1. Умови експлуатації автомобільних доріг в значній мірі залежать від впливу природних територіальних комплексів. Урахування природних умов при плануванні експлуатаційних заходів дозволяє підвищити ефективність експлуатації автомобільних доріг. Розв’язання цієї задачі базується на дорожньому районуванні територій за умовами експлуатації автомобільних доріг. 2. Узагальнення та систематизація відомих закономірностей дозволила ранжирувати вплив окремих природних факторів на транспортно-експлуатацій-ний стан доріг. Визначено, що в природних умовах Непалу суттєвий вплив на стан проїзної частини автомобільних доріг має інтенсивність дощових опадів в мусонний період. 3. На підставі системного підходу обґрунтовано критерій визначення таксонометричних одиниць дорожнього районування за умовами експлуатації автомобільних доріг – ступінь зменшення безпечної швидкості руху транспортних засобів під впливом природних умов. Запропоновано діапазони значень коефіцієнтів забезпеченості середньої розрахункової швидкості для визначення границь таксонометричних одиниць районування. 4. Удосконалено модель оцінки товщини плівки води на різних типах покриття в залежності від інтенсивності опадів, гідравлічної шорсткості поверхні проїзної частини, повздовжнього та поперечного уклону покриття. Результати числового експерименту для кліматичних умов Непалу на ЕОМ за розробленою програмою підтвердили адекватність удосконаленої моделі. 5. Розроблено методику районування територій за умовами експлуатації автомобільних доріг, яка складається з таких основних етапів: визначення переліку природних факторів, що впливають на експлуатацію доріг; аналіз природних факторів території з визначенням кількісної оцінки інтенсивності їх дії в характерних точках місцевості; визначення коефіцієнтів забезпеченості середньої розрахункової швидкості в характерних точках місцевості; виділення таксонометричних одиниць дорожнього районування за умовами експлуатації автомобільних доріг. 6. Апробацію методики проведено для території Непалу. Виділено 3 дорожні зони, 5 дорожніх підзон та 12 дорожніх районів. Для зазначених регіонів запропоновано коефіцієнти корегування розподілу ресурсів на експлуатацію автомобільних доріг. Впровадження дорожнього районування за умовами експлуатації доріг дозволяє заощадити до 15 % експлуатаційних ресурсів. Методика районування територій за умовами експлуатації доріг може бути застосована і для інших країн, в тому числі для території України. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в таких роботах: а) фахові видання за переліком ВАК України: 1. Шрестха Д. Б. Особливості транспортно-експлуатаційного стану автомобільних шляхів Непалу //Автомобільні дороги і дорожнє будівництво. Київ: УТУ, 2000. – Вип. 60. - С. 34 - 39. 2. Шрестха Дурга Бахадур. Закономерности воздействия территориальных природных комплексов на эксплуатацию автомобильных дорог//Автомобільні дороги і дорожнє будівництво. Київ: НТУ, 2001. – вип. 61. - С. 57 – 60. 3. Шрестха Дурга Бахадур. Научно-методические особенности районирования территорий по условиям эксплуатации автомобильных дорог //Автомобільні дороги і дорожнє будівництво. Київ: НТУ, 2001. – вип. 63. - С. 85 – 89. б)інші публікації 4. Прусенко Е.Д., Шрестха Дурга Бахадур. Основные принципы районирования территорий по условиям эксплуатации автомобильных дорог //Автомобильный транспорт и дорожное хозяйство на рубеже 3-го тысячелетия: Материалы международной научной конференции. – Харьков: ХГАДТУ, - 2000. - С. 102-103. 5. Шрестха Дурга Бахадур, Прусенко Е. Д. Экономические аспекты районирования территории по условиям эксплуатации автомобильных дорог с учетом особенностей природопользования Непала //Проблемы равновесия экономических систем в условиях рыночной трансформации. – Х.: - 2001. Нар. Укр. Акад., – С.169 - 170. | 