Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Ґрунтознавство


Дідик Юлія Михайлівна. Трихінели (Nematoda, Trichinellidae) диких тварин Карпат і Полісся України : Дис... канд. наук: 03.00.18 - 2007.



Анотація до роботи:

Дідик Ю. М. Трихінели (Nematoda, Trichinellidae) диких тварин Карпат і Полісся України – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.25 – паразитологія – гельмінтологія. – Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, м. Київ, 2007 р.

У роботі представлені результати визначення видової належності личинок трихінел, які були виділені від диких хижих та копитних ссавців з території Карпат та Полісся України за допомогою молекулярно-генетичних методів. Уперше з’ясовано, що на досліджуваній території нараховується, принаймні, 3 види трихінел: Trichinella britovi та Trichinella nativa серед диких тварин і Trichinella spiralis – у домашніх свиней. Представлено результати дослідження морфологічних особливостей капсул личинок трихінел від диких та домашніх тварин. Установлено, що довжина та форміндекс капсул трихінел можуть слугувати додатковим критерієм для попереднього визначення видової належності паразитів. Проведено порівняльну оцінку розподілення капсул личинок трихінел у різних групах м’язів диких хижих ссавців (вовк, лисиця, куниця). В роботі наведено дані по зараженості диких копитних та хижих ссавців різних видів личинками трихінел на території Карпат та Полісся України. Встановлено, що основним резервуаром інвазії є хижі ссавці – вовк та лисиця. Вивчено епізоотологію та виявлено особливості циркуляції трихінел серед диких ссавців на досліджуваній території.

  1. На підставі молекулярно-генетичних досліджень встановлено, що на території Карпат і Полісся України паразитує щонайменше 3 види трихінел. Личинки трихінел, що виділені від диких копитних та хижих ссавців, належать до 2 видів: Trichinella britovi Pozio, La Rosa, Murrell et Lichtenfels, 1992 та Trichinella nativa Britov et Boev, 1972. Личинки трихінел від домашніх свиней ідентифіковані як Trichinella spiralis Owen, 1835. Це вказує на відносно незалежне існування природних та синантропних осередків трихінельозної інвазії на досліджуваній території.

  2. Личинки трихінел виділені у 3,2 % диких кабанів (Sus scrofa), 18,2 % вовків (Canis lupus), 10,9 % червоних лисиць (Vulpes vulpes), 16,7 % лісових куниць (Martes martes) та одного ведмедя (Ursus arctos). Екстенсивність інвазії диких тварин трихінельозом виявлена найвища в Закарпатській обл. – 46 % та значно менша в Львівській, Рівненській та Чернігівській – 7 %.

  3. Установлено, що основними носіями природного трихінельозу на території Карпат і Полісся України є дикі хижі ссавці – вовк та лисиця, що створюють та підтримують циркуляцію паразитів у природних осередках завдяки (аліментарним) трофічним зв’язкам. Наявність таких вогнищ трихінельозу суттєво підвищує небезпеку проникнення гельмінтозу в населені пункти, перш за все через продукти мисливства.

  4. Установлено, що досліджені мишоподібні гризуни миша лісова (Apodemus sylvaticus), миша польова (Apodemus agrarius), миша жовтогорла (Sylvaemus tauricus), полівка-лісова (Clethrionomys glareolus) та миша хатня (Mus musculus) з території Карпат і Полісся України не є носіями інвазії і на сучасному етапі, ймовірно, не мають суттєвого значення в циркуляції трихінел в природних осередках трихінельозу.

  5. Установлено, що у хижих ссавців, зокрема вовків та лисиць, найчастіше і найбільш інтенсивно інвазуються поперечносмугасті м’язи задньої та передньої кінцівок та значно менше – стравохід, міжреберні та жувальні м’язи. Таким чином, одержані результати дозволяють рекомендувати використання м’язової тканини кінцівок для дослідження диких мисливсько-промислових тварин на трихінельоз.

  6. З’ясовано, що довжина та форміндекс капсул навколо личинок трихінел є видоспецифічними ознаками паразитів і, відповідно, можуть бути додатковими критеріями при попередньому встановленні видової належності личинок трихінел.

  7. Виходячи з результатів дослідження, в сучасних умовах, в Карпатах (Закарпатська та Львівська обл.) та на Поліссі України (Рівненська, Житомирська та Чернігівська) існують природні осередки трихінельозної інвазії. Соціальні трансформації, істотні зміни в сільському господарстві та природокористуванні створили умови для потенційної активації цих осередків. Значно зростає значення диких тварин як джерела інвазії для людей. Відповідно існує необхідність у перегляді та підсиленні системи адекватних ветеринарно-санітарних заходів на вказаній території.

Публікації автора:

  1. Дидык Ю. М. Гельминты рода Trichinella (Nematoda, Trichinellidae) у хищных млекопитающих Полесья и Карпат // Вестн. зоологии. – 2006. – 40. – № 5. – С. 457–461.

  2. Дідик Ю. М. Копитні дикої фауни як резерват трихінельозу на території Полісся та Західної частини України // Вестн. зоологии. – 2006. – 40. – № 3. – С. 271–274.

  3. Акимов И. А., Дидык Ю. М., Пастусяк К., Цабай В. Молекулярная идентификация изолятов трихинелл хищных животных Украины // Вестн. зоологии. – 2005. – № 19, ч. 1. – С. 24-25.

  4. Дідик Ю. М. Вивчення трихінельозу диких ссавців в Україні // Уч. зап. Тавр. нац. ун–та им. В. И. Вернадского.– 2004. – 17 (56). - № 2. – С. 203–205.

  5. Дидык Ю. М. Эпизоотологические особенности трихинеллеза диких животных в Украине // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. – 2006. – № 13 (38). – С. 57-60.

  6. Акимов И. А., Дидык Ю. М. Изучение трихинеллеза у диких копытных в северо-западной Украине // Совр. пробл. общ., мед. и вет. паразитол. – Витебск : ВГМУ, 2004. – С. 58–59.

  7. Akimov I. A., Didyk J. M. Trichinellosis of wild mammals in northwest Ukraine // XI Intern. Conference on Trichinellosis (8–12 August, 2004). – San Diego, California, 2004. – P. 59.

  8. Дідик Ю. М. Екологічні особливості циркуляції гельмінтів роду Trichinella (Nematoda, Trichinellidae) серед представників дикої фауни в Україні // Матеріали II міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених „Проблеми фундаментальної екології, екологічної геології та раціонального природокористування” (Кривий Ріг, 12 жовтня 2006 р.). – Кривий Ріг : Видавничий Дім, 2006. – С. 58–60.