Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Мистецтвознавство / Музичне мистецтво


Шатова Ірина Олександрівна. Стильові основи Одеської хорової школи : дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / Одеська держ. музична академія ім. А.В.Нежданової. - О., 2005.



Анотація до роботи:

Шатова І.О. Стильові основи Одеської хорової школи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03 – Музичне мистецтво. – Одеська державна музична академія імені А. В. Нежданової. – Одеса, 2005.

Дисертація присвячена проблемі вивчення досвіду виконавської школи, що дозволяє визначити особливі стильові принципи Одеської хорової школи, що створюються в процесі живої виконавської практики. Серед провідних концепційних питань дослідження виділяються питання про створення цілісної теорії виконавського стилю хорової музики як однієї з складових теорії хорового виконавства.

Підкреслюється принципова важливість створення єдиної жанрово-стильової моделі хорової культури на сучасному етапі, що включає і проблему цілісного підходу до вивчення історії духовної музики як єдиного процесу формування національної хорової традиції.

Особлива увага приділяється вивченню всіх сторін творчої діяльності засновника Одеської хорової школи К. К. Пігрова, створенню ним хорової школи на основі двох традицій: церковної і світської. Досліджуються методичні і педагогічні принципи Пігрова, оцінюється його внесок як теоретика у розвиток хорового мистецтва.

Встановлюється, що репертуарна основа виявляється передумовою стильового змісту і стильової єдності хорової школи. Обговорюється феномен авторства у виконавській творчості і широкому музично-культурологічному контексті. Таким чином, у формуванні традиції в області виконавського мистецтва особистісний фактор відіграє істотну роль. Стильова своєрідність хору, хорової школи відображає творчу індивідуальність хормейстера як керівника хорового колективу, що стимулює подальші наукові дослідження в галуззі виконавської діяльності диригентів-хормейстерів.