Анотація до роботи:

Клочко Е. Д. Структурно-функціональний стан кісткової тканини у жінок різного віку з естрогенним дефіцитом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія. Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка АМН України, Харків, 2006.

Робота присвячена питанням удосконалення методів діагностики, профілактики й лікування структурно-функціональних порушень кісткової тканини в жінок з естрогенним дефіцитом у різні вікові періоди.

У результаті виконання дисертаційної роботи з використанням комплексних (клініко-рентгенологічних, антропометричних, денситометричних, біохімічних, статистичних) методів діагностики встановлено, що основний приріст кісткової маси за індексом міцності кісткової тканини спостерігається при переході з препубертатної в ранню пубертатну стадію. Сповільнене статеве дозрівання обумовлює погіршення структурно-функціонального стану кісткової тканини в дівчат у пре- та пубертатному періоді, може сприяти розвитку системного остеопорозу та його ускладнень у майбутньому.

У жінок при естрогенному дефіциті в репродуктивному віці та в постменопаузальному періоді спостерігається суттєва втрата кісткової тканини в аксіальному та периферичному скелеті (в репродуктивному періоді загальний кортикальний індекс знижується на 12,2%, індекс міцності – на 18,2%; у пізньому постменопаузальному періоді кортикальний індекс знижується на 21,6%, індекс міцності – на 26,5%).

Використання замісної гормональної терапі (естрадіол) в комбінації з кальцеміном адванс протягом трьох місяців у жінок у репродуктивному періоді з естрогенним дефіцітом призводить до достовірного зниження резорбції кісткової тканини (рівень діоксипіридиноліну знижується на 56,9%) та збільшення її формування (рівень остеокальцину підвищується на 22,9%), зменшення вираженості вертебрального больового синдрому.

В результаті виконання дисертаційної роботи за використання комплексних (клініко-рентгенологічних, антропометричних, денситометричних, біохімічних, статистичних) досліджень вирішено конкретне завдання щодо діагностики та корекції структурно-функціональних порушень кісткової тканини при естрогенному дефіциті у жінок різного віку.

1. Встановлено зв'язок між деякими антропометричними показниками та рівнем статевого розвитку у дівчат. Зокрема встановлено: пряма кореляційна залежність між балом статевого розвитку та ростом (r=0,46), об'ємом грудної клітки (r=0,48), зовнішньою коньюгатою таза (r=0,49).

2. Основний приріст кісткової маси за індексом міцності кісткової тканини спостерігається при переході з препубертатної в ранню пубертатну стадію (10,0% — у дівчат України; 20,8% — у дівчат Литви). Даний віковий період (10-12 років) також характеризується різким скачком антропометричних показників (ріст, маса).

3. Виявлено вірогідний вплив статевого розвитку на формування піку кісткової маси у дівчат. Показники структурно-функціонального стану кісткової тканини вірогідно гірші у дівчаток зі сповільненим статевим дозріванням в порівнянні зі своєчасним статевим дозріванням. Отримані дані дозволяють зробити припущення, що сповільнене статеве дозрівання обумовлює погіршення структурно-функціонального стану кісткової тканини у дівчат в пре- та пубертатному періоді, може сприяти розвитку системного остеопорозу та його ускладнень в майбутньому, що необхідно враховувати при диспансеризації та проведенні лікувально-профілактичних заходів у даного контингенту.

4. Встановлено вплив фактичного харчування на стан кісткової тканини дівчат пубертатного віку. Дефіцит білків (44,2%), кальцію (65,8%) та вітаміну D (60%) у фактичному раціоні харчування українських дівчат є додатковим фактором ризику щодо порушень формування піку кісткової маси, розвитку остеопенічного синдрому.

5. Естрогенний дефіцит у жінок в репродуктивному періоді супроводжується зниженням ультрасонометричних характеристик кісткової тканини (ШОУ — на 10,3% та ІМ — на 14,1%), що характеризує погіршення її якості й міцності, обумовлює розвиток системної остеопенії й остеопорозу та їх ускладнень. Виявлено вірогідні кореляційні зв’язки між рівнем естрадіолу та показниками структурно-функціонального стану кісткової тканини (ІМ та естрадіол: r = 0,40; Z та естрадіол:
r = 0,43), які описані рівняннями лінійної регресії.

6. Встановлені суттєві відмінності щодо маркерів формування кісткової тканини (остеокальцин) у жінок репродуктивного віку з нормо- та гіпоестрогенією (відповідно 13,8±1,5 нг/мл та 7,2±1,1 нг/мл), тоді як відмінностей показників маркерів резорбції кісткової тканини (діоксипіридинолін) в зазначених групах не виявлено.

7. Для скринінгу порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини можуть бути використані рентгеноморфометрія хребта, рентгеностеоденситометрія кисті, ультразвукова денситометрія. У жінок при естрогенному дефіциті в репродуктивному та постменопаузальному періодах спостерігається суттєва втрата кісткової тканини в аксіальному та периферичному скелеті за даними різних методик дослідження: в репродуктивному періоді загальний кортикальний індекс знижується на 12,2%, індекс міцності — на 18,2%; в пізньому постменопаузальному періоді кортикальний індекс знижується на 21,6%, індекс міцності — на 26,5%.

8. Використання замісної гормональної терапії (естрадіол та прогестерон) в комбінації з кальцеміном адванс протягом трьох місяців у жінок в репродуктивному періоді з естрогенним дефіцітом призводить до зниження резорбції кісткової тканини (рівень діоксипіридиноліну знижується на 56,9%) та збільшення її формування (рівень остеокальцину підвищується на 22,9%), зменшення вираженості вертебрального больового синдрому.

Публікації автора:

1. Поворознюк В.В., Вовк І.Б., Орлик Т.В., Клочко Э.Д., Абабкова Г.М. Костная ткань у девочек и подростков. Связь с половым и физическим развитием // Остеопороз: епідеміологія, діагностика, профілактика та лікування // Под ред. Н.А.Коржа, В.В.Поворознюка, Н.В.Дедух, И.А.Зупанца.— Х.: Золотые страницы, 2002. – 648 с.

Особистий внесок автора полягає в обробці літературних даних, визначенні регіональних особливостей фізичного та статевого розвитку дівчаток.

2. Поворознюк В.В, Орлик Т.В., Клочко Е.Д., Майборода Т.О. Вплив статевого та фізичного розвитку на структурно-функціональний стан кісткової тканини і тканин пародонта у дівчаток пре- та пубертатного віку // Проблеми остеології. – 1999. – Том 2, №2. – С.42-47.

Автор проводив обстеження дівчаток, визначав фізичний та статевий розвиток, здійснював систематизацію та аналіз результатів.

3. Поворознюк В.В., Клочко Э.Д. Структурно-функциональное состояние костной ткани у женщин репродуктивного возраста с нарушением менструального цикла // Український медичний альманах. – 2003. – №6. – С. 207-208.

Автор проводив клінічне та лабораторне обстеження жінок, статистичну обробку та аналіз отриманих результатів.

4. Патент України №10622 МКИ А61К33/06. Спосіб формування піку кісткової тканини у дівчаток з пубертатними матковими кровотечами / Клочко Е.Д. – №200505074; Заявл. 30.05.2005.; Опубл. 15.11.2005.; Бюл. №11. – 4 с.

Особистий внесок полягає в проведенні інформаційно-патентного пошуку, клінічному нагляді за пацієнтами з пубертатними матковими кровотечами, розробці нового способу лікування хворих з пубертатними матковими кровотечами та його клінічній апробації.

5. Орлик Т.В., Клочко Е.Д. Структурно-функціональний стан кісткової тканини у дівчаток пре- та пубертатного віку в залежності від регіону проживання // ІІІ Національний конгрес геронтологів і геріатрів України. – Київ, 2000. – С. 132-133.

Автор проводив обстеження дівчаток, визначав фізичний та статевий розвиток, здійснював систематизацію та аналіз результатів.

6. Поворознюк В.В, Клочко Е.Д, Орлик Т.В. Вплив статевого розвитку на структурно-функціональний стан кісткової тканини в дівчаток різних регіонів України: Матеріали міжнародної конференції “Кісткова тканина у дітей та підлітків.”// Проблеми остеології. – 2001. – Том 4, №3. – С. 82.

Автором проведені епідеміологічні дослідження та визначені регіональні особливості структурно-функціонального стану кісткової тканини в дівчаток.

7. Поворознюк В.В, Орлик Т.В., Клочко Э.Д. Региональные особенности полового развития и структурно-функционального состояния костной ткани у девочек-подростков Украины // Матеріали симпозіуму “Нейрогормональна регуляція функції жіночої репродуктивної системи у періоді ії становлення в нормі та при патології”.– Харьків, 2001. – С. 25-29.

Автор проводив обстеження дівчаток, аналізував результати.

8. Povorosnjuk V.V., Klotchko E.D., Orlyk T.V. Influence of sexual and physical development on struсtural-functional state of bone tissue in pre- and pubertal girls //Osteoporosis International. – 2001. – 12 (Suppl 1). – P. 37.

Автор проводив обстеження дівчаток, аналізував результати.

9. Клочко Е.Д., Орлик Т.В. Вплив статевого розвитку на структурно-функциональній стан кісткової тканини у дівчаток різних регіонів України // ІІІ Українська конференция молодих вчених, присвячена пам'яті академика В.В.Фролькіса. – Київ, 2002. – С. 92-93.

Автором особисто проведені обстеження дівчаток та зроблені висновки.

10. Поворознюк В.В, Клочко Е.Д. Структурно-функціональний стан кісткової тканини у жінок репродуктивного віку з порушеннями менструального циклу: роль естрогенного дефіциту // IV Національний конгрес геронтологів та геріатрів України // Проблемы старения и долголетия (Приложение). – 2005. – С. 186-187.

Автором здійснювався відбір пацієнтів у групу з дефіцитом естрогенів та до контрольної групи, клініко-лабораторне обстеження, призначення терапії та контроль досліджуваних показників у динаміці, проводилася обробка та аналіз матеріалу.