Анотація до роботи:

Лічман Л.Г. Судовий захист прав і інтересів членів сім’ї власника жилого приміщення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Національний університет внутрішніх справ. Харків, 2005.

Дисертацію присвячено проблемам судового захисту прав і інтересів членів сім’ї власника жилого приміщення. Розроблено питання теорії, досліджено чинне правове регулювання та судову практику з цього питання, сформульовано рекомендації щодо їх удосконалення.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукових проблем, пов’язаних із судовим захистом житлових прав та інтересів членів сім’ї власника жилого приміщення. Головними науковими і практичними результатами роботи автору вбачаються наступні висновки.

1. Соціально-економічна гострота проблеми забезпечення житлом на разі привертає особливу увагу дослідників до питань реалізації конституційного права особи на житло. Оскільки таке право належить особі від народження, незалежно від будь-яких обставин, особливої актуальності набуває питання реалізації права на житло особами, які не є власниками жилого приміщення, в якому вони проживають, зокрема і членами сім’ї власника жилого приміщення.

2. Право на житло членів сім’ї власника жилого приміщення включає в себе право на отримання житла, право на користування ним, право на покращання житлових умов, право на використання житла для особистого проживання, право на безпечне для проживання середовище та право на недоторканність житла. Однією з найбільш вагомих і дієвих гарантій права члена сім’ї власника жилого приміщення на житло є можливість його судового захисту. Ця можливість, як саме право на житло, належить кожній особі, незалежно від того, чи є вона власником жилого приміщення. Право на судовий захист виникає з моменту початку вчинення дій, що загрожують праву на житло члена сім’ї власника жилого приміщення, чи виникнення загрози вчинення таких дій.

3. На законодавчому рівні має бути закріплено збереження права користування жилою площею за колишніми членами сім'ї власника при переході права власності (якщо при вселенні не було передбачено іншого) до іншої особі шляхом попереднього укладання з ними договорів найму строком не менш трьох років, а у відношенні неповнолітніх із числа колишніх членів сім'ї власника – до досягнення ними повноліття.

4. Заходи захисту і відповідальності, які застосовуються у разі порушення прав і інтересів членів сім’ї власника жилого приміщення повинні ефективно їх відновлювати і захищати. При цьому такі заходи (особливо, найбільш суворий з них – виселення із жилого приміщення) мають застосовуватися лише судом і на підставах, визначених законом (житлові правопорушення), які пропонується уточнити.

5. Сформульовано і обґрунтовано пропозиції про вдосконалення правового регулювання судового захисту прав і інтересів членів сім’ї власника жилого приміщення. Серед них, зокрема такі пропозиції:

а) доповнити частину 2 ст. 406 ЦК України реченням такого змісту: “До обставин, які мають істотне значення належать потреба власника та нових членів його сім’ї в житлі, наявність у колишніх членів його сім’ї іншого житла, достатній життєвий рівень членів сім’ї власника житла, який свідчить про можливість придбання або отримання в користування житла тощо. Право користування чужим житлом (сервітут) припиняється за рішенням суду, який визначає для відповідача строк, необхідний для вільного вибору місця проживання”;

б) закріпити в проекті нового ЖК України наступне положення: “На вселення членом сім’ї власника неповнолітніх дітей, які не досягли чотирнадцяти років, згоди власника не потрібно”.

Публікації автора:

1. Личман Л.Г. Некоторые актуальные вопросы судебной защиты права частной собственности на квартиру // Актуальные проблемы государства и права: Сб. научн. тр. – Вып. 1. – Одесса, 1994. – С. 104 – 110.

2. Лічман Л.Г. Судовий захист конституційного права на житло при розгляді справ про визнання права користування жилим приміщенням // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Вип. 4. – Одеса, 1997. – С. 173 – 178.

3. Лічман Л. Судовий захист конституційного права людини на житло // Юридический вестник. – 1998. – № 3. – С. 96 – 98.

4. Лічман Л. Поняття “житло” і його цивільно-правове значення // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 11. – С. 19 – 22.

5. Лічман Л.Г. Житлове право України: визначення місця в системі національного права (постановка проблеми) // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2004. – № 3. – С. 155-163.

6. Лічман Л. Про місце житлового права в системі національного права України // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 12. – С. 22 – 25.

7. Лічман Л.Г. Новели цивільного процесуального законодавства, що регулюють розгляд справ судами першої інстанції // Суспільство. Держава. Право. – Вип. 1. Цивільне право. – 2002. – № 1. – С. 34 – 37.