідразином // Мед. хімія. – 2002. – Т. 4, №4. – С. 36-39. (Дисертант розробив схему експерименту, особисто провів дослідження,підготувавв роботу до друку).

25. Вікові особливості ліпідного статусу печінки щурів за умов токсичного ураження тетрахлорметаном / І.М. Кліщ, М.М. Корда, К.А. Посохова, С.І. Шкробот // Мед. хімія. – 2003. - Т.5, №1. – С. 44-47. (Дисертант брав участь у плануванні експерименту, особисто провів визначення ліпідів, оформив роботу до друку).

26. Ізольовані гепатоцити: використання в експериментальній і клінічній гепатології (огляд літератури) / Гонський Я.І., Корда М.М., Фіра Л.С., Кліщ І.М., Підручна С.Р. // Журн. АМН України. - 1997. - Т. 3, № 1. - С. 33-44. (Дисертант написав один розділ роботи).

27. Особливості дії тетрахлорметану і натрію нітриту у тварин із різною стійкістю до гіпоксії / К.А.Посохова, І.Ю. Бережна, І.М. Кліщ, О.М. Олещук // Буковинський мед. вісник. – 2000. – Т.4, № 2. - С. 207-211. (Дисертант виконав частину експериментів, брав участь у підготовці роботи до друку).

28. Динаміка перекисного окислення ліпідів та окиснювальної модифікації білків у щурів різного віку за умов токсичного ураження печінки солянокислим гідразином / Гонський Я.І., Кубант Р.М., Кліщ І.М., Михалків М.М., Дмухальська Є.Б. // Вісн. науков. досліджень. – 2001, №1. – С. 104-106. (Дисертант брав участь у плануванні експерименту, проведенні досліджень,узагальнив результати).

29. Ефективність використання цеоліту з метою корекції порушень мікросомального окислення у тварин різного віку з токсичним ураженням печінки тетрахлорметаном / Кліщ І.М., Корда М.М., Фіра Л.С., Дем’яненко В.В., Гриців О.В., Головатюк Л.М. // Вісн. науков. досліджень. – 2001. - № 3. – С. 114-116. (Дисертант брав участь у плануванні експерименту, провів дослідженн яактивності мікросомальних ферментів, підготовці статті до друку).

30. Гонський Я.І., Кліщ І.М., Кравчук Л.О. Застосування ентеросорбції з метою корекції порушень функціонального стану мітохондрій за умов токсичного ураження печінки солянокислим гідразином // Вісник науков. досліджень. – 2001. - № 1 . – С. 100-102. (Дисертант розробив схему експерименту, провів полярографічне дослідження, підготував статтю до друку).

31. Гонський Я.I., Корда М.М., Кліщ I.М. Бiолюмiнесцентне визначення вмісту АТФ при експериментальному токсичному гепатиті // Тези допов. І Українського з’їзду біофізичного товариства 20-24 червня 1994 року. - Київ, 1994. - С. 70-71. (Дисертант прововодив визначення вмісту АТФ, узагальнив результати, підготував роботу до друку).

32. Застосування тимогену для лікування гострого токсичного ураження печінки / Я.І. Гонський, М.М. Корда, Л.С. Фіра, І.М. Кліщ // Тези допов. наук. практ. конференції “Фізіологія і патологія перекисного окислення ліпідів, гемостазу та імуноногенезу. - Полтава, 1995. - С.13-14. (Дисертант провів статистичну обробку та узагальнення результатів, брав участь у підготовці роботи до друку).

33. Гонский Я.И., Клищ И.Н., Корда М.М. Нарушение биоэнергетических процессов в митохондриях и их связь с состоянием перекисного окисления липидов при токсическом поражении печени в эксперименте // Нарушение биоэнергетических процессов в патологии и пути их восстановления: Сб. матер. симпозиума. – М.: Наука, 1993. – С. 105-109. (Дисертант теоретично обгрунтував схему досліду, провів полярографічні дослідження, сформулював висновки).

34. Вікові особливості вільнорадикальних процесів та стану ферментної антиоксидантової системи печінки щурів за умов токсичного ураження тетрахлорметаном / Гонський Я.І., Кліщ І.М., Саюк Н.П., Фіра Л.С., Калиняк О.І. // VІІ Український біохімічний з’їзд (К., вересень, 1997 р.): Тези допов. - Київ, 1997. - С. 17-18. (Дисертант брав участь у плануванні експерименту, визначав активність антиоксидантних ферментів, узагальнив результати, підготував роботу до друку).

35. Вплив ентеросорбції на окислювальні процеси у щурів за гострих хімічних отруєнь / Л.С. Фіра, М.М. Корда, І.М. Кліщ, Л.М. Рубіна // VІІ Украінський біохімічний з’їзд (К., вересень, 1997 р.): Тези допов. . - Київ, 1997.- С. 90-91. (Дисертант брав участь у плануванні експерименту, проведенні досліджень, узагальненні результатів).

36. Вплив солянокислого гідразину на функціональну активність мітохондрій та стан енергетичних процесів у печінці щурів різних вікових груп / Я.І. Гонський, І.М. Кліщ, Л.О. Кравчук, О.М. Матолінець // Здобутки клін. та експерим. медицини. - Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. - Вип. 3. - С. 379-382. (Дисертант особисто обгрунтував схему досліду, провів полярографічне дослідження, підготував роботу до друку).

37. Кліщ І.М., Корда М.М., Кравчук Л.М. Вплив солянокислого гідразину на показники ліпідного обміну у печінці щурів різних вікових груп // Досягнення і невирішені проблеми гастроентерології: Збірник тез VII з’їзду гастроентерологів України. - Харків, 1998. – С. 95. (Дисертант особисто планував і провів дослідження, сформулював висновки).

38. Стан НАДФН та аскорбатзалежної системи ПОЛ у мікросомах печінки щурів різного віку за умов токсичного ураження солянокислим гідразином / І.М. Кліщ, К.А. Посохова, О.В. Давидович, Л.О. Кравчук // Здобутки клін. та експерим. медицини. - Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. - Вип. 4. - С. 392-396. (Дисертант особисто розробив схему досліду, провів дослідження, підготував роботу до друку).

39. Кліщ І.М., Посохова К.А., Кравчук Л.О., Буковська В.В. Вплив солянокислого гідразину на функціональну активність мітохондрій ізольованих гепатоцитів // Здобутки клін. та експерим. медицини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - Вип. 5.- С. 491-494. (Дисертант особисто розробив схему експерименту, виділив гепатоцити, провів полярографічне дослідження, підготував роботу до друку).

40. Гонський Я.І., Кліщ І.М. Вікові особливості окислювальних процесів в мікросомах печінки щурів за умов токсичного ураження солянокислим гідразином // ІІІ Національний конгрес геронтологів і геріатрів України (Київ, 26-28 вересня 2000 р.): Збірник тез. – К., 2000. – С. 151-152. (Дисертант розробив схему досліджень, провів визначення акивності мікросомних ферментів, підготував роботу до друку).

41. Кліщ І.М. Вплив карнітину хлориду на стан окислювальних процесів в мікросомах печінки щурів різного віку за умов токсичного ураження солянокислим гідразином // Збірник матеріалів ІІ Національного з’їзду фармакологів України. Дніпропетровськ, 2001. – С. 354.

42. Кліщ І.М., Гонський Я.І. Стан NADPH- та CCl₄-індукованого ПОЛ у мікросомах печінки щурів різного віку з токсичним ураженням тетрахлорметаном // Укр. біохім. журн (матеріали VIII Українського біохімічного з’їзду). – 2002. – Т.74, №4. - С. 141. (Дисертант розробив схему експерименту, особисто провів дослідження, підготував роботу до друку).