Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Мистецтвознавство / Музичне мистецтво


Довжинець Інна Георгіївна. Відтворення пленерних ефектів у фортепіанній музиці : Дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / Сумський держ. педагогічний ун-т ім. А.С.Макаренка. — Суми, 2006. — 206арк. — Бібліогр.: арк. 192-206.



Анотація до роботи:

Довжинець І.Г. Відтворення пленерних ефектів у фортепіанній музиці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03. – Музичне мистецтво. – Одеська державна музична академія ім. А.В.Нежданової, Одеса, 2006.

У дисертації досліджується проблема відтворення пленерних ефектів у фортепіанній музиці. Вперше розробляється і дається визначення категорії музичного пленеру як цілісного композиторсько-виконавського феномену, що включає особливого виду фактуру у поєднанні зі специфічною артикуляцією. На матеріалі фортепіанної музики ХІХ – ХХ століть, зокрема творчості Ф.Ліста, імпресіоністичної мініатюри К.Дебюссі (фортепіанні цикли „Образи” та „Прелюдії”), вперше розглядаються особливості відтворення просторових ефектів. Простежуються модифікації пленерного письма у ХХ столітті. Нові тенденції розвитку музичного пленеру досліджуються в руслі неофольклоризму (Б.Барток, І.Шамо, І.Тараненко). Також вивчаються питання виконавської реалізації „пленерного звучання”. Доводиться існування двох моделей музичного пленеру, що відбивають два різні типи світосприйняття людини.

У запропонованій дисертації вивчається відтворення пленеру у фортепіанній музиці. Визначається поняття музичного пленеру як цілісного композиторсько-виконавського феномена, що виявляється у поєднанні особливого виду фактури зі специфічною артикуляцією. У результаті дослідження зроблені такі висновки:

1. Пошуки засобів відтворення повітряного середовища в музиці відбувалися протягом усієї історії розвитку музичного мистецтва в різних стилях і жанрах. Впродовж віків формується певна система жанрів, яка відтворює семантику відкритого простору. Це первинні жанри, що існують у природному пленерному середовищі (альба, серенада ноктюрн та інші) і вторинні жанри, які застосовують просторові ефекти як необхідний художній прийом (зокрема, качча, мадригал, пастораль, баркарола).

2. У романтичну добу виникають передумови безпосереднього моделювання пленеру в фортепіанній музиці. Підґрунтям формування пленерного письма став активний розвиток фортепіанного мистецтва. Фортепіано стає улюбленим концертним інструментом, широко використовується в домашньому музикуванні. У ХІХ столітті виникає ціла плеяда композиторів-виконавців, які пошуки нових звучань випробовують на улюбленому інструменті. Вершиною таких досягнень стала творчість Ф.Ліста, який шопенівське „співуче” фортепіано перетворив на оркестр з усіма його звуковими можливостями. Саме у творчості Ф.Ліста система засобів вторинного моделювання просторових ефектів (звукозображальність) отримує остаточне оформлення та закріплення у програмних назвах. Водночас з цим у гармонічних і тембральних рішеннях, фонізмі фактури Ф.Ліст підготував творчість композиторів-імпресіоністів, де відбувається зміщення значущості речей: усі предмети ніби поринають у деякий простір, який сам по собі стає цікавим для відтворення.

3. У творчості К.Дебюссі формується певний комплекс фактурно-виконавських засобів, що можна визначити як пленерний. Він включає ладо-гармонічні, тембральні, фактурні, динамічні, артикуляційні засоби, за допомогою яких у фортепіанній музиці створюється відчуття простору, повітря. Важливим фактором відтворення пленеру є й відповідна виконавська інтерпретація. За допомогою специфічно піаністичних засобів, які чітко фіксуються композитором в нотному тексті (штрихи, темпові, словесні авторські ремарки, що визначають характер твору, педаль і т.ін.), піаніст може досягнути дійсно пленерних звучань.

4. Згодом формується принципово інша модель пленеру. Вона виникає в руслі неофольклоризму. Бартоківський пленер поєднує первісно-архаїчні фольклорні інтонації та ритми (первозданний варваризм) із звуконаслідувальними прийомами, дисонантністю сучасної музичної мови, експресивно-динамічним характером висловлювання. На відміну від „ароматно-барвистого” письма К.Дебюссі, бартоківський „графічний” пленер наближається до естетики фовізму у своєрідному національному перетворенні.

У рамках неофольклоризму визначається і характерна українська специфіка музичного пленеру. У фортепіанних циклах І.Шамо та І.Тараненка імпресіоністичні прийоми письма поєднуються з особливостями національного фольклору.

Отже, є всі підстави стверджувати, що у фортепіанній музиці наразі існують дві моделі пленеру: живописно-колористична імпресіоністична (К.Дебюссі) й архаїчно-графічна нефольклорна (Б.Барток). Вони базуються на двох протилежних типах світосприйняття: одна реалізує єднання з природою, інша репрезентує страх і агресію до природних сил.


За темою дисертації опубліковано 5 статей у спеціалізованих фахових виданнях:

1. Довжинець І.Г. Пленер в музиці // Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського. Музичне виконавство. – Вип.22, Кн.8. – К.: НМАУ, 2002. – С.106-118.

2. Довжинець І.Г. Музика для очей (до проблеми історичної еволюції візуального компоненту оперної вистави) // Теоретичні питання культури, освіти та виховання. Зб. наук. праць, Вип. 25. – К.: Наука, 2003. – С.13-20.

3. Довжинець І.Г. К.Дебюссі та вітчизняне фортепіанне виконавство // Гектор Берліоз та світова культура. – Харків: ХДІМ ім. І.Котляревського, 2003. – С.326-335.

4. Довжинець І.Г. Іван Тараненко: відчуття реальності на зламі століть // Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського. Українська та світова музична культура: сучасний погляд. – Вип.43, Кн. 2. – К.: НМАУ, 2005. – С.221-228.

5. Довжинець І.Г. Романтична естетика відкритого простору і фортепіанна музика Ф.Ліста // Теоретичні питання культури, освіти та виховання. Зб. наук. праць, вип. 30 – К.: Наука, 2006. – С.7-12.