Анотація до роботи:

Рикова Ю.О. Структурно-функціональні зміни щитоподібної залози під впливом хронічної гіпертермії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Харківський національний медичний університет МОЗ України. – Харків, 2008.

Дисертація присвячена вивченню морфофункціональних особливостей будови щитоподібної залози статевозрілих білих щурів-самців під впливом хронічної гіпертермії, а також хронічної гіпертермії у поєднанні з інтенсивними фізичними навантаженнями.

Експериментальне дослідження проведено на 240 білих безпородних щурах-самцях, отриманих з віварію Луганського державного медичного університету. У роботі було вивчено три температурні режими: помірна хронічна гіпертермія (39,6–40,9 С), хронічна гіпертермія середнього ступеня (42,0–43,1С) і екстремальна хронічна гіпертермія (44,1–45,3С). Вивчено вплив хронічної гіпертермії у споєднанні з фізичним навантаженням. Фізичне навантаження щодня моделювали в термічній камері шляхом плавання в басейні протягом 15–20 хв. Досліджено корекцію можливих змін за допомогою синтетичного препарату «Інозин», який уводили внутрішньошлунково (через шлунковий зонд) 1 раз у добу за 1 год до розміщення щурів у камері протягом 60 діб. Дозу лікарського препарату розраховували з урахуванням рекомендацій Ю.Р. і Р.С. Риболовлевих (1979). За допомогою органометричних, морфометричних, ультрамікроскопічних і імунологічних методів дослідження одержані дані, що стосуються зміни щитоподібної залози під впливом хронічної гіпертермії. Помірний термічний режим приводить до активації імунних процесів і підвищення функціональної активності.

Середній й екстремальний термічні режими приводять до пригнічення функціональної активності щитоподібної залози, а у поєднанні з фізичним навантаженням – до найбільш стійких і згубних функціональних змін у щитоподібній залозі.

Уперше визначена динаміка морфологічних змін у щитоподібній залозі при фармакологічній корекції хронічної гіпертермії інозином – нуклеозидом пурину.

Результати структурно-функціональних змін у щитоподібній залозі можуть бути використані в ендокринологічній, онкологічній, терапевтичній і педіатричній практиці для лікування хворих з ендокринними порушеннями.

У дисертаційній роботі за допомогою сучасних анатомічних та інших морфологічних методів дослідження вирішене актуальне наукове завдання: встановлені основні закономірності будови щитоподібної залози щурів у звичайних умовах навколишнього середовища, а також під впливом різних режимів хронічної екзогенної гіпертермії, розроблений раціональний спосіб корекції морфофункціональних змін у щитоподібній залозі за допомогою коректора синтетичного походження інозину.

1. При органометричному дослідженні впливу помірної хронічної гіпертермії всі досліджувані показники збільшуються: маса щитоподібної залози – на 5,30–1,78 %, об’єм частки – на 13,68–4,32 %. Під впливом середньої, екстремальної гіпертермії, а також її комбінації з фізичним навантаженням відбуваються односпрямовані зміни у бік зменшення всіх досліджуваних показників, найбільш помітні у групі щурів, яких підлягали впливу екстремальної хронічної гіпертермії у поєднанні з фізичним навантаженням: маса щитоподібної залози зменшується на 9,31–3,00 %, а об’єм частки – на 25,32–9,28 %.

2. При гістологічному дослідженні щитоподібної залози під впливом помірної хронічної гіпертермії виявлено зменшення площі фолікулів з 4,88 до 1,15 %, збільшення висоти тиреоїдного епітелію на 13,33–6,64 %. Виявлені у міру вакуолізований колоїд блідо-рожевого кольору і велика кількість інтерфолікулярних острівців. Під впливом середньої та екстремальної хронічної гіпертермії, а також при її поєднанні з фізичним навантаженням виявляються зміни, які є ознакою зниження функціональної активності. Згідно з даними гістологічного дослідження, максимальні зміни припадають на групу екстремальної хронічної гіпертермії у поєднанні з фізичним навантаженням. Наявні великі деформовані фолікули від 8,98 до 7,03 % вище контрольних показників внаслідок концентрованого колоїду, що заповнює всю фолікулярну порожнину. Фолікулярний епітелій низькокубічний, плоский. Висота тиреоїдного епітелію знижується на 26,58–22,57 %.

3. При вивченні електронної мікроскопії після 60-денного впливу помірної хронічної гіпертермії відмічається помітна активація секреторних процесів. Дані твердофазного імуноферментного аналізу свідчать про підвищення рівня тиреоїдних гормонів у плазмі крові. При електронно-мікроскопічному дослідженні щитоподібної залози під впливом середньої та екстремальної хронічної гіпертермії, а також у її поєднанні з фізичним навантаженням спостерігаються тироцити сплощеної форми з темними ядрами. Відмічається неоднорідність структури колоїду, наявні залишки десквамійованого епітелію. Мікроворсин на апікальній мембрані немає. Просвіт судин нерідко заповнений стовпчиками еритроцитів, що утворюють сладжі.

4. Вплив помірної хронічної гіпертермії призводить до морфофункціональних порушень, що свідчать про підвищення функціональної активності щитоподібної залози.

5. Фізичне навантаження разом із впливом хронічної гіпертермії призводить до помітних морфологічних і функціональних порушень щитоподібної залози, що свідчить про зниження її функціональної активності.

6. Вплив інозину частково нівелює зменшення функціональної активності щитоподібної залози, спричинене впливом екзогенної хронічної гіпертермії.

Публікації автора:

1. Рыкова Ю. А. Морфофункциональные механизмы изменений щитовидной железы в условиях гипертермии / Ю. А. Рыкова // Український медичний альманах. – 2007. – Т. 10, № 2. – С. 148–150.

2. Рыкова Ю. А. Ультраструктурная характеристика щитовидной железы крыс, подвергавшихся воздействию экстремальной хронической гипертермии / Ю. А. Рыкова // Український морфологічний альманах. – 2007. – Т. 5, № 4. – С. 56–59.

3. Рыкова Ю. А. Морфофункциональные изменения щитовидной железы крыс при воздействии на организм умеренной хронической гипертермии / Ю. А. Рыкова // Український морфологічний альманах. – 2008. – Т. 6, № 1. – С. 142–146.

4. Рыкова Ю. А. Ультраструктура щитовидной железы при экстремальной хронической гипертермии в сочетании с физической нагрузкой / Ю. А. Рыкова // Український медичний альманах. – 2008. – Т. 11, № 1. – С. 128–132.

5. Рыкова Ю. А. Органометрические показатели щитовидной железы белых крыс, содержащихся в условиях экстремальной хронической гипертермии и умеренной хронической гипертермии / Ю. А. Рыкова // Український медичний альманах. – 2008. – Т. 11, № 2. – С. 121–122.

6. Ковешников В. Г. Изменения органометрических показателей щитовидной железы половозрелих белых крыс под влиянием экстремальной хронической гипертермии в сочетании с физической нагрузкой с коррекцией этого влияния синтетическим препаратом инозином / В. Г. Ковешников, Ю. А. Рыкова // Український морфологічний альманах. – 2008. – Т. 6, № 2. – С. 15–17. (Особистий внесок здобувача полягає у проведенні експерименту, обробці результатів дослідження, підготовці до друку).

7. Рыкова Ю. А. Ультраструктурные особенности морфогенеза щитовидной железы крыс при экстремальной хронической гипертермии / Ю. А. Рыкова // Современные вопросы остеологии: Всеукр. наук.-практ. конф., 25 жовтня 2007 р.: тези. – Луганськ, 2007. – С. 130–131.

8. Рыкова Ю. А. Динамика органометрических показателей щитовидной железы половозрелых крыс под влиянием экстремальной хронической гипертермии в сочетании с физической нагрузкой при коррекции нарушений инозином / Ю. А. Рикова //Актуальні проблеми біомінералогії: Всеукр. наук.-практ. конф., 23 квітня 2008 р.: тези. – Луганськ, 2008. – С. 195.