Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філософські науки / Історія філософії


50. Дєдяєва Ірина Петрівна. Трансформація проблеми свободи у структуралізмі: компаративний аналіз філософських вчень К.Леві-Стросса та М.Фуко: дис... канд. філос. наук: 09.00.05 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2004.



Анотація до роботи:

Дєдяєва І.П. Трансформація проблеми свободи в структуралізмі: компаративний аналіз філософських вчень К. Леві-Стросса та М. Фуко. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.05 – історія філософії. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню трансформації ідеї свободи, наскрізної для філософської думки, у концепції структуралізму як спроби альтернативного традиційній метафізичній традиції витлумачення природи суб’єкта. Здійснений ретроспективний аналіз проблематики свободи розкриває природу людини як таку, що містить як момент зовнішній, мінливо-історичний, переривчастий, так і трансцендентальний, неперервний. На матеріалі світоглядних концепцій К. Леві-Стросса та М. Фуко відтворено реконструкцію методологічної, антропологічної та соціально-політичної програми структуралізму. Встановлена визначальна риса методології структуралізму – заперечення трансцендентальної природи людини. Виявлено, що обґрунтування ідеї свободи в структуралізмі відбувається через протиставлення власної методології класичній раціоналістичній (сократівсько-гегелівській) традиції філософування, шляхом заперечення метафізичного смислу категорії „свобода”. Доведена неможливість в рамках даної методології обґрунтування ідеї свободи, вільної людської життєдіяльності, соціального руху й розвитку. Відмовляючи у трансцендентальній сутності людській природі, структуралісти приходять або до заперечення людини як такої, або змушені констатувати неправомірність власної методології.