Анотація до роботи:

Федорук Ю.В. Удосконалення елементів технології вирощування картоплі у фермерських і селянських господарствах Лісостепу України – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарсь-ких наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут цукрових буряків УААН. Київ, 2005.

Результатами досліджень, проведеними в зоні Лісостепу України, встановлено, що одержання низьких урожаїв картоплі у фермерських і селянських господарствах пов’язане з відсутністю органічних добрив та вирощуванням її в монокультурі, що веде до ґрунтовтоми, накопичення у ґрунті специфічних шкідників та хвороб.

У дисертації висвітлені результати дослідження процесів росту, розвитку рослин, формування врожаю та зміни біохімічного складу бульб різних сортів, залежно від видів добрив, за беззмінного вирощування картоплі та в короткоротаційній сівозміні. Досліджені вплив кожного із зазначених факторів та комплексна їх дія на рівень врожайності картоплі.

Фермерським і селянським господарствам у зоні Лісостепу України запропоновано введення короткоротаційної сівозміни з таким чергуванням культур: 1 поле – ячмінь; 2 поле – картопля ; 3 поле – овочеві культури. Виявлено, що застосування такої сівозміни дозволяє підвищити врожайність картоплі на 45 ц/га, або на 19%.

Доведено, що альтернативою гною можуть бути зелені добрива. При використанні сидеральних проміжних культур (редьки олійної, гірчиці білої та їх суміші, а також озимого ріпаку, озимого жита та їх суміші) приріст урожайності картоплі становить у середньому 16–20%, порівняно з неудобреною ділянкою. При заорюванні сидератів із мінеральними добривами врожайність підвищувалася на 34–42%, що дорівнювало показникам при внесенні 40 т/га гною.

У дисертаційній роботі наведена енергетична та економічна оцінка ефективності вирощування картоплі залежно від факторів, які вивчались у досліді.

У дисертації наведене теоретичне обґрунтування елементів технології вирощування картоплі у фермерських і селянських господарствах Лісостепу України, які дозволяють підвищити врожайність та покращити якість бульб картоплі, головними з яких є застосування високопродуктивних адаптованих сортів, введення короткоротаційної сівозміни та заміна дефіцитного гною зеленими добривами.

1. Доведено, що за беззмінного вирощування картоплі у рослин сортів Бородянська рожева та Явір змінюється габітус куща: зменшуються площа листкового апарата, кількість стебел і їхня висота, кількість бульб і їхня маса, що призводить до виродження картоплі, втрати нею здатності накопичувати повноцінний урожай бульб.

2. Запропонована трипільна сівозміна (ячмінь – картопля – овочеві культури) дозволяє знизити негативну дію беззмінного вирощування картоплі та формувати достатньо розвинені кущі. За таких умов площа листкового апарата зростає в середньому у сорту Бородянська рожева на 7%, кількість стебел – на 13%, бульб – на 8%, маса бульб з одного куща – на 117%, і у сорту Явір – на 7; 19; 8 і 14% відповідно, порівняно з беззмінною культурою.

3. Встановлено, що найбільшою мірою на ріст і розвиток рослин впливають добрива. За внесення 40 т/га гною площа листків одного куща в середньому по досліду зростала на 29%, кількість стебел – на 16%, маса бульб – на 39%. Використання зелених добрив (ярих – редьки олійної, гірчиці білої та їх суміші, озимих – ріпаку, жита та їх суміші) дозволило підвищити параметри куща в середньому на 12, 16 та 14% відповідно.

4. Введення короткоротаційної сівозміни забезпечило розвиток листкового апарата рослин на одному гектарі в середньому у сорту Бородянська рожева до 45,5 і у Явора – до 50,9 тис. м², стеблостою сорту Бородянська рожева – 231 тис. м² та сорту Явір – до 188 тис. м², що більше відповідно на 17 і 22%, ніж за беззмінного вирощування, де показники були значно нижчі оптимальних величин. Таким чином, лише при вирощуванні картоплі в сівозміні густота стеблостою наближається до оптимальних величин.

5. Отримано значний приріст площі листкового апарата за внесення добрив, зокрема гною – на 36%, мінеральних добрив (N₄₅P₄₅K₄₅) – на 21%, використання сидератів – на 15%. При додаванні до зелених добрив NPK у нормі 45 кг діючої речовини приріст її склав 37%, що дорівнювало дії 40 т/га гною.

У середньому по сортах за беззмінного вирощування та в сівозміні найвищий стеблостій (227 тис. шт./га) було досягнуто при внесенні 40 т/га гною + N₄₅P₄₅K₄₅, 40 т/га гною – 205 тис., а заораних сидератів разом із мінеральними добривами в такій же дозі – 204 тис. шт./га.

6. Визначена більш висока врожайність сорту Явір у всі роки досліджень. В середньому по всіх варіантах вона склала 270 ц/га, що вище у порівнянні з Бородянською рожевою на 17 ц/га або на 7%. Це пояснюється кращими морфо-фізіологічними показниками рослин і його високими їх адаптивними можливостями.

7. Спостерігається підвищення врожайності бульб, за розміщення картоплі в короткоротаційній сівозміні яка в середньому становила 284 ц/га, що на 19% більше, ніж за беззмінного вирощування її. Помітно підвищувало врожайність картоплі застосування добрив. За внесення 40 т/га гною вона зросла на 41%, мінеральних добрив (N₄₅P₄₅K₄₅) – на 21%, використання ярих сидератів – на 16–18%, озимих – на 18–20%. При заорюванні біомаси сидеральних культур із мінеральними добривами врожайність підвищувалася на 40–42%, що дорівнювало показникам варіанту із внесенням гною.

8. Знайдено сортові відмінності у біохімічному складі бульб картоплі за однакових умов вирощування. Сорт Бородянська рожева відзначається меншим умістом у бульбах сухої речовини, крохмалю, білку, амінокислот та нітратів і більшим вмістом вітаміну С, у порівняні з сортом Явір.

9. Виявлений вплив добрив на вміст у бульбах сухої речовини, крохмалю та вітаміну С. Якщо при внесенні гною і мінеральних добрив, а також при поєднаному їх застосуванні вміст цих речовин помітно зменшувався, то при використанні сидератів він, навпаки, зростав. Усі форми добрив сприяли підвищенню вмісту в бульбах білка і загальної суми амінокислот. Збільшенню збору сухої речовини, крохмалю і білка з одиниці площі сприяло розміщення картоплі в сівозміні.

10. Відзначено, що при застосуванні добрив зростає вміст нітратів у бульбах: при внесенні 40 т/га гною – на 27,5%, мінеральних добрив (N₄₅P₄₅K₄₅) – на 35,7%, а за поєднаного їх використання – на 52,3%, порівняно з неудобреною ділянкою. При застосуванні зелених добрив спостерігався зворотний процес – вміст їх у середньому по сидератах зменшувався на 25,3%. Менше нітратів у бульбах картоплі було виявлено за вирощування її в короткоротаційній сівозміні.

11. Встановлено, що при одержанні в пожнивних посівах урожайності ярих сидеральних культур по 239 ц/га біомаси, а від озимих – 198 ц/га в ґрунт надходить із ярих 75 кг азоту, 21 кг фосфору, 77 кг калію, з озимих – відповідно 93, 26, 94 кг.

Оскільки з урожаєм бульб і бадилля, який одержали в дослідах, винос поживних речовин із ґрунту був значно більшим, досягнути позитивного їх балансу не вдалося, особливо за вмістом фосфору та калію. З цією метою слід при заорюванні біомаси сидеральних культур додавати необхідну кількість поживних речовин, вносячи мінеральні добрива.

12. Знайдено, що використання сидератів є високоокупним заходом. Окупність 1 т зеленого добрива ярих сидеральних культур додатковим урожаєм бульб за беззмінного вирощування сорту Бородянська рожева склала 143 кг, а озимих – 194 кг, що дорівнює показникам, одержаним при внесенні гною. У короткоротаційній сівозміні окупність усіх видів добрив була вищою, ніж за беззмінного вирощування картоплі.

13. Підтверджено зростання енергетичної ефективності вирощування картоплі за введення короткоротаційної сівозміни. Порівняно з беззмінною культурою, витрати енергії на виробництво її хоча дещо і збільшились за рахунок підвищення урожайності, але накопичення енергії врожаєм помітно зросло, а коефіцієнт енергетичної ефективності підвищився до 2,0. Внесення добрив позитивно вплинуло на підвищення енергетичної ефективності виробництва картоплі: за внесення 40 т/га гною – на 10%, ярих і озимих сидератів разом із мінеральними добривами (N₄₅P₄₅K₄₅) – відповідно на 7 і 13%, порівняно з неудобреною ділянкою.

14. Виявлений найбільший прибуток та рентабельність із найменшою собівартістю продукції за поєднання використання органічних і мінеральних добрив при вирощуванні картоплі в сівозміні. У середньому максимальний прибуток при внесенні 40 т/га гною і N₄₅P₄₅K₄₅ був удвічі вищим, ніж без внесення добрив. Найвища рентабельність була одержана у сорту Явір за вирощування в короткоротаційній сівозміні з використанням суміші озимого жита з озимим ріпаком в поєднанні з мінеральними добривами в дозі N₄₅P₄₅K₄₅ – 93,2%, що на 38,5% більше, порівняно з контролем.

Публікації автора:

1. Федорук Ю.В., Молоцький М.Я. Вплив попередника та добрив на ріст і розвиток різних сортів картоплі в умовах правобережного Лісостепу України // Картоплярство. – К.: Аграрна наука. – 2003. – Вип. 32. – С. 151–158 (частка авторства – 70%: проведення досліджень, аналіз, математична обробка та опис експериментального матеріалу).

2. Федорук Ю.В., Молоцький М.Я. Вплив сівозміни і сидератних добрив на урожайність картоплі в умовах правобережного Лісостепу України // Аграрні вісті – Біла Церква. – 2003. – № 4. – С. 4–6 (частка авторства – 70%: проведення досліджень, обґрунтування та математична обробка результатів).

3. Федорук Ю.В., Молоцький М.Я. Інтенсивність росту та розвитку рослин картоплі під впливом сидеральних добрив // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун – ту. – Біла Церква, 2003. – Вип. 26. – С. 117–128 (частка авторства – 75%: проведення досліджень, написання та математична обробка результатів).

4. Молоцький М.Я., Федорук Ю.В. Урожайність картоплі залежно від сорту, способу вирощування та видів добрив на чорноземах типових малогумусних // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. праць. – Одеса, 2004. – Вип. 26, ч.2. – С. 75–81 (частка авторства – 60%: проведення досліджень, написання та математична обробка результатів).

5. Молоцький М.Я., Погорілий С.О., Федорук Ю.В. Технологія вирощування картоплі у фермерських та селянських господарствах // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун – ту. – Біла Церква, 2004. – Вип. 30. – С. 93–102 (частка авторства – 40%: проведення досліджень, аналіз, математична обробка та опис експериментального матеріалу).

6. Молоцький М.Я., Федорук Ю.В., Ференець Ю.А. Підвищення врожайності картоплі на присадибних ділянках шляхом застосування короткоротаційних сівозмін і сидеральних добрив // Аграрні вісті – Біла Церква. – 2004. – № 2. – С. 10–13 (частка авторства – 40%: проведення досліджень, обґрунтування та математична обробка результатів).

7. Федорук Ю.В. Продуктивність різних сортів картоплі залежно від умов вирощування в зоні правобережного Лісостепу України // Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених. – Умань: УДАУ. – 2004. – С. 63–65.

8. Федорук Ю.В. Роль сидератних добрив у підвищенні врожайності картоплі // Збірник матеріалів 4-ї Міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів. – Вінниця: ОЦ ВДАУ. – 2004. – С. 44–46.

9. Федорук Ю.В. Зміна біохімічного складу бульб за використання зелених добрив при беззмінному вирощуванні картоплі та в сівозміні // Аграрні вісті – Біла Церква. – 2005. – № 1. – С. 10–14.

10. Технологія вирощування високих урожаїв картоплі у фермерських і селянських господарствах Лісостепу України: Рекомендації Міністерства аграрної політики України / Лаврик О.М., Пасічник П.К., Молоцький М.Я., Погорілий С.О., Федорук Ю.В., Бондарчук А.А., Ференець Ю.А. – К., 2005. – 30 с. (частка авторства – 10%: підготовка матеріалів до видання).