Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Інфекційні хвороби


Попова Тетяна Михайлівна. Стан прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу, мікробіоценозу кишечника у хворих на сальмонельоз при використанні альтану і хілаку-форте у комплексному лікуванні (клініко-експериментальні дослідження): дисертація канд. мед. наук: 14.01.13 / АМН України; Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського. - К., 2003.



Анотація до роботи:

Попова Т.М. “Стан прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу, мікробіоценозу кишечника у хворих на сальмонельоз при використанні альтану і хілаку-форте у комплексному лікуванні (клініко-експериментальні дослідження)”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. – Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню ефективності препаратів “Альтан” і “Хілак-форте” в комплексному лікуванні хворих на сальмонельоз. Препарати активно нормалізували процеси ПОЛ і активність ферментів АОС, сприяли санації кишечника від сальмонел, представників умовно-патогенної мікрофлори і відновленню резидентної мікрофлори кишечника. Встановлено, що комплексна терапія сальмонельозу із використанням альтану чи хілаку-форте, а також їх сполучення сприяє швидкому зниженню діарейного і інтоксикаційного синдромів, що зумовлено антиоксидантними, мембранопротекторними, регенеруючими діями препаратів на мікрофлору товстої кишки.

На експериментальній моделі сальмонельозної інфекції встановлено, що альтан сприяв зменшенню рівня обсіменіння сальмонелами тонкої кишки в 14,0 разів (p<0,05) і зниження рівня елімінації їх в 18,0 разів (p<0,05). Вивчено мембранопротекторну, репаративну дію альтану на слизову оболонку тонкої кишки, тканину печінки, нирок.

  1. У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове рішення удосконалення лікування хворих на сальмонельоз з урахуванням стану перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної системи крові і мікробіоценозу товстої кишки.

  2. Включення альтану і хілаку-форте в терапію хворих на сальмонельоз сприяє швидкій регресії клінічних симптомів хвороби, зменьшує ступінь інтоксикації і прояви гастроінтестинального синдрому (p<0,05). Сполучення альтану і хілаку-форте у пацієнтів є найбільш ефективною схемою лікування, про що свідчить швидкість регресії гастроінтестинального синдрому та зменшення терміну перебування хворих у стаціонарі.

  1. При легкому и середньотяжкому перебігу сальмонельозу в гострому періоді хвороби відмічаються достовірно високі рівні малонового діальдегіду, дієнових кон’югатів, активності супероксиддисмутази і тенденція до зниження активності каталази крові всіх хворих. Суттєві зрушення у вільнорадикальному окисленні ліпідів і в системі антиоксидантного захисту спостерігаються у пацієнтів з гастроентероколітичним варіантом сальмонельозу.

  2. Нормалізація рівнів дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду, активності супероксиддисмутази і каталази відбувається у пацієнтів, які отримали альтан і його комбінацію з хілаком-форте.

  3. У гострому періоді сальмонельозу спостерігаються порушення мікробіоценозу товстої кишки у 100% обстежених хворих. Включення альтану, хілаку-форте у комплексну терапію пацієнтів сприяє зниженню кількості умовно-патогенної мікрофлори, відновленню кількості біфідобактерій, лактобактерій, ешеріхій з нормальною ферментативною здібністю у 72% і 81,5% реконвалесцентів відповідно. Комбіноване лікування альтаном і хілаком-форте хворих призводить до більш активної колонізації слизової оболонки кишечника резидентною мікрофлорою у 86,2% випадків.

  4. Експериментальний сальмонельоз характеризувався ростом вмісту продуктів перекисного окислення ліпідів (ДК підвищується в 2,0 рази, МДА – в 2,8 раза) у нелікованих тварин і падінням активності ферментів антиоксидантної системи (СОД знижається в 1,4 раза, каталази – в 1,3 раза, p<0,05) на 7-й день експерименту. Введення альтану сприяє достовірній нормалізації процесів перекисного окислення ліпідів і відновленню активності ферментів антиоксидантної системи. Альтан зменшує рівень обсіменіння сальмонелами тонкої кишки в 14,0 разів (p<0,05) і їхньої елімінації у 18 разів (p<0,05).

  5. Введення альтану експериментальним тваринам нормалізує морфометричні показники тонкої кишки: збільшення кількості збереженого і відновленого епітеліального покрову ворсинок, кількості бокалоподібних клітин з ШІК-позитивним муцином, наявність шару глікокаліксу на поверхні мікроворсинок, зменьшення обсягу макрофагально-лімфоцитарної інфільтрації власної пластинки слизової оболонки, що свідчить про репаративну, мембраностабілізуючу, протизапальну дію препарату.

Публікації автора:

  1. Ніколаєва Л.Г., Попова Т.М., Дзюбан Н.Ф. Экспериментальное изучение препарата «Альтан» при лечении сальмонеллеза // Нові технології в медицині: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти м. Харків.- 2001.- С. 56.

  2. Ніколаєва Л.Г., Губіна-Вакулік Г.І., Дзюбан Н.Ф., Попова Т.М. Вивчення ефективності препарату “Альтан” при експериментальному сальмонельозі // Інфекційні хвороби.- 2002.- №1.- С. 44-47.

  3. Ніколаєва Л.Г., Губіна-Вакулік Г.І., Попова Т.М. Вплив альтану на патоморфологічні зміни в печінці і нирках у тварин з моделлю сальмонельозу // Інфекційні хвороби.- 2002.- №2.- С. 76-79.

  4. Ніколаєва Л.Г., Дзюбан Н.Ф., Попова Т.М. Вплив альтану на стан мікропейзажу кишечника хворих на сальмонельоз // Інфекційні хвороби.- 2002.- №4.- С. 46-50.

  5. Попова Т.М. Вивчення перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної ативності альтану при сальмонельозі // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції інфекціоністів “Сучасна терапія хворих з інфекційною та паразитарною патологією на догоспітальному і госпітальному етапах, методи профілактики” м. Харків, 2002.- С.73-74.

  6. Попова Т.М. Зміна мікропейзажу кишечника у хворих на сальмонельоз під впливом альтану і хілаку-форте // Нові технології в медицині: Матеріали наукової конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти м. Харків.- 2002.- С. 46-47.

  7. Попова Т.М. Экспериментальное изучение препарата «Альтан» при лечении сальмонеллеза // Медицина третього тисячоліття: Збірник тез конференції молодих вчених Харківського державного медичного університету м. Харків.- 2002.- С. 34.

  8. Попова Т.М. Патоморфологічні зміни в печінці у тварин з моделлю сальмонельозу // Матеріали VI з’їзду інфекціоністів України “Клінічні проблеми боротьби з інфекційними хворобами” м. Одеса, 2002.- С. 357-358.

  9. Попова Т.М. Дисбіоз товстої кишки при сальмонельозі та його корекція альтаном // Матеріали IX конгресу Світової федерації українських лікарських товариств м. Луганськ, 2002.- С. 369.

  10. Попова Т.М. Стан перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи при сальмонельозі // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні проблеми мікроциркуляції та гемостазу при патології внутрішніх органів” м. Чернівці, 2002.- С. 93-94.

  11. Сучасні аспекти лікування хворих на гострі кишкові інфекції: Методичні рекомендації МОЗ України / Ніколаєва Л.Г., Майстат Т.В., Попова Т.М.- Харків, 2002.- 30 с.