У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми щодо вдосконалення процесу управління цільовою структурою капіталу підприємства з метою її оптимізації. На підставі проведеного дослідження одержані такі наукові та практичні результати. 1. Головною рушійною силою ефективного функціонування підприємств різної форми власності та організаційно-правових форм є капітал. Причому перспективність розвитку будь-якого підприємства насамперед залежить від цільової структуризації його капіталу. 2. У результаті систематизації поглядів науковців на трактування капіталу підприємства надано власне визначення даного поняття, за яким капітал підприємства – це фінансові ресурси суб’єкту господарювання, втілені в його майно (активи), яке використовується для розширеного відтворення з метою отримання доходу. Аналіз різновидів капіталу підприємства, запропонованих сучасними вченими, надав можливість удосконалити класифікаційне ранжирування капіталу, згідно з яким виділено поділ капіталу за формою та змістом, де виокремлено нове поняття «сукупний власний капітал». 3. На підставі аналізу підходів до структуризації капіталу підприємства обґрунтовано доцільність розгляду структурної будови капіталу за майновим та фінансовим аспектами. Щоб структура капіталу за його розміщенням в активах була однорідно поєднаною із фінансовою структурою капіталу, в роботі підкреслено важливість дослідження структурного співвідношення капіталу за його формою як співвідношення майна (активів) у грошовій та не грошовій формах., а за змістом – як співвідношення власного та запозиченого капіталу підприємства 3. За результатами аналізу динаміки фінансової структури капіталу підприємств різних галузей економіки в Україні виявлено багато чинників її варіативності, які узагальнено та систематизовано за місцем їх виникнення на зовнішні та внутрішні. Встановлено, що найбільш вагомим чинником динаміки елементів фінансової структури капіталу підприємств виступає ефективність розвитку кредитного ринку України та рівень застосовності певних інструментів його функціонування. 4. Аналіз переваг та недоліків підходів (стратегій) щодо вибору співвідношень залучених джерел формування майнового капіталу підприємств, які передбачають вибір того чи іншого рішення досягнення максимальних результатів діяльності за мінімальних витрат та ризиків, довів доцільність оцінки їх застосовуваності з позицій реальності виникнення у процесі функціонування підприємства. Запропоновано їх узагальнення за чотирма традиційно виокремлюваними в економічній літературі стратегіями фінансування майна підприємства (ідеальній, агресивній, компромісній та помірній), яке дасть змогу більш варіативно підходити до вибору підприємством певного підходу із одночасним порівняння його з іншими виділеними в даній групі підходами. 5. Доведено, що досконалість політики підприємства стосовно управління фінансовою структурою його капіталу констатується при оптимальному співвідношенні власного та запозиченого капіталу, яке характеризується максимальним зростанням рентабельності власного капіталу підприємства. Обґрунтовано необхідність уточнення розрахунку відобразника впливу запозичених коштів на рентабельність власного капіталу – ефекту фінансового важеля. Запропоновані уточнення розрахунку окремих елементів даного показника дають змогу уникнути суттєвих похибок в отриманні кінцевого результату розрахунку. 6. У результаті дослідження оптимальної структури капіталу підприємства виявлено, що необхідним є виділення певної критеріальної характеристики співвідношення структурних елементів капіталу. Обґрунтовано, що найбільш змістовним критерієм щодо розкриття оптимальності співвідношення структурних елементів капіталу є поєднаний ефект одночасного зростання рентабельності власного капіталу та забезпечення фінансової стійкості підприємства. 7. На підставі наукових результатів дисертаційної роботи розроблені практичні рекомендації щодо формування оптимальної цільової структури капіталу підприємства за методом поєднаного ефекту росту рентабельності власного капіталу та забезпечення фінансової стійкості підприємства. Запропоновані основні етапи формування оптимальної цільової структури капіталу підприємства, які дають змогу оперативно оцінити фактичну структуру капіталу у його майновому та фінансовому втіленнях з позиції її оптимальності, а також спрогнозувати зростання рентабельності власного капіталу та фінансової стійкості підприємства в перспективі з метою використання цих прогнозних даних при формуванні стратегічних цілей розвитку підприємства. 6. В роботі доведено необхідність програмного забезпечення рішення задач поставлених в процесі пошуку оптимальної цільової структури капіталу підприємства, тобто при запроваджені розроблених з цією метою автором рекомендацій. Розроблено алгоритм рішення задач прийняття управлінських рішень щодо оптимізації цільової структури капіталу підприємства, який реалізується засобами ОС Windows середовища програмування Delphі та сервера бази даних FireBird. | 