Анотація до роботи:

Нємець К.А. Суспільно – географічні основи інформаційного розвитку соціогеосистем. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора географічних наук зі спеціальності 11.00.02 – економічна та соціальна географія. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2006.

Дисертація присвячена обґрунтуванню ролі суспільної географії в дослідженні інформаційної складової взаємодії суспільства і природи для подолання глобальної соціально - екологічної кризи, ефективного управління розвитком соціогеосистем і переходом до інформаційного суспільства. Розкрито інформаційну суть взаємодії суспільства і природи з урахуванням вимог сучасного соціального запиту, обґрунтовано поняття інформаційно – суспільно - географічного простору, сформульована інформаційно – синергетична парадигма суспільної географії і інформаційно – ноосферна стратегія природокористування. Виявлено типи інформаційного обміну і види інформації в соціогеосистемах, закономірності перетворення інформації у взаємодії суспільства і природного середовища. Теоретично обґрунтовано і побудовано інформаційні моделі взаємодії соціальних та природних систем, які описують розвиток суспільства або задоволення соціальних потреб як процес послідовної зміни стратегій суспільства з багаторазовою дискретною адаптацією виконавських систем в межах окремих стратегій. Побудовано і досліджено інформаційні моделі природокористування, розвитку суспільства, соціогеосистем різних рівнів. На математичних моделях досліджено закономірності інформаційного обміну в системах матеріального переносу, процесу масопереносу і інформаційної взаємодії систем. Виявлено особливості інформаційної складової соціогеопроцесу в Україні, сформульовано основні принципи інформаційної взаємодії суспільства і природи, обґрунтовано інформаційну концепцію взаємодії суспільства і природи.

1. Сучасний соціальний запит на дослідження СГС вимагає розробки принципово нової стратегії суспільства на основі знань про закономірності інформаційної взаємодії в СГС, а також трансформації суспільного і особистісного менталітету. Внаслідок швидкого зростання антропогенного кругообігу речовини та енергії, який не "вписується" в природні кругообіги, почалися регіональні та глобальні антропогенні трансформації природного середовища. Тому у суспільній свідомості формується нова глобальна соціальна потреба – необхідність гармонізації взаємовідносин суспільства і природного середовища.

2. Задоволення будь – якої соціальної потреби відбувається у мультисистемі ПК, що включає суспільство, ПС, господарство і ПС та СС, які побічно через всі види взаємодії залучені до ПК. Між складовими мультисистеми відбувається речовинно – енергетична та інформаційна взаємодія, при цьому інформаційний обмін відображає більш загальні і фундаментальні закономірності еволюції СГС. В умовах розвитку глобальної соціально – геоекологічної кризи особливої важливості набувають дослідження інформаційних процесів і інформаційного забезпечення ПК. Моделі ПК, основані на закономірностях речовинної та енергетичної взаємодії без врахування інформаційного обміну, не відображають багато побічних і віддалених наслідків ПК, що є причиною соціально – екологічних проблем. Тому неминуче потрібно враховувати інформаційні закони розвитку СГС, що є запорукою створення більш ефективних ВС і неодмінною умовою переходу до інформаційного суспільства.

3. Сучасний соціальний запит вимагає суспільно – географічного дослідження ПС і ПТС на більш високому методологічному рівні (на основі синергетичної парадигми). Дослідження інформаційного обміну важливе для розуміння загальних закономірностей взаємного зв’язку всіх процесів і явищ у глобальній СГС для науково обґрунтованого оптимального інформаційного управління нею. Тому інформаційна складова СГП відноситься до об'єкту суспільної географії, яка має адекватний науковий апарат, здатний інтегрувати в об'єкті дослідження СС, господарство і ПС у їх нерозривному зв'язку. Розширення предметно – об’єктної області суспільної географії потребує вдосконалення її понятійно – термінологічного апарату. Пропонується доповнити фундаментальне поняття географії "географічний простір" новим поняттям "інформаційно – суспільно - географічний простір".

4. За критерієм якості і ролі циркулюючої інформації встановлено такі типи інформаційного обміну: управляючий, адаптивний і пізнавальний (когнітивний). Виділено наступні рівні інформаційного обміну:

а) в біологічних природних системах: генетико - біологічний, психо – біологічний;

б) в мінеральних природних системах: глобальний, регіональний, локальний;

в) в соціальних системах: індивідуально – генетичний, індивідуально – соціальний, соціумно – соціальний, національно – соціальний, глобально - соціальний.

За особливостями інформації виділяються наступні її види: структурна інформація природних систем (літосферна, атмосферна, гідросферна, біосферна та антропосферна), моніторингова, оперативна, управляюча, адаптивна. У суспільстві циркулює соціальна інформація, яка виконує у соціумі наступні функції: комунікативну, управляючу, науково - пізнавальну, навчально – виховну, регулятивну тощо. Для ПК важливою є наукова інформація, яка складає інформаційний ресурс суспільства і визначає ступінь його розвитку.

5. Інформаційний ресурс має визначальне значення у розвитку суспільства, мобілізуючи продуктивні сили для вирішення нагальних проблем. Із збільшенням обсягу засвоєної суспільством інформації зростає його розмаїтість і посилюється інформаційна взаємодія між природними і соціальними підсистемами. ПС – геологічні, географічні і природно – техногенні, як об’єкти дослідження різноманітні, складні і погано організовані. СС відрізняються надзвичайно великим розмаїттям і суперечністю, що ускладнює їх дослідження. Це пояснюється суперечливим соціальним та біологічним статусом людини, як біосоціальної істоти. Соціалізація людини протиставила її біосфері, створила умови для розвитку соціальних потреб, які часто є необґрунтованими і недоцільними з точки зору еволюції біосфери. СГС принципово є нелінійними, що вимагає застосування для їх дослідження синергетичних методів і підходів.

6. Формування неперервного потоку інформації в мультисистемі ПК проходить наступні стадії: формування інформації запиту; попередньої інформації (тезауруса); спеціального знання; стратегічної інформації (стратегічного планування); тактичної інформації (тактичного планування); накопичення, аналізу і засвоєння моніторингової інформації. Перетворення інформації відбувається за схемою: структурна ПС – моніторингова - оперативна – управляюча – структурна. Ці перетворення супроводжуються генерацією інформації і її накопиченням в СС і ПС. Обсяг накопиченої соціумом інформації визначає потужність його інформаційного ресурсу, рівень розвитку і розмаїття соціальних потреб.

7. Обґрунтовано інформаційну модель взаємодії суспільства та природи, яка описує оптимальну (рівноважну) траєкторію ПК:

I = I₀+kP^m, де

І - інтегральна кількість накопиченої і переробленої інформації з ПС;

І₀ - вихідна кількість накопиченої інформації на початок циклу задоволення потреби;

P - соціальна потреба;

k - коефіцієнт інформаційноємності даної потреби, який опосередковано відображає ефективність ВС, k > 0;

m – коефіцієнт прогресивного росту ефективності ВС і кількості інформації з ПС, m 1.

Пропонована модель передбачає циклічну зміну ВС для невпинного зростання ефективності ПК в межах однієї стратегії, або зміни стратегій ПК. Цим, зокрема, пояснюється хвилеподібне задоволення соціальної потреби і сутність циклічних явищ в економіці, фінансовій сфері, соціальних процесах тощо.

Теоретично обґрунтована і побудована інтегрована інформаційна модель СГС, яка складається із чотирьох функціональних блоків: моніторингу збурення природної системи; рефлексії суспільством стану природної системи; трансформаційної адаптації виконавчої системи; задоволення соціальної потреби. Блоки об'єднані інформаційними потоками і функціонують спряжено і взаємоузгоджено. Модель показує, що із збільшенням кількості наукової інформації і переходом до природоцентричного принципу ПК створюються передумови для гармонізації відносин у СГС між основними складовими – природним середовищем, соціумом і господарством.

Побудовано еволюційну модель мультисистеми ПК в координатах "час", "природна система", "соціальна система". Показано, що мультитраєкторія еволюції системи складається з фрагментів траєкторій прискореного розвитку (гвинтова лінія на поверхні конуса) і відносно повільного розвитку (гвинтова лінія на поверхні циліндра). У всіх випадках еволюція ПС здійснюється під впливом природно – географічних і суспільних факторів. В еволюції систем різним чином комбінуються стохастичні і детерміновані процеси, між якими повинен існувати оптимальний баланс. Для ПТС переважання детермінованих процесів призводить до гальмування і припинення еволюції, бо в таких випадках відсутні передумови взаємної адаптації елементів систем. При переважанні стохастичних процесів система знаходиться у стані хаосу.

8. Сформовано уявлення про узагальнену систему матеріального переносу, в якій потік речовини пропорційний градієнту енергії потенційного поля. Побудовано математичні моделі системи матеріального переносу на основі лінійних і нелінійних рівнянь Лапласа та Фур’є, на яких встановлено: основні закономірності генерації, зміни та перетворення структурної інформації ПС для енергетичної та речовинної взаємодії; в нестаціонарних процесах суттєві зміни структурної інформації спостерігаються протягом першої чверті часу стабілізації процесу; в процесах масопереносу зміни інформації мають часово - просторову симетрію; в процесах інформаційної взаємодії ПС спостерігається просторова симетрія процесів зміни структурної інформації.

9. Обґрунтовано і розроблено метод інформаційного аналізу СГС, який полягає у використанні інформаційної ентропії для оцінки міри їх структурної організованості. Порівняння синхронної ентропії різних СГС, або однієї СГС на різні моменти часу дає можливість робити висновки про ступінь їхньої структурної організації та аналізувати динаміку структурних змін. Виконано інформаційний аналіз регіонів України, які є складними динамічними СГС. Їхній стан відображається сукупністю різноманітних параметрів, яка характеризує реалізований у даному випадку варіант стану СГС із множини ймовірно можливих. Ентропія розподілу параметрів відображає ступінь розмаїття або структуризації об’єкту аналізу. Її величина обернено пропорційна ступеню структурованості (організованості) СГС. Аналіз розподілу регіонів на фазовій площині "індекс розвитку" - "ентропія" показав, що регіони з більшою структурованістю об’єктивно здатні накопичувати більшу кількість інформації і тому більш сприйнятливі до системної еволюції. Виконано аналіз інформаційних показників розподілу регіонів – ентропії, приведеної та відносної ентропії, показано, що вони є презентабельними для інформаційного аналізу структурованості регіонів і придатні для порівняння, дослідження динаміки і класифікації СГС. Запропоновано метод аналізу траєкторії розвитку регіональних СГС на фазовій площині "індекс розвитку" – "ентропія (приведена ентропія)". За його допомогою встановлено, що всі без винятку регіони України з 1990 по 2004 рр. характеризуються зменшенням структурованості, але з різними темпами. Аналіз статистичних показників розподілу дає уявлення про якісні зміни у відповідних регіонах, зокрема, уповільнення або припинення певних процесів, через що спостерігається "випадіння" регіону із звичного ряду тощо. В цілому результати аналізу статистичних показників добре корелюють з результатами інформаційного аналізу. Виходячи з інформаційної концепції взаємодії суспільства і природи, обґрунтованої в даній роботі, можна стверджувати, що одним з визначальних чинників суспільного розвитку на всіх рівнях (у тому числі і на регіональному) є інформаційний ресурс, який в узагальненому і опосередкованому вигляді концентрує накопичений досвід ПК з урахуванням конкретного рівня суспільної організації. Визначено системні вимоги до ВС українського суспільства у найближчій перспективі, зокрема, обгрунтована необхідність першочергового вирішення наступних проблем: оцінка всіх діючих підприємств з точки зору їхньої перспективності і доцільності функціонування; науково – технічна проблема сучасного виробництва; раціональне використання існуючого в Україні ресурсно – промислового потенціалу; термінове створення в Україні сучасної інформаційної служби; створення національної і регіональних комплексних програм регіонального розвитку; реалізація додаткового потенціалу прикордонних територій України у зв’язку з можливостями транскордонного співробітництва; створення сприятливих умов для самодостатнього розвитку регіонів.

Запропонована в даній роботі методика інформаційного дослідження СГС дозволяє фахівцям в галузі суспільної географії взяти безпосередню участь у розв’язанні визначених питань, важливих для подальшого успішного розвитку України.

10. Сформульовано основні принципи інформаційної взаємодії суспільства і природи:

- відповідності рівня розвитку соціальної системи і обсягу її інформаційного ресурсу;

- взаємного прискорення розвитку соціальної системи і накопичення інформації;

- оптимальної відповідності рівня задоволення соціальної потреби і кількості накопиченої і засвоєної суспільством інформації, отриманої з природного середовища;

- еквівалентного перетворення інформації в природокористуванні за схемою: структурна – моніторингова – оперативна – управляюча – структурна;

- послідовного зростання частки цінної інформації;

- послідовного зростання ефективності виконавської системи і зменшення збурення природних систем на основі прогресуючого накопичення інформації;

- послідовної дискретної трансформації виконавської системи;

- циклічності задоволення соціальної потреби, зумовленої трансформацією виконавської системи і змінами соціального запиту;

- послідовної зміни стратегій природокористування на основі формування і поступального розвитку глобального менталітету соціуму відповідно до загальноцивілізаційних цінностей, вимог і стандартів;

- пріоритетного розвитку інформаційного забезпечення природокористування на основі синергетичного загальнонаукового підходу;

- інформаційної інтерференції в мультисистемі природокористування;

- залежності розвитку культурологічного процесу в суспільстві від його інформаційного ресурсу.

11. Виходячи з аналізу еволюції глобальної СГС і особливостей безупинного зростання структурної інформації, обґрунтовано інформаційну концепцію взаємодії суспільства і природи, яка може біти методологічною основою нового напряму суспільної географії – інформаційно - кібернетичної географії. Виділено наступні етапи розвитку глобальної геосистеми (СГС): літогенез – формування літосфери і мінеральних систем Землі; біогенез – формування біосфери і біологічних систем; соціогенез – формування соціосфери і соціальних (суспільних) систем. Перехід до кожного нового етапу пов’язаний з формуванням інформаційного порогу – обмеження у накопиченні структурної інформації. Тому кожен етап є фазовим переходом глобальної геосистеми, який надає більших можливостей для накопичення структурної інформації. Розвиток соціальної системи (соціогенез) практично знімає всі обмеження стосовно інформаційної ємності глобальної СГС. Зараз формується новий інформаційний поріг, пов’язаний з обмеженням людини у швидкості обробки інформації. Для його подолання у перспективі можливе широке впровадження систем штучного інтелекту, що буде означати новий фазовий перехід глобальної СГС і початок нового етапу її розвитку – ноогенезу.

12. Показано, що математичне моделювання СС суттєво відрізняється від моделювання ПС, що пов’язано з більшою непередбачуваністю і складністю соціуму. Найбільш коректним для моделювання СС є застосування імовірнісно - статистичних методів на основі інформаційного підходу. Закономірності інформаційного обміну, які є найбільш загальними, можуть стати основою для об’єднання локальних моделей окремих соціальних процесів. Пропонована нелінійна інформаційна модель загального розвитку суспільства, яка пов’язує задоволення соціальної потреби і накопичення інформації. В мультисистемі ПК можна розглядати різні об’єкти взаємодії: ПС (з відновлюваними ресурсами, або без них), суспільство, і ВС, які є основними каналами зв’язку. Аналіз зміни суспільного ладу від первісно – общинного до капіталістичного доводить, що темпи розвитку суспільства зростають відповідно до експонентної залежності. Це можна розглядати як доказ аналогічних темпів накопичення інформації у суспільстві. Сучасний стан суспільства потребує переходу до природоцентричного підходу у ПК, на основі якого може бути сформована інформаційно – ноосферна стратегія людства, здатна гармонізувати відносини між суспільством і природою.

Побудована концептуальна інформаційна модель когнітивної системи. Стратегічні зміни ВС у науці пов’язані з визначними відкриттями і періодами революційної зміни загальнонаукових парадигм. Головною ознакою сучасного постнекласичного періоду розвитку науки є зародження і розвиток синергетичної загальнонаукової парадигми.

Встановлено, що господарська діяльність суспільства є узагальненим параметром порядку в мультисистемі ПК. З урахуванням цього ідея ноосфери може бути сформульованою наступним чином: суспільство формує параметр порядку, який діє в системі "біосфера - суспільство" і скеровує траєкторію її розвитку до атрактору, що відповідає гармонічному сполученню інтересів людства і природи. Тоді управління ПК стає мотивованим несуперечливими інтересами природи і суспільства, вектори яких можна спільно оптимізувати як системи цілей.

Принцип антропоцентризму необхідно застосовувати в соціальних процесах, в ПК коректним є принцип природоцентризму, який встановлює імператив паритету інтересів людини та інших біологічних видів. На основі цього принципу взаємодії антагоністичне протиріччя між суспільством і природним середовищем перетворюється у діалектичне протиріччя, яке буде стимулювати гармонійний розвиток СГС всіх рівнів.

13. Посилення ролі наукової інформації в СГС є ознакою переходу людства до інформаційного суспільства. З точки зору інформаційної моделі розвитку суспільства глобалізація є ознакою наближення траєкторії ПК до критичної зони ПС і свідчить про вичерпання можливостей нинішньої стратегії розвитку суспільства. Майбутня стратегія суспільства істотно відрізняється від попередніх тим, що відбудуться істотні зміни суспільної свідомості у відношенні до природи, буде надійно усунена загроза виходу траєкторії ПК за межі оптимальної зони. Задоволення соціальних потреб, відповідних можливостям природних систем, буде досягнуто створенням ВС з такою ефективністю, яка дозволить вивести траєкторію ПК з можливого контакту з критичною зоною ПС. Це можливо при необмеженому зростанні інформаційного ресурсу суспільства, повному вивільненні виробничих сил, ліквідації соціальних конфліктів, формуванні нового менталітету суспільства і реалізації природоцентричного підходу в ПК. Таку стратегію розвитку суспільства можна визначити як інформаційно - ноосферну.

14. Обґрунтована інформаційно – синергетична парадигма суспільної географії. Теоретичні питання взаємодії суспільства й природи вимагають подальшого розгляду з позицій теорії інформації і синергетики. Важливість врахування інформаційного обміну в мультисистемі ПК для вирішення існуючих проблем взаємодії та її оптимізації вимагає застосування інформаційного системного підходу. Вивчення інформаційних процесів в СГС є новим перспективним напрямком суспільної географії, суттєво розширюється її предметно – об’єктна область, доповнюється і вдосконалюється науковий апарат, посилюється застосування новітніх інформаційних технологій та методів обробки інформації. Інформаційно – синергетична парадигма має стати основою вдосконалення методології суспільної географії, а також об’єднати у суспільно – географічному дослідженні всі аспекти діяльності суспільства у природному середовищі для розробки перспективних стратегій ПК, здатних гармонізувати розвиток СГС всіх рівнів. Ймовірно, вона стане основою інформаційно - кібернетичної географії, об’єктом якої є інформаційні процеси в СГС, і логічно завершить формування блоку суспільно - географічних наук для комплексного дослідження проблем взаємодії суспільства і природи.

Виконане дослідження є першим наближенням вирішення проблем взаємодії суспільства і природи суспільною географією з позицій інформаційного обміну. Окреслені проблеми, сформульовані принципи та встановлені закономірності інформаційної взаємодії СС і ПС розкривають нові можливості суспільної географії у вирішенні головної проблеми людства – гармонізації взаємовідносин з природним середовищем. Її науковий апарат, доповнений і збагачений поняттями теорії інформації та синергетики здатний інтегрувати і охопити в об’єкті і предметі досліджень все розмаїття СС і ПС, що взаємодіють та взаємно адаптуються, створюючи середовище життя і діяльності людини.

Публікації автора:

Монографії

1. Новоселова Т.Н., Фоменко В.И., Немец К.А. Методические рекомендации по автоматизированной обработке и анализу гидрогеохимической информации. – Белгород, 1983, 78 с. Особистий внесок: опис методики обробки експериментальних даних на ЕОМ (с. 63 – 72).

2. Немец Л.Н., Немец К.А., Федоров В.П. Интегрированная система развития личности в школе нового типа. – Х., Ирвин, 1994, 79 с. Особистий внесок: розробка методів аналізу понятійного аппарату та оптимізації навчально – виховного процессу (с. 25 – 35, 55 – 61).

3. Соловьев В.О., Немец К.А. Экология: этапы развития и основные направления исследований. – Х., Ра, 1998, 104 с. Особистий внесок: аналіз сучасного етапу розвитку екології, доповнення до класифікації екологічних подій (с. 19 – 25, 45 – 48).

4. Нємець Л.М., Олійник Я.Б., Нємець К.А. Просторова організація соціально – географічних процесів в Україні. К. – Х., РВВ ХНУ, 2003. – 160 с. Особистий внесок: розробка методики досліджень, математичне моделювання (с. 65 – 78, 87 – 116).

5. Немец К.А. Информационное взаимодействие социальных и природных систем. Х., Східно – регіональний центр гуманітарно – освітніх ініціатив, 2004, 428 с.

6. Соловьев В.О, Абрамов И.Б., Васильев А.Н., Дячук В.В., Карагодин Г.В., Кудрявцева О.Г., Лурье А.И., Немец К.А., Решетов И.К., Соколов В.А., Терещенко В.А., Фык И.М. Подземные воды. Экологическая геология. Инженерная геология. Использование и охрана недр. Словарь – справочник. – Х., Тарбут Лаам, 2005, 250 с. Особистий внесок: написання окремих статей, редагування, участь у створенні концепції словника.

Навчальні посібники

7. Костріков С.В., Нємець Л.М., Нємець К.А. Соціальна екологія. Навчальний посібник. – Х.: ВЦ ХНУ, 1999, 184с. Особистий внесок: розробка методичних питань, вступна тема (с. 9 – 16, 30 – 37, 86 – 107).

8. Чомко Д.Ф., Решетов І.К., Чомко Ф.В., Нємець К.А., Чомко Р.Ф. Методи багатовимірного статистичного аналізу в гідрогеології. Навчальний посібник. – Х.: РВВ ХНУ, 2003, 75 с. Особистий внесок: концепція посібника, опис математичного апарату (с. 3 – 12, 46 – 58).

9. Нємець Л.М., Кандиба Ю.І., Ключко Л.В., Нємець К.А. Навчально – методичний комплекс з курсу "Зовнішньоекономічні зв’язки України". Навчальний посібник. – Х.: РВВ ХНУ, 2005, 96 с. Особистий внесок: розробка методичних питань регіонального аналізу інвестування (с. 86).

Статті у наукових фахових виданнях

10. Немец К.А. Генетический метод изучения фильтрационной неоднородности трещиноватых массивов горных пород // Вестник Харьковского университета. Геология и география Левобережной Украины", вип.10, Х.: "Вища школа" при ХДУ, 1979, с. 42 – 44.

11. Дворовенко В.П., Немец К.А., Чомко Ф.В. Влияние фильтрационных потерь из канала Северский Донец – Донбасс на режим Белянского водозабора // Вестник Харьковского университета. Геология и география Левобережной Украины", вип.12, Х.: "Вища школа" при ХДУ, 1979, с. 45 – 47. Особистий внесок: розробка концепції математичної моделї (с. 45 – 46).

12. Немец К.А. Методика построения карты водопроводимости верхнемелового водоносного горизонта при ограниченном объеме полевых опытных работ // Вестник Харьковского университета. Геология и география Левобережной Украины", вип.11, Х.: "Вища школа" при ХДУ, 1980, с. 56 – 58.

13. Бублай О.И., Ищук В.А., Немец К.А. О радиусе влияния возмущающей скважины // Вестник Харьковского университета. Геология и география Левобережной Украины", вип.12, Х.: "Вища школа" при ХДУ, 1981, с. 38 – 40. Особистий внесок: Аналіз розвитку процесу збурення гідрогеологічної системи (т.38 – 39).

14. Немец К.А. Влияние речной сети на развитие проницаемости мело - мергельных пород // Вестник Харьковского государственного университета. Материалы по геологии, гидрогеологии и географии Левобережной Украины. – Х.: Основа, 1982, № 228, с. 24 – 27.

15. Немец К.А., Чомко Ф.В. К методике моделирования профильного грунтового потока в наклонном неоднородно – слоистом пласте // Вестник Харьковского университета. Природные и трудовые ресурсы Левобережной Украины. – Х.: Основа, 1983, вип. 14. с. 18 – 19. Особистий внесок: обгрунтування методики досліджень (с. 18 – 19).

16. Клочко П.В., Немец К.А. О применении ЭВМ для расчета фильтрационных параметров по данным опытных работ // Вестник Харьковского университета. Геология и полезные ископаемые Левобережной Украины. № 267. – Х.: Вища школа, 1985, с. 29 – 31. Особистий внесок: розробка алгоритмів програм для ЕОМ (с. 30 – 31).

17. Немец К.А., Клочко П.В. Определение несовершенства эксплуатационных скважин водозабора г. Новый Уренгой // Вестник Харьковского университета. Рациональное природопользование. № 283. – Х.: Вища школа, 1986, с. 46 – 48. Особистий внесок: обгрунтування і розробка методики досліджень (с. 46 – 47).

18. Забусов Н.И., Луговой В.П., Николашин Ю.М., Немец К.А. Роль гидрогеологического и инженерно – геологического прогноза в управлении природно – техногенными геоэкосистемами (на примере района Ингулецкого ГОКа) // Вісник Харківського університету. Геологія. Географія. Екологія. № 402. - Х.: Основа, 1998, с. 81 - 85. Особистий внесок: методична частина (с. 81 – 83).

19. Изотов А.А., Луговой В.П., Немец К.А., Новоселова Т.Н. Управление режимом подземных вод как фактор оптимизации природопользования (на примере Таврического ГОКа) // Вісник Харківського університету. Геологія. Географія. Екологія. № 402. - Х.: Основа, 1998, с. 77 - 81. Особистий внесок: методична частина (с. 78 – 80).

20. Немец К.А. Структурно – функциональная организация гидрогеологических систем. // Вісник Харківського університету. Геологія. Географія. Екологія. № 455. - Х.: Основа, 1999, с. 47 – 51.

21. Чебанов А.Ю., Немец К.А., Цыганков В.Н. и др. Проблема подтопления населенных пунктов и промышленных объектов в Украине // Вісник Харківського університету. Геологія. Географія. Екологія. № 455. – Х.: Основа, 1999, с. 62 – 65. Особистий внесок: методичні питання (с. 62 – 64).

22. Немец Л.Н., Немец К.А. О новых подходах в непрерывном географическом образовании // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. Збірник наукових праць, вип. 1. - К.: Антекс, 2000, с. 11 – 14. Особистий внесок: аналіз існуючих підходів (с. 11 – 12).

23. Борисенко А.А., Немец К.А., Ямпольский Е.А. О количественной оценке репрезентативного объема в гидродинамике // Вісник Харківського університету. Геологія. Географія. Екологія. № 521. – Х.: Основа, 2001, с. 93 – 100. Особистий внесок: постановка проблеми, висновки (с. 93 – 93, 99 – 100).

24. Забусов Н.И., Немец К.А., Ряжских М.В. и др. Оптимизация системы осушения карьеров Лебединского ГОКа методом численного моделирования// Вісник Харківського університету. Геологія. Географія. Екологія. № 521. – Х.: Основа, 2001, с. 100 – 102. Особистий внесок: узагальнення результатів моделювання (с. 101 – 102).

25. Нємець Л.М., Нємець К.А., Старцева К.М. та інші. Науково – дослідницька робота в системі безперервної географічної освіти. // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. Збірник наукових праць, вип. 3 - Вінниця: Консоль, 2002, с. 90 – 92. Особистий внесок: узагальнення досвіду (с. 91 – 92).

26. Немец К.А., Колупаев К.В. Проблемы защиты застраиваемых территорий от неблагоприятных гидрогеологических процессов // Вісник Харківського університету. Геологія. Географія. Екологія. № 563. –Х.: Основа, 2002, с. 121 – 125. Особистий внесок: аналіз проблем порушення природного режиму гідрогеологічних систем (с. 121 - 123).

27. Чомко Д.Ф., Решетов И.К., Чомко Ф.В., Немец К.А., Чомко Р.Ф., Бабаев М.В., Маркина Я.С. Влияние Кременчугского нефтеперерабатывающего завода и пруда – испарителя на подземные воды региона // Вісник Харківського університету. Геологія. Географія. Екологія. № 563. –Х.: Основа, 2002, с. 101 – 109. Особистий внесок: опис методики моделювання гідрогеологічних умов регіону (с. 103 - 105).

28. Немец К.А. Информация в гидрогеологических системах.//Вісник Харківського національного університету. Геологія. Географія. Екологія. № 604. – Х.: РВВ ХНУ, 2003, с. 22 – 26.

29. Нємець Л.М., Нємець К.А. До методики соціально – географічного асоціативного аналізу // Економічна та соціальна географія: міжвід. наук. зб. – К., 2003, - вип. 54. – с. 13 – 18. Особистий внесок: Розробка методики асоціативного аналізу (с. 15 – 17).

30. Березняков А.И., Немец К.А. Термодинамические особенности слабонеравновесного геофильтрациолнного потока. // Вісник Харківського університету. Геологія. Географія. Екологія. № 620. – Х.: РВВ ХНУ, 2004, с. 46 – 47. Особистий внесок: постановка проблеми, узагальнення результату (с. 46 – 47).

31. Немец К.А. Об информационном аспекте оценки знаний. // Вісник Харківського університету. Геологія. Географія. Екологія. № 620. – Х.: РВВ ХНУ, 2004, с. 81 – 84.

32. Немец Л.Н., Немец К.А., Борисова Е.Б. Прогрессивные технологии образования в области окружающей среды в высшей школе. // Университетский вестник. Специальный выпуск. География, № 7 – Смоленск: Смоленский гуманитарный университет, 2004, с. 61 – 66. Особистий внесок: огляд сучасних технологій освіти (с. 61 – 63).

33. Нємець К.А. Інформаційна складова соціально – географічного процесу як сутність інформаційної взаємодії суспільства та природи // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: географія. – Тернопіль, 2005.- №2. – с. 28 – 33.

34. Нємець К.А. Трансформація суспільної свідомості на основі соціальної інформації (суспільно – географічні аспекти // Історія української географії, вип. 12, Тернопіль, 2005, с. 122 – 127.

35. Немец Л.Н., Немец К.А. Экологические проблемы Украины: региональные отличия и рейтинги // Проблемы региональной экологии. – М., 2005, №6, с. 53 – 62. Особистий внесок: аналіз екологічних проблем України, опис сучасного екологічного стану (с. 53 – 58).

36. Нємець К.А. Інформаційний аналіз розвитку регіонів України // Вісник Харківського університету. Геологія. Географія. Екологія. № 704. – Х.: РВВ ХНУ, 2005, с. 55 – 60.

37. Нємець К.А. До становлення інформаційної концепції взаємодії суспільства і природи // Вісник Харківського університету. Геологія. Географія. Екологія. № 704. – Х.: РВВ ХНУ, 2005, с. 50 – 55.

Статті в наукових виданнях

38. Немец Л.Н., Борисова Е.Б., Немец К.А. Прогрессивные технологии энвайронментального образования в высшей школе // Харьковский коллегиум, № 2, 2000, с. 23 – 41. Особистий внесок: моделювання навчального процесу (с. 27 – 33).

39. Немец Л.Н., Немец К.А. Системные проблемы высшего образования в Украине // “Бизнесинформ”, № 7-8. – Х., 2000. с. 11 - 13. Особистий внесок: розробка моделі освіти (с. 11 – 13).

40. Нємець Л.М., Нємець К.А., Старцева К.М. Про досвід роботи опорної школи з географії // Географічна наука та освіта в Україні: Зб. наук. праць. - Київ, 2000. – С.67-68. Особистий внесок: аналіз досвіду роботи опорної школи (с. 67 – 68).

41. Нємець Л.М., Нємець К.А. Соціально – географічний аналіз регіонального розвитку України // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць. В 4-х т. – К.: ВГЛ Обрії, 2004, - т. 2, с. 140 – 141. Особистий внесок: обгрунтування методики аналізу (с. 140).

42. Нємець К.А., Лось Н.П., Ткаченко О.В., Баркова А.Г. Деякі аспекти суспільно – географічного дослідження з трудової міграції населення // Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення. Зб. наук. праць, Херсон: ПП Вишемирський, 2005, с. 147 – 150. Особистий внесок: розробка методики моделювання трудової міграції населення (с. 148 – 149).

Статті в матеріалах наукових конференцій

43. Немец Л.Н., Немец К.А., Черванев И.Г. К становлению концепции и методологии альтернативного образования // Мат. науч. – практ. конфер. "Экологическое образование и его роль в обеспечении устойчивого развития Крыма" (Симферополь, 9 – 11 октября 1996 г.), часть 1, Симферополь, 1996, с. 23 – 40. Особистий внесок: розробка методики моделювання процессу навчання (с. 37 – 40).

44. Немец К.А. О системном подходе в управлении геопроцессом // Мат. науч. – практ. конфер. "Экологическое образование и его роль в обеспечении устойчивого развития Крыма" (Симферополь, 9 – 11 октября 1996 г.), часть 2, Симферополь, 1996, с. 32 – 39.

45. Луговой В.П., Немец К.А. Об оценке устойчивости гидрогеологических систем // Материалы 5 международного симпозтума "Освоение месторождений минеральных ресурсов и подземное строительство в сложных гидрогеологических условиях" (Белгород 24-28 мая 1999 г.), часть 1, Белгород, 1999, с. 28 – 32. Особистий внесок: розробка концепції оцінки стійкості гідрогеологічних систем (с. 29 – 31).

46. Немец Л.Н., Немец К.А. Образование в области окружающей среды как фактор повышения экологической безопасности // Сборник научных трудов Международной научно – практической конференции “Экологическая и техногенная безопасность” 30 – 31 марта 2000 года, г. Харьков. с. 349 – 354. Особистий внесок: обгрунтування зміни парадигм освіти в галузі довкілля (с. 351 – 354).

47. Bartosh O.V., Nemets L.N., Nemets К.А. Introduction of informational technologies into environmental education // Харківська вища школа: методичні пошуки на рубежі століть: Матеріали науково – практичної конференції. –Х., ХНУ, 2001, с. 11 - 15. Особистий внесок: (розробка методики моделювання оцінювання знань (с. 13 – 15).

48. Терещенко В.А., Немец К.А., Решетов И.К. Стратегия рационального использования ресурсов подземных вод в Харьковском регионе // Матеріали Міжнародної науково - практичної конференції "Регіон – 2003: стратегія оптимального розвитку" (22 – 25 квітня 2003 р., м. Харків), Харків, Східно – регіональний центр гуманітарно - освітніх ініціатив, 2003, с. 305 – 307. Особистий внесок: обгрунтування доцільності використання термальних вод (с. 307).

49. Немец К.А., Решетов И.К., Терещенко В.А., Янчев В.К. Рациональное использование подземных водных ресурсов Харьковского региона // Матеріали науково – практичних конференцій міжнародного водного форуму "АКВА Україна – 2003 4 – 6 листопада 2003 р., м. Київ, 2003, с. 50 – 51. Особистий внесок: участь у розробці концепції статті (с.50 – 51).

50. Нємець Л.М., Нємець К.А. До методики соціально – географічного дослідження регіонального розвитку України // Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково - практичної конференції "Суспільно – географічні проблеми розвитку продуктивних сил України" (Київ, 20-21 квітня 2004 р.), Київ, ВГЛ Обрії, 2004, с. 30 - 32. Особистий внесок: обгрунтування методики дослідження регіонального розвитку (с. 31 - 32).

51. Нємець Л.М., Нємець К.А. Проблеми України та стратегічні завдання соціальної географії // Матеріали міжнародного наукового семінару "Львівська суспільно – географічна школа у національному і європейському вимірах" – Львів: ВЦ ЛНУ, 2005, с. 99 – 109. Особистий внесок: обгрунтування ролі соціально – географічних досліджень у розвитку суспільства (с. 105 – 109).

52. Кудрявцева О.Г., Нємець К.А., Решетов І.К., Терещенко В.О., Яковлєв В.В. Артезіанські підземні води як надійне джерело альтернативного питного водопостачання м. Харкова // Матеріали науково – практичних конференцій ІІІ Міжнародного водного форуму "АКВА Україна – 2005" 4 – 7 жовтня 2005 р., м. Київ, 2005, с. 94 – 96. Особистий внесок: участь у розробці концепції статті (с. 94 – 96).