Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Іхтіологія


Куцоконь Юлія Костянтинівна. Сучасний стан рибного населення басейну річки Рось : Дис... канд. наук: 03.00.10 - 2008.



Анотація до роботи:

Куцоконь Ю.К. Сучасний стан рибного населення басейну річки Рось. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.10 – іхтіологія. – Інститут рибного господарства УААН. Київ, 2006.

Дисертацію присвячено вивченню сучасного стану рибного населення басейну річки Рось. Виявлено 33 види риб для басейну Росі, 8 з яких адвентивні (інтродуценти та саморозселенці). Кількість чужорідних видів протягом ста років поступово зросла на фоні зменшення кількості аборигенних видів у таких екологічних групах, як придонні, реофіли, одноразово-нерестуючі. Разом з тим, спостерігається збільшення числа видів, що проявляють активну турботу про потомство. Дані перетворення свідчать, що найвагомішим фактором антропогенного навантаження на іхтіофауну Росі є гідробудівництво, а саме зарегулювання стоку.

Найбільшим видовим різноманіттям в басейні характеризуються нижня та середня течія Росі, верхня течія та крупні притоки (Роська, Роставиця, Росава) нараховують менше видів риб, а невеликі притоки верхньої Росі (Горіхова, Коса, верхів'я Кам'янки) мають найменшу кількість видів.

Порівняння вибірок п’яти аборигенних видів з басейну Росі і Дніпра показало відмінність ряду пластичних і меристичних ознак, що свідчить про наявність локальних популяцій риб басейну Росі. У 17 видів риб виявлено невеликі відхилення в будові, в основному в бічній лінії та плавцях.

Аборигенне рибне населення басейну Росі потребує більшої охорони, насамперед за рахунок збереження біотопів.

  1. Сучасна іхтіофауна басейну Росі нараховує 33 види риб з 9 родин. Вперше для басейну зафіксовано ротана головешку і бичка головача.

  2. Найбільшим видовим різноманіттям риб характеризуються нижня і середня течія Росі (26 і 22 види відповідно). Верхня течія Росі та крупні притоки (Роська, Роставиця, Росава) нараховують менше видів риб (від 18 до 11), а невеликі притоки верхньої Росі (Горіхова, Коса, верхів'я Кам'янки) мають найменшу кількість видів (від 9 до 5) .

  3. Встановлено, що збереження видового різноманіття риб басейну річки Рось здійснюється за рахунок збільшення чужорідних видів: в першій половині ХХ ст. наявні 33 аборигенні види, у другій половині додаються чужорідні, і різноманіття збільшується до 39 видів, а на початок ХХІ ст. зафіксовано знов 33 види, 8 з яких чужорідні.

  4. В басейні Росі з інтродукованих видів повністю натуралізувалися і поширилися сріблястий карась і амурський чебачок, точково виявлено ротана головешку; звичайний товстолоб, нездатний до самостійного відтворення, трапляється поодиноко. Розширили ареал внаслідок саморозселення колючки триголкова та мала південна, бички гонець та головач.

  5. Протягом останнього століття в басейні Росі зменшилась кількість видів для таких екологічних груп, як придонні, реофіли, а також одноразово нерестуючих, спостерігається збільшення кількості видів, які виявляють активну турботу про потомство, що є наслідком значного зарегулювання стоку річки і зміни гідрорежиму.

  6. При порівнянні вибірок п’яти аборигенних видів риб басейну Росі з вибірками Дніпра в спостерігаються відміни меристичних і пластичних ознак, що свідчить про існування в басейні Росі окремих популяцій риб, і зникнення виду в даній річці призведе до зменшення генетичного різноманіття виду загалом.

  7. Серед аномалій в будові риб басейну Росі найчастіше зустрічаються аберації в розташуванні отворів сейсмосенсорних каналів бічної лінії, рідше – у будові плавців. Найбільша частка особин з переривчастою та неповною бічною лінією спостерігалась у сріблястого карася (21,5 %), найвищий відсоток особин з викривленими плавцями виявлений у амурського чебачка (21,4 %). Всього подібні аномалії знайдено у 17 видів риб даного басейну.

  8. Необхідно збільшити кількість об'єктів природно-заповідного фонду з ціллю збереження аборигенних видів риб, враховуючи, що до ІІІ Додатку Бернської конвенції входять 11 видів риб басейну Росі. Розроблено рекомендації для створення двох іхтіологічних заказників на річці Росі.

Публікації автора:

  1. Куцоконь Ю.К. Дослідження рибного населення басейну річки Рось // Вісник КНУ ім.Т.Шевченка. Біологія, 2004. – Вип. 42 – 43. – С. 34 – 36.

  2. Куцоконь Ю.К., Подобайло А.В. До питання збереження видового різноманіття риб верхньої течії р. Рось // Заповідна справа в Україні, 2005. – Т. 11, вип. 2. – С. 30 – 33. (Зібрано та оброблено матеріал, зроблено підрахунки, написано текст статті).

  3. Ситник Ю.М., Куцоконь Ю.К., Голуб О.О., Салій О.М. Сучасний стан рибного населення р. Роська // Рибне господарство, 2005. – Вип. 64. – С.105 – 107. (Проаналізовано літературу, зібрано і оброблено 80 % матеріалу, написано текст статті).

  1. Шевченко П.Г., Куцоконь Ю.К., Ситник Ю.М., Голуб О.О. Склад іхтіофауни Косівського водосховища (р. Рось) // Наукові записки Тернопільського НПУ ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. Спеціальний вип.: Гідроекологія. – 2005. – №3 (26). – С. 481 – 483. (Зібрано і оброблено 50 % матеріалу, проаналізовано дані, написано текст статті).

  2. Куцоконь Ю.К. Випадки неповної бічної лінії срібного карася Carassius auratus gibelio (L.) верхньої течії річки Рось // Таврійський науковий вісник, 2003. – Вип. 29. – С. 122 – 124.

  3. Куцоконь Ю.К. Знахідка бичка головача Neogobius kessleri (Gobiidae, Perciformes) у річці Росі (басейн Дніпра) // Вестник зоологии, 2006. – Т. 40, №5. – С. 456.

  4. Куцоконь Ю.К., Негода В.В. Ротан-головешка Perccottus glenii (Odontobutidae, Perciformes) – новий для басейну річки Рось вид // Вестник зоологии, 2006. – Т. 40, №3. – С. 282. (Здійснено камеральну обробку матеріалу, написано текст повідомлення).

  5. Куцоконь Ю.К. Адвентивные виды рыб в бассейне реки Рось // Чужеродные виды в Голарктике (Тезисы докладов Второго международного Симпозиума по изучению инвазийных видов). – Рыбинск – Борок, 2005. – С. 189 – 190.

  6. Куцоконь Ю.К., Ситник Ю.М. Порушення в бічній лінії у срібного карася Саrassius auratus gibelio (L.) // Современные проблемы зоологии и экологии (Материалы международной конференции). – Одесса: Феникс, 2005. – С. 151 – 152.

  7. Куцоконь Ю.К., Сытник Ю.М. Нарушения в строении боковой линии у серебряного карася Carassius auratus gibelio (L.) бассейна реки Рось // Современные проблемы токсикологи (Тезисы докладов международной конференции). – Борок, 2005. – С. 79 – 80.

  8. Сытник Ю.М., Куцоконь Ю.К., Шевченко П.Г., Голуб О.А. Видовой состав рыб верхней Роси как показатель уровня антропогенной нагрузки // Современные проблемы токсикологи (Тезисы докладов международной конференции). – Борок, 2005. – С. 141 – 142.

  9. Сытник Ю.М., Куцоконь Ю.К., Шевченко П.Г., Голуб О.А. Биоразнообразие ихтиофауны верхней Роси (Киевская область) как показатель уровня антропогенной нагрузки // Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах (Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції). – Дніпропетровськ, ДНУ, 2005. – С. 95 – 96.

Подяка

Автор висловлює щиру подяку доценту кафедри зоології Київського національного університету імені Тараса Шевченка А.В. Подобайлу за підтримку і допомогу під час виконання роботи та старшому науковому співробітнику Інституту гідробіології Ю.М. Ситнику (відділ екотоксикології) за допомогу при зборі матеріалу.