Анотація до роботи:

Ковалишин О.Ф. Удосконалення регіональних земельних відносин у процесі здійснення земельної реформи (на прикладі Львівської області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 – економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. – Український державний лісотехнічний університет. – Львів, 2002.

Дисертацію присвячено вдосконаленню земельних відносин у Львівській області в процесі здійснення земельної реформи. Обгрунтовано модель комплексного підходу до їх реформування в умовах ринкової економіки. Запропоновано науково-методичні засади організації еколого-безпечних землекористувань нових типів агроформувань. Розроблено методику експертної грошової оцінки сільськогосподарських угідь. Визначено показники соціально-економічної ефективності використання земель у новостворених господарствах.

1. Розвиток землекористування в сільському господарстві та природні особливості Львівської області зумовили власний шлях реформування земельних відносин і відновлення приватної власності на землю. Аналіз його основних соціально-історичних етапів свідчить про потребу врахування при здійсненні земельної реформи традиційного місцевого способу ведення сільського господарства і психологічного сприйняття селянами тієї чи іншої форми власності на землю, надання можливості її вільного вибору та способів господарювання на ній.

2. Реформування земельних відносин в умовах ринкової економіки потріб-но здійснювати комплексно, з максимальним урахуванням усіх факторів, які впливають на проведення та результативність земельної реформи. Такий підхід знайшов своє відображення у розробленій структурній моделі, яка передбачає узгоджену реалізацію основних її складових, а саме: ухвалення і чіткого дотримання нормативно-законодавчих актів, які стосуються земельного питання; розподілу земель за формами власності; формування правового режиму землекористування та нових, створених на засадах приватної власності, типів господарств з урахуванням фактора їх екологізації; вдосконалення економічних механізмів регулювання земельних відносин.

3. Особливості реформування земельних відносин призвели у Львівській області до зменшення землекористувань господарств суспільного сектора та розширення площ громадян. Їх частки у загальній площі угідь змінилися відповідно з 63,5% та 6,8% у 1990 р. до 38,1% та 24,9% у 2000 р. Формування структур ринкового типу, які побудовані на приватно-орендних відносинах, зумовило створення значної кількості різних за розмірами господарств. Переважаючими формами господарювання є товариства з обмеженою відповідальністю (320, або 44,8% від загальної кількості), приватно-орендні підприємства (256, або 35,9%), фермерські господарства, сформовані на основі об’єднання власників земельних часток (55, або 7,7%), середні розміри яких становлять відповідно 721 га, 630 га та 432 га. Виникла значна кількість одноосібних селянських господарств – 7670, середня площа землекористувань яких дорівнює 2,05 га.

4. Становлення еколого-безпечного землекористування у новостворених агроформуваннях можливе за умови дотримання науково-методичних підходів до реформування колективних господарств, серед яких найважливішими є: агроландшафтна та контурно-меліоративна організація території; врахування стану сільськогосподарських угідь і визначення екологічної придатності земель до вирощування тих чи інших сільськогосподарських культур; розробка науково обгрунтованої системи землеробства. Завдяки їм досягається позитивний баланс поживних речовин, зменшуються деградаційні процеси грунтового покриву, підвищується ефективність вирощування сільськогосподарських культур. Так, на грунтах реформованого ТзОВ “Лівчиці” Жидачівського району Львівської області за ротацію сівозміни забезпечується позитивний баланс гумусу (+18,36 ц/га), рухомих форм фосфору (+78 кг/га), калію (+94,5 кг/га) та азоту (+117 кг/га), зростає обсяг валової продукції рослинництва.

5. Існуючі сьогодні методичні підходи до оцінки земель, які є основою економічного стимулювання та раціонального використання сільсько-господарських угідь, не відображають їх реальної якості та рівня продуктивності і потребують удосконалення. Для цього доцільно уточнити земельно-оціночне районування на еколого-ландшафтній основі. Це дозволить проводити оцінку земель з врахуванням оптимального поєднання природних і економічних умов, які закономірно складаються на тій чи іншій території.

6. У період переходу до ринкової економіки важливе місце у регулюванні земельних відносин належить грошовій оцінці земель. Чинна нормативна грошова оцінка не відображає реальної вартості, оскільки в основу її розрахунків покладено показники економічної оцінки земель 1988 року. У зв’язку з цим виникає потреба розробки методичних підходів, які б дозволили в нових економічних умовах визначати найбільш вірогідну ціну сільськогосподарських угідь у конкретний період часу.

7. Запропонований методичний підхід до експертної грошової оцінки земельних ділянок базується на багатокритеріальному виборі, де критеріями виступають показники узагальнених груп властивостей – родючості, екологічного стану, геолого-геоморфологічних умов, місцезнаходження та рівня інженерного облаштування території. Він дозволяє розраховувати вірогідну ціну окремої земельної ділянки за будь-якої кількості показників, які її характеризують, об’єктивно врахувати при цьому шляхи використання та цільове призначення, чинні на дату оцінки ринкові фактори.

8. Дотримання розроблених підходів до організації землекористувань нових форм господарювання підвищує показники соціально-економічної ефективності використання земель. Так, у реформованих і вибраних за базові ТзОВ “Кохавино” і “Лівчиці” Жидачівського району Львівської області порівняно з дореформеною спілкою величина сукупного суспільного продукту на 1 га сільськогосподарських угідь є вищою відповідно на 2,72% і 5,04%, зростання ефективності виробництва становить 2,3% і 2,6%. Покращання показників соціальної ефективності підтверджується отриманням майже п’ятою частиною місцевих жителів плати за здані в оренду паї.

Публікації автора:

1. Ковалишин О.Ф. Удосконалення економіко-екологічних методів формування землекористувань // Землевпорядкування. – 2002 – №1 (5) – С. 26–30.

2. Ковалишин О.Ф. Роль ренти в регулюванні земельних відносин при здійсненні аграрної реформи // Землевпорядний вісник. – 1999. – № 3. – С. 19–23.

3. Ковалишин О. Ф. Історія земельних відносин Галичини // Землевпорядний вісник. – 1998. – № 3. – С. 23–25.

4. Ковалишин О.Ф. Стан та перспективи розвитку селянських (фермерських) господарств на Львівщині // Вісник Львівського державного аграрного університету. Сер. Економіка АПК. – № 6. – Львів, 1999. – С. 25–30.

5. Ковалишин О.Ф. Розробка моделі переходу сільськогосподарських підприємств до нових форм господарювання з врахуванням якості земельних угідь // Проблеми реформування земельних відносин в умовах західного регіону України: Зб. наук. праць, присвячений 50-річчю землевпорядного факультету / Львівський державний аграрний університет. – Львів, 1997. – С. 176–178.

6. Ковалишин О.Ф. Рентні відносини в період реформування аграрного сектора // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво: Міжвід. темат. наук. зб. – 1999. – Вип. 40–41. – С. 110–112.

7. Ковалишин О.Ф. Шляхи формування господарств різних форм власності на Львівщині // Проблеми приватизації та охорони земель в Карпатському регіоні України в умовах здійснення земельної реформи: Матеріали регіональної наук.-вироб. конф. (Чернівці, лют. 1996 р.). – Чернівці, 1996. – С. 94.

8. Ковалишин О.Ф. Формування та розвиток особистих підсобних господарств на Львівщині // Матеріали наук. практ. конф. “Сучасні досягнення геодезичної науки і виробництва в Україні”. – Львів, 1997. – С. 207–209.

9. Топішко І.І., Ковалишин О.Ф. Земельна реформа очима селян Львівщини // Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу: Матеріали Всеукр. наук. конф. молодих учених-аграрників (Харків, ДАУ, 11–13 жовт. 2000 р.). – Х., 2000. – С.118–121 (особисто здобувачем за результатами соціологічних досліджень виявлено ставлення власників земельних паїв до стану, тенденцій і перспектив земельної реформи, спрогнозовано соціально-економічні наслідки приватизації земель).

10. Ковалишин С.Й., Ковалишин О.Ф. Застосування інженерних рішень у виборі науково обгрунтованих типів сівозмін // Проблеми природокористування Карпатського регіону: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Коломия, 21–23 верес. 2000 р.). – Коломия, 2000. – С. 110–115 (особисто здобувачем доведено необхідність врахування даних екологічної придатності та результатів агрохімобстеження грунтів під час розробки науково-обгрунтованих типів сівозмін).

11. Ковалишин О.Ф. Експертна оцінка земель сільськогосподарського призначення // Землевпорядна наука, виробництво і освіта ХХІ століття: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 20 квіт. 2001 р.). – К., 2001. – С. 251–263.

12. Топішко І.І., Ковалишин О.Ф. Приватизація землі та майна: стан, перспективи та соціально-економічні наслідки (за результатами соціологічних досліджень) // Землевпорядна наука, виробництво і освіта ХХІ століття: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 20 квіт. 2001 р.). – К., 2001. – С. 125–130 (особисто здобувачем визначені передумови становлення та суб’єкти ринку земель).

13. Волощук М.Д., Третяк А.М., Гагалюк М.І., Ковалишин О.Ф., Федько О.В. Методика виведення деградованих земель з обробітку // Аграрна наука – виробництву: Наук.-інформ. бюл. завершених наук. розробок. – 2000. – № 2. – С. 7 (особисто здобувачем запропоновано в якості критерія, за яким сільськогосподарські угіддя слід відносити до низькопродуктивних земель, використовувати їх бонітетну оцінку).

14. Ковалишин О.Ф. Проблеми обліку земель як однієї з складових частин кадастру в умовах проведення земельної реформи // II Rzeszowsko–Lwowskie Symposium ”Geodezja inzynieryjna i kataster w gospodarce narodowej”. – Lwow–Rzeszow, 1998. – С. 67–69.