Одержані в ході дослідження результати у сукупності вирішують важливе науково-практичне завдання із формування системи управління конкурентоспроможністю підприємства в умовах трансформаційної економіки. Рішення цього завдання полягає у формуванні системи управління конкурентоспроможністю підприємства, яку побудовано за стадіями кругообігу капіталу. Ця система має стратегічний характер та зазнає значного впливу соціальних чинників. Основні висновки теоретичного та науково-практичного характеру і результати, які одержано в ході проведених досліджень, такі. 1. На підставі подальшого розвитку системного підходу до розкриття сутності конкурентоспроможності підприємства за умов трансформаційної економіки показаний взаємозв’язок конкурентоспроможності товару, підприємства, галузі, країни, світового ринку, що відбиває фундаментальні основи ринкової економіки. 2. Показані реальні можливості аналізу, формування і управління конкурентоспроможністю підприємства з використанням запропонованого підходу з позиції форми кругообігу й обігу капіталу підприємства. Запропонований підхід в умовах трансформаційної економіки формує в керівників підприємства чіткі уявлення про відтворювальну модель підприємства в умовах ринкової системи; показує, що конкурентоспроможність підприємства є характеристикою підприємства, яка обумовлена підприємницькою діяльністю в порівнянні з іншими виробниками; дозволяє встановити найбільш значущі проблеми підприємства на кожному з етапів обігу капіталу. 3. Розкрито послідовність проведення аналізу конкурентоспроможності підприємства з позицій кругообігу й обігу капіталу. За результатами цього аналізу доведено, що конкурентоспроможність підприємства є складним, системним комплексом певних характеристик економічної діяльності, починаючи із організації праці, виробництва, постачання, виробництва, збуту, задоволення запитів платоспроможних покупців і закінчуючи системою управління, які забезпечують високоефективне виробництво і розвиток підприємства. 4. Запропоновано методику визначення рівня конкурентоспроможності підприємства трансформаційної економіки на основі порівняння інтегральних показників підприємств-конкурентів, що враховують рівень конкурентоспроможності продукції, потенціал підприємства з позицій його можливостей і ефективності використання. 5. Система управління конкурентоспроможністю, як складова частина системи управління підприємством, охоплює всі елементи його свідомої поведінки у виробничо-господарській діяльності і ринковій стратегії і являє собою сукупність елементів (форм, методів і т.ін.), за допомогою яких підприємство здійснює свою місію і прагне до досягнення поставлених цілей. У відповідності до запропонованої концепції система управління конкурентоспроможністю підприємства носить системний характер, її елементи субординовані і взаємозалежні, створюючи певну цілісність, що відбиває механізми управління конкурентоспроможністю з метою досягнення підприємством своєї місії і цілей. Система управління конкурентоспроможністю підприємства є динамічною, що зумовлює необхідність її постійного удосконалення. 6. В концепції системи управління конкурентоспроможністю підприємства важлива роль належить зовнішньому середовищу, на формування якого в трансформаційній економіці істотно впливає держава. Державна політика має значущий вплив на розвиток конкурентного середовища, оскільки держава не просто є чинником конкурентного середовища, а, насамперед, суб'єктом її формування. Серед важливих елементів системи управління конкурентоспроможністю підприємства слід відзначити соціально-трудові відношення, формування мотиваційної системи і корпоративної культури, що утворюють єдине ціле, а підгрунтям - визнати управління процесом кругообігу й обігу капіталу, що здійснюється в рамках як стратегічного, так і операційного управління. 7. Кругообіг й обіг капіталу в стратегічному та операційному управлінні розглядається з різних позицій, що впливає на постановку цілей управління процесом кругообігу й обігу капіталу, визначення способів їх досягнення, на формування системи прийняття рішень і її інформаційне забезпечення, підбір виконавців та форми контролю. Кругообіг й обіг капіталу в стратегічному управлінні розглядається з позицій відтворення капіталу. Тому стратегічне управління процесом кругообігу й обігу капіталу пропонується здійснювати у формі інвестиційних проектів. 8. В операційному управлінні кругообіг й обіг капіталу розглядаються з позиції формування поточних витрат. Тому в роботі показано, яке значення в сфері виробництва набувають організація праці, організація виробництва, управління персоналом, від рівня яких безпосередньо залежать витрати підприємства, а також процеси, що відбуваються в сфері обігу. Серед таких процесів необхідно зазначити на ріст трансакційних витрат, що зумовлені формуванням нового виду діяльності – посередницької, та кризу в кредитно-грошовому механізмі, яка зумовлена неадекватним потребам обігу випуском кількості платіжних коштів, різкою зміною ринкових цін і вузькістю національного ринку. 9. Удосконалення системи управління конкурентоспроможністю підприємства, як безперервний процес, здійснюється за багатьма напрямками. В роботі не тільки розглянуті найбільш значущі напрямки цього процесу – розвиток системи організаційного забезпечення, реструктуризація підприємства, формування нової системи мотивації праці, але й показано, яким чином вони реалізуються на Лисичанському склозаводі "Пролетарій". 10. Різноманітні програми є основним елементом системи організаційного забезпечення удосконалення системи управління конкурентоспроможністю підприємства. У сукупності ці програми відбивають дії підприємства з формування платоспроможного попиту, задоволення запитів споживачів, виробництва продукції із якісними параметрами. Найважливішими для сучасних українських підприємств є програми якості, виробництва, ціноутворення та фінансового розвитку. 11. Узагальнення наукових поглядів, змісту нормативних документів дозволили дійти висновку, що кожний напрямок реструктуризації підприємства повинен містити у собі момент системності і сприяти перетворенню підприємства в конкурентноспроможну структуру ринку. Реструктуризація підприємств, що спрямована на підвищення їх конкурентоспроможності, перш за все, повинна забезпечити зниження витрат на виробництво. 12. Значущість нової системи мотивації праці зумовлена роллю людського чинника в досягненні та закріпленні конкурентних позицій підприємства, що примушує керівників підприємства враховувати в економічній стратегії розвитку підприємства інтереси персоналу. В роботі показано, що в системі мотивації праці необхідно ураховувати п’ять основних взаємозв’язаних напрямків: удосконалення організації праці, поліпшення якості робочої сили, удосконалення соціально-трудових відношень і залучення до процесу управління підприємством персоналу, матеріальне і негрошове стимулювання. |