Анотація до роботи:

Мокрієнко В.А. Удосконалення елементів сортової технології вирощування кукурудзи в Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Національний аграрний університет, Київ, 2004.

У дослідах, які проводилися у 2001 – 2003 рр., встановлено вплив строків сівби і густоти стояння рослин на умови росту і розвитку гібридів кукурудзи різних груп стиглості, урожайність зерна, економічну та енергетичну ефективність його виробництва. Оптимальним строком сівби для всіх гібридів кукурудзи виявився другий, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння становитиме 8-10 ⁰С. Для середньоранніх гібридів Еліта, Сандріна, Баккара оптимальна густота стояння рослин становила 80 тис./га, а PR39D81 – 70 тис./га; середньостиглих Валюта, Хельга – 70 тис./га, Кларіка, Анаста – 60 тис./га. Середньостиглі та середньоранній гібрид PR39D81 забезпечували більші прирости урожаю зерна залежно від строків сівби та густоти стояння, ніж середньоранні.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вивченні підвищення продуктивності та якості зерна нових гібридів кукурудзи залежно від біологічних особливостей, групи стиглості, строку сівби та густоти рослин. За результатами досліджень можна сформулювати наступні висновки.

1. Інтенсивність росту й розвитку рослин кукурудзи залежить від строків сівби, густоти стояння, кількості рослин на площі та морфологічних та біологічних властивостей гібридів. Із збільшенням густоти рослин з 60 до 90 тис./га вегетаційний період подовжується у середньоранніх гібридів на 6, а у середньостиглих – на 9 днів. Найкоротший вегетаційний період був у гібрида Еліта (96 днів), а найдовший – у середньостиглого гібрида Дніпровський 310 МВ (122 дні).

2. Середньоранні гібриди кукурудзи мали найвищу висоту стебла у другий строк сівби, а середньостиглі – у перший. Із збільшенням густоти з 60 до 90 тис./га висота рослин збільшується. Найвищі рослини були у гібрида Анаста (269 см), а найнижчі – у гібрида Еліта (212 см).

3. Найбільшу кількість качанів на 100 рослин мали гібриди кукурудзи другого строку сівби. Із збільшенням густоти рослин до 90 тис./га кількість качанів зменшується. Найбільше качанів гібрид Еліта мав при густоті 70 тис. рослин/га (148 шт.), найменше – гібрид Дніпровський 310 МВ при густоті 90 тис/га (93 шт.).

4. Продуктивність кореневої системи знижується із збільшенням тривалості вегетаційного періоду гібридів: якщо у середньораннього гібрида Еліта вона становила 20,1 г/г, то у середньостиглого Анаста – 15,5 г/г. Із збільшенням густоти з 60 до 90 тис./га продуктивність кореневої системи у всіх досліджуваних гібридів підвищується.

5. Сумарне водоспоживання, в міру збільшення густоти рослин кукурудзи з 60 до 90 тис./га, збільшується. Найбільше вологи за вегетацію витрачав гібрид Хельга і найменше – Еліта. Найбільш ефективно використовувалась волога рослинами другого і третього строків сівби.

6. Площа листків на одну рослину у гібридів кукурудзи залежно від густоти становила: у Еліти – 80 тис./га (0,57 м²); у Сандріни, Бакари і PR39D81 – 80 тис./га (відповідно 0,59 і 0,60 м²) і 70 тис./га (0,60 м²); у Валюти і Хельги – за густоти 70 тис./га (відповідно 0,72 і 0,74 м²); гібридів Дніпровський 310 МВ, Кларіка і Анаста – при густоті 60 тис. /га (відповідно 0,70, 074 і 0,75 м²). У цих варіантах спостерігалась найвища чиста продуктивність фотосинтезу.

При ранніх і пізніх строках сівби площа листків однієї рослини порівняно з оптимальним строком, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння становить 8 – 10 ⁰С, зменшується у середньоранніх гібридів відповідно на 14 % і на 22 %, а середньостиглих – відповідно на 10 і 28 %.

7. Найвища врожайність зерна була при другому строку сівби при температурі ґрунту на глибині загортання насіння 8–10 ⁰С. У середньоранніх гібридів найбільш урожайним був гібрид PR39D81, який при густоті стояння 70 тис. рослин/га забезпечив 85,8 ц/га зерна; практично однакова врожайність зерна була у гібридів Сандріна і Баккара при густоті 80 тис./га (відповідно 81,2 і 81,0 ц/га); у середньостиглих гібридів кукурудзи Анаста (91,8 ц/га) і Кларіка (89,6 ц/га) при густоті стояння 60 тис. рослин/га; Валюта і Хельга – при густоті 70 тис./га (відповідно 86,9 і 88,0 ц/га).

При сівбі кукурудзи, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння становить 10–12 ⁰С (третій строк), урожайність зерна порівняно із другим строком знижується на 7,6–14,0 %.

8. У середньоранніх гібридів кукурудзи порівняно із середньостиглими при сівбі у третій строк суттєво зменшується як маса зерна з качана, так і маса 1000 зерен, тому ці гібриди краще висівати в перший або другий строки. Із збільшенням густоти рослин з 60 до 90 тис./га маса 1000 зерен у середньостиглих гібридів третього строку сівби зменшилася у середньому на 14,8 %, а маса зерна з качана на 46,7 %.

9. Із збільшенням густоти рослин з 60 до 90 тис. /га у зерні зменшується вміст білка й крохмалю. У досліджуваних гібридів ці показники були вищими у варіанті першого строку сівби.

10. За рахунок зменшення енерговитрат вищі коефіцієнти енергетичної ефективності (КЕЕ) були при другому і першому строках сівби кукурудзи. Коефіцієнт енергетичної ефективності вирощування кукурудзи при третьому строку сівби порівняно з другим у середньоранніх гібридів був меншим на 6,4 % і середньостиглих – на 5,3 %.

11. Найнижча собівартість 1 ц зерна, найвищі чистий доход і рівень рентабельності були у варіантах другого і першого строків сівби у гібридів Дніпровський 310 МВ, Кларіка і Анаста при 60 тис. рослин/га; Ювілейний 70 МВ, PR39D81, Валюта і Хельга – 70 тис. /га; Еліта, Сандріна і Баккара – при густоті 80 тис./га. Кращі економічні показники були при застосуванні другого і першого строків сівби.

12. В роки проведення досліджень встановлено, що температура ґрунту на глибині загортання насіння відповідала наступним календарним строкам сівби: 6 – 8 ⁰С – 20. 04. -30.04; 8 – 10 ⁰С – 30.04-10.05; 10 – 12 ⁰С – 10.05-15.05.

Публікації автора:

1. Танчик С.П., Мокрієнко В.А. Строки сівби та водоспоживання кукурудзи // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН.–К. 2003. – Вип.1 – 2. – С. 109 – 112 (здобувачем проведено літературний огляд, узагальнені дані).

2. Танчик С.П., Мокрієнко В.А. Особливості формування продуктивності рослин кукурудзи залежно від густоти стояння // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – М. 2003. – Спец. вип.3 (23). Т. 1. – С. 240-244 (отримання та узагальнення експериментальних даних, висновки).

3. Мокрієнко В.А. Вплив строків сівби на продуктивність нового гібрида кукурудзи PR39D81 // Наук. вісн. НАУ. – К. 2003. – Вип. 64. – С. 77 – 80.

4.Танчик С.П., Мокрієнко В.А. Оптимізація строків сівби кукурудзи в Лісостепу України // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН.–К. 2003. – Вип.3. – С. 51-54 (здобувачем проведено літературний огляд, узагальнені дані).

5. Танчик С.П., Мокрієнко В.А. Густота стояння – як головний фактор підвищення урожайності кукурудзи // Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні, 5-6 березня – 2002. – Дніпропетровськ, 2002. – С. 65 – 66 (здобувачем проведено літературний огляд, узагальнені дані, висновки).

6. Мокрієнко В.А. Розробка і удосконалення елементів сортової агротехніки вирощування кукурудзи в Лісостепу України // Матер. доп. наук.-досл. конф. – К., 2003. – С.14.

7. Мокрієнко В.А., Нідзельський В.А., Юник А.В. Вплив елементів інтенсивної технології вирощування на продуктивність нових гібридів кукурудзи // Матеріали наукової конференції молодих вчених. “Проблеми сучасного землекористування” 24 – 26 листопада 2003 р. – К.: ЕКМО, 2003. – С. 63 (здобувачем проведено літературний огляд, узагальнені дані, висновки).