У дисертації здійснено теоретичні узагальнення і розроблені напрями управління організацією виробництва поліграфічних підприємств в умовах ринкової економіки. Основними результатами дисертаційної роботи є: 1. В основу визначення організації виробництва покладені прості елементи виробничого процесу, тому її можна розглядати як це систему, що поєднує три підсистеми: технологічні процеси, працю (трудові процеси) і управління виробництвом, де поєднання перших двох підсистем утворює в результаті виробничий процес. В роботі уточнено власне поняття управління організацією виробництва: це система заходів, які забезпечують збалансований розвиток всіх елементів виробництва відповідно до вимог внутрішнього і зовнішнього середовища та створюють умови для їх ефективної взаємодії в процесі досягнення цілей. Це дозволяє розглядати управління з одного боку як елемент виробничої системи, а з іншого – як самостійну систему. 2. Розроблений принцип комплексності, який, на відміну від відомих, поєднує диференціацію і гнучкість виробничого процесу з допустимим рівнем психофізіологічних параметрів праці. 3. Вивчення методики аналізу організації виробництва показало, що дослідження включають безпосередньо аналіз рівня організації виробництва, організації праці та управління, технічного рівня виробництва, що відповідає організаційно-технічному рівню виробництва. Теоретичні дослідження довели правомірність переходу до трудових показників при визначенні коефіцієнту пропорційності та застосування запропонованого обмеження у використанні показника ритмічності, що визначається на основі кількості моментів виконання завдання. 4. В результаті проведеного аналізу виробничо-господарської діяльності та рівня організації виробництва зокрема встановлено: коефіцієнт спеціалізації складає в середньому 90%; неефективне використання основних виробничих фондів пов’язане з низьким рівнем використання потужності підприємств, застарілістю технічної бази; найбільшу частку в структурі виробничого циклу (понад 50%) займають брошурувально-палітурні процеси. В цілому, спостерігається покращення результативності роботи досліджуваних підприємств в 2005 році. 5. Розроблено модель управління організацією виробництва, яка передбачає: відокремлення основних елементів “вхід – процес – вихід”; врахування циклічного характеру виробництва продукції; залежність технічного розвитку основних засобів підприємства від його здатності адаптуватись до вимог середовища та можливості підвищити рівень конкурентоспроможності у довгостроковій перспективі на основі технічного розвитку. 6. Планування обсягів виробництва в межах моделі управління передбачено на основі функції Кобба-Дугласа, яка дозволяє прогнозувати обсяг випуску продукції при зміні залучених ресурсів. Одним з варіантів удосконалення виробничої функції є заміна показника “чисельність працівників” (кількість робочої сили) на величину “фонд оплати праці” (вартість робочої сили підприємства), що дає можливість скоротити процедуру знаходження параметрів функції та використовувати її в умовах інфляції. 7. Для об’єктів, де протягом тривалого часу не спостерігалось оновлення активної частини основних фондів (або воно було незначним), пропонується використовувати виробничі функції, параметри яких визначені на основі натуральних показників. Це означає, що обсяг капіталу буде характеризуватись величиною виробничої потужності. Для врахування ефективності використання трудових ресурсів пропонується два варіанти удосконалення виробничої функції: перший передбачає заміну показника “середньоспискова чисельність працівників” на показник “чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості”; другий - врахування витрат праці на основі фактично відпрацьованого часу у людино-годинах. На відміну від такого ж показника людино-днях, він дозволяє врахувати внутризмінні втрати і непродуктивні витрати робочого часу. 8. Запропоновано використання рівняння регресії тривалості виробничого циклу для планування обсягів виробництва та рівня завантаженості устаткування. Доведена можливість існування трьохфакторних адекватних моделей тривалості операційного і виробничого циклів, які включають фактори у такій послідовності: обсяг видання, наклад видання, коефіцієнт змінності роботи. В роботі показано, що при іншій послідовності факторів адекватна модель повинна включати не менше чотирьох факторів. При врахуванні в моделі виробничого циклу коефіцієнтів неперервності і паралельності пріоритетність у їх послідовності надається рівню неперервності. 9. Для виконання завдання скорочення тривалості виробничого циклу, що є одним з напрямів управління організацією виробництва, автором запропоновані такі основні заходи: скорочення часу і підвищення якості технологічної підготовки виробництва; скорочення часу безпосереднього виготовлення продукції, застосування відповідних до конкретних виробничих умов видів руху видань по операціях, раціональної організації трудових процесів; чітка система створення комплектних запасів матеріалів, півфабрикатів, своєчасна їх доставка на робочі місця; скорочення часу допоміжних процесів; забезпечення надійності обслуговування основного і допоміжного процесів; скорочення або ліквідація часу перерв з організаційно-технічних причин; забезпечення чіткого управління виробничими процесами. | 