Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Педагогічні науки / Загальна педагогіка, історія педагогіки і освіти


219. Мельничук Леся Іванівна. Становлення і розвиток шкільної географічної освіти в Україні (перша половина XX століття): дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2004.



Анотація до роботи:

Мельничук Л.І. Становлення і розвиток шкільної географічної освіти в Україні в першій половині ХХ століття. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Інститут педагогіки АПН України. Київ. 2004.

В дисертації прослідковано особливості та тенденції становлення і розвитку шкільної географічної освіти в Україні впродовж першої половини ХХ століття.

Робота носить дослідницький характер і написана на основі вивчення писемних носіїв інформації.

Проаналізовано загальні тенденції позитивних зрушень та характерні особливості викладання географії в школах України з 1900 до 1950 рр.

Особливу увагу приділено системі і змісту географічної освіти. Обґрунтовано періодизацію становлення і розвитку її в школах України.

Показано значення історичних постанов вищих державних органів влади країни для становлення і розвитку шкільної географії як навчального предмета, які поклали початок нового етапу рішучих змін у викладанні географії, зміцнили її позиції серед предметів шкільного навчання.

У дисертації розглянуто питання удосконалення навчальних планів і програм з географії, їх значення для становлення і розвитку географічної освіти в Україні на підвищення її наукового і методичного рівня впродовж першої половини ХХ століття.

Виходячи з принципів системного аналізу, матеріал дисертації викладено в хронологічному порядку. Історичний підхід дав змогу глибше розібратися в закономірностях поступового розвитку шкільної географічної освіти.

  1. Шкільна географічна освіта в Україні в першій половині ХХ ст. формувалась і розвивалась під дією матеріальних і духовних чинників, серед яких вирішальну роль відігравали економічні, політичні, ідеологічні чинники та розвиток географічної і психолого-педагогічної науки.

  2. Економічні чинники детермінували розвиток шкільної географії у двох аспектах:

а) вони формували “соціальне замовлення” школі на підготовку майбутніх працівників тих сфер діяльності, де важливим є володіння географічними знаннями, зокрема майбутніх фахівців, для яких географічні знання є необхідною складовою частиною їх фахової підготовки;

б) вони визначали матеріальну базу шкільної географії, зокрема матеріально-технічні засоби викладання та засвоєння географічних знань.

3. Політичні та ідеологічні чинники визначали соціальну та ідейно-політичну

орієнтацію курсу шкільної географії.

4. Водночас обумовлювали вдосконалення викладання шкільної географії і розвиток географічної освіти такі чинники :

- науково-методичний досвід створення шкільних навчальних планів і програм;

- видання підручників і посібників;

- вдосконалення навчального обладнання з географії;

- розширення джерел географічних знань;

- урахування досягнень географічної науки;

- розвиток методики викладання географії.

5. Розвиток географічної науки визначав науковий рівень викладання географії в

школі, рівень шкільних підручників, засобів унаочнення тощо.

6. Розвиток психолого-педагогічної науки визначав форми і методи викладання

та засвоєння географічних знань у школі.

7. Шкільна географічна освіта в Україні впродовж першої половини ХХ ст. у

своєму розвитку пройшла 4 основних етапи:

а) 1900 – 1917 рр. – етап становлення географії як шкільного навчального

предмета;

б) 1917 – 1930 рр. – етап складних і суперечливих пошуків шкільної геогра-

фічної освіти;

в) 1930 – 1940 рр. – етап становлення сучасних підходів до викладання

географії в школі;

г) 1940 – 1950 рр. – етап утвердження географії як самостійного шкільного загальноосвітнього предмета.

8. У розвитку шкільної географічної освіти в Україні впродовж першої половини ХХ століття прослідковується кілька тенденцій, зокрема:

а) від вивчення географії як допоміжного предмета до утвердження її як самостійної шкільної дисципліни і до формування розгалуженої системи географічних дисциплін;

б) тенденція до розширення соціальної мети шкільної географічної освіти :

якщо спочатку викладання географії мало суто просвітницькі цілі, то згодом до них долучаються політичні й ідеологічні цілі (обґрунтування політики держави, переваг соціалістичної системи господарювання тощо), а ще пізніше, окрім них, все більшого значення набирають суто економічні, господарські цілі ( підготовка майбутніх працівників, зокрема фахівців, для яких наявність географічних знань є необхідною умовою їх ефективної роботи).

Отже, в школах України протягом першої половини ХХ століття шлях становлення і розвитку шкільної географічної освіти був непростим. Йшла наполеглива робота вчителів, методистів, науковців над вдосконаленням викладання шкільної географії, що було першою умовою розвитку і реформування географічної освіти. Складність одержання шкільної географічної освіти вимагала залучення до цієї роботи уваги всієї географічної громадськості і навіть уряду. Адже можливості поліпшення викладання шкільної географії, а разом з тим і підвищення рівня географічної освіти, невичерпні.

Основні публікації за темою дисертації

Публікації автора:

  1. Мельничук Л.І. Шкільна географія в Україні на початку ХХ століття (1900 – 1917 рр.). // Географія та основи економіки в школі. – 2002. – № 2.– С. 40 – 42.

  2. Мельничук Л.І. Розвиток шкільної географії в Україні у 20 – 30 роках ХХ століття // Географія та основи економіки в школі. – 2002. – № 5.– С. 37 – 39.

  3. Мельничук Л.І. Зміцнення позицій шкільної географії в 30 – 40 рр. ХХ століття. // Географія та основи економіки в школі. – 2003. – № 4.– С. 45 – 47.

  4. Мельничук Л.І. Перші підручники і посібники з географії. Матеріали VIII з’їзду Українського географічного товариства “Україна та глобальні процеси : географічний вимір”, т. 3. – Луцьк , 2000. – С. 339.

  5. Мельничук Л.І. Про навчальні програми з шкільної географії в першій половині ХХ століття. Тези. – Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції. – К., 2003. – С. 334 – 335.

  6. Мельничук Л.І. З досвіду вирішення проблем екологічної освіти у німецькій школі. – Матеріали VII з’їзду Українського географічного товариства. – К., 1995. – С. 418.

  7. Мельничук Л.І. Підручник як засіб навчання в умовах нової школи (з досвіду викладання географії у німецьких школах). – Зб. “Проблеми розвитку географічної освіти в Україні”. – Луцьк, 1993. – С. 183.

  8. Мельничук Л.І. Реформування шкільної географічної освіти в першій половині ХХ століття. – Збірник матеріалів ХІІ Міжнародного науково-методичного семінару. – Харків, 2003. – С. 219-223.

  9. Мельничук Л.І. Становлення шкільної географії у ФРН. – Зб. “Нові технології навчання і виховання у сучасній зарубіжній школі”. – Тези наукового семінару. – К., 1994. – С. 84.

  10. Мельничук Л.І. Вдосконалення навчальних програм з шкільної географії в першій половині ХХ століття. // Часопис “Історія Української географії“, Тернопіль, 2003. – Вип.7. – С. 44 – 47.

  11. Мельничук Л.І. Шкільна географія в Україні в 40 – 50 роках ХХ століття. // Географія та основи економіки в школі. – 2004. – № 2. – с. 39-41.