Анотація до роботи:

Седнєв В.В. Система діагностичних, профілактичних, психокорекційних та реабілітаційних заходів при невротичних захворюваннях у дітей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.16 – психіатрія. - Український науково – дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. - Київ, 2005 р.

Проведено комплексне клініко-епідеміологічне, експериментально-психологічне, клініко-психопатологічне, клініко-патопсихологічне дослідження невротичних розладів у дітей крупного промислового регіону Донбасу. Клініко-епідеміологічне дослідження проводилося на репрезентативній вибірці учнів 5 - 7 класів (11-13 років) шкіл м.Донецька. Результати комплексного клініко–параклінічного дослідження відображають дані обстеження 208 дітей.

Встановлено, що 1/3 обстеженого контингенту дітей мали невротичні розлади різного ступеня вираженості. Кількість їх зростає у зв'язку із загостренням екологічної обстановки, погіршенням рівня життя населення і підвищенням рівня урбанізації в цілому. Вивчені сприяючи чинники формування вказаних порушень у дітей, дана їх характеристика і встановлена ступінь впливу.

Проведено клініко-параклініческий аналіз основних форм невротичних розладів у дітей, вивчено стан вегетативної нервової системи. Встановлено, що для кожної з вивчених нозологічних форм мають місце свої клінічні і вегетативні маркери несприятливого дрейфу під впливом певних чинників, з якими негативна динаміка даних розладів полягає в диференційованому причинному зв'язку.

Уточнено ряд теоретико-методологічних положень щодо вікової психопатології і патопсихології, проведена формально - організаційна реструктуризація. Запропонована концептуальна організація патопсихологічних синдромів.

Розроблена, впроваджена програма лікувально–реабілітаційних заходів і оцінки їх ефективності. Запропонований комплексний, системний підхід виявився ефективним і раціональним.

1. У дисертаційному дослідженні з позицій теоретичного та системного підходів наведено нове вирішення загально-соціальної, актуальної проблеми невротичних розладів у дітей. При її розв'язанні проведено всебічний поглиблений аналіз (зокрема з оптимізацією методологічних та методичних підходів) клініко-епідеміологічного, медико-біологічного, патопсихологічного й соціального аспектів цієї патології, визначено механізми несприятливого дрейфу її донозологічних форм, запропонований новий діагностичний підхід та оригінальну науково-обгрунтовану концепцію щодо структури вікової динаміки патопсихологічних регістр-синдромів. Розроблено, оцінено результативність та впроваджено в практику систему діагностики, профілактики, психокорекції та реабілітації зазначеного контингенту.

2. Проаналізовано, оцінено, виявлено методичні недоліки щодо проведення клініко-епідеміологічного дослідження дітей з невротичними розладами (недосконалість організаційного, науково-методичного забезпечення, відсутність уніфікованої систематики психопатологічних та патопсихологічних феноменів, критеріїв їх якісних характеристик, визначення репрезентативності вибірці тощо), здійснено його оптимізацію через розробку відповідного методу (зокрема з використанням запропонованих нами спеціального тесту, інтегративного кількісного показника якісного стану (індекс невротизації), методики експертної оцінки поведінки дітей).

3. Клініко-епідеміологічне дослідження за спеціально розробленим методом у крупному промисловому регіоні показало значну розповсюдженість невротичних розладів у дітей (267,4 на 1000 дітей віком 11-13 років), її прямий зв'язок із екологічним (показник індексу невротизації у екологічно небезпечних промислових районах на чверть перевищує середньоміский), соціально-економічним (значна питома вага невротичних розладів при матеріальному (44,8 %), сімейному (62,6 %) неблагополуччі) станами.

4. Системній аналіз первинної ланки медико-психологічної допомоги дітям з невротичними розладами свідчить про відсутність єдиних державних вимог щодо її надання, а організація та управління діяльністю по збереженню психічного здоров'я дітей внаслідок впливу стресогенних чинників обмежується рівнем розрізнених кабінетів психологів в школах. При цьому їх кадрове (64 % сумісників), матеріально-технічне та методичне забезпечення є незадовільним.

5. Серед соціально-психологічних та медико-біологічних чинників, що достовірно впливають (р<0,05) на формування невротичних розладів у дітей нами виділені наступні: гігієнічні (відсутність фізичного навантаження (94,1 %), прогулянок на свіжому повітрі менш ніж 1 години на добу (61,7 %), вплив електромагнітного випромінювання (телевізор, комп'ютер) більш ніж 2 години на добу (79,3 %)), акцентуація характеру (рівний розподіл за гіпо- та гіперстеничними формами), тип поведінки в умовах стресової (конфліктної) ситуації, наявність суперечливо-неоднозначних групових поведінкових норм, а також стан вегетативного гомеостазу.

Доведений диференційований вплив окремих факторів на певні клініко-психопатологічні форми невротичних розладів у дітей: сукупна дія гігієнічних та шкільних чинників має пряму кореляцію (р<0,05) з емоційно-лабільним, особистісних (відповідно до наявної акцентуації) - іпохондричним, дисоціативним, обсесивно-компульсивним, сімейних - депресивним, побутових - іпохондричним, соціальних - дисоціативним розладами.

6. Нами встановлені клініко-психопатологічні, патопсихологічні та вегетативні маркери, їх взаємозв'язок при трансформації донозологічних форм у невротичні розлади у дітей, а також при несприятливій динаміці клінічно окреслених форм. Доведено, що при поглибленні таких симптомів як психічна і фізична стомленість у сукупності із труднощами інтегративної свідомості й на фоні недиференційованих вегетативних порушень достовірно формується та набуває негативної клінічної динаміки емоційно-лабільний розлад. Підґрунтям для розвитку депресивного розладу та погіршення його психопатологічної картини є типові моторні порушення, посилення тімічного компоненту, гіперсимпатикотонія з переважанням ваготонічного реагування ( р 0,01); іпохондричного - фіксованість на стані здоров'я із концентрацією уваги на самопочутті, і оформленням сенестопатій, на фоні ваготонії з гіперсимпатикотонічною реактивністю (р 0,01); дисоціативного - оформлення "умовної бажаності розладів", прояв конверсійної симптоматики, на фоні симпатикотонії з гіперсимпатикотонічною реактивністю (р 0,05); обсессивно - компульсивного - прояви саме нав'язливо - насильницького компоненту, на фоні гіперсимпатикотонії з ваготонічною реактивністю (р 0,05).

7. Результаті всебічних клініко-епідеміологічного, клініко-психопатологічного, клініко-патопсихологічного, експериментально-психологічного, соціально-демографічного, параклінічного досліджень з використанням формально-організаційної реструктуризації, принципів побудови структури регістрів в психопатології дозволили запропонувати та науково обґрунтувати структуру вікової динаміки патопсихологічних регістр синдромів. Конструктивно вона являє собою сукупність семи кіл патопсихологічних порушень (афективно - обумовлені порушення поведінки; непроцесуальні, відносно нестійкі порушення поведінки; непроцесуальні стійкі дисгармонії особистості; процесуально-ендогенні стійкі дисгармонії особистості; непроцесуальні, відносно стійкі дисгармонії інтелекту; загальна психічна ретардація; екзогенно-процесуальні стійкі аномалії особистості та поведінки), які розподілені за трьома рівнями (розлади поведінки - 1, 2, 7 коло; порушення особистості - 3, 4, 7; дефіцит інтелекту - 5, 6, 7) з урахуванням загальноприйнятих типів нервово-психічного реагування в залежності від віку.

8. У ході дисертаційного дослідження виявлена нагальна потреба у створенні спеціальної державної медико-психологічної служби як первинної ланки збереження психічного здоров'я і профілактики психічних порушень у дітей. Обґрунтовані та запропоновані основні вимоги до її функціонування (зокрема алгоритм прийняття рішень) та методичне забезпечення у вигляді розробленої нами системи діагностичних, профілактичних, психокорекційних та реабілітаційних заходів при невротичних розладах у дітей.

9. Запропонована система діагностичних, профілактичних, психокорекційних і реабілітаційних заходів при невротичних розладах у дітей є поетапною, базується на принципах доступності, етапності, комплексності, взаємообумовленості її компонентів, а саме – діагностичного (використовування розробленого методичного забезпечення: тест «дитячий опитувальник неврозів», модифікований тест Томаса, карта медико-соціально-психологічного скринінгового обстеження), профілактичного (виконання психогігієнічних рекомендацій батьками і учбовим закладом), психокорекційного (впровадження тренінгів культури емоцій, культури волі, самовираження за розробленими програмами), реабілітаційного (використовування модифікованого варіанту аутогенного тренування).

Оцінка результативності запропонованої системи заходів здійснювалась як загальноприйнятим (клінічні показники одужання і значного поліпшення встановлено у 59,61% дітей основної групи, відносне поліпшення – у 21,56%, відсутність динаміки – 18,59%), так й спеціально розробленим методом вимірювання якості життя (значну позитивну динаміку відмічено у 37,82% дітей, порівняльно позитивну динаміку – у 27,56%, відсутність динаміки – у 29.87%, негативна – у 4,75%). При повторному експериментально - психологічному дослідженні учнів загальноосвітніх шкіл встановлено позитивну динаміку основних показників невротичних порушень та форм поведінки у стресових ситуаціях.

СПИСОК

праць, опублікованих за темою дисертації:

1. Седнев В.В. Механизмы психологической защиты у детей // Архив психиатрии. - 2004. – Т.10. - № 3(38). – С. 177 – 181.

2. Седнев В.В. Особенности формирования депрессивного невротического расстройства у детей // Архив психиатрии. - 2004. – Т.10. - № 2(37). – С. 84 – 86.

3. Седнев В.В. Эпидемиологическая характеристика факторов, предраспологающих к формированию невротических расстройств у детей // Таврический журнал психиатрии. - 2004. – Т.8. - № 1 (26). – С. 39 – 41.

4. Седнев В.В. Клинико – эпидемиологическое исследование невротических, связанных со стрессом расстройств у лиц детского возраста // Таврический журнал психиатрии. - 2004. – Т.8. - № 2 (27). – С. 33 – 36.

5. Седнєв В.В. Формування диссоціативного невротичного розладу у дітей // Медичні перспективи. - 2004. – Т.IX. - № 3. – С. 82 – 84.

6. Седнєв В.В. Клініка і динаміка обсесивно – компульсивного невротичного розладу у дітей // Одеський медичний журнал. - 2004. - № 3(83). – С. 74 – 76.

7. Седнев В.В. Клиника и коррекция специфических расстройств развития школьных навыков // Український вісник психоневрології. – 2004. – Т. 12. – вип. 2 (39). – С. 100 – 102.

8. Маркова М.В., Седнев В.В. Формы социализации и деструктивная агрессивность молодежи // Психическое здоровье и безопасность в обществе. Первый Национальный конгресс по социальной психиатрии. Научные материалы. - Москва, 2-3 декабря 2004. - С. 80-81.

9. Седнєв В.В. Методологічні аспекти психотерапії дитячого віку // Медичні перспективи. - 2004. – Т.IX. - № 2. – С. 81-84.

10. Седнев В.В. Оценка качества жизни и эффективности лечебно – реабилитационных мероприятий // Международный медицинский журнал. – 2004. - № 1. – С. 52-55.

11. Седнев В.В. Распространенность некоторых преддиспонирующих неврозогенных факторов среди детей // Проблеми медичної науки та освіти. – 2004. - № 3. – С. 40-42.

12. Седнєв В.В. Розповсюдженість, структура і корекція невротичних повязаних зі стресом розладів у дітей // Науковий вісник Ужгородського університету, сер. Медицина. - 2004. – вип.23. – С. 105-108.

13. Седнев В.В. Изучение социализации ребенка в качестве фактора формирования невротических расстройств // Весник неотложной и восстановительной медицины. - 2004. – Т.5. - № 1. – С. 86-89.

14. Седнєв В.В. Клініко-динамічні особливості іпохондрічного невротичного розладу у дітей // Вісник Вінницького національного медичного университету.- 2004. - № 8(2). – С. 517-519.

15. Седнев В.В. Распространенность и структура невротических, связанных со стрессом расстройств у детей // Мат. VII міжнар.наук.-практ.конф. Наука і освіта 2004. Том 46. Клінічна медицина. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 47-50.

16. Седнєв В.В., Табачніков С.І. Спосіб вимірювання ефективності лікувально – реабілітаційних заходів. Деклараційний патент на винахід (11) 63820 А (51) 7 А61В5/16 15.01.2004. Бюл. № 1.

17. Седнєв В.В., Табачніков С.І. Спосіб діагностики невротичних розладів у дітей. Деклараційний патент на винахід (11) 63821 А (51) 7 А61В5/16 15.01.2004. Бюл. № 1.

18. Седнев В.В. Нарушение психического здоровья ребенка как системообразующий показатель семейного неблагополучия // Международный медицинский журнал. – 2003. – Т.9, № 4. – С. 33 – 35.

19. Седнев В.В. Экология и психическое здоровье детей // Международная научно – практическая конференция (доклады, выступления, рекомендации). – Донецк, 2003. – Ч.2. – С. 121 – 123.

20. Седнев В.В. Система немедикаментозной коррекции связанных со стрессом невротических расстройств у детей // Весник неотложной и восстановительной медицины. – 2003. – Т.4. - № 4. – С. 655-657.

21. Седнев В.В.Состояние вегетативного гомеостаза у детей с невротическими и соматоформными расстройствами // Архив психиатрии. – 2003. – Т.9. - № 4(35). – С. 118-123.

22. Седнєв В.В., Табачніков С.І. Спосіб індивідуального психоемоційного розвантаження. Деклараційний патент на винахід (11) 56479 (51) 7 А61В5/16 15.05.2003. Бюл. № 5.

23. Табачников С.И., Седнев В.В. О понятиях общего, типического и индивидуального в патопсихологии // Архив психиатрии. - 2003. - № 3 (34). – С. 101-104.

24. Седнев В.В. Клинико – параклинические маркеры неблагоприятного дрейфа доклиинческих форм невротических расстройств у детей // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2003. - Т. 4. - № 1. – С. 136-138.

25. Бабюк И.А., Михайлов Б.В., Селезнева Г.А., Сердюк А.И., Федосеев В.А., Седнев В.В. Психотерапия и медицинская психология в реабилитации женщин: Клиническое руководство /под общ.ред. проф. Б.В.Михайлова и проф. И.А.Бабюка. – Донецк-Харьков: ПРОФИ-Донетчина, 2003. – 284 с. (разделы: утрата ребенка; основные методики и техники психотерапии).

26. Седнев В.В. Предиспозиция при эгосинтонных обсессивных расстройствах // Український вісник психоневрології. - 2002. – Т. 10. – вип. 1 (30). – С. 147-149.

27. Седнев В.В. Актуальные вопросы психотерапии невротических расстройств в детском возрасте // Архив психиатрии. - 2002. - № 4 (31). – С. 168 – 173.

28. Бабюк И.А., Табачников С.И., Седнев В.В., Беляков М.А. Медико-социальная работа с подростками: Учебно – методическое пособие. – Донецк-Киев,УАСОЗН, 2001. – 71 с.

29. Седнев В.В. Методологические вопросы преподавания патопсихологии // Проблеми сучасної педагогічної освіти: Сер.: Педагогіка і психологія. – Зб.статей. – Ч.1. – К.: Пед.преса, 2000. – С. 170-174.

30. Седнєв В.В., Бородіна О.В. Специфічні розладнання розвитку шкільних навичок: деякі корекційні підходи // Педагогічна наука – сучасній школі. Зб. Науково-практичних матеріалів Всеукраїнської конференції. – Кременець, 1999. – Ч. 1. – С. 202-205.

31. Седнев В.В. Патопсихологическая феноменология здоровья детей крупного промышленного центра // Экологическая антропология. Мат. 7 Международной научно – практической конференции «Экология человека в постчернобыльский период». – Мн, 1999. – С. 265-267.

32. Бабюк И., Шевелева Л., Седнев В. К вопросу о психосоматических особенностях репродуктивной системы «мать-плацента-плод» / Материалы 3-го международного медицинского конгресса студентов и молодых ученых. – Тернополь, 1999. – С. 187.

33. Седнев В.В. Диагностика невротических расстройств у детей младшего и среднего школьного возраста // Практична психологія та соціальна робота. - 1998. - № 2. – С. 17-20.

34. Седнев В.В., Трофименко С.Н. Общая и частная психопатология // Обучение социальной работе в России: программы и технологии. Ч.3 Психология в обучении социальной работе. – М., 1998. – С. 141-146.

35. Седнєв В.В., Голояд О.А., Дмитренко Н.В., Вовк В.В. Соціально - психологічний патронаж школьної дезадаптації. – Донецьк: ДОЦССМ, 1998. – 76 с.

36. Нагорная Н.В., Дмитрук В.И., Седнев В.В., Волченская Т.В., Островерхова М.Н., Федосова С.С., Иваненко Ю.В. Медико – социальные аспекты состояния здоровья детей и подростков Донбасса /Медико-соціальні аспекти стану здоровя дітей і підлітків/Материалы научно – практической конференции. – Харьков, 1998. – С. 68-69.

37. Бабюк І.О., Седнєв В.В. Проблеми сексуального здоровя молодої родини: соціальні, психологічні та медичні аспекти. Донецьк: ДОЦССМ, 1998. – 141 с.

38. Седнев В.В., Тимченко О.В., Седнев Ю.В., Бабюк И.А. Тестология. Учебно – методическое пособие. Донецк: ДИСО, 1998. – 19 с.

39. Седнев В.В., Марценковская И.И. Использование рисуночных техник в психологической диагностике у детей. Учебно – методическое пособие. Серия: Практическая психология. Личность и поведение. – Донецк: Издательство Юго-Восток, 1997. – 32 с.

40. Седнєв В.В., Бабюк І.А. Соціальна робота з дівчатами – підлітками. Методичний посібник. – Донецьк, 1997. – 73 с.

41. Седнев В.В. Детское мышление и возрастная психотерапия // Гуманизация – интегративный принцип медицинского образования. Сборник статей. – Донецк, 1996. – Ч.2. – С. 9-11.

42. Седнев В.В. Метод исследования совладающего поведения у детей и подростков // Рационализаторское предложение. – ДОЛКО. - № 80 от 18.12.1996.