Анотація до роботи:

Яворська Г. Х. Теоретичні та методичні засади формування соціально-професійної зрілості курсантів вищих навчальних закладів МВС України. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. – Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2006.

У дисертації досліджено теоретико-методичні засади та методичну систему формування соціально-професійної зрілості курсантів у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів МВС України. Розкрито професійну підготовку працівників системи МВС України як педагогічну проблему, зарубіжний досвід професійної підготовки працівників поліції, виявлено сучасні суперечності професійної підготовки працівників міліції. Обґрунтовано сутність, зміст, структуру і критерії соціально-професійної зрілості курсанта – майбутнього офіцера міліції; педагогічну модель формування соціально-професійної зрілості особистості майбутнього офіцера міліції, що являє взаємозалежність, взаємозумовленість та взаємозв’язок імперативно-інформаційного, соціально-діяльнісного та індивідуально-регулятивного блоків. Розроблено та експериментально перевірено методику поетапного формування соціально-професійної зрілості особистості майбутнього офіцера міліції в процесі професійної підготовки, що охоплює такі етапи: професійного самовизначення й адаптації, самоідентифікації та самоактулізації.

Теоретико-методологічний аналіз проблеми становлення і професійного розвитку особистості професіонала дав можливість встановити, що в умовах розбудови демократичного суспільства проблема соціально-професійної зрілості працівників органів внутрішніх справ набуває неабиякої актуальності. Її розв’язання тісно пов’язане з пошуком нової парадигми розвитку вищої освіти, із завданнями модернізації вищої юридичної освіти, впровадженням сучасних інноваційних технологій у підготовку майбутнього офіцера міліції, при застосуванні яких проблеми особистості її гармонійного розвитку і формування соціально-професійної зрілості стають у центрі діяльності вищих навчальних закладах МВС України.

На основі узагальнення результатів дослідження зроблено такі висновки:

1. Вивчення стану дослідженості проблеми професійної підготовки майбутніх офіцерів міліції у педагогічній теорії свідчить про значне посилення уваги до вивчення її психолого-педагогічних аспектів впродовж останніх десяти років. Дослідниками виявлено особливості адаптації курсантів до навчання у вищому навчальному закладі МВС України, а також до їхньої майбутньої професійної діяльності в органах внутрішніх справ; розкрито особливості професійної свідомості у курсантів; педагогічні умови виховання у курсантів відповідального ставлення до виконання службових обов’язків, дотримання моральних орієнтацій і дисциплінарної відповідальності; обґрунтовано і розроблено методику формування професійної правової культури, підготовки працівників міліції до спілкування з різними категоріями населення, спеціальної фізичної підготовки та готовності до дій у нетипових та екстремальних ситуаціях правоохоронної діяльності; формування професійної усталеності курсантів тощо.

Аналіз практики професійної підготовки майбутніх офіцерів міліції до професійної діяльності у вищому навчальному закладі закритого типу свідчить, що ці теоретичні здобутки недостатньо використовуються для подолання суперечностей між високими вимогами суспільства до правоохоронної діяльності і низьким рівнем особистої відповідальності працівників органів внутрішніх справ за її результативність; між усталеністю статутних відносин і функцій, що визначають зміст професійної діяльності правоохоронця і мінливістю, неординарністю ситуацій, котрі спонукають його до професійних дій; між потребою суспільства в підвищенні престижу суб’єктів правоохоронної діяльності і недостатнім інтелектуальним, моральним і професійним їхнім потенціалом; між необхідністю розвитку творчої активності, лідерських, комунікативних і ділових якостей особистості майбутнього працівника правоохоронних органів, який повною мірою усвідомлює свою високу відповідальність за виконання професійних функцій і відсутністю відповідних психолого-педагогічних умов для їх розвитку і стимулювання; між вимогою формування активної суб’єктної дослідницької позиції курсантів у процесі здобуття вищої юридичної освіти й переважно пояснювально-ілюстративним, репродуктивним характером навчальної діяльності, що забезпечує формування їхньої об’єктної позиції у правоохоронній діяльності.

2. На основі вивчення зарубіжного досвіду професійної підготовки (Великої Британії, Канади, Німеччини, США, Японії) працівників поліції виявлено певні особливості, зокрема: розгалуженість і різноманітність поліцейських систем, наявність поліцейських органів у різних міністерствах і відомствах, їх незалежність та автономність. Високий професіоналізм поліції значною мірою досягається завдяки досконалій професійній підготовці у фахових поліцейських закладах освіти. Крім того, поліцейський змушений протягом усієї служби навчатися, від цього залежить його кар’єрне зростання, присвоєння офіцерського чину, оплата праці, пільги тощо. У зв’язку з цим підготовка в навчальних закладах спрямована не лише на знання і вміння, а й вироблення здатності до саморозвитку, адаптації до соціальних, інформаційних, технічних та технологічних вимог, кваліфікованого здобуття нових знань шляхом самоосвіти. Навчання поліцейського має ґрунтуватися на засадах випереджальної освіти.

3. Доведено, що соціально-професійна зрілість особистості працівника органів внутрішніх справ є новоутворенням у структурі особистості, яка виявляє себе у спроможності робити усвідомлений і обґрунтований вибір щодо дій, визначених службово-професійним обов’язком. Соціально-професійна зрілість характеризує становлення особистості як цілісної, відносно стійкої (усталеної) системи, пов’язаної з усвідомленням власного місця, ролі, функцій в професії, в суспільстві, в колективі. До ознак соціально-професійно зрілої особистості нами віднесено: відповідальність, контактність, децентрацію, автономність, синергічність, самосприйняття, креативність, глибинність переживань, життєву філософію.

Формування соціально-професійної зрілості відбувається в процесі професіогенезу, а результатом якого є професіоналізм – інтегральна характеристика професійної зрілості особистості як суб’єкта правоохоронної діяльності. Зміст і структура соціально-професійної зрілості особистості офіцера міліції як його провідної якості зумовлені специфікою правоохоронної діяльності та її змістом, що створюють простір для особистісного та професійного самовизначення. Оформляючись професійно, правоохоронна діяльність дедалі більшою мірою набуває ознак стійкості, що забезпечує збереження її якісно незмінною. Об’єктивно такий стан може зберігатися досить тривалий час, навіть за умов, коли результати правоохоронної діяльності, їхня якість і технологія з охорони й захисту правопорядку, суперечать тенденціям і потребам суспільного розвитку.

4. Доведено, що для цілеспрямованого формування соціально-професійної зрілості особистості офіцера міліції доцільно створювати відповідні умови, серед яких провідними є психолого-педагогічні та методичні. На реалізацію психолого-педагогічних умов спрямована педагогічна модель формування соціально-професійної зрілості. Вона розглядається як педагогічна система організації процесу формування соціально-професійної зрілості курсантів, становить сукупність взаємопов’язаних і взаємозумовлених трьох блоків: інформаційно-імперативного, особистісно-регулятивного і соціально-діяльнісного. Методика поетапного формування соціально-професійної зрілості особистості офіцера міліції у вищому навчальному закладі закритого типу являє собою системну послідовність освітньо-виховної та професійної діяльності командного складу, науково-педагогічних працівників щодо її формування.

5. Відповідно до авторської методики поетапного формування соціально-професійної зрілості курсантів на кожному етапі формувального експерименту виділялися ключові види діяльності, з урахуванням яких будувалася вся система навчально-виховної роботи у вищому навчальному закладі МВС України. Доведено, що важливою умовою успішного входження до нової соціальної позиції є врахування реальних потенційних можливостей вихідного рівня розвитку курсантів (як фізичного, так і психічного), їх готовності виконувати режим й дотримуватись вимог, регламентованих статутом вищого навчального закладу, а також сприйняти нову систему міжособистісних взаємин.

З урахуванням особливостей навчально-виховного процесу вищого навчального закладу закритого типу, що неминуче породжують суперечності, що іноді призводять до кризових, стресових станів особистості, було визначено провідні чинники, котрі стимулювали процес звикання та пристосування першокурсників до вищого навчального закладу закритого типу. До таких позитивних чинників адаптаційного періоду віднесено: діяльність у всій її різноманітності – навчальну, суспільну, професійно-спрямовану, культурно-розважальну; соціальне середовище, що оточує курсантів, його розвивально-виховний потенціал; міжособистісне спілкування у системах “курсант – взвод – курсант”, “курсант – командний і науково-педагогічний склад”; активність особистості як джерело її життєдіяльності в адаптаційний період, та і в наступні роки навчання у вищому навчальному закладі; настанову на майбутню професійну діяльність. Інтенсивність та ефективність формування професійної ідентичності визначали орієнтацією навчально-виховного процесу на активне, діяльне, творче включення курсантів у навчально-професійну діяльність, а також створенням відповідних умов для формування і розвитку самосвідомості особистості курсанта і, передусім, його логічного компонента – рефлексії (зокрема професійної). Оскільки на етапі самоідентифікації основною метою рефлексивної підтримки розвитку особистості курсантів стало створення сприятливих внутрішніх умов повної і зрілої професійної ідентичності, першочерговим завданням стало психолого-методичне забезпечення розвитку їх самосвідомості в умовах навчання в закладі закритого типу.

На цьому етапі була розроблена модель рефлексивної підтримки формування курсантів як професіоналів в умовах вищого навчального закладу закритого типу. Впровадження моделі рефлексивної підтримки курсантів у зміст освіти уможливило забезпечення активізації процесу усвідомлення професіоналізації як особистісно важливого процесу; розуміння необхідності особистої активності в професійному і життєвому становленні; розвитку рефлексивності як внутрішньої опори формування самоідентичності з професією.

Обґрунтовано положення щодо ролі психологічної служби в організації навчально-виховного процесу на етапі становлення професійної самоідентичності курсантів. У процесі наукового пошуку важливою була індивідуально-диференційована підтримка уявлень, використання курсантами моделей про власні життєві цінності, життєві орієнтації (аналіз середовища і ситуацій життєдіяльності, Я-концепції). Вивчення змісту і ступеня повноти образів ситуацій, середовища і Я-концепції курсантів приводило в разі потреби до корекції відповідних образів (розкриття не побачених досі можливостей ситуацій, середовища, власних можливостей людини, підвищення адекватності Я– концепції). Спонукання до самостійного аналізу важливої інформації в різних системах координат допомагало курсантам у вивченні стереотипів стосовно важливих ситуацій, середовища, інших людей і самих себе і стимулювало здатність до зміни власних стереотипів.

Оскільки службові ситуації, у яких може опинитися офіцер міліції, не завжди вкладаються в рамки офіційних нормативних розпоряджень, від курсантів потрібне осмислене й відповідальне регулювання своїх дій з урахуванням правових норм і засвоєної системи цінностей, соціально-творчого підходу до вирішення моральних проблем.

6. Розроблений навчально-методичний комплекс, що охоплює авторські програми, навчальні, навчально-методичні і методичні посібники, спрямовані на професійну підготовку працівників для правоохоронних органів й цілеспрямоване формування соціально-професійної зрілості курсантів. Зокрема, розроблено спецкурс “Особистісно-професійна зрілість курсантів: засади та шляхи досягнення”; видано навчальні посібники “Педагогіка для правників” та “Основи педагогіки”; підготовлено навчально-методичні рекомендації та програми до навчального курсу “Педагогіка і психологія вищої школи” для командного складу та науково-педагогічних працівників вищого навчального закладу МВС України; методичні рекомендації щодо організації та проведення науково-педагогічної практики магістрами; розроблено програму психолого-педагогічного супроводу навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів закритого типу з урахуванням їх специфіки.

7. Проведений педагогічний експеримент підтвердив основні положення гіпотези дослідження, а саме: обґрунтованість сутності, змісту і структуру соціально-професійної зрілості курсантів, обґрунтованість визначених чинників її формування у процесі професійної підготовки у вищому навчальному закладі МВС України; обґрунтованість та доцільність педагогічної моделі побудованої на основі взаємозалежності, взаємозумовленості та взаємозв’язку імперативно-інформаційного, соціально-діяльнісного та індивідуально-регулятивного блоків; творчу реалізацію в організації навчально-виховного процесу соціально та професійно орієнтованих педагогічних технологій, спрямованих на розвиток інтересу особистості до професійних і моральних цінностей правової і правоохоронної діяльності, до самопізнання власного внутрішнього світу; побудову навчально-виховного процесу на основі обґрунтованого навчально-методичного комплексу для курсантів, спрямованого на поетапне формування їхньої соціально-професійної зрілості.

Результати дослідження підтвердили висунуту гіпотезу, досягнуто мету, розв’язано всі визначенні завдання. Зафіксовано та емпіричними фактами підтверджено високу ефективність розробленої нами педагогічної моделі формування соціально-професійної зрілості курсантів, порівняно з традиційною, що втілюється у навчально-виховну практику за допомогою методики поетапного її формування у вищому навчальному закладі МВС України.

Теоретичні і методичні результати дисертаційного дослідження доцільно покласти в основу державної програми професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ МВС України, вважаємо розроблення комплексу дидактичних матеріалів для здійснення професійно-психологічної підготовки працівників міліції та підвищення психолого-педагогічного рівня знань командного та науково-педагогічного складу вищих навчальних закладів закритого типу в Україні. Впровадження програми психолого-педагогічного супроводу навчально-виховного процесу вищого навчального закладу системи МВС України, моральної професійної підготовки зумовлює необхідність створення психологічних відділень, служб у вищих навчальних закладах закритого типу, кімнат психологічного розвантаження з метою відновлення професійного потенціалу й забезпечення психічного здоров’я працівників міліції.

Подальшого дослідження потребують: теоретико-методологічні засади психолого-педагогічної підготовки правників; науково-методичне обґрунтування системи підготовки фахівців для правоохоронних органів за окремими спеціальностями; моніторинг якості підготовки майбутніх працівників правоохоронних органів; особистісно орієнтований та акмеологічний підходи до підготовки фахівців для сфери правоохоронної діяльності в умовах неперервної освіти, порівняльно-педагогічне вивчення зарубіжних юридичних освітніх систем.

Публікації автора:

Монографії

1. Яворська Г.Х. Соціально-професійна зрілість курсантів вищих навчальних закладів МВС України: Моногр. – Одеса: ПЛАСКЕ, 2005. – 410 с.

2. Яворська Г.Х. Формування соціально-професійної зрілості у курсантів – майбутніх офіцерів міліції: теоретико-методологічний аспект: Моногр. – Одеса: РВВ ОЮІНУВС, 2005. – 245 с.

3. Яворская Г.Х. Игра в дидактических моделях учебного процесса: Моногр. – Одесса: ОИВД, 2000. – 113 с.

4. Яворська Г.Х., Ісаєнко М. М. Комунікативні уміння як складова соціально-професійної зрілості правоохоронця: Моногр. – Одеса: ОЮІНУВС, 2002. – 152 с. (авт. 115 с.).

5. Яворська Г.Х., Дяченко В.І. Професійна усталеність майбутніх співробітників міліції як складова їхньої соціально-професійної зрілості: Моногр. – Одеса, ОЮІ НУВС, 2002. – 156 с. (авт. 110 с.).

Навчальні посібники

6. Яворська Г.Х. Основи педагогіки: Навчальний посібник. Рекомендовано МОН України. – Одеса: Юридична літ., 2002. – 315 с.

7. Яворська Г.Х. Педагогіка для правників: Навчальний посібник. Рекомендовано МОН України. – К.: Знання, 2004. – 335 с.

8. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. Рекомендовано МОН України. – Одеса: ПДПУ, 2002. – С. 306 – 327. (Авт. кол-в: Курлянд З.Н., Хмелюк Р.І., Цокур О.С., Яворська Г.Х. та ін. (авт. 1,5 д.а.)

9. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. Рекомендовано МОН України. – К., 2005. – С. 301 – 337. (Авт. кол-в: Курлянд З.Н., Хмелюк Р.І., Семенова А.В., Яворська Г.Х. та ін.(авт. 2,0 д.а.)

Статті у наукових фахових виданнях

10. Яворська Г.Х. Про досвід використання рейтингової системи оцінки знань студентів вузів // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1997. – № 1. – С. 136 – 138.

11. Яворська Г.Х. Ігрові методи навчання в педагогічному процесі вузу // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1997. – № 1. – С. 102 – 105.

12. Яворська Г.Х. Теоретичні засади діяльності курсантів у вузі МВС // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1997. – № 4. – С. 176 – 179.

13. Яворська Г.Х. Шляхи активізації навчального процесу у вузах МВС // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1997. – № 3. – С. 175 – 178.

14. Яворська Г.Х. Технологія навчання як умова духовного розвитку та професійної педагогіки молоді // Науковий вісник: Зб. наук. праць. Педагогічні науки. – Херсон, 1998. – Вип. 2. – С. 83 – 86.

15. Яворська Г.Х. Основи навчання у вищій професійній школі // Науковий вісник ПУДПУ ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. праць. Вип. 4-5 – Одеса, 1998. – С. 83 – 87.

16. Яворська Г.Х. Форми організації практичних занять і самостійної роботи курсантів // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1998. – № 1. – С. 153 – 155.

17. Яворська Г.Х. Использование деловой игры в учебном процессе вуза // Науковий вісник ПУДПУ ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. праць. Вип. 6 – 7. – Одеса, 1998. – С. 23 – 27.

18. Яворська Г.Х. Методи і форми навчання як елементи педагогічного процесу // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1998. – № 2. – С. 174 – 178

19. Яворська Г.Х. Дидактичні можливості ділової гри в професійній підготовці // Наука і освіта. – 1998. – № 4 – 5. – С. 26 – 29.

20. Яворська Г.Х. Психолого-педагогическая характеристика игры как формы профессионального обучения в вузе // Науковий вісник ПУДПУ ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. пр. Вип. 10 – 11. – Одеса, 1998. – С. 23 – 27.

21. Яворська Г.Х. Лекція як засіб формування соціально-правової зрілості курсантів // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1998. – № 4. – С. 176 – 179.

22. Яворська Г.Х. Службово-професійний обов’язок юриста – працівника міліції // Науковий вісник ПУДПУ ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. праць. Вип. 6 – 7. – Одеса, 1999. – С. 23 – 27.

23. Яворська Г.Х. Теоретичні засади професійної зрілості майбутніх співробітників правоохоронних органів // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1999. – № 2. – С. 193 – 196.

24. Яворська Г.Х., Дьяченко В.І. Професійна усталеність і готовність курсантів до дій у напружених ситуаціях // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1999.- № 3. – С. 189 – 195. (авт. 5 с.).

25. Яворська Г.Х. Адаптація курсантів до навчально-виховного процесу МВС України як фактор формування соціально-професійної зрілості // Гуманітарна освіта: Зб. наук. пр. – К. – Херсон, 2000. – С. 173 – 180.

26. Яворська Г.Х. Природа и сущность игры // Науковий вісник ПУДПУ ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. пр. Вип. 11. – Одеса, 2000. – С. 64 – 70.

27. Яворська Г.Х., Білоєнко С.Ю. Юридична освіта та її педагогічна система в освітньому закладі // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2001. – № 2. – С. 165 – 169. (авт. 4 с.).

28. Яворська Г.Х., Резніченко Г.С. Професійна зрілість майбутнього працівника міліції // Науковий вісник ПУДПУ ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. праць. Вип. 6. – Одеса, 2001. – С. 42 – 46.(авт. 4 с.).

29. Яворська Г.Х. Гра в професійній підготовці курсантів // Науковий вісник ПУДПУ ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. пр. Вип. 6. – Одеса, 2001. – С. 42 – 46.

30. Яворська Г.Х. Розвиток особистості професіонала // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2002. – № 1. – С. 206 – 209.

31. Яворська Г.Х. Теоретические основы правовой подготовки в вузе // Науковий вісник ПУДПУ ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. пр. Вип. 10. – Одеса, 2002. – С. 202 – 204.

32. Яворська Г.Х. Категорія соціальна зрілість у дослідженнях (філософських, соціологічних, психолого-педагогічних) // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2002. – № 3. – С. 113 – 121.

33. Яворська Г.Х. Підходи до дослідження особистості професіонала // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2002. – № 4. – С. 209 – 213.

34. Яворська Г.Х. Проблема правового виховання і профілактики професійної деформації особистості співробітника правоохоронних органів // Науковий вісник МДПУ. Педагогічні науки. Зб. наук. праць. Вип. 5. – Миколаїв: МДУ, 2003. – С. 322 – 329.

35. Яворська Г.Х. Особливості адаптаційного процесу курсантів як фактор формування соціально-професійної зрілості // Педагогіка і психологія професійної освіти: Науково-методичний журн. – № 5. – Львів, 2003. – С. 103 – 110.

36. Яворська Г.Х. Категорія “зрілість особистості юнацького віку” в зарубіжній літературі // Неперервна професійна освіта: теорія. і практика (педагогіка, психологія). Вип. ІІІ-ІV. – К., 2003. – С. 288 – 297.

37. Яворська Г.Х. Теоретичний аналіз сутності зрілості особистості // Педагогічний процес: Теорія і практика. – Зб. наук. праць. Вип. 1. – К.: П/П “ЕКМО”. – 2004. – С. 133 – 143.

38. Яворська Г.Х. Актуальність психолого-педагогічної підготовки майбутніх дільничних інспекторів міліції // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. праць. Вип. 5. – К. – Вінниця, 2004. – С. 726 – 732.

39. Яворська Г.Х. Закономірності становлення і розвитку професійної діяльності працівників міліції // Наука і освіта: Спец.вип.: Психологія особистості: досвід минулого-погляд у майбутнє. Зб. наук. праць. – Одеса, 2004. – С. 325 – 328.

40. Яворська Г.Х. Професіогенез як механізм становлення і розвитку соціально-професійної зрілості майбутнього працівника міліції // Наука і освіта: Зб. наук. праць. – 2005. – № 1.– С. 34 – 44.

41. Яворська Г.Х. Принципи цілісності у визначенні структурних характеристик соціально-професійної зрілості працівника міліції // Наукові записки. – Вип. 58. – Сер. Педагогічні науки. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2004. – С. 18 – 25.

42. Яворська Г.Х.Змістові характеристики соціально-професійної зрілості працівника міліції // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Педагогіка. Вип. 11. – К., 2005. – С. 77 – 83.

43. Яворська Г.Х. Теоретичні засади відповідальності як складової соціально-професійної зрілості майбутніх правників-офіцерів міліції // Науковий вісник Миколаївського держ. ун-ту. Вип. 10. Педагогічні науки (Зб. наук. праць), Т.1. – Миколаїв: МДУ, 2005. – С. 134 – 138.

44. Яворська Г.Х. Діагностика соціально-професійної зрілості курсантів випускних курсів ВНЗ МВС України // Наука і освіта: Зб. наук. праць. – 2005.– № 3. – С. 32 – 41.

Навчально-методичні матеріали

45. Яворская Г.Х. Практика повышения эффективности учебно-воспитательного процесса в высшей школе: Учебно-методическое пособие. – Одесса: Гортипография, 1995. – 100 с.

46. Яворская Г.Х., Васильєв Г.И. Адаптационная направленность содержания ученого процесса в вузе МВД: Пособие. – Одесса: Гортипография, 1996. – 52 с. (авт. 44 с.).

47. Яворська Г.Х. Психологія і педагогіка вищої школи: Методичний посібник. – Одеса: ОЮІ НУВС, 2004. – 50 с.

48. Яворська Г.Х. Методичні рекомендації з питань організації та проведення науково-педагогічної практики магістрів: Методичні рекомендації. – Одеса: ОЮІ НУВС, 2004. – 24 с.

49. Яворська Г.Х. Психологія і педагогіки вищої школи: Програма. – Одеса: ОЮІ НУВС, 2004. – 39 с.

Матеріали конференцій, тези доповідей

50. Яворська Г.Х. Эмоциональный настрой как фактор профессиональной готовности // Диагностика и регуляция эмоциональных состояний: Сб. мат. Всесоюзного симпозиума / Под ред. А. Я. Чебыкина – Одесса, 1990. – С. 120 – 122

51. Яворська Г.Х. Шляхи активізації пізнавальної діяльності студентів // Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів та студентів: Зб. мат. респ. конф. – Х.: ХДПІ ім. Г.С. Сковороди, 1992. – С. 120 – 122.

52. Яворська Г.Х. Методологическое обоснование педагогической науки // Філософія. Менталітет. Освіта: Зб. матер. Міжнар. наук.-практ. конф. / Під ред. А.І. Кавалерова. – Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 1995. – С. 22 – 23.

53. Яворська Г.Х. Психологические аспекты использования деловой игры в учебном процессе в высшей школе // Нові інформаційні технології навчання в учбових закладах України: Зб. статей 4-ї Української. наук.-метод. конф. – Одеса, 1997. – С. 33 – 37.

54. Яворська Г.Х. Деловая игра как форма профессиональной подготовки в высшей школе // Нові інформаційні технології навчання в учбових закладах України: Зб. статей 4-ї Української наук.-метод. конф. – Одеса, 1997. – С. 103 – 104.

55. Яворська Г.Х. Активизация рефлексии учебной деятельности // Нові інформаційні технології навчання в учбових закладах України: Зб. статей 5-ї Української наук.-метод. конференції – Одеса, 1997. – С. 60 – 62.

56. Яворська Г.Х. Игра в духовном развитии и воспитании человека // Научные основы энергоинформационных взаимодействий в природе и обществе: Сб. статей Международной конф. – Крым, 1997.- С. 101 – 104.

57. Яворська Г.Х. Брейнсторминг как вид игрового обучения //Нові інформаційні технології навчання в учбових закладах України: Зб. статей 6-ї Української наук.-метод. конф. – Одеса, 1998. – Ч. 1. – С. 35 – 36.

58. Яворська Г.Х. Мозковий штурм (брейнстормінг) як засіб активізації пізнавальної діяльності курсантів // Шляхи активізації пізнавальної діяльності тих, хто навчається у процесі підготовки військових фахівців: Зб. матер. наук.-метод. конф. – Одеса, 1999. – С. 118 – 120.

59. Яворська Г.Х., Седлачек В.Є. Сутність проблеми формування особистості професіонала // Проблеми розвитку педагогіки вищої школи в ХХ1 столітті: Теорія і практика: Мат. Всеукр. наук.-практ. конф. – Ч. 1 – Одеса, 2002. – С. 104 – 107.(авт. 3 с.).

60. Яворська Г.Х. Розвиток особистості професіонала // Єдність навчання та виховання майбутнього фахівця в організації педагогічного процесу: Зб. матер. Міжвуз. наук.-практ. конф. – Одеса, 2002. – Ч.2. – С. 98 – 100.

61. Яворська Г.Х., Капшук О.І. Технології процесу навчання у вузі // Нові інформаційні технології навчання в учбових закладах України: Зб. статей 9-ї Української наук.-метод. конф. – Одеса, 2002. – С. 53 – 62. (авт. 10 с. ).

62. Яворська Г.Х. Психолого-педагогічний зміст соціально-професійної зрілості особистості майбутніх правоохоронців // Україна наукова-2003: Матеріали Між нар. наук.-практ. конф., Т. 3. – Дніпропетровськ, 2003. – С. 47 – 49.

63. Яворська Г.Х. Фактори, які впливають на формування соціально-професійної зрілості співробітника органів внутрішніх справ // Динаміка наукових досліджень – 2003: Матер. 2-ї Міжнар. наук.-практ. конф., Т.30. “Педагогіка” – Дніпропетровськ, 2003. – С. 84 – 87.

64. Яворська Г.Х. Професійне виховання жінок – курсанток – майбутніх співробітників органів внутрішніх справ // Гендер: реалії та перспективи в українському суспільстві: Всеукр. наук.-практ. конф. – К., 2003. – С. 202 – 206.

65. Яворська Г.Х. Правнича культура як критерій соціально-професійної зрілості майбутніх правоохоронців // Динаміка наукових досліджень – 2004: Матер. 3-ї Міжнар. наук.-практ. конф., Т.27. “Педагогіка” – Дніпропетровськ, 2004. – С. 55 – 58.

66. Яворська Г.Х. Критерії соціально-професійної зрілості працівників міліції // К. Д. Ушинський і сучасність: пріоритетні напрямки розвитку професійної освіти: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. – Одеса, 2004. Т.1 – С. 213 – 216.

67. Яворська Г.Х Професіогенез як механізм становлення і розвитку соціально – професійної зрілості майбутнього працівника міліції // Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. – Одеса, 2004. - Ч.2 – С. 268 – 275.

68. Яворська Г.Х. Підготовка кадрів для поліцейських служб за кордоном // Науковий потенціал – 2004: Матеріали 1-ї Міжнародної науково-практичної конф. Т.40. Проблеми підготовки фахівців. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 73 – 76.

69. Яворська Г.Х. Соціально-психологічний тренінг як метод навчання у вищій школі // Психологічні тренінгові технології у правоохоронній діяльності: науково-методичні і організаційно-практичні проблеми впровадження і використання, перспективи розвитку: Міжнар. наук.-практ. конф. – Донецьк, 2005. – Ч.2 – С. 25 – 29.

70. Яворська Г. Х. Соціально-професійна зрілість майбутнього працівника органів внутрішніх справ // Акмеологія – наука ХХІ століття: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – К., 2005. – С. 56-60.

Міжнародні видання статей

71. Яворська Г. Х. Юридична акмеологія // Закон и жизнь: Международный научно- практический журнал. – Кишинэу, 2005. – С. 45-56.

72. Яворська Г. Х. Феномен “зрілість особистості” в сучасних наукових дослідженнях // Ksztaіcenie zawodowe: pedagogika і psihologia. Polsko-Ukrainskij roznik. VІІ. Czкstochowa – Kijуw, 2005. – S. 143 – 153.