В результаті здійсненого автором дослідження створено теоретико-методологічні засади вивчення міжнародного трансферу технологій в Україні, реалізація яких дозволяє одержати науково-обгрунтовану оцінку масштабів цього явища в Україні та провести порівняльний аналіз з ситуацією в інших країнах. В дисертаційній роботі встановлено, що: 1. Міжнародний трансфер поєднує в собі концепції дифузії технологій, технологічного співробітництв та технологічної комунікації між країнами і являє собою процес навчання, розуміння, використання та відтворення технології, включаючи уміння вибирати її, адаптувати до місцевих умов і включати до місцевих технологій. Цей процес відбувається через комунікаційні канали різної форми (комерційної та некомерційної) та змісту (через персоналії, документи, машини, обладнання та продукцію). Основний його мотив — отримання вигоди; 2. Інформаційно-статистичне забезпечення міжнародного трансферу технологій в економічно розвинутих країнах дозволяє регулярно проводити оцінку наукового потенціалу, зіставляти його розмір та структуру, розробляти пропозиції з удосконалення науково-технічної та інноваційно-інвестиційної політики, розвитку міжнародного співробітництва. Органи законодавчої та центральної виконавчої влади України, координаційно-консультаційні органи, наукові установи та організації, робота яких пов‘язана з вирішенням питань промислової політики, науки, європейської інтеграції, інвестицій мають бути забезпечені достовірною статистичною інформацією щодо міжнародного трансферу технологій; 3. Існуюча в Україні методологія статистичного спостереження та аналізу міжнародного трансферу технологій не дає змоги встановити масштаби цього процесу через недооцінку або відсутність даних про: загальну кількість придбаних (переданих) українськими підприємствами (організаціями) нових технологій за межами України; призначення технологій, що надходять в Україну; країни-донори цих технологій; джерела витрат на придбання технологій; витрати, пов’язані з адаптацією придбаних технологій; обсяг продукції (послуг), виробленої (наданих) за придбаними ліцензіями; 4. Для оперування єдиними із світовим співтовариством поняттями, проведення порівняльного аналізу, оцінки фактичних технологічних потоків в Україну в практику вітчизняної статистики необхідно запровадити стандартну класифікацію: операцій з передачі технологій; учасників цих операцій; угод про передачу технологій. "Платіжний" аспект міжнародних потоків технологій слід враховувати на рівні Національного банку України, зміст цих потоків — на рівні Державного комітету статистики України; 5. В країнах ОЕСР в останнє десятиріччя відбувається стрімке зростання значень таких показників, як: обсяг технологічних платежів, кількість патентів, зареєстрованих у світових патентних організаціях; обсяг інвестування транснаціональними корпораціями досліджень і розробок, що проводяться іноземними філіями; кількості стратегічних альянсів, утворених з метою спільного проведення НДДКР; обсяг зовнішньої торгівлі високотехнологічними товарами; спільних міжнародних досліджень і розробок. Відсутність в Україні даних по цих показниках робить неможливим проведення широкомасштабного порівняльного аналізу з країнами ОЕСР; 6. Необхідним є удосконалення в Україні статистичного спостереження за міжнародними технологічними потоками. У зв’язку з цим в практику органів державної статистики необхідно ввести нову форму звітності про міжнародні ліцензійні угоди та анкету інноваційної активності підприємств (організацій) виробничого сектору та сектору послуг; 7. Комплексний статистичний аналіз динаміки, структури та обсягів міжнародного трансферу технологій має проводитися за такими напрямками: ліцензійна діяльність, патентна діяльність, інвестиційна діяльність, зовнішньоторгівльна діяльність, міжнародне співробітництво наукових організацій; 8. Для проведення порівняльного аналізу рівня міжнародного трансферу технологій в Україні по відношенню до інших країн потрібно розраховувати специфічні узагальнюючі, інтегральні показники розвитку цієї сфери, серед яких: індекс патентної активності, індекс якісного перетворення та коефіцієнт спеціалізації. | 