Проведене дослідження дозволило простежити динаміку розвитку системи освіти дорослих в Англії в останню чверть ХХ – на початку ХХІ століття та дало можливість узагальнити провідні тенденції її розвитку в таких висновках. 1. Освіта дорослих в Англії пройшла тривалий та суперечливий шлях еволюції від елементарних форм (читання, письмо, лічба) до комплексних (поєднання різних форм та рівнів освіти), що свідчить про формування її як цілісної системи лише у другій половині ХХ століття. Проведене дослідження дало можливість виділити ряд основних етапів, кожен з яких є якісно новим циклом становлення та розвитку освіти дорослих в Англії, що зумовлюється особливостями соціального, економічного, політичного, духовного та культурного розвитку даної країни у той або інший період. Дослідження дозволило визначити, що розвиток освіти дорослих в Англії на кожному історичному етапі зумовлений подоланням основних суперечностей між потребою людини в пізнанні явищ навколишньої дійсності та обмеженим релігійним баченням світу; між необхідністю отримання освіти для забезпечення соціальної справедливості, активної громадської позиції і нерівності освітніх можливостей; між зростаючими темпами застарівання інформації та темпами її оновлення і поповнення; між вимогами щодо задоволення суспільних потреб у підготовці висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців та інтересами конкретного індивіда; між вузькою замкненістю професійної діяльності фахівця та всебічним гармонійним розвитком особистості. 2. Теоретичні засади концепції освіти дорослих були закладені англійськими вченими на початку ХХ століття. В цей період поняття “освіта дорослих” обмежувалося тільки непрофесійною формою освіти, яке залишалося універсальним практично до 60-х рр. Динамічні соціально-економічні та науково-технічні процеси другої половини ХХ ст. сприяли переосмисленню досліджуваного явища, що привело до розширення змістових рамок у розумінні процесу навчання дорослої особи як такого, що є необхідним постійно, протягом усього періоду життєдіяльності людини та включає всі види, форми та рівні освіти. Проведений аналіз показав, що на сучасному етапі можна чітко визначити основні контури цілісної концепції освіти дорослих, яка реалізується відповідно до власної мети (неперервний гармонійний розвиток особистості в період її самостійного життя, збагачення її духовного світу та реалізація творчого потенціалу), завдань (сприяти всебічній компетентній та ефективній участі людини в житті суспільства; поновлювати та збагачувати знання та вміння, необхідні дорослій особі для повноцінного виконання соціальних функцій), принципів (гуманізація, демократизація, інтегративність, цілеспрямованість, неперервність) та покликана виконувати ряд специфічних для неї функцій (компенсаторна, адаптивна, розвивальна). 3. Особливості державного устрою та специфіка соціально-економічних і політичних традицій Англії зумовили становлення системи освіти дорослих як об’єкта державного регулювання на початку ХХ століття з чітко вираженою децентралізацією управлінських повноважень. Проте наростаючі суперечності в діяльності місцевої влади (невідповідність змісту навчальних програм об’єктивним потребам науково-технічного розвитку країни, нерівномірний розподіл державних видатків у різних округах) у контексті адаптації ринкового підходу до освіти дорослих спричинили посилення доцентрових тенденцій, наслідком яких стало звуження функцій місцевих освітніх адміністрацій та розширення управлінських повноважень новостворених національних субструктур (реформи 1988 та 1992 рр.). В результаті зазначених урядових кроків навчальні заклади формальної освіти дорослих, які фінансувалися безпосередньо центральним урядом, зіткнулися з проблемою жорсткої конкуренції та адміністративного пресингу; освітні установи неформальної освіти дорослих, які після реформ залишилися у підпорядкуванні місцевої влади, потерпали від систематичного недофінансування. Сучасна організаційна структура управління освітою дорослих після введення регіонального мезорівня (закони 1994 р. “Про Регіональні урядові відділи”, 1998 р. “Про Агенції регіонального розвитку”) та активне залучення всіх зацікавлених сторін (громадських та професійних організацій, приватних підприємств, роботодавців) дає можливість оптимально збалансовувати управлінські повноваження і таким чином зменшити безпосередній адміністративний пресинг центрального уряду на місцеву владу та одночасно продуктивно і швидко відповідати на запити споживачів та замовників освітніх послуг. 4. Особливості соціально-економічних змін англійського суспільства останньої чверті ХХ – початку ХХІ століття, які проявилися у структурній перебудові виробництва, впровадженні нових інформаційних технологій у всі сфери життєдіяльності, поширенні ринкових відносин на соціальну сферу і, зокрема, на освіту дорослих, спричинили необхідність радикальної структурної та змістової модернізації всіх ланок системи освіти дорослих (базова, професійна, вища та післядипломна, неформальна), що супроводжувалося відповідною трансформацією її цілей, стратегій, змісту і форм. Основними тенденціями розвитку освіти дорослих у зазначений період стали: - централізація системи освіти дорослих через введення національних стандартів базової та професійної освіти, національних кваліфікаційних шкал для професійної та вищої освіти, делегацію управлінських повноважень від місцевих до центральних урядових одиниць; - заохочення розвитку державно-приватно-громадського партнерства шляхом реалізації нового механізму фінансування з активним залученням недержавних та громадських фінансових ресурсів, введення податкових пільг, освітніх кредитів, індивідуальних грантів, спеціальних навчальних відпусток, надання управлінських повноважень представникам громадських та волонтерських організацій, професійних спілок, бізнесових структур тощо; - модернізація змісту навчальних програм: від підготовки працівників вузької спеціалізації до виробництва фахівців широкої компетенції, клієнтоорієнтованість змісту та структури навчальних курсів, запровадження дистанційних технологій навчання. Загалом аналіз англійської системи освіти дорослих показав, що вона є комплексною системою державних, громадських та інших форм освіти, які ефективно функціонують та постійно розвиваються, а головне – забезпечують можливість самореалізації особистості дорослої людини та потреби ринку праці. Досягнення зазначених результатів забезпечується системою взаємопов’язаних педагогічно-андрагогічних принципів: 1) послідовність і неперервність освітнього впливу; 2) відкритість системи освіти дорослих; 3) індивідуалізація навчання; 4) гнучкість змісту освіти; 5) варіативність організаційних форм; 6) диверсифікація освітніх можливостей. 5. Дослідження показало, що при реформуванні системи освіти дорослих в Україні заслуговують на творче використання деякі аспекти англійського досвіду: - орієнтація нової парадигми освіти дорослих на неперервність освітньої діяльності у контексті міжнародно визнаних концепцій “освіти упродовж життя” та “суспільства, що навчається”. Відродження неформальних закладів освіти дасть можливість чергувати формальну та неформальну навчальну діяльність і таким чином задовольняти різні (соціальним, культурним, економічним, моральним, громадянським) потреби людини та суспільства; - відхід від крайніх форм централізації в управлінні системою освіти дорослих, адміністративна свобода у прийнятті рішень на місцевому та регіональному рівнях; - перегляд системи фінансування освіти дорослих: збільшення обсягів державного інвестування з метою створення ефективного механізму фінансового стимулювання, активного залучення додаткових альтернативних джерел фінансування; - докорінна реорганізація структури формальної освіти дорослих з метою надання їй більшої гнучкості, що дозволить поетапно, частинами здобувати бажану спеціальність і, за власним бажанням, легко “рухатися” в межах освітньої системи без втрати темпів навчання та попередніх навчальних досягнень; - широке використання дистанційних форм навчання з активним зверненням до сучасних інформаційних технологій. На сьогодні дистанційне навчання є найбільш оптимальною формою навчання дорослих, яке дозволяє реалізувати концепцію неперервної освіти дорослих та суспільства, що навчається, розширивши при цьому до максимуму коло людей, які мають доступ до освітніх ресурсів, та скоротивши до мінімуму і матеріальні витрати споживачів освітніх послуг, і державні кошти. Проведене дослідження відкриває перспективне поле подальшої тематики, що залишилося поза площиною конкретних завдань даної наукової роботи: зокрема, йдеться про підготовку спеціальних педагогічних кадрів (андрагогів) для роботи з дорослим контингентом на прикладі Англії, соціально-педагогічні особливості навчальної діяльності осіб “третього віку” в Англії, вплив глобалізаційних процесів на розвиток освіти дорослих, порівняння моделей розвитку освіти дорослих в країнах Євросоюзу тощо. | 