Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філософські науки / Релігієзнавство, філософська антропологія, та філософія культури


129. Семенова Юлія Анатоліївна. Тілесна самоідентифікація людини в умовах культурних трансформацій: дис... канд. філос. наук: 09.00.04 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2004.



Анотація до роботи:

Семенова Ю.А. Тілесна самоідентифікація в умовах культурних трансформацій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.04 – філософська антропологія і філософія культури. Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню проблеми тілесної самоідентифікації людини в умовах культурних трансформацій.

Тілесна самоідентифікація визначається як процес набуття особистої індивідуальності шляхом відтворення власного тілесного образу у співвіднесенні з антропо-культурними взірцями, який стає підґрунтям для набуття культурної, соціальної, політичної та інших ідентичностей, як необхідна умова для самореалізації особистості.

Акцентується увага на сутності та перспективах реалізації соматичних прав людини, тобто вимог визнання прав власності на своє тіло, на тілесну самоідентифікацію та самодетермінацію, та аналізуються теоретичні підстави для створення і розширення можливостей їх реалізації людиною в умовах бурхливого розвитку наукових технологій, кризи традиційної системи цінностей і трансформації сучасної культури.

У роботі в межах комплексного підходу доведено, що процес тілесної самоідентифікації виступає першочерговим у процесі самонабуття людиною екзистенціального досвіду особистості, який постає комплексом природних, соціальних і культурних якостей людського тіла, полем взаємодії внутрішнього та зовнішнього життєвого простору людини.

У дослідженні показано, що особиста ідентичність складається як співвідношення між ідентичністю як тотожністю, та ідентичністю як самістю. Тобто людина мусить досягти деяких “загальнолюдських стандартів”, створених культурою, але водночас, прагне визначити себе як індивідуальність, неповторну істоту. Звідси виходять дві перспективи погляду на власне тіло – тіло, яке є моїм, тобто має унікальні особисті ознаки, і тіло, яке є одним з-поміж інших тіл і яке порівнюється із загальними вимогами до людського тіла у даній культурі.

Виходячи з цих положень, тілесна самоідентифікація визначається як процес набуття особистісної індивідуальності шляхом відтворення власного тілесного образу у співвіднесенні з антропо-культурними взірцями.

У дослідженні доведено, що тілесна самоідентифікація грає основну роль в процесі особистісної самореалізації, оскільки тілесність є невід’ємною фундаментальною характеристикою людини, найбільш конкретною і безпосередньо даною для людини реальністю, і тому підґрунтям для успішної і гармонійної самореалізації особистості виступає адекватно реалізована тілесна самоідентифікація.

В дисертаційній роботі проаналізовані взаємозв’язок і взаємозалежність між процесом самоідентифікації і культурою. Показано значущість самоідентифікації як процесу, завдяки якому людина засвоює культурний досвід, стає культурною, а також акцентована увага на детермінуючому впливі культури на процес набуття ідентичності.

Аналіз особливостей процесу тілесної самоідентифікації в сучасних умовах свідчить про те, що під впливом кризи системи цінностей, контекстуалізації, фрагментарності, масофікації та інших трансформаційних процесів культури виникають різні форми кризи ідентичності: темпоральний хаос, сплеск нарцисизму або „нарцисичний безлад”, що призводить до кризи соціального життя, передовірення Іншим, замкнутість у субкультурах, маргінальність, патологічні форми віртуалізму.

Разом з тим в роботі визначено, що в сучасних умовах все більшого акцентування якості життя людина прагне все більш широкої свободи індивідуального вибору життєвих стилів та індивідуального самовизначення. Людина у сучасному суспільстві більш тілесна, ніж колись раніше, тобто за тілом визнається більша значущість для людини. Тілесна самоідентифікація, з одного боку стає все більш детермінованою жорсткими стандартами, які висуває оточуюче соціальне середовище, з іншого боку набуває більшої свободи і різноманітності у виборі взірців, еталонів. Значні досягнення в медицині й біології ставлять людину перед численними спокусами стати “творцем свого тіла”. Сучасні технології вже сьогодні дають можливість модифікувати, реставрувати і, навіть, реконструювати власне тіло. Це супроводжується чисельними конфліктами з морально-етичними, правовими, релігійними та іншими діючими соціальними нормами. Але теоретична можливість вдосконалити себе тілесно, а через це більш “успішно” самоідентифікуватись, вимагає від людини прагнення до здійснення цієї мети, іноді будь-якою ціною. В основі цього прагнення лежить споконвічна мрія людства досягти безсмертя. Жадання безсмертя локалізується як деяка психологічна, індивідуально-практична установка і виражається в трепетному піклуванні про власне здоров’я, користуванні будь-якими “еліксирами життя”, і, як логічне продовження, використання сучасних медичних та біотехнологій. Людина бореться за найнеможливіше, демонструючи тим самим нічим необмежений, тотальний характер конфронтації з наявним буттям.

Наростаюча індивідуалізація кожної особистості у сучасному суспільстві супроводжується переосмисленням моральних принципів. Прискорення змін, шалений темп життя вимагає від людини все більш зусиль для доказу власної значущості, причому не стільки іншим, скільки собі. І у зв’язку з цим в дослідженні обґрунтовується позиція, що людина повинна грати головну роль у процесі вибору того сценарію самоствердження, завдяки реалізації якого вона зможе відчути задоволення від самої себе, свого внутрішнього світу, і, звичайно, від свого тілесного явлення усьому навколишньому світові. Доведено, що для реалізації цієї мети в умовах трансформації культури необхідне становлення нового типу свідомості, де на перший план виходить усвідомлений самостійний вибір стратегії поведінки, а також відповідальність за здійснений вибір. Для ствердження нового, соціобіоетичного типу свідомості важливим є поворот до ціннісних систем, які б здійснювали регуляцію поведінки індивіда не ззовні, а зсередини.

В дисертації доведена необхідність і актуальність філософського аналізу проблеми тілесності в контексті осмислення значення для сучасної людини власного тіла і меж своїх прав і можливостей на самодетермінацію і самоідентифікацію. Вона полягає у тому, що переосмислення і досягнення у суспільстві деякого консенсусу між філософськими, релігійними, морально-етичними, політико-правовими поглядами стосовно проблеми соматичних прав людини потрібне для подолання глобальної антропологічної кризи.

Публікації автора:

  1. Розуміння тілесності як актуальна проблема філософського аналізу // Людинознавчі студії. Збірник наукових праць ДДПУ. – Дрогобич: “Вимір”, 2001. – С. 164-173

  1. Проблеми тілесної самодетермінації людини як аспекту стратегії виживання // Філософія. Культура. Життя. Міжвузівський збірник наукових праць. Вип.13. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. – С.76-81

  2. Смисл смерті як світоглядна проблема // Наукові записки Харківського військового університету. Серія “Соціальна філософія, педагогіка, психологія”. Випуск 12. Харків: ХВУ, 2001. – С. 151-155

  3. Самоідентифікація людини в умовах глобалізації культури // Культура народов Причерноморья. – Сімферополь, 2001. - №24 (жовтень). – С. 211-213

  4. Роль „Іншого” в тілесній самоідентифікації // Наукові записки Харківського військового університету. Серія “Соціальна філософія, педагогіка, психологія”. Випуск 14. Харків: ХВУ, 2002. – С. 92-97

  5. Освіта і творча самореалізація людини в умовах трансформації суспільства // Науковий вісник ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. Вип. 11. - Харків: „ОВС”, 2002. –
    С. 91-96

  6. Проблеми самоідентифікації людини в умовах трансформації суспільства (філософський аспект) // Вестник Харьковского государственного политехнического университета «ХПИ».- Харьков, 2002. – Выпуск №5. - С. 173-178

  7. Поняття „зустрічі” у самоусвідомленні „незахищеної” людини // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна „Філософські перипетії”. №547’2002. Серія „Філософія”. – Харків, 2002. – С. 174-178

  8. Проблеми негативної самодетермінації людини в умовах трансформації суспільства // Вестник национального технического университета „ХПИ”. Тематический выпуск «Философия». – Харьков, 2003. - №2. – С.81-87.

  9. Заборона як умова процесу самоідентифікації людини // Наукові записки Харківського військового університету. Серія “Соціальна філософія, педагогіка, психологія”. Випуск 15. Харків: ХВУ, 2002. – С. 68-73

  10. Тілесність в самоідентифікації людини // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна „Філософські перипетії”. №561’2002. Серія „Філософія”. – Харків, 2002. – С. 134-137

  11. Фізична культура як засіб самоідентифікації людини // Слобожанський науково-спортивний вісник. – Харків, 2001. – Випуск 4. – С. 169-171

  12. Інтелігенція в умовах духовної трансформації суспільства // Інтелігенція і влада. Збірник наукових праць. Одеса: “Астропринт”. – 2002. – Вип. 1(2). – Т. 2. – С. 176-181

  13. Герменевтический подход к проблемам биоэтики (на примере исследований генома человека) // Обрії комунікації та інтерпретації. Матеріали VIII Харківських міжнародних Сковородинівських читань. – Харків, 2001. – С.143-144

  14. Негативна детермінація в філософській антропології // „Філософська спадщина Г.С.Сковороди і сучасність”. Матеріали IХ Харківських міжнародних Сковородинівських читань. – Харків, 2002. – С.268-271

  15. Роль свободи у грі як засобі самоідентифікації // „Проблема свободи у теоретичній та практичній філософії”. Матеріали Х Харківських міжнародних Сковородинівських читань. – Харків, 2003. – С.184-187.

  16. Свобода і самодетермінація як умови пошуку ідентичності // Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції „Філософія І.Канта і сучасність”. - Дніпропетровськ, 2004. – С.120-123.

  17. Масова людина як феномен інформаційного суспільства // Людина – Світ – Культура. Актуальні проблеми філософських, політологічних і релігієзнавчих досліджень. Матеріали наукової конференції (20-21 квітня 2004 р.). – Київ, 2004. - С. 444-446.