Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Ветеринарні науки / Діагностика і терапія тварин


Утеченко Микола Валентинович. Симптоми і функціональний стан печінки у великої рогатої худоби залежно від структурних змін її паренхіми: дисертація канд. вет. наук: 16.00.01 / Білоцерківський держ. аграрний ун-т. - Біла Церква, 2003.



Анотація до роботи:

Утеченко М.В. Симптоми і функціональний стан печінки у великої рогатої худоби залежно від структурних змін її паренхіми. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.01 – діагностика і терапія тварин. – Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2003.

Дисертація присвячена вивченню інформативності клінічних, біохімічних, сонографічних, прижиттєвих гістологічних і патоморфологічних змін при токсичній гепатодистрофії і гіпотрофії телят, жировій (у високопродуктивних) і аліментарній дистрофії корів та відновленню структури і функцій печінки при лікуванні телят, хворих на токсичну гепатодистрофію.

При виконанні роботи використовувалися клінічні, гематологічні, біохімічні, сонографічні, прижиттєві органолептичні та гістологічні (біоптатів) і патоморфологічні методи досліджень. У дисертації висвітлено зміни структури та функцій печінки при токсичній гепатодистрофії телят та їх лікуванні, жировій (у високопродуктивних) і аліментарній дистрофії корів та гіпотрофії телят. Експериментально обгрунтовані тести для ранньої діагностики цих захворювань. Результати досліджень увійшли до методичних рекомендацій “Діагностика, лікування та профілактика хвороб печінки у великої рогатої худоби”, затверджених НТР Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства АПК України (протокол № 3 від 23.12.1997 р.) – К., 1998. – С. 13–15. Одержано посвідчення № 1 на раціоналізаторську пропозицію “Удосконалення інструменту для пункції (біопсії) печінки у великої рогатої худоби”.

1. На основі клінічного дослідження тварин, біохімічного аналізу крові та гістологічного біоптатів печінки виявлені інформативні біохімічні тести для ранньої діагностики патології печінки при різних хворобах: жировій гепатодистрофії високопродуктивних корів (збільшення активності АСТ), аліментарній дистрофії (гіпоальбумінемія, гіпопротеїнемія, гіпербілірубінемія і гіперферментемія), токсичній гепатодистрофії (збільшення активності ГГТ, АСТ і білірубіну) та гіпотрофії (гіпоальбумінемія) телят. Гістологічне дослідження біоптатів дозволяє об’єктивно з’ясувати характер і ступінь ураження гепатоцитів, інформативність різних показників функціонального стану печінки для діагностики патології, ефективність лікування хворих тварин. Експериментально виявлені біохімічні синдроми ураження печінки, теоретично узагальнені механізми розвитку токсичної гепатодистрофії.

2. При експериментально спричиненій патології печінки через 24–48 годин після введення тетрахлориду вуглецю розвивається білкова зерниста гепатодистрофія, збільшується активність ГГТ – у 7,4–16 разів і АСТ – в 1,32–1,93 рази, що є раннім і об’єктивним показником синдромів холестазу і цитолізу гепатоцитів. Через 72 години спостерігаються гіпербілірубінемія (19,1±3,3 мкмоль/л), жирова декомпозитивна гепатодистрофія та паренхіматозна жовтяниця.

3. Для ранньої діагностики токсичної гепатодистрофії клінічні симптоми є малоінформативними, а ультрасонографією збільшення розмірів печінки, зміни її паренхіми та діаметра печінкових судин виявляються на 4-у добу від початку експерименту.

4. Лікування телят, хворих на токсичну гепатодистрофію, застосуванням протягом семи днів глюкози, аскорбінової кислоти, інсуліну, піридоксину гідрохлориду, кальцію глюконату і тривітаміну є недостатньо ефективним, оскільки структура гепатоцитів, пігментна функція печінки та активність ГГТ відновлюються не повністю. Після застосування фармакотерапії необхідна реабілітаційна дієтотерапія тривалістю не менше 10 днів.

5. Дослідження біоптатів печінки, активності АСТ, ГГТ, вмісту загального білка і альбумінів дозволяє: а) діагностувати ранню стадію жирової гепатодис-трофії у високопродуктивних корів; б) диференціювати ступінь ураження печінки при жировій гепатодистрофії; в) прогнозувати перебіг хвороби та ефективність лікування.

6. Легкий ступінь жирової гепатодистрофії у високопродуктивних корів характеризується локальним накопиченням дрібних крапель жиру в гепатоцитах, частковою дискомплексацією балок, збільшенням печінки у 38,7 % корів, гіпоальбумінемією – у 48,4 %, підвищенням активності АСТ – у 77,4 і ГГТ – у 58,1 % корів (синдроми цитолізу і холестазу).

7. Середній ступінь жирової гепатодистрофії супроводжується дискомп-лексацією печінкових балок, появою перснеподібних гепатоцитів, перилобу-лярним, а інколи й дифузним накопиченням жиру, незначною тахікардією, пригніченням загального стану тварин, зниженням їхньої вгодованості і про-дуктивності, незначною іктеричністю кон’юнктиви, гіпотонією передшлунків, гепатомегалією (у 74% корів). Активність АСТ підвищена в 85 % корів, ГГТ – у 74 %.

8. Тяжкий ступінь жирової гепатодистрофії проявляється дифузним відкладанням великих крапель жиру в печінці (більше 25% маси біоптату), перснепо-дібною формою гепатоцитів, повною дискомплексацією балок, сопорозним станом корів, динамічною атаксією, гепатомегалією (ширина поля притуплення в 11-му міжреберному проміжку становила 20–25 см), гіпоальбумінемією у 88,9 % корів, підвищенням активності АСТ і ГГТ – відповідно у 100 і 88,9 % корів.

9. Функціональний стан печінки при першій стадії аліментарної дистрофії у корів характеризується гіпопротеїнемією (69,0±1,33 г/л), гіпоальбумінемією (21,5±0,80 г/л) і диспротеїнемією, білірубінемією, гіперферментемією (АСТ і ГГТ), зернистою дистрофією переважної більшості гепатоцитів, яка виявлялася при гістологічному дослідженні. Діагностувати патологію печінки за клінічними симптомами неможливо. У третини корів розвивається зерниста дистрофія кардіоміоцитів та епітелію звивистих канальців нирок.

10. Ураження печінки при другій стадії аліментарної дистрофії супроводжуються поглибленням гіпопротеїнемії (67,8±2,8 г/л), гіпоальбумінемії (24,2±1,50 г/л) та гіпоглікемії (2,1±0,1 ммоль/л), білірубінемією, підвищеною активністю АСТ і ГГТ, протеїнурією. При гістологічному дослідженні спостерігаються паренхіматозна жовтяниця, зерниста та жирова дистрофія гепатоцитів та зерниста – кардіоміоцитів і епітелію канальців нирок, ознаки коагуляційного некрозу 80 % м’язових волокон.

11. При третій стадії виснаження корів патологія печінки діагностується за результатами клінічного (зменшення перкусійного поля печінки, брадикардія) і біохімічного дослідження функціонального стану печінки. Ця стадія хвороби відзначається прогресуючою гіпоальбумінемією (22,7±2,8 г/л проти 38,9±0,70 у здорових корів), гіпербілірубінемією (14,8±0,33 мкмоль/л), гіпоглікемією (1,1±0,1 ммоль/л), синдромами холестазу (активність ГГТ – 203,0±19,1 нкат/л) і цитолізу (активність АСТ – 675,0±41,7 нкат/л). При гістологічному дослідженні спостерігаються зерниста і жирова дистрофія та некроз окремих гепатоцитів, білкова зерниста дистрофія кардіоміоцитів і епітелію канальців нирок, деструкція їхніх клубочків, фрагментація і некроз м’язових волокон. Клінічні ознаки, біохімічні синдроми та морфологічні зміни внутрішніх органів несумісні з життям тварин.

12. У телят з ознаками гіпотрофії клінічним дослідженням симптомів ураження печінки не виявлено. Біохімічним аналізом встановлено гіпоальбумінемію, збільшення кількості кон’югованого білірубіну та активності ГГТ, гістологічним дослідженням біоптатів – білкову зернисту дистрофію гепатоцитів та епітеліальних клітин більшості прямих і звивистих канальців нирок.

Публікації автора:

1. Утеченко М.В., Тишківський М.Я., Влізло В.В. Патолого-морфологічні зміни у корів, хворих на аліментарну дистрофію // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип. 5, ч.1. – Біла Церква, 1998. – С. 225–227.

Дисертант проводив клінічні і патоморфологічні дослідження та узагальнював результати.

2. Функціональний стан нирок у корів, хворих на аліментарну дистрофію / М.Я.Тишківський, В.В.Влізло, В.І.Головаха, М.В.Утеченко, О.В.Чуб // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип. 4, ч. 1. – Біла Церква, 1998. – С. 121–124.

Дисертант проводив клінічне дослідження і хімічний аналіз сечі.

3. Утеченко М.В. Експериментальне відтворення дистрофії печінки у великої рогатої худоби // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип. 9. – Біла Церква, 1999. – С. 161–165.

4. Влізло В.В., Утеченко М.В. Інформативність симптомів і лабораторних тестів для діагностики жирової дистрофії печінки у корів // Наук. вісник Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З.Ґжицького. – Вип. 3, ч. 1. – Львів, 1999. – С. 110–113.

Дисертант проводив клінічне дослідження тварин, біохімічне (АСТ, ГГТ, альбуміни), органолептичні та гістологічні дослідження біоптатів і узагальнював результати.

5. Стан обміну речовин та репродуктивного циклу у корів при аліментарній дистрофії / В.В.Влізло, М.Я.Тишківський, М.В.Утеченко, М.В.Вельбівець, Г.О.Щуревич, Л.М.Богатко, Ш.М.Абдулаєв, М.М.Костюк, В.М.Соколюк, І.А.Максимович // Наук. вісник Націон. аграр. ун-ту. – Вип. 22. – К., 2000. – С. 112–115.

Дисертант проводив клінічне та патоморфологічне дослідження, у частини корів визначав загальний білок, альбуміни, трансферази.

6. Ефективність лікування великої рогатої худоби після експериментально змодельованої токсичної гепатодистрофії / В.В.Влізло, М.В.Утеченко, М.Я.Тиш-ківський, І.П.Лігоміна // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип. 13, ч. 2. – Біла Церква, 2000. – С. 36–41.

Дисертант моделював токсичну гепатодистрофію, лікував хворих телят, проводив клінічні, біохімічні та гістологічні дослідження і узагальнював результати.

7. Етіологія дистрофії печінки у корів / В.В.Влізло, М.В Утеченко, М.Я.Тиш-ківський, І.П.Лігоміна, Г.О.Щуревич, Ш.М.Абдулаєв, Л.М.Богатко, М.М.Кос-тюк // Наук. вісник Львівської держ. акад. вет. медицини ім. С.З. Ґжицького. – Т. 2 (№2). – Ч. 1. – Львів, 2000. – С. 32–35.

Дисертант вивчав причини жирової гепатодистрофії та провів гістологічне дослідження біоптатів.

8. Функціональні та структурні зміни в організмі великої рогатої худоби при аліментарній дистрофії / В.Левченко, В.Влізло, М.Тишківський, М.Уте-ченко // Вет. медицина України. – 2001. – № 4. – С. 28–30.

Дисертант проводив клінічні та гістологічні дослідження патологічного матеріалу.

9. Утеченко М.В. Морфологічні та клініко-біохімічні зміни при токсичній гепатодистрофії // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип. 16. – Біла Церква, 2001. – С. 211–215.

10. Утеченко М.В., Надточій В.П. Морфологічна структура печінки і нирок та білковий обмін у телят з ознаками антенатальної гіпотрофії // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип. 21. – Біла Церква, 2002. – С. 227–233.

Дисертант проводив клінічні, біохімічні та гістологічні дослідження і узагальнював результати.

11. Влізло В.В., Утеченко М.В. Значення біопсії печінки в діагностиці патології // Вчені Білоцерківського ДСГІ – виробництву: Тези доп. наук.-практ. конф. (м. Біла Церква, 19–20 квіт. 1994 р.) – Біла Церква, 1994. – С. 66–67.

Дисертант проводив біопсію, органолептичні та гістологічні дослідження печінки.

12. Утеченко М.В., Влізло В.В. Клінічні та патоморфологічні дослідження печінки корів, хворих на гепатоз // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип. 1. – Біла Церква, 1996. – С. 39–41.

Дисертант проводив клінічні і патоморфологічні дослідження та узагальнював результати.