Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Історичні науки / Історія науки і техніки


Костюк Майя Володимирівна. Становлення та розвиток сільськогосподарських освітніх закладів та дослідної справи Черкащини (друга половина XIX - початок ХХ ст.) : дис... канд. іст. наук: 07.00.07 / Державний вищий навчальний заклад "Переяслав-Хмельницький держ. педагогічний ун-т ім. Григорія Сковороди". — Переяслав-Хмельницький, 2007. — 246арк. — Бібліогр.: арк. 191-225.



Анотація до роботи:

Костюк М. В. Становлення та розвиток сільськогосподарських освітніх закладів та дослідної справи Черкащини (друга половина XIX – початок ХХ ст.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 – історія науки і техніки. – ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”. – Переяслав-Хмельницький, 2007.

Здійснено аналіз створення та діяльності мережі аграрної освіти та галузевої дослідної справи на Черкащині. Досліджено законодавство стосовно сільськогосподарських освітніх закладів. Розкрито роль Уманського училища садівництва в розвитку науково-дослідної та освітньої діяльності регіону, визначено внесок окремих вчених – викладачів сільськогосподарських навчальних закладів у розвиток аграрної науки. З’ясовано різноманітні способи поширення сільськогосподарських знань позашкільним шляхом. Проаналізовано науково-дослідну діяльність Умансько-Липовецького сільськогосподарського товариства, напрямки його наукових досліджень. Подано періодизацію розвитку сільськогосподарської дослідної справи та освіти Черкащини.

У результаті проведеного дослідження автором зроблено такі висновки:

- встановлено, що проблема розвитку сільськогосподарської освіти та дослідної справи Наддніпрянської України взагалі та Черкащини зокрема вивчена лише оглядово та фрагментарно. Відсутність узагальнюючої наукової праці, яка б охоплювала дану проблему в цілому, зумовила необхідність комплексного її дослідження. Джерельна база достатня для розкриття теми дисертації;

- досліджено законодавчу базу стосовно аграрних освітніх закладів різних типів і категорій та різноманітні „установлення” для розповсюдження сільськогосподарських знань і передового досвіду позашкільним шляхом; встановлено, що навчально-виховний процес та практична підготовка фахівців із сільського господарства здійснювався на основі законодавчих актів із фахової освіти Російської імперії, якими визначалися мета, завдання, система управління, правовий статус навчальних закладів;

- з’ясовано, що на території Черкащини протягом другої половини ХІХ – початку ХХ ст. діяла двоступенева система фахової сільськогосподарської освіти, до якої входили: Уманське училище садівництва як заклад середньої сільськогосподарської освіти та мережа нижчих навчальних закладів двох типів; зміст навчання в нижчих закладах освіти мав практичну спрямованість; практична підготовка поєднувалася з теоретичним курсом, від обсягу якого залежав розряд закладу; визначено, що організація навчання в нижчих освітніх закладах здійснювалася відповідно до поставлених завдань та специфіки їх виробничої діяльності; всі сільськогосподарські роботи в пришкільних господарствах виконувалися учнями, а самі названі господарства були осередками проведення дослідно-експериментальної роботи та поширення передового досвіду, зразком ведення господарств для місцевого населення; типові навчальні програми й навчальні плани були орієнтовними, враховували особливості регіону, його спеціалізацію, потреби; у спеціальних школах вибір сільсько-господарських предметів обмежувався спеціалізацією, але у значно більшому обсязі, ніж у закладах загального типу; загальноосвітні предмети мали професійну спрямованість; навчальні заклади значною мірою задовольняли потребу великих приватних маєтків у працівниках сільськогосподарського профілю;

- проаналізовано процес становлення та діяльність Уманського училища садівництва – єдиного в Російській імперії, фактично вищого фахового закладу із садівництва; виділено три періоди в його навчально-науковій діяльності: 1844-1868 рр. – як Головного училища садівництва; 1868-1903 рр. – як фахового закладу із землеробства та садівництва; 1903-1921 рр. – як училища садівництва та землеробства; з’ясовано, що при значній практичній підготовці в навчальному процесі училища велике значення приділялося науковим дослідженням: воно було одним із засновників дослідної справи не лише в регіоні, а й в Україні; встановлено, що навчально-виробнича і науково-дослідна база училища була найбільшою в імперії. Навчальний заклад готував кваліфікованих спеціалістів (вчених-управляючих і вчених-садівників), викладачів для нижчих сільськогосподарських закладів, службовців установ аграрної сфери та досвідчених науковців у галузі садівництва та рільництва, цілком задовольняючи, насамперед, місцевий попит на фахівців у галузі сільського господарства;

- доведено, що важливу роль у становленні та розвитку науково-дослідної справи та сільськогосподарської освіти відіграли видатні вчені: О.Д. Нордман, М.І. Аннєнков, В.В. Пашкевич, В.О. Поггенполь, А.М. Ро, П.Г. Шитт, В.І. Едельштейн, І.І. Корабльов; визначено їх особистий внесок у розвиток сільськогосподарської науки;

- розкрито, що дієвими способами розповсюдження сільсько-господарських знань позашкільним шляхом були: курси з різних галузей аграрного господарства для спеціалістів і населення, сільськогосподарські читання й бесіди, виставкова діяльність та ін., доведено, що винятково важливу роль у позашкільній пропаганді аграрної освіти та науково-дослідної справи відіграло Уманське училище садівництва; проаналізовано широку науково-дослідницьку організацію та просвітницько-показову діяльність Умансько-Липовецького сільськогосподарського товариства, визначено напрямки та масштаби його діяльності; з’ясовано, що заходи аграрно-просвітницького спрямування відбувалися в регіоні завдяки діяльності названого товариства; доведено, що Умансько-Липовецьке сільськогосподарське товариство було одним із центрів формування й розвитку наукової думки, навколо якого концентрувалися й поєднувалися різні напрями науково-дослідницької та просвітницької діяльності з агрономії, відмічена активна роль у науково-дослідній діяльності товариства агрономів-практиків (А.Д. Яблоновського, Я.А. Кржижановського, Ю.М. Жолкевського, Т.Г. Гончарука, Ф.Ф. Гілевського) встановлено, що на Черкащині склалися різноманітні типи дослідних закладів, визначено тематику їх наукових досліджень;

- виділено три етапи розвитку сільськогосподарської дослідної справи та освіти на Черкащині: 1) 1859 – 1890 рр. – період становлення середньої ланки аграрної освіти, науково-освітня діяльність Уманського училища садівництва; 2) 1891 – 1909 рр. – період формування закладів нижчої сільськогосподарської освіти та розвиток дослідної справи при них; 3) 1910 – 1917 рр. – період піднесення дослідної справи, науково-дослідна діяльність Умансько-Липовецького сільськогосподарського товариства та Уманського училища садівництва і землеробства.

Публікації автора:

1. Костюк М.В. З історії становлення нижчої сільськогосподарської освіти на Черкащині // Часопис української історії: Зб. наук. статей. – К., 2005. – Вип. 2. – С. 32 – 35.

2. Костюк М.В. Розповсюдження нижчої сільськогосподарської освіти навчальними закладами в Росії (кінець XIX – початок ХХ століття) // Часопис української історії: Зб. наук. статей. – К., 2005. – Вип. 3. – С. 44 – 48.

3. Костюк М.В. Внесок провідних вчених-викладачів Уманського училища садівництва у наукову та навчально-виховну діяльність закладу // Часопис української історії: Зб. наук. статей. – К., 2007. – Вип. 6. – С. 26 – 30.

4. Костюк М.В. Діяльність Умансько-Липовецького сільськогоспо-дарського товариства з популяризації сільськогосподарських знань позашкільним шляхом (початок ХХ ст.) // Український селянин: Зб. наук. праць. – Черкаси, 2006. – Вип. 10. – С. 140 – 143.

5. Костюк М.В. До питання про сільськогосподарську освіту в країнах Європи та Америки в XIX – поч. ХХ ст. // Проблеми суспільно-політичних, гуманітарних та загальноосвітніх дисциплін в аграрному вузі. Пріоритетні засади й форми соціальної роботи на селі в умовах його трансформації: Зб. наук. статей. – Київ – Умань, 2006. – Вип. 2-3. – С. 139 – 141.

6. Костюк М.В. Дослідницька організація Умансько-Липовецького сільськогосподарського товариства початку XX ст. // Аграрна наука і освіта XXI століття: Матеріали міжнародної наукової конференції. – Умань, 2006. – С. 146 – 148.