У дисертації вперше досліджено проблему формування системи професійної компетентності вчителя-логопеда. Теоретичне вивчення даної проблеми дозволило зробити висновки, що вона актуальна і на сьогодні залишається невивченою. У спеціальній літературі недостатньо висвітлені питання формування особистості вчителя-логопеда, структура його професійної діяльності, відсутня модель професійної компетентності логопеда, яка б виступала метою підготовки та стрижнем кваліфікаційної характеристики зазначеного фахівця.
2. У результаті дослідження було визначено поняття “професійної компетентності вчителя-логопеда”, під яким слід розуміти інтегративну якість особистості, яка виявляє готовність максимально ефективно здійснювати діагностику, корекційно-превентивне навчання та особистісний розвиток осіб з вадами мовлення. 3. Спираючись на дані наукових досліджень, нами виокремлено структуру професійної компетентності вчителя-логопеда, яка складається з таких компонентів: мотиваційно-ціннісний, когнітивний та операційно-діяльнісний. До кожного з означених компонентів нами розроблено критерії оцінювання та визначено чотири рівні професійної компетентності студентів-логопедів: творчий, продуктивний, репродуктивний і адаптивний. 4. Дослідження стану професійної компетентності працюючих учителів-логопедів і студентів-логопедів виявило, що: а) підготовка за спеціальністю “Логопедія” є недосконалою, хоча низькою її назвати не можна (суб’єктивна оцінка респондентів – 76% – є дещо вищою за об’єктивну, приховану – 67%, 68,4%); б) як студенти-логопеди, так і досвідчені фахівці, при виконанні різних видів професійної діяльності відчувають деякі типові утруднення, а саме: добір системи завдань та наочно-дидактичного матеріалу до логопедичних занять та обстеження дитини, диференціація подібних за проявом мовленнєвих порушень первинного та вторинного характеру тощо. Серед причин, що зумовлюють ці утруднення, можна назвати недостатність освітньо-корекційних програм та виготовлених друкарським способом комплектів наочно-методичних матеріалів, розроблених з урахуванням віку дітей, структури, механізмів та форм порушень мовлення; в) універсалізація спеціальностей не є ефективною, підготовка за фахом повинна йти більш глибоко і системно при максимальному використанні міждисциплінарних зв’язків та професійній орієнтації усіх дисциплін навчального плану; г) підготовку слід здійснювати за напрямками: загальногуманітарний, лінгвістичний, природничо-медичний, психолого-педагогічний. Тільки за таких умов можна сформувати науково-теоретичну та практичну базу знань і вмінь за фахом (психолого-педагогічне вивчення особистості логопата, діагностика, профілактика, навчання та виховання дітей з вадами мовленнєвого розвитку, корекція мовленнєвих порушень у дітей і дорослих тощо). 5. Результати констатувального зрізу дослідження показали, що у студентів, майбутніх логопедів, серед трьох виділених компонентів професійної компетентності краще за всіх сформовані мотиваційно-ціннісний та операційно-діяльнісний компоненти (понад 60% респондентів досягли високого рівня та вищого за середній). Водночас наявний значний відсоток випускників, у яких названі компоненти сформовані на низькому рівні, а саме: мотиваційно-ціннісний – 20,3%, операційно-діяльнісний – 6,9%. Отже, за рівнями професійної компетентності відсотковий розподіл студентів-випускників відбувся таким чином: творчого, найвищого рівня досягли 20,2% студентів, продуктивного – 35,3%, репродуктивного – 32% і адаптивного, найнижчого – 12,5%. 6. Здобуті результати дослідження дають підставу для подальшого вдосконалення підготовки майбутніх логопедів. На сьогодні практика вищої школи в галузі логопедії вимагає визначення наукового підґрунтя, орієнтира, на основі якого слід здійснювати перебудову навчально-виховного процесу у ВНЗ. 7. Це вмотивувало створення моделі професійної компетентності вчителя-логопеда як цілісного опису професійної діяльності зазначеного фахівця. У структурі моделі нами виділено три підструктури: соціально-особистісну, теоретичну та практично-методичну компетентність. Окреслену модель можна використовувати як інформативне джерело і як мету навчання при побудові навчально-виховного процесу фахівців з логопедії. У нашому дослідженні вона стала основою науково обґрунтованого підходу до формування системи професійної компетентності вчителя-логопеда. 8. Проведене дослідження дозволило визначити умови успішного формування системи професійної компетентності вчителя-логопеда, серед них: з’ясування професійної придатності абітурієнтів при вступі до університету за спеціальністю “Логопедія”; включення у процес підготовки вчителів-логопедів усіх компонентів професійної компетентності, окреслених у моделі; складання студентами індивідуальних програм розвитку професійної компетентності та регулярне оцінювання досягнень студентів упродовж навчання у ВНЗ за компонентами та рівнями професійної компетентності; створення наскрізної освітньо-професійної програми з усіх блоків моделі професійної компетентності фахівця-логопеда. 9. У контексті сучасних освітніх технологій при реалізації другої та третьої педагогічних умов формування у студентів системи професійної компетентності вчителя-логопеда було розроблено та впроваджено у навчальний процес спецкурс “Логопедичні технології діагностики, корекції та попередження вад вимовної сторони українського мовлення” та дві виробничі логопедичні практики. Формувальний експеримент відіграв системоутворювальну роль у процесі фахової підготовки студентів-логопедів. Він став проміжною ланкою між теоретичним засвоєнням професійних знань, умінь і навичок у світлі сучасних освітніх технологій та їх практичним застосуванням у реальних умовах. 10. Унаслідок формувального експерименту відбулися помітні позитивні зміни у рівні сформованості професійної компетентності у студентів логопедичного відділення. На прикінцевому етапі кількість студентів експериментальних груп, які мали високий рівень та рівень, вищий за середній, значно зросла – з 20,25% до 34,6%, та з 35,3% до 46,2% відповідно. А кількість студентів із середнім рівнем – зменшилася (з 32% до 17,9%). Залишився незначний відсоток (1,3%) студентів з низьким рівнем сформованості професійної компетентності (проти попереднього показника за наслідками констатувального експерименту, 12,5%). Здобуті дані відображають недостатню сформованість у деяких студентів лише мотиваційно-ціннісного компоненту, розвиток якого потребує уваги ще на етапі вступу до університету та спеціальної роботи над його формуванням з перших курсів навчання за поданими рекомендаціями. Математичний аналіз здобутих результатів засвідчив статистично значущі результати дослідження. Це дозволило нам констатувати ефективність запропонованих шляхів формування системи професійної компетентності вчителя-логопеда. Дослідження не вичерпало всіх аспектів порушеної проблеми і не претендує на всебічне її розкриття. Перспективними, на нашу думку, є розробка шляхів вдосконалення професійної компетентності вчителя-логопеда у системі підвищення кваліфікації фахівців та їх підготовці в умовах багаторівневої освіти в галузі логопедії, використання розробленої моделі для атестації вчителів-логопедів, здійснення порівняльно-педагогічного аналізу зарубіжного досвіду з проблеми, діагностика профпридатності абітурієнтів, розвиток професійної спрямованості при підготовці логопедів, формування професійного мовлення вчителів-логопедів тощо. Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях: Пінчук Ю.В. Деякі аспекти проблеми підготовки вчителя-логопеда у вищому навчальному закладі./ Вісник. НПУ ім. М.П. Драгоманова.-К.: НПУ.- 2002.- Вип.. 3.- С.116-119. Пінчук Ю.В. Проблема підготовки вчителя-логопеда у ВНЗ. / Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Г.Сковороди: Науково-теоретичний часопис. – Переяслав-Хмельницький, 2003.- С.347-352. Пінчук Ю.В. Підготовка фахівців-логопедів.// Дефектологія. – 2004.-№1.- С.50-53. Пінчук Ю.В. До проблеми змісту підготовки вчителів-логопедів./ Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук.-метод. зб.: Вип.5 / За ред. В.І.Бондаря, В.В.Засенка. - К.: Наук. Світ, 2004.- С.278-281.
Пінчук Ю.В. Готовність студентів-логопедів до професійної діяльності.// Дефектологія. – 2004.-№3.- С.41-44. Пінчук Ю.В. Поняття професійної компетентності вчителя-логопеда.// Імідж сучасного педагога. – 2004.-№ 8-9 (47-48). – С.16-19.
|
