Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Фармацевтичні науки / Технологія ліків та організація фармацевтичної справи


Тіманюк Валерія Миколаївна. Управління процесами комерціалізації інтелектуальної власності у фармацевтичній галузі : дис... канд. фармац. наук: 15.00.01 / Національний фармацевтичний ун-т. — Х., 2007. — 224арк. — Бібліогр.: арк. 143-160.



Анотація до роботи:

Тіманюк В.М. Управління процесами комерціалізації інтелектуальної власності у фармацевтичній галузі. – Рукопис.

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.01 – технологія ліків та організація фармацевтичної справи – Національний фармацев-тичний університет, Харків, 2007.

Дисертація присвячена обґрунтуванню методологічних і методичних підходів, пов’язаних зі створенням, розробкою і використанням інтелектуальної власності у фармації шляхом удосконалення економіко-правових механізмів, формування і комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності підприємств галузі в ринкових умовах господарювання.

Розроблена модель управління процесом комерціалізації у фармації і запропонована схема поетапної комерціалізації робіт, пов’язаних зі створенням нового лікарського засобу.

Запропонована модель формування патентної стратегії фармацевтичних підприємств (організацій), визначені принципи формування портфелю прав на об'єкти власності і розроблена шкала оцінки рівня захищеності інноваційних розробок у фармації.

Удосконалена організаційна структура управління інноваційною діяльністю і розроблений механізм мотивації наукової діяльності працівників наукових організацій, який базується на впровадженні системи збалансованих показників оцінки її ефективності; запропоновано створення підприємницької структури у складі наукових організацій фармацевтичної галузі у формі внутрішнього венчура.

Обґрунтований механізм оцінки об'єктів інтелектуальної власності у фармації і удосконалена методика розрахунку ціни ліцензії.

  1. Проведений аналіз показав, що цілеспрямовані дослідження в напрямку формування в фарма-цевтичній галузі механізмів управління процесами комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності до теперішнього часу не проводилися. Актуальність зазначеної проблеми для підвищення конкурентоспро-

можності вітчизняних лікарських засобів, забезпечення інноваційного розвитку фармацевтичних підприємств в умовах ринкового середовища обумовили необхідність визначити сутність, головні складові та інструменти реалізації моделі комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності у фармації; обґрунтувати напрямки їх прискореного введення у господарський обіг фармацевтичних підприємств; визначити порядок їх правової охорони і використання у виробництві; сформувати науково-практичні засади інвентаризації і оцінки об’єктів інтелектуальної власності у фармації; удосконалити алгоритм управління процесом передачі інтелектуальної власності на підставі укладання ліцензійних угод; удосконалити методичні підходи до визначення ціни ліцензії в умовах фармацевтичної галузі.

  1. Проаналізований сучасний стан наукових досліджень і патентно-ліцензійної діяльності у фармації. Встановлено, що суттєва новизна притаманна лише 19,5% закінчених науково-дослідних робіт. У 4,7% досліджень розроблені технології являють варіації вже відомих технологій і 13,6% робіт – є модифікаціями вже відомих технологій. 51,2% науково-дослідних робіт характеризуються невизначеним результатом і відсутністю наукової новизни і ефективності. Проведений аналіз дозволив виявити низьку укомплектованість професійними кадрами патентно-ліцензійних служб фармацевтичних підприємств (організацій); відсутність процесів реструктуризації в діяльності цих служб; не розробленість відповідних фінансово-економічних та організаційних механізмів їх діяльності. Все це обумовлює низький рівень ліцензійних продажів у фармацевтичній галузі України і, таким чином, зниження фінансових ресурсів вітчизняних фармацевтичних підприємств.

  2. Досліджено вітчизняне і міжнародне чинне законодавство в області регулювання правовідносин у сфері інтелектуальної власності, визначені його особливості в умовах фармацевтичної галузі. Встановлено, що українське законодавство має певні недоліки, які стримують формування внутрішнього і зовнішнього ринку інтелектуальної власності: не визначені права володіння об’єктами інтелектуальної власності, створеними за рахунок бюджетних коштів; не розроблений і не прийнятий закон про службові винаходи; не визначений правовий статус таких об’єктами інтелектуальної власності як відкриття, раціоналізаторська пропозиція, комерційна таємниця; не по-годжені поняття і визначення окремих термінів, які містяться в різних законодавчих документах.

  3. Обґрунтовані теоретичні і науково-практичні засади побудови системи управління процесами комерціалізації інтелектуальної власності у фармації. Перевагою запропонованої системи є взаємозв’язок управлінської, правової, фінансової, економічної складових у здійсненні інноваційних процесів. Опрацьовані методичні підходи щодо здійснення основних етапів реалізації моделі комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності у фармацевтичній галузі: інвентаризації, відбору і аналізу, забезпечення захисту, оцінки об’єктів інтелектуальної власності, вибору ефективних форм комерціалізації, правовому регулюванню відносин між суб’єктами інтелектуальної власності, а також організації захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності. Такий комплексний підхід дозволяє здійснювати ефективний контроль і управління на всіх етапах створення і комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності у фармації.

  4. Розроблений алгоритм проведення інвентаризації об’єктів інтелектуальної власності у фармації, який допоможе: здійснювати обґрунтований науково-технічний, правовий і економічний аналіз результатів інноваційної діяльності; своєчасно виявляти найбільш високоефективні технології; оцінювати права на результати інноваційної діяльності з метою їх подальшого обліку і правомірного використання у господарському обігу фармацевтичних підприємств; визначати інтелектуальний потенціал фармацевтичних підприємств (організацій); розробляти рекомендації щодо ефективної правової охорони результатів інноваційної діяльності і обирати оптимальну форму їх комерціалізації. Сформована система документації, необхідної для проведення інвентаризації об’єктів інтелектуальної власності на фармацевтичних підприємствах (організаціях).

  5. Запропонований алгоритм обґрунтування патентної стратегії фармацевтичних підприємств. Розроблені принципи і рекомендації по формуванню портфелю прав на об’єкти інтелектуальної власності. Доведено, що формувати права на об’єкти інтелектуальної власності необхідно не відокремлено, а у поєднанні з іншими правами, які у сукупності забезпечують монополію фармацевтичних підприємств на виробництво нового лікарського засобу або на використання нової технології. Для формування портфелю прав і його постійного поповнення додатковими правами розроблений механізм забезпечення правової охорони інноваційних продуктів у фармації і шкала оцінки рівня захищеності інноваційних проектів на лікарські засоби. Для оцінки ефективності винахідницької активності рекомендовано ввести новий показник – коефіцієнт патентоємності наукової розробки.

  6. Розроблений механізм мотивації наукової і винахідницької діяльності співробітників фармацевтичних підприємств (організацій). Обґрунтована система збалансованих показників ефек-тивності наукової діяльності у фармації, розроблена методика розрахунку цих показників, запропонований механізм визначення винагороди авторам, як за одержання патенту, так і за комерціалізацію об’єктів інтелектуальної власності.

  7. Запропонований сучасний організаційний механізм, який може забезпечити інноваційні процеси на фармацевтичних підприємствах ресурсами – внутрішній венчур. Такий механізм передбачає виділення підприємницької групи як самостійного венчурного підрозділу фармацевтичного підприємства (організації) з використанням венчурного капіталу. Розроблено Положення про внутрішній венчур фармацевтичного підприємства (організації).

  8. Обґрунтовані оптимальні методи оцінки різних об’єктів інтелектуальної власності у фармації. Доведено, що об’єктивне визначення вартості об’єктів інтелектуальної власності дозволить прогнозувати кількість, якість і тривалість майбутніх вигод від володіння об’єктом оцінки і здійснювати перерахунок цих вигод у дійсну вартість. Проведена оцінка вартості окремих об’єктів інтелектуальної власності у фармації з використанням запропонованих підходів.

  1. Удосконалена методика розрахунку ціни ліцензії і визначення ставки роялті в умовах фармацевтичної галузі. Суть методики полягає у визначенні достовірної і справедливої ціни ліцензії як мінімально прийнятної для ліцензіара, так і максимально припустимої для ліцензіата. Перевагою запропонованого підходу є те, що ставка роялті, розрахована за цією методикою, дозволяє врахувати і відшкодовувати витрати на створення ліцензіаром об’єктів інтелектуальної власності і одночасно враховувати майбутні грошові потоки від реалізації лікарського засобу, виробленого з використанням об’єктів інтелектуальної власності. За цих умов фармацевтичні підприємства одночасно зможуть одержувати прибуток від використання майнових прав на самому підприємстві, дивіденди від передачі майнових прав у статутні капітали інших фармацевтичних підприємств і виручку від продажу ліцензій, монопольних прав і привілеїв.

  2. Соціально-економічна значущість дисертаційних досліджень полягає в тому, що за їх результатами розроблено і впроваджено в діяльність фармацевтичних підприємств, у навчальний процес вищих фармацевтичних та медичних закладів 2 методичних рекомендацій, затверджених ПК „Фармація” МОЗ та АМН України і узгоджених у МОЗ України.