Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Іхтіологія


Цедик Вікторія Валентинівна. Стан популяцій ляща і плітки в трансформації водної екосистеми Канівського водосховища: дисертація канд. біол. наук: 03.00.10 / УААН ; Інститут рибного господарства. - К., 2003.



Анотація до роботи:

Цедик В.В. Стан популяцій ляща і плітки в трансформації водної екосистеми Канівського водосховища. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.10 – іхтіологія. Інститут рибного господарства УААН, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню стану популяцій ляща і плітки та інших видів риб в умовах трансформації водної екосистеми Канівського водосховища та розробки наукових основ збереження рибних запасів цієї водойми.

За результатами досліджень здійснено аналіз сучасної гідрологічної ситуації та вплив основних факторів, які визначають масштаби формування біологічних ресурсів за визначений період часу, обґрунтовано необхідність комплексного підходу до вивчення еколого-фізіологічної характеристики популяцій основних промислових видів риб в умовах антропогенного впливу: удосконалено методологічні підходи до проведення наукових досліджень з впливу на водні біоресурси Канівського водосховища природно-кліматичних та техногенних факторів; науково обґрунтовано причини динаміки популяцій промислових видів риб сукцесійними процесами, які проходять у водосховищах, що дає можливість виявити тенденцію та потенціал водних біологічних ресурсів Канівського водосховища, що дозволяє прогнозувати видовий склад риб і рибопродуктивності водойми.

Канівське водосховище, створене в 1972 р., – природно-техногенна акваторія. Довжина 157 км, середня глибина 3,9 м, площа водного дзеркала 58,2 тис. га, фактично використовується промислом 46 тис га. Водообмін здійснюється 16-18 разів на рік. Зменшилось надходження біогенних сполук з малих річок за рахунок їх перекриття. Особливе значення має добовий режим експлуатації Київської ГЕС: внаслідок двох попусків протягом доби виникають коливання швидкості течії (0,01-0,9 м/сек.), а також рівня води в межах 0,3-1,5 м замість передбачених 0,5 м.

1. Антропогенна діяльність в період експлуатації водосховища призвела до змін якості води: зменшення вмісту розчиненого у воді кисню, зниження величини рН (до 6,8-6,9 г), збільшення окису вуглецю (40-58,2 мг/л), підвищення показників перманганатної окислюваності (в середньому 21,1 мг О/л), збільшення концентрації полютантів.

2. На формування кормових ресурсів, обумовлюючи якісний склад організмів і рівень їх розвитку суттєво впливають мінливі гідрологічні умови водосховища та техногенне навантаження. Середня біомаса фітопланктону на протязі останніх років знаходилась майже на одному рівні 13,4 г/м3, зоопланктону – знизилась з 7,10 до 0,23 г/м3, “м’якого” зообентосу – зменшилась в середньому з 9,74 до 2,81 г/м2, а середня біомаса молюсків знаходилась приблизно на одному рівні (500 г/м2). Стан кормової бази за фітопланктоном і “твердим” зообентосом можна оцінити як задовільний, а за зоопланктоном і “м’яким” зообентосом – як обмежений.

3. Деструктивні процеси призвели до зменшення площ нерестовищ і погіршення їх якості. Нерестово-нагульні ділянки розповсюджені нерівномірно. Найбільша частка нерестовищ знаходиться в верхній частині Канівського водосховища, де цьоголітки риб утворюють багаточисельні і складнозгруповані ценози. Зі зменшенням кількості і якості нерестових угідь зменшується кількісний і якісний склад угрупувань молоді. Найвища врожайність молоді спостерігалась у верхів’ї Канівського водосховища - 766 екз./100м2, найнижча в пониззі - 110 екз./100м2.

4. Ефективність відтворення риб в Канівському водосховищі в значній мірі визначається рівневим та температурним режимами: коефіцієнт кореляції між відносною чисельністю молоді риб і середнім рівнем дорівнював 0,8, а між температурним – 0,7.

Погіршення умов відтворення риб призвело до зниження відносної чисельності молоді риб в 1,4–5,6 рази. За 1973-2001 рр. частка цінних і другорядних промислових видів зменшилась з 72% до 33%, а малоцінних і непромислових збільшилась з 28% до 67%, що є показником сукцесійних змін літоральних екосистем водосховища і евтрофування водойми.

5. Зміни екологічної ситуації (старіння водосховища, накопичення токсичних сполук), зниження ефективності відтворення, а також посилення ролі нерегульованого промислу спричинило зміни в структурі промислової іхтіофауни. В період експлуатації Канівського водосховища (1977-2001 рр.) частка цінних видів скоротилась з 49% до 12%, другорядних збільшилась – з 22% до 60%.

6. У зв’язку з трансформацією водної екосистеми Канівського водосховища під впливом багаторічних антропогенних чинників значно знизились основні біологічні показники ляща: частки молодших та старших вікових груп з 1973-2001 рр. зменшились в 1,5-2 рази, особини старше 10 років займають тільки 3,5%. Спостерігається затримання лінійного і вагового росту тіла ляща (у ляща після 9 років приріст довжини тіла складав лише 3-4% і ваги – 4-12%), скоротився розмірний ряд ляща (з максимальної довжини тіла 56 см до 48 см.). Розтягнулося статеве дозрівання, зменшилась плодючість тощо. Все це призвело до зниження його рибопродуктивності (з 1,8 до 0,5 кг/га). Результати свідчать про депресивний стан популяції ляща в Канівському водосховищі, цьому сприяли забруднення і евтрофікація водосховища та некоректна організація ведення промислу.

7. Популяція плітки Канівського водосховища знаходиться у задовільному стані. Віковий ряд за період експлуатації водосховища збільшився з 2-10 років до 3-17, середньовиважений вік – з 3,8 років до 7,4. Збільшилась межа максимальних показників довжини та маси тіла плітки, відповідно з 30 до 42 см та з 650 1500 г. Збільшились середньовиважена довжина тіла плітки на 31%, середньовиважена маса – на 62%. Покращились показники вгодованості і жирності. Середня індивідуальна абсолютна плодючість збільшилась з 47 до 119 тис. ікринок. Вилов плітки зріс до 165 т і рибопродуктивність збільшилась з 1,1 до 3,1 кг/га. Цьому сприяли заходи щодо поліпшення промислової фауни Канівського водосховища за рахунок переселення плідників плітки з Кременчуцького водосховища протягом ряду років, а також умов існування у водосховищі, зокрема наявності тогорічної зануреної водної рослинності для відкладання ікри, збільшення кількості дрейсени, яка є основним об`єктом живлення цього виду.