Обґрунтуванням актуальності обраної проблеми підкреслено значущість теорії для реалізації професійно важливих організаційно-педагогічних умінь учителя у формуванні моделі навчального середовища в предметному кабінеті та в школі в цілому. Це сприяло розробці етапів єдиного системного підходу з визначенням взаємопов’язаних факторів та ознак впливу на якість оновлення змістовно-структурної складової засобів навчання. 1. Значні зміни в соціально-економічному житті нашої країни, в державній освітній політиці спричинили створення нових Законів України в галузі освіти, що значно підвищило вимоги до педагогічних працівників сучасних закладів освіти та забезпечення належних умов для організації навчально-виховного процесу. За результатами дослідження засвідчено низький рівень матеріально-технічного забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів (28,8%) засобами навчання та організаційно-педагогічних умінь учителів формувати навчальне середовище на базі предметного кабінету з метою створення умов для здійснення навчально-виховного процесу. Особливого значення ця проблема набула у зв’язку із розширенням мережі освітніх закладів, появою, в умовах конкуренції, дедалі збільшеного асортименту засобів навчання, що викликано значними змінами у навчальних програмах, дидактичними задачами та нормативами в освітній галузі. У сучасних умовах комп’ютеризації освіти виникла потреба у підготовці висококваліфікованого педагога щодо його науково-теоретичних знань та умінь і набуття практичних навичок використання сучасних засобів навчання на уроці. 2. Зростаюча необхідність у створенні системи науково-теоретичної підготовки та перепідготовки вчителів породжує і вимоги до її розробки. Ця система повинна бути всебічно розвиненою, забезпечувати не лише загальну фахову підготовку вчителя до практичної професійної діяльності, але й передбачати поглиблене вивчення системи традиційних та сучасних засобів навчання, оскільки вона пов’язана з процесом формування навчального середовища для реалізації освітніх задач. За цих умов збагачується роль, підвищується статус учителя, який повинен у реалізації своєї практичної діяльності поєднувати суто методичні функції з організаційними для формування належного навчального середовища. 3. Виявлені наявні у педагогічній науці теоретичні аспекти науково обґрунтованої систематизації засобів навчання та педагогічні вимоги до них сприяли підтвердженню значущості розробки системного підходу до створення якісно нових дидактичних засобів. Результати дослідження підтвердили попередні та сучасні погляди на існування системи засобів навчання, створеної за 3 напрямами та педагогічні вимоги до них, що дало можливість застосувати ще один підхід до розробки та обґрунтування її як цілісної. 4. У ході аналізу літературних джерел та результатів констатуючого експерименту виявлено, що успішне розв’язання проблеми створення засобів навчання шляхом системного підходу до їх розробки неможливе без з’ясування питання щодо єдиного тлумачення понятійного апарату у галузі їх створення та систематизації. Визначені структурні елементи термінологічної системи мають приклад-ний характер і були використані в розробці нормативних документів (7 ГСТУ) для упорядкування процесу виготовлення та надходження до шкіл якісно нових засобів навчання. Крім того, новий підхід до побудови термінологічної системи за принципом поєднання дидактичних та технічних вимог сприяв визначенню етапів системного підходу до створення засобів навчання та єдиному тлумаченню визначення понять у галузях освіти і виробництва. 5. Для моделювання сучасного навчального середовища загальноос-вітнього закладу дослідженням доведено актуальність цілеспрямованого впливу на якість його складових (засобів навчання) з оновленням змісту навчальної інформації, структури та оформлення, які сприяють реалізації умов ефективної організації пізнавальної діяльності учнів. Результатами дослідження підтверджено вагомість визначених етапів системного підходу, спрямованого на оновлення поглядів на шляхи вивчення якісних характеристик навчальних об’єктів, властивих їм на внутрішньо-видовому рівні за визначеними критеріями на всіх етапах їх функціонального циклу. Це стало підґрунтям розробки структури системи педагогічних вимог до засобів навчання на рівні визначення їх якісних характеристик. 6. Проведена типізація об’єктів за типовими факторами й ознаками впливу на їх якісні характеристики підтвердила можливість класифікування засобів навчання за принципами групування виділених таксономічних ознак. Класифікування і систематизація засобів навчання за класифікаційними категоріями підкреслили вагомість і доцільність теоретичного матеріалу, що експериментально підтверджено практикою створення загальнотеоретичної моделі продуктивного навчального середовища на прикладі розроблених типових переліків навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання та обладнання загального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів. 7. Ефективність системного підходу до створення засобів навчання підтвердилась науковим обґрунтуванням етапів процесу засоботворення і їх систематизації під час формування вчителем навчального середовища, що знайшло підтвердження у ході дослідно-експериментальної роботи. Дослідженням встановлено, що професійними вимогами до формування в учителів організаційно-педагогічних умінь створювати сучасну модель навчального середовища та підвищувати ефективність її використання у навчально-виховному процесі є застосування у педагогічній діяльності набутих теоретичних, науково-методичних та організаційних знань з цієї проблеми. 8. Застосування системного підходу до створення засобів навчання, сприяло появі якісно нових зразків, виготовлених вітчизняними виробниками із додержанням вимог розроблених галузевих та діючих державних стандартів. Це сприяло істотному покращенню й оновленню інформованості освітян та виробників щодо підвищення рівня їхньої готовності до співпраці у процесі виготовлення якісно нових засобів навчання на сучасному етапі створення в України їх індустрії. Виконане дослідження не розв’язує усіх проблем засоботворення на сучасному етапі змін у галузі освіти, досягнень науки і техніки, комп’ютеризації освіти тощо. Однак, у ході дослідження здобуто важливі наукові результати у вирішенні проблеми створення засобів навчання з використанням нових технологій у їх розробці та виготовленні. Кінцевими результатами дослідження є проведене науково-теоретичне обґрунтування процесу створення системи засобів навчання з визначенням нового підходу до їх типізації і встановлення якісних характеристик на видовому рівні. У добірці шляхів вивчення характерних якісних показників різних видів навчальних об’єктів значну увагу приділено обґрунтуванню структури термінологічної системи створення засобів навчання і визначення педагогічних вимог до них за порівняльно-описовим методом деталізації у встановленні схожих і відмінних ознак. Для розробки загальнотеоретичної моделі навчального середовища використано обґрунтовані підходи до створення системи з визначенням принципів поділу та поєднання в єдине ціле її структурних складових. Подальшого дослідження потребує поширення системного підходу до створення дидактичних засобів нового покоління, з урахуванням індивідуалі-зації, особистісно орієнтованого навчання та впровадження новітніх техно-логій у педагогічний процес, підготовку кваліфікованих педагогічних кадрів до використання у навчально-виховному процесі сучасних засобів навчання. | 