Анотація до роботи:

Юрченко В.М. Теоретико-методологічні засади дослідження психічних станів людини. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 – загальна психологія, історія психології. – Інститут психології
ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена розробці системних теоретико-методологічних засад вивчення проблеми психічних станів людини як засобу подолання негативних наслідків методолого-інформаційної кризи сучасної психології в одному з найважливіших фрагментів її змісту. Автором здійснено теоретичний аналіз системного психологічного пізнання, обгрунтовані й реалізовані процедури системного дослідження проблеми психічних станів, її поняттєвого апарату. Одержано нові історико-психологічні дані про процес усвідомлення системної природи поняття „психічний стан” як моделі відповідного явища психіки в донауковій, філософській та науковій психології. Виявлено зміст основних характеристик психічного стану як системи (компонентний склад, структура, функції, інтеграційний та системоутворювальний фактори, класифікація) і сформульовано його системне визначення.

Розроблено структурну модель психічного стану, яка впорядковує характеристики його компонентного складу та складається з таких чотирьох підструктур: ієрархічна, координаційна, диференціальна, інтеграційна. Здійснено систематизацію обсягу поняття „психічний стан”, тобто множини конкретних станів, які характеризують екстравертовану та інтровертовану свідомість людини в нормі та патології (емоційні, вольові, перцептивні, мисленнєві, змінені стани) і створено їх системні описи.

Підбиваючи загальні підсумки проведеного дослідження, можна сформулювати такі основні висновки, які засвідчують розв’язання поставлених завдань:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення принципово нової наукової задачі подолання негативних наслідків впливу методолого-інформаційної кризи в сучасній психології на теоретичне й емпіричне вивчення проблеми психічних станів людини, що виявляється в розробці системних теоретико-методологічних засад цього процесу, створених одержаними в дослідженні поняттєвими характеристиками психічного стану як системи та системними описами впорядкованих груп психічних станів екстравертованої та інтровертованої свідомості людини в нормі та патології.

2. Обґрунтовано, що у психологічній науці можна виділити два напрямки системного пізнання, які перебувають на різних рівнях розвитку: 1) досить довгий і продуктивний процес висунення системних ідей про природу психіки; 2) досить обмежене через відсутність загальновизнаної методології використання загальнонаукового системного підходу в конкретних психологічних дослідженнях. Найбільший внесок у створення методологічних засад другого напрямку зробили: Л.Берталанфі (модель „відкритої системи”), Л.Виготський (методологія системного аналізу психологічних знань), Б.Ломов, В.Ганзен, М.Роговін, М.Ярошевський (системні методологічні принципи в психології), В.Ганзен (технологія конструювання системних описів у психології).

3. Обгрунтовано та реалізовано три процедури розробки системних теоретико-методологічних засад вивчення психічних станів людини: 1) історико-психологічний аналіз становлення системного поняття „психічний стан”, 2) системно-логічний аналіз та синтез поняття „психічний стан”, його обсягу, 3) системний опис впорядкованих груп психічних станів екстравертованої та інтровертованої свідомості людини в нормі та патології.

4. Виявлено психологічні особливості еволюції усвідомлення системної природи психічного стану в донауковій, філософській та науковій психологіях. У первісних людей відбулося формування і розведення понять про тіло, душу з її станами та дух з допомогою ірраціональної інтуїції. Розвиток філософської психології (від античної до сучасної філософської думки) розпочав процес становлення системного психосоматичного розуміння природи психічних станів людини. Поглибленню розуміння системної природи психічних станів сприяло і сприяє їх вивчення засобами наукової психології, які потребують постійного вдосконалення.

5. Розкрито зміст основних поняттєвих характеристик психічного стану як системи: 1)компонентний склад (дані художніх, емпіричних та теоретичних описів),
2) інтеграційний фактор компонентного складу (стани базової свідомості),
3) системоутворювальний фактор компонентного складу (ставлення людини),
4) структура компонентного складу (відношення між елементами компонентного складу, які утворюють чотири підструктури відповідної структурної моделі психічного стану),
5) функції компонентного складу (інтеграція, відображення, регулювання), 6) системне визначення, 7) класифікація множини конкретних психічних станів, які входять до повного обсягу поняття „психічний стан”, за п’ятьма групами (емоційні, вольові, перцептивні, мисленнєві, змінені).

6. Розроблено структурну модель психічного стану, яка складається з чотирьох підструктур в їх певних взаємовідношеннях: 1) ієрархічна – утворюється характеристиками кожного з чотирьох основних рівнів психосоматичної організації суб’єкта психічного стану: фізіологічного, психофізіологічного, психологічного, соціально-психологічного;
2) координаційна – розкриває наявність у кожному психічному стані суб’єктивної (переживання самої людини) та об’єктивної (дані дослідника) сторін; 3) диференціальна – розподіляє характеристики психічного стану на три групи (загальні, особливі та індивідуальні); 4) інтеграційна – утворюється характеристиками фонової психофізіологічної активності базової свідомості суб’єкта як наскрізної складової усіх конкретних психічних станів.

7. Обґрунтовано, що інтеграційним фактором компонентного складу будь-якого психічного стану виступає базова свідомість, яка об’єднує такі обов’язкові наскрізні умови свідомої (екстравертованої) та підсвідомої (інтровертованої) психічної діяльності людини, як фізіологічна активація, увага, пам’ять, інформаційний синтез, мовлення. Авторська модифікація континууму станів базової свідомості (від стану втрати свідомості до зміненого стану свідомості) уточнює і конкретизує цей інтеграційний фактор усіх конкретних екстравертованих (емоційних, вольових, перцептивних, мисленнєвих) та інтровертованих (змінених) психічних станів людини.

8. Доведено, що центральним системоутворювальним фактором компонентного складу психічного стану виступає складна соціально-психологічна характеристика „ставлення”, яка репрезентує рівень свідомості (ставлення до різних сторін дійсності) та самосвідомості (самооцінка, саморегуляція, самоконтроль) людини, тобто її особистість. Переважання в ставленні пізнавального, вольового, перцептивного або емоційного компонентів різної інтенсивності визначає модальність та динаміку психічного стану суб’єкта. Це дозволяє розглядати цілісний стан людини, що охоплює всі основні структурні рівні її організації, саме як особистісно обумовлений психічний стан.

9. Сформульовано визначення психічного стану (складне, цілісне, поліструктурне, поліфункціональне та особистісно обумовлене психофізіологічне явище, яке характеризує психосоматичну організацію людини в проміжках часу між двома значущими для неї змінами ставлення до зовнішнього або внутрішнього середовища і виконує функції відображення, регулювання та інтеграції її життєдіяльності та поведінки), яке, на відміну від інших, відображає системну природу психічного стану, бо є логічним узагальненням результатів проведеного системного дослідження.

10. Здійснено систематизацію множини конкретних психічних станів, що складають повний обсяг поняття „психічний стан”, яка має такі суттєві відмінності від попередніх класифікацій:

а) у досліджувану множину станів уперше включені конкретні як екстравертовані (свідомі), так і інтровертовані (підсвідомі) психічні стани, що забезпечує цілісне представлення психічної діяльності людини як єдності свідомого та підсвідомого;

б) систематизована множина психічних станів утворює п’ять основних груп з певною функцією: 1) емоційні (екстравертовані) – реактивне регулювання; 2) вольові (екстравертовані) – активне регулювання; 3) перцептивні (екстравертовані) – реактивне відображення; 4) мисленнєві (екстравертовані) – активне відображення; 5) змінені (інтровертовані) – реактивне відображення глибинного „я”;

в) уперше в кожну із виокремлених груп включені конкретні психічні стани, які відповідають і нормі, і патології, що забезпечує розгляд їх цілісної природи в контексті універсального життєвого процесу „пристосування”, який, саморозвиваючись, проявляється як нормологічне або патологічне з їх діалектичними єдністю, відмінністю та взаємопереходами.

11. Підтверджено практичну значущість розробленого системного поняттєвого апарату вивчення психічних станів людини як засобу створення їх системних описів, що є метою і кінцевим результатом будь-якого методологічно обґрунтованого системного аналізу та синтезу складних психічних явищ. Розроблені системні описи (системні „психологічні портрети”) п’яти груп конкретних психічних станів (емоційних, вольових, перцептивних, мисленнєвих, змінених) екстравертованої та інтровертованої свідомості людини в нормі та патології інтегрують та впорядковують наукові дані про їх фонову активацію, компонентний склад, структуру, системоутворювальний фактор, функцію, динаміку (через зміну ставлення). Це створює умови для оптимального використання цих описів в організації подальших теоретичних (визначення напрямів системного вивчення та їх методологічне обґрунтування), експериментальних (методологічне обґрунтування та проведення досліджень відсутніх і маловивчених системних характеристик конкретних психічних станів) та психодіагностичних (методологічне обґрунтування та проведення системної психодіагностики конкретного психічного стану суб’єкта) досліджень психічних станів людини.

12. Одержані системні характеристики поняття „психічний стан” і системні описи п’яти впорядкованих груп психічних станів екстравертованої та інтровертованої свідомості людини в нормі та патології вдосконалюють поняттєвий апарат вивчення проблеми психічних станів, систематизують уже накопичені в його процесі знання. Це свідчить про підтвердження гіпотези і досягнення мети проведеного дослідження, тобто про створення системних теоретико-методологічних засад вивчення проблеми психічних станів людини, здатних стати науковим засобом подолання в ньому негативних наслідків методолого-інформаційної кризи сучасної психології.

Перспективними надалі бачаться дослідження, які стосуватимуться використання розроблених системних теоретико-методологічних засад проблеми психічних станів людини в її подальшому науковому вивченні з метою: методологічного обґрунтування системних теоретичних, експериментальних та психодіагностичних досліджень конкретних психічних станів; поповнення та поглиблення системних описів конкретних психічних станів; накопичення уніфікованих системних описів конкретних психічних станів, що сприятиме інтегруванню, систематизації та оптимальному використанню значного за обсягом психологічного знання.

Публікації автора:

1. Монографії:

1.1. Юрченко В.М. Психічні стани людини: системний опис / В.М.Юрченко – Рівне: Перспектива, 2006. – 574 с.: мал., табл. – Бібліогр.: с. 539-569.

2. Методичні посібники:

2.1. Юрченко В.М. Психічні стани людини: навч.-метод. матеріали до курсу / В.М.Юрченко – Рівне: РІС КСУ, 2004. – 24 с.- Бібліогр.: с. 22-23.

3. Статті у наукових фахових виданнях:

3.1. Юрченко В.М. Гуманізація управління шкільною освітою через діагностику психічного стану задоволеності – незадоволеності учнів / В.М.Юрченко // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред.
С.Д. Максименка. Київ, 2001. Т. 1, ч. 2. 286 с. С. 247 – 259.

3.2. Юрченко В.М. Роль позитивних психічних станів школярів в психофізіологічному напрямку системної гуманізації освіти/ В.М.Юрченко // Наукові записки Національного університету „Острозька академія”, серія „Психологія і педагогіка”, випуск 2-й, м. Острог, 2001 р. 360с. С.140-149.

3.3. Юрченко В.М. Особистісні інструментальні цінності студентів та їх психічні стани/ В.М.Юрченко // Наукові записки Острозького державного університету „Острозька Академія”, серія „Психологія і педагогіка”. Випуск 3. 2002 р. 505 с. С. 95-100.

3.4. Юрченко В.М. Психологічний аналіз понятійного апарату вивчення вольових станів людини/ В.М.Юрченко // Збірник наукових праць Інституту психології
ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. Т. 7, вип.10. Київ, 2007. С.463-471.

3.5. Юрченко В.М. Емоційні стани людини як психологічна проблема/ В.М.Юрченко // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. Т. ІХ, ч. 1. Київ, 2007. С.444-453.

3.6. Юрченко В.М. Системний підхід до розуміння психологічної природи людської свідомості/ В.М.Юрченко // Наукові записки. Серія „Психологія і педагогіка”. Острог: Вид-во Національного університету „Острозька академія”, 2007. Вип.8. 444 с. С.393-409.

3.7. Юрченко В.М. Методологія систематизації психологічних знань у науковій спадщині Л.С.Виготського/ В.М.Юрченко // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. Т. ІХ, част.3. – К., 2007 – 488 с. С 453-463.

3.8. Юрченко В.М. Системні погляди на людську психіку та її розвиток в історії психологічної науки/ В.М.Юрченко // Наукові записки Інституту психології
ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. – К.: Міленіум, 2007. – Вип. 34. – 420 с. С.251-259.

3.9. Юрченко В.М. Проблема мисленнєвих станів у вітчизняній та зарубіжній психології/ В.М.Юрченко // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С. Д. Максименка. – К.: ДП „Інформаційно-аналітичне агентство”, 2007. – Вип. 35. – 632 с. С.214-222.

3.10. Юрченко В.М. Вольові стани людини як проблема психологічної науки/ В.М.Юрченко // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. Т. V, вип. 6. – К., 2007. – С.353-358.

3.11. Юрченко В.М. Перцептивні психічні стани як проблема психологічної науки/ В.М.Юрченко // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. Т. V, вип.7. – К., 2007. – С.329-335.

3.12. Юрченко В.М. Системна концепція людини Л.Берталанфі в контексті методології сучасного системного психологічного пізнання/ В.М.Юрченко // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. Т. ІХ, част.5. – К., 2007. – С. 494-499.

3.13. Юрченко В.М. Психологічні особливості понятійного апарату проблеми емоційних станів людини/ В.М.Юрченко // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. Т. ІХ, част.6. – К., 2007. – С.459-464.

3.14. Юрченко В.М. Вольові стани людини: психофізіологічний рівень/ В.М.Юрченко // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. Т. 7, вип.12. – К., 2007. – С.266-270.

3.15. Юрченко В.М. Психічні стани людини в контексті філософської психології: античність, середньовіччя, відродження/ В.М.Юрченко // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. Т.IX, част.4 – К., 2007. – С. 455-463.

3.16. Юрченко В.М. Поняття про психічні стани людини в науковій спадщині У.Джемса / В.М.Юрченко // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. Т. 7, вип.11. – К., 2007. – С.366-371.

3.17. Юрченко В.М. До проблеми історико-психологічного аналізу системної природи поняття „психічний стан”/ В.М.Юрченко // Наукові записки. Серія „Психологія і педагогіка”. – Острог: Вид-во Національного університету „Острозька академія”, 2007. – Вип. 9. – С.531-537.

3.18. Юрченко В.М. Психологічні характеристики „настрій” та „ставлення” в компонентному складі психічного стану людини/ В.М.Юрченко // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. Т. 7, вип.13. – К., 2007. – С. 313-318.

3.19. Юрченко В.М. Емоційні стани людини: психофізіологічний рівень/ В.М.Юрченко //Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. Т. Х, вип.2. – К., 2007. – С. 637-644.

3.20. Юрченко В.М. Історія становлення психологічного вивчення змінених станів свідомості/ В.М.Юрченко // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. Т. Х, ч.3. – К., 2008. – С.539-547.

3.21. Юрченко В.М. До проблеми систематизації обсягу поняття „психічний стан”/ В.М.Юрченко // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. Т. Х, ч.2. – К., 2008. – С. 499-506.

3.22. Юрченко В.М. Психічні стани в контексті дослідження когнітивної сфери людини / В.М.Юрченко // Наукові записки НУОА. Серія „Психологія і педагогіка”. Тематичний випуск: „Сучасні дослідження когнітивної психології”. – Острог: Вид-во Національного університету „Острозька академія”, 2009. – Вип. 12. – С.212-220.

4. Статті у журналах, збірниках та окремих виданнях:

4.1. Юрченко В.Н., Ганзен В.А. Системный подход к анализу, описанию и экспериментальному исследованию психических состояний человека/ В.М.Юрченко // Психические состояния человека. Л., ЛГУ, 1981. Вып. 10. С.5-16. (Здобувачем особисто проведено теоретичний аналіз проблеми і запропоновано засіб до її розв’язання).

4.2. Юрченко В.Н., Ганзен В.А. Систематика психических состояний/ В.М.Юрченко // Вестник ЛГУ, серия . 1991, вып. 1, с. 47-55. (Здобувачем особисто проведено теоретичний аналіз проблеми і запропоновано засіб до її розв’язання).

4.3. Юрченко В.М. Психологічні засади гуманізації середньої освіти: найважливіші підходи/ В.М.Юрченко // Психологічні аспекти гуманізації освіти: Книга для вчителя / За ред. Г.О.Балла. Київ-Рівне, 1996. 128 с. С.23-34.

4.4. Юрченко В.М. Психофізіологічна складова системного підходу до гуманізації навчання в школі/ В.М.Юрченко // Психологія – школі / За ред. Г.О.Балла, В.М.Юрченко. Київ, 1997. 200с. С. 13-23.

4.5. Юрченко В.М. Про системний підхід до гуманізації навчання/ В.М.Юрченко // Психолого-педагогічні проблеми гуманізації шкільної освіти /Зб. за ред. В.М.Титова, Г.О.Балла, В.М.Юрченко. Київ-Рівне, 1997. 87 с. С.3-8.

4.6. Юрченко В.М. Віленська Т.Г.Кроскультурна еволюція гуманістичних ідей в освіті: психолого-педагогічний аналіз/ В.М.Юрченко // Культурологічні та психолого-педагогічні аспекти гуманізації освіти: Науково-методичний збірник / За ред. Г.О.Балла. Київ, „Наукова думка”, 1998. 196с. С.130-192. (Здобувачем особисто запропоновано структуру аналіза та здійснено його психофізіологічний напрям).

4.7. Юрченко В.М. Найважливіші підходи до гуманізації шкільної освіти/ В.М.Юрченко // Гуманізація навчально-виховного процесу в загальноосвітніх школах: Посібник для вчителів зони підвищеного радіаційного контролю /За ред. Г.О.Балла. К., 1998. – 132с. С. 34-49.

4.8. Юрченко В.М. Психічні стани дитини: сутність та діагностика/ В.М.Юрченко // Психічний розвиток дитини в умовах постчорнобильської катастрофи: Науково-методичний посібник / За ред. О.В.Киричука. К., 1998. 181с. С.5-21.

4.9. Юрченко В.М. Засоби експериментального вивчення психічного здоров’я школярів/ В.М.Юрченко // Науково-методичний журнал „Нова педагогічна думка”. Рівне. 1999, №2. С.45-51.

4.10. Юрченко В.М., Волощук О.О. Професійний стрес як негативний фактор вдосконалення педагогічної діяльності / В.М.Юрченко // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Вип. З7. Рівне, 2007. С.254-257. (Здобувачем особисто визначено основні напрямки дослідження, узагальнено його результати).

4.11. Юрченко В.М. Л.С.Виготський як фундатор методології систематизації психологічних знань/ В.М.Юрченко // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Вип. З6. Рівне, 2007. С.82-85.

4.12. Юрченко В.М., Грищук М.М. Вікові кризи у дітей та підлітків у контексті формування їх доневротичних станів/ В.М.Юрченко // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Вип. З7. Рівне, 2007. С.257-260. (Здобувачем особисто визначено основні напрямки дослідження, узагальнено його результати).

4.13. Юрченко В.Н. Системный подход к изучению психических состояний человека/ В.М.Юрченко // Сучасна психологія в ціннісному вимірі. Зб. матеріалів Третіх Костюківських читань. – Київ, 1994. Т.2, с. 129-130.

4.14. Юрченко В.М. Віра як психічний стан людини: її психологічна природа та шляхи пробудження/ В.М.Юрченко // Формування основ християнської моралі в процесі духовного відродження України. Зб. наук. праць Міжнародної наук.-практ. конф.– Острог, 1995. С. 41-43.

4.15. Юрченко В.М. Віра та знання: взаємовиключення чи інтеграція?/ В.М.Юрченко // Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України. Зб. наук. праць Другої Міжнародної наук.-практ. конф.– Острог, 1997. – 232 с. С.81-86.

4.16. Yurchenko V.M. Actor`s Mental State as a Personality System Forming Unit of Human Activity/ V. M.Yurchenko // Abstracts of Fourth Congress of the International Society for Cultural Research and Activity Theory. June 7-11, 1998. Aarhus, Denmark. P.134-135.

4.17. Юрченко В.М. Психічний стан віри як основа духовності людини/ В.М.Юрченко // Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України. Зб. наук. праць Третьої Міжнародної наук.-практ. конф.– Острог, 1998. – 444 с. С. 123-129.

4.18. Юрченко В.М. Філософсько-психологічний аналіз процесу виникнення поняття про людський дух, душу та її стани/ В.М.Юрченко // Людина: дух, душа, тіло. Зб. наук. праць Четвертої Міжнародної наук.-теорет. конф. – Наукове видання. – Суми: „Собор”, 2000. 172 с. С. 161-164.

4.19. Юрченко В.М. Духовне становлення особистості та духовні психічні стани/ В.М.Юрченко // Психологія у XXI столітті: перспективи розвитку. Зб.матеріалів Шостих Костюківських читань. т.1. Київ, 2003 р. С.135-139.

4.20. Юрченко В.М. Особистісний підхід до підготовки психолога у вищій школі: теорія та практика/ В.М.Юрченко // Теорія і практика особистісно-орієнтованої освіти: Зб. наук. праць Всеукраїнської наук.-практ. конф. - Запоріжжя, 2003 р. (1 частина). С.184-187.

4.21. Юрченко В.М. Духовна природа людської свідомості та самосвідомості/ В.М.Юрченко // Формування парадигми самосвідомості в психологічній науці. Зб. наук. праць Міжнародної наук.-практ. конф. – Рівне: РДГУ, 2004, с.235-237.

4.22. Юрченко В.М. Союз вітчизняної психології з кібернетикою як етап розвитку системного пізнання людини/ В.М.Юрченко // Людина, культура, техніка в новому тисячолітті. Зб. наук. праць Шоста Міжнародної наук.-практ. конф. – Харків, 2005. С. 64-66.

4.23. Юрченко В.М. До проблеми розвитку духовно-творчого потенціалу студентської молоді/ В.М.Юрченко // Духовно-творчий потенціал студентської молоді: психолого-педагогічні проблеми формування та реалізації. Зб. наук. праць Всеукраїнської наук.-практ. конф. – Рівне, 2006, с. 107-111.