Анотація до роботи:

Головченко О.В. Стан центральної і регіональної гемодинаміки у новонароджених, народжених від матерів з захворюваннями серцево-судинної і ендокринної систем, які перенесли внутрішньоутробну гіпоксію. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. - Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ 2006р.

Робота виконана на актуальну тему, присвячену впливу внутрішньоутробної гіпоксії на стан серцево-судинної та центральної нервової системи новонароджених від матерів з важкою екстрагенітальною патологією.

Для вирішення поставлених задач в основу роботи було покладено результати ультразвукового та допплерометричного обстеження 233 новонароджених від матерів з серцево-судинними та ендокринними захворюваннями та 40 новонароджених від здорових матерів, народжених в акушерських клініках Інституту ПАГ АМН України.

Виявлений високого ступеню зв’язок (R=0,92) між показниками кровообігу у басейні СМА та артеріях наднирників, які зберігалися протягом першого року життя у дітей всіх обстежених груп, включаючи здорових дітей. Запропоновані допплерометричні та сонографічні маркери для ранньої, доклінічної діагностики порушень серцево-судинної та центральної нервової систем немовлят, народжених від матерів з екстрагенітальною патологією, та виділення цих дітей у групи ризику.

В результаті дослідження доведено значення впливу хронічної гіпоксії, яка викликана екстрагенітальною патологією (особливо артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом) на кардіоваскулярну систему плода, наслідки якої зберігаються протягом всього першого року життя дитини.

У дисертації наведено нове вирішення наукової задачі, яке полягає у теоретичному узагальненні результатів вивчення стану центральної та регіональної гемодинаміки мозкового кровотоку та міокардіального резерву новонароджених від матерів з захворюваннями серцево-судинної і ендокринної систем та науковому обґрунтуванні і розробці доклінічних ультразвукових і допплерометричних маркерів перенесеної утробної гіпоксії в удосконаленні методів ранньої діагностики порушень гемодинаміки, що сприятиме зниженню частоти перинатальної патології, захворюваності та смертності новонароджених і дітей першого року життя.

1. Встановлено, що у новонароджених від матерів з гіпертонічною хворобою та цукровим діабетом мають місце суттєві морфо-функціональні зміни міокарду лівого шлуночка, про що свідчить підвищення фракції викиду (78,5 +1,24% проти 67,3 +1,12% у контрольній групі, р<0,05), скоротливої функції міокарду (45,66+0,29% проти 38,49 +0,62% у контрольній групі, р<0,05) та збільшення товщини міокарду лівого шлуночка (7,19+ 0,73мм проти 3,18+0,614 мм, у контрольній групі, р<0,05), обумовлене його гіперфункцією.

2. Показано, що при захворюваннях серцево-судинної і ендокринної систем у матері, змінюється стан внутрішньосерцевої гемодинаміки у новонароджених при цукровому діабеті та артеріальній гіпертензії підвищуються показники кровотоку на мітральному та трикуспідальному клапанах, тоді як у дітей від матерів з вродженими та набутими вадами серця і захворюваннями щитовидної залози ці показники нижчі, ніж у дітей контрольної групи.

3. Доведено, що при тяжких формах цукрового діабету та артеріальної гіпертензії після пологів не відбувається нормалізація кровотоку у басейні середньо мозкової артерії новонародженого, в той час як при захворюваннях щитовидної залози позаутробне існування призводить до нормалізації мозкового кровообігу. Суттєво на мозковий кровообіг не впливає наявність у вагітної вродженої або набутої вади серця.

4. У новонароджених від матерів з цукровим діабетом та артеріальною гіпертензією виявлено достовірне підвищення пульсового (ПІ) та резистентного індексів (РІ) периферичних артерій наднирників у першу добу життя (ПІ-1,675+0,013, РІ-0,823+0,011 проти 1,350+0,037, 0,658+0,01 відповідно, p<0,05) з подальшим зниженням їх на п’яту добу (ПІ-1,587+0,022, РІ-0,758+0,023 проти ПІ-1,295+0,014, РІ-0,652+0,015 у контрольній групі, p<0,05). Для новонароджених від матерів з вродженими вадами серця характерно зменшення пульсового та резистентного індексів у периферичних артеріях наднирників у першу добу життя (ПІ-1,168+0,013, РІ-0,611+0,003 проти ПІ-1,350+0,037, РІ-0,658+0,01 у контрольній групі відповідно, p<0,05), з подальшим зростанням їх на п’яту добу (ПІ-1,436+0,011, РІ-0,731+0,001 проти ПІ-1,350+0,014, РІ-0,652+0,015 у контрольній групі, p<0,05).

5. Виявлено тісний зв’язок високого ступеню (R=0,92) між показниками кровообігу у басейні середньомозкової артерії та артеріях наднирників у новонароджених і дітей першого року життя, що обумовлено існуванням єдиного механізму регуляції тонусу судинної стінки у всіх ланках кровообігу і однонаправленістю змін в середньомозковій артерії і у артеріях наднирників.

6. Проспективний аналіз динаміки показників внутрішньосерцевої гемодинаміки показав, що у дітей від матерів з гіпертонічною хворобою та цукровим діабетом патологічні зміни зберігаються протягом всього першого року життя дитини, доказом чого є вищі (у порівнянні з контрольною групою) показники швидкості кровотоку та максимального градієнта тиску на легеневій артерії (Vmax-1,78+0,31м/с, Gmax-12,7+5,56мм рт. ст. проти Vmax-1,11+0,10м/с, Gmax-4,93+1,05мм рт. ст. у контрольній групі, р<0,05), зменшення часу прискорення кровотоку (АТ) на легеневій артерії (73,3+4,71мс проти 111,8+6,12мс у контрольній групі, р<0,05), які свідчать про збереження підвищеного тиску у малому колі кровообігу та наявність ознак транзиторної легеневої гіпертензії.

7. Комплексний ультразвуковий та допплерометричний моніторинг стану плода, а у подальшому - новонародженого від матерів з серцево-судинною та ендокринною патологією дозволяє виявити ранні доклінічні ознаки порушення центральної, внутрішньосерцевої і регіональної гемодинаміки і своєчасно провести цілеспрямовані лікувально – профілактичні заходи.

Публікації автора:

1. Стан центральної і периферичної гемодинаміки та функціональної активності міокарда у новонароджених від матерів з серцево-судинними та ендокринними захворюваннями // ПАГ 2002 р. - №3. – С.59-62. (Співавт. Лук'янова І.С., Дзюба О.М., Жданович О.І.;- збір матеріалу, функціональне обстеження дітей, підготовка статті до друку).

2. Особливості морфофункціонального стану та гемодинаміки головного мозку у новонароджених з гострою та хронічною внутрішньоутробною гіпоксією // Перінатологія та педіатрія – 2003 р. - №1.-С.8-11. (Співавт. Лук'янова І.С., Дзюба О.М., Медведенко Г.Ф.;- збір і аналіз матеріалу, функціональне обстеження дітей, статистична обробка, підготовка статті до друку).

3. Вплив гострої та хронічної внутрішньоутробної гіпоксії на центральну гемодинаміку та функціональну активність міокарду у новонароджених. // Перінатологія та педіатрія - 2003 р. №2. - С.9-11. (Співавт. Лук'янова І.С.;-- збір і аналіз матеріалу, функціональне обстеження дітей, статистична обробка, підготовка статті до друку).

4. Наслідки впливу внутрішньоутробної гіпоксії на перебіг раннього неонатального періоду у новонароджених від матерів з серцево-судинною та ендокринною патологією (огляд літератури) // Перинатологія №2 -2006р. С. 18-23. (Співав. Г.Ф.Медведенко, І.А.Журавель; - аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, підготовка статті до друку).

5. Вплив внутрішньоутробної гіпоксії на стан серцевої гемодинаміки у новонароджених // Вісник наукових досліджень №2 – 2006 р. (Співав. І.С.Лук’янова, Г.Ф.Медведенко, І.А.Журавель;- збір і аналіз матеріалу, функціональне обстеження дітей, статистична обробка, підготовка статті до друку).

6. Особливості центральної гемодинаміки та функціональної активності міокарда у новонароджених від матерів з природженими та набутими вадами серця // Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України-2004 р.- випуск 12.- С.220-222. (Співав. Лук'янова І.С.;- збір і аналіз матеріалу, функціональне обстеження дітей, статистична обробка, підготовка статті до друку).

7. Персистенція фетальних комунікацій у новонароджених, які перенесли внутрішньоутробну гіпоксію, народжених від матерів з серцево-судинною патологією // Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України 2003 р.- випуск 11.- С. 306-308. (Співавт. Лук'янова І.С.;- збір і аналіз матеріалу, функціональне обстеження дітей, статистична обробка, підготовка статті до друку).

8. Отримано деклараційний патент на корисну модель «Спосіб лікування постгіпоксичних порушень у новонароджених» №9224, опублікований 15.09.2005р., Бюл.№9 (Співавт. Знаменська Т.К., Шевченко Л.І., Лук’янова І.С., Жданович О.І., Куриліна Т.В., Лошак О.А.;- набір та аналіз матеріалу, оформлення патенту).