232. Романова Олена Анатоліївна. Відновлення кісткового мозку як органу імунітету у реципієнтів лімфомієлотрансплантату: дис... канд. біол. наук: 03.00.09 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2004. , табл.
Анотація до роботи:
Романова О.А. Відновлення кісткового мозку як органу імунітету у реципієнтів лімфомієлотрансплантату. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.09 – імунологія. Київський національний університет ім.Тараса Шевченка, Київ, 2004.
Основні наукові положення дисертації містять результати комплексного дослідження закономірностей відновлення кістковомозкового мієлопоезу, лімфопоезу та імуногенезу після лімфомієлотрансплантації, а також визначенню ролі клітинних та гуморальних факторів у регуляції реконституційних процесів у кістковому мозку під впливом трансплантації лімфогемопоетичних клітин. Показано, що збагачення мієлотрансплантату лімфоїдними клітинами сприяє більш високій динамічності відновлення основних кількісних, функціональних та метаболічних параметрів кісткового мозку, створюючи умови для повноцінної реалізації гемопоетичних властивостей трансплантату. Реставрація абсолютного вмісту лейкоцитів периферичної крові, їх клітинного складу, фагоцитарної та бактерицидної активності у реципієнтів лімфомієлотрансплантату випереджає відновлення цих показників у тварин, що отримали лише мієлокаріоцити.
Відновлення лімфоїдного компартменту кісткового мозку реципієнтів лімфомієлотрансплантату має активний характер, у той час як у реципієнтів мієлокаріоцитів per se реконституція цієї складової протікає уповільнено.
Виявлено, що під час інтенсивного відновлення кількісних показників кісткового мозку (1-й післятрансплантаційний місяць) переважний регуляторний вплив на нього справляють кістковомозкові Т-лімфоцити, які активуюче діють на гемопоетичні клітини. На протязі 2-го післятрансплантаційного місяця у кістковому мозку з’являються лімфоцити з супресорними властивостями, які мають фенотип нуль- та В-лімфоцитів і справляють інгібіторну дію на клітини, що активно проліферують. У той самий термін у сироватці з’являються фактори імунної та неімунної природи з супресорними властивостями.
Вперше виявлено кількісні, функціональні та метаболічні закономірності відновлення кісткового мозку реципієнтів мієлотрансплантату, збагаченого лімфоїдними клітинами, а також описано роль клітинних та гуморальних факторів у регуляції реконституційних процесів у кістковому мозку, які відбуваються під впливом трансплантації гемопоетичних і лімфоїдних клітин.
1. Період відновлення кісткового мозку після лімфомієлотрансплантації, як і при уведенні мієлокаріоцитів per se, у реципієнтів з променевою гемо- і імунодепресією характеризується переважанням недозрілих клітинних форм над дозрілими у всіх кровотворних паростках, високою мітотичною активністю КУО; підвищеним вмістом клітин, що перебувають у S-фазі клітинного циклу; недостатньою функціональною активністю дозрілих кістковомозкових клітин та їх зниженим метаболізмом у порівнянні з мієлокаріоцитами статеводозрілих особин.
2. Реконституція кількісних показників кісткового мозку (абсолютного числа клітин в органі, кількості клітин окремих кровотворних паростків), вмісту лейкоцитів у периферичній крові після лімфомієлотрансплантації випереджає відновлення клітинного складу кісткового мозку, функціональної та метаболічної активності його елементів. Відновлення абсолютної кількості ядровміщуючих клітин кісткового мозку, лейкоцитів периферичної крові відбувається на 20-ту післятрансплантаційну добу. Нормалізація клітинного складу кісткового мозку, метаболічної (ферментів основних обмінних циклів) і мітотичної активності мієлокаріоцитів спостерігається на 45-ту добу, антитілоутворюючої здатності кістковомозкових лімфоцитів – на 60-ту добу. Реставрація клітинного складу лейкоцитів периферичної крові настає на 45-ту, їх фагоцитарної та бактерицидої активності – на 60-ту добу після трансплантації.
3. Відновлення кількісних і функціональних показників кісткового мозку після лімфомієлотрансплантації супроводжується інтенсифікацією процесів ПОЛ у мієлокаріоцитах. При цьому їх антиоксидантна активність є достатньою для ефективного контролю ПОЛ. Нормалізація процесів ПОЛ у реципієнтів комбінованого трансплантату настає на 60-ту післятрансплантаційну добу.
4. У віддалені строки (30-90-та доба) після лімфомієлотрансплантації гемопоез реципієнтів характеризується високою стабільністю (відсутністю коливань як кількісних, так і функціональних показників), яка дозволяє уникнути гемо- та імунодепресій у цей період. Це відрізняє його від гемопоезу реципієнтів мієлокаріоцитів per se, який у ці терміни має хвилеподібний характер.
5. Відновлення кісткового мозку під час першого післятрансплантаційного місяця у реципієнтів лімфомієлотрансплантату характеризується активною реконституцією лімфоїдного компартменту органу, у той час як у реципієнтів мієлокаріоцитів per se відновлення цієї складової кісткового мозку носить уповільнений характер. Абсолютне число лімфоїдних клітин у кістковому мозку реципієнтів лімфомієлотрансплантату та їх фенотипічний склад відновлюються до фізіологічних значень наприкінці першого післятрансплантаційного місяця (30-та доба), а функціональна активність (здатність трансформуватись в АУК) – на 60-ту добу після трансплантації, тоді як у реципієнтів кісткового мозку per se ці параметри нормалізуються відповідно на 30-ту, 45-ту і 90-ту добу після трансплантації.
6. Збагачення мієлотрансплантату лімфоїдними клітинами сприяє більш високій динамічності відновлення основних кількісних, функціональних та метаболічних параметрів кісткового мозку опромінених реципієнтів. Уведені лімфоїдні клітини обумовлюють підвищення мітотичного індексу КУО та мієлокаріоцитів різного ступеню дозрілості, прискорення дозрівання мієлокаріоцитів, нормалізацію метаболічної активності у цих клітинах (процесів ПОЛ та основних ферментів нуклеїнового, білкового та вуглеводного обмінів), стимуляцію антиоксидантної системи, а також інтенсифікацію експресії рецепторних молекул. Трансплантація лімфоїдних клітин сумісно з мієлокаріоцитами створює умови для більш повної реалізації гемопоетичних властивостей трансплантату. Відновлення гемопоезу та імуногенезу у реципієнтів лімфомієлотрансплантату є більш ефективним і повноцінним, ніж у реципієнтів мієлотрансплантату.
7. Під час інтенсивного відновлення кількісних показників кісткового мозку (перший місяць після трансплантації) переважний регуляторний вплив на нього справляють кістковомозкові Т-лімфоцити, які активуюче діють на гемопоетичні клітини. На протязі другого післятрансплантаційного місяця у кістковому мозку з’являються лімфоцити з супресорними властивостями, які мають фенотип нуль- та В-лімфоцитів і справляють інгібіторну дію на клітини, що активно проліферують. У той самий термін у сироватці з’являються фактори імунної та неімунної природи з супресорними властивостями.
8. Відновлення лімфоїдного компартменту кісткового мозку не супроводжується формуванням лімфоцитів з аутореактивними цитотоксичними властивостями, здатних до ініціації аутоімунних розладів.
Публікації автора:
Popov N.N., Romanova E.A., Belyaevskaya S.Yu. Morphofunctional alterations in bone marrow of irradiated recipients after injection of syngenic lymphomyelotransplant. I. Characterization of events in a nonlymphoid population of bone marrow cells // School of Fundamental Medicine Journal. – 1995. – Vol.1, №1.- P.49-59. (Особисто дисертантом проведені експериментальні дослідження, їх статистична обробка, аналіз отриманих результатів).
Popov N.N., Romanova E.A. Morphofunctional alterations in bone marrow of irradiated recipients after injection of syngenic lymphomyelotransplant. II. Characterization of events in lymphoid pool of bone marrow // School of Fundamental Medicine Journal. – 1996. – Vol.2, №1.- P.28-35. (Особисто дисертантом проведені експериментальні дослідження, їх статистична обробка, аналіз та узагальнення отриманих результатів).
Романова Е.А. Метаболическая активность костномозговых клеток на этапах восстановления гемопоэза у животных после облучения и миелотрансплантации //Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. - 2001.- №523, вип.2.- С.108-112.
Попов Н.Н., Романова Е.А. Восстановление клеточного состава костного мозга облученных реципиентов лимфомиелотрансплантата //Анали Мечниківського інституту. – 2003. - №4-5. – С.85-88. (Особисто дисертантом сформульована загальна ідея, проведені експериментальні дослідження, їх статистична обробка, аналіз та узагальнення отриманих результатів).
Романова О.А. Стимулюючий вплив лімфомієлотрансплантату на функціональне дозрівання лімфоцитів кісткового мозку летально опромінених тварин //Проблеми медичної науки та освіти. – 2003. - №4. – С.82-86.
Романова Е.А. Роль факторов сыворотки в регенерации костного мозга животных после облучения и миелотрансплантации //Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. – 2003. - №597, вип.6. –С.32-36.
Романова О.А. Роль лімфоїдного пулу клітин у реконституції кровотворення опромінених реципієнтів лімфомієлотрансплантату //Український радіологічний журнал. – 2004. – Том ХІІ, вип.1. – С.53-57.
Попов Н.Н., Романова Е.А. Характер аутоиммунных реакций у сингенных радиационных химер // Сборник тезисов І обл. конф. “Вторичные иммунодефициты инфекционной и неинфекционной этиологии”. – Харьков. – 1989.- С.74. (Особисто дисертантом проведені експериментальні дослідження, їх статистична обробка, аналіз та узагальнення).
Романова Е.А., Попов Н.Н. Роль костного мозга и селезенки в количественном и функциональном восстановлении В-лимфоцитов у облученных животных, защищенных криоконсервированным миелотрансплантатом // Сборник тезисов І обл. конф. “Вторичные иммунодефициты инфекционной и неинфекционной этиологии”. – Харьков. – 1989.- С.102. (Особисто дисертантом сформульована основна ідея, проведені експерименти, статистична обробка та аналіз отриманих даних).
Попов Н.Н., Романова Е.А. Некоторые механизмы влияния трансфузии миелокароцитов на системы гемопоэза и иммуногенеза у животных с гипоплазией костного мозга // Сборник тезисов научно-практ.конф. “Оптимальные средства и методы иммунокоррегирующей, противовоспалительной и противомикробной терапии”. – Харьков. – 1993. – С.216. (Особисто дисертантом сформульована основна ідея, проведені експериментальні дослідження, їх статистична обробка, аналіз та узагальнення, сформульовані висновки роботи).
Романова О.А., Попов М.М. Вплив трансфузії сингенних мієлокаріоцитів на регенерацію кісткового мозку після цитостатичної обробки //Збірник тез III Українського з’їзду гематологів і трансфузіологів. – Київ.- 1995.- С.171-172. (Особисто дисертантом сформульована основна ідея, проведені експериментальні дослідження, статистична обробка даних, їх аналіз та узагальнення, сформульовані висновки роботи).
Попов Н.Н., Романова Е.А., Беляевская С.Ю. Некоторые эффекты взаимодействия сингенных и аллогенных миелокариоцитов с организмом реципиента //Сборник тезисов междунар. науч. конф. “Идеи Мечникова и развитие современного естествознания”. – Харьков.- 1995.- С.244-245. (Особисто дисертантом сформульована основна ідея, проведені експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення даних).
Романова Е.А., Попов Н.Н. Восстановление лимфоидного пула костного мозга у радиационных химер после лимфомиелотрансплантации //Збірник тез ІІІ з’їзду з радіаційних досліджень (радіобіологія і радіоекологія). – Київ. – 2003. – С.421. (Особисто дисертантом сформульована основна ідея, проведені експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення даних, сформульовані висновки).
Романова О.А., Попов М.М. Ефект використання лімфоцитів у мієлотрансплантації //Розшир. тези міжнар. конф. “Актуальні питання боротьби з інфекційними захворюваннями” – Харків. – Анали Мечниківського інституту. – 2003. - №4-5. – С.145. (Особисто дисертантом сформульована основна ідея, проведені експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення даних, сформульовані висновки).
