Анотація до роботи:

Плугатар Ю. В. Стан дубових насаджень гірського Криму та їх відновлення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.03 – лісознавство і лісівництво. – Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького, Харків, 2005.

За історичними даними (В.І. Станкевич, 1905 рік), матеріалами лісовпорядкування (1956–2002 рр.) та дослідженнями на закладених дисертантом пробних площах проаналізовано структуру та динаміку таксаційних показників і стану дубових насаджень гірського Криму. Визначено ступінь стійкості дубів скельного та пухнастого до дії несприятливих екологічних чинників. Проаналізовано стан підросту дуба насіннєвого та порослевого походжень у різних типах лісорослинних умов.

Встановлено розбалансованість структури дубових лісів гірського Криму, зниження частки молодняків і насіннєвих насаджень, що свідчить про небезпеку популяційного збіднення лісів гірського Криму. Доведено необхідність підвищення продуктивності та стійкості лісів Криму шляхом переформування низькобонітетних порослевих дубових насаджень у насіннєві.

Закладено дослід із переформування порослевих дубових насаджень у насіннєві та розроблено його технологію.

Необхідність аналізу стану та продуктивності дубових насаджень гірського Криму, розробки заходів щодо відновлення їх площ, поліпшення структури, підвищення біологічної стійкості обумовлена недостатньою вивченістю цих питань і особливостями регіону, де гірські ліси одночасно виконують як природоохоронні, так і рекреаційні функції.

1. Вікова структура дубових лісів гірського Криму є розбалансованою. Молодняки складають 0,8%, а середньовікові, пристигаючі та стиглі насадження, відповідно, 44,2; 21,1 і 33,9% від загальної площі.

2. Низькостовбурне дубове господарство гірського Криму складає за площею в середньому 55,7% і найбільше воно в Судакському (74,4%) та Бахчисарайському (73,4%) ДЛМГ.

3. За останні 100 років зменшилися площі насіннєвих дубових насаджень, знизилися запаси деревини на 1 га та погіршилась її товарність. Одночасно значно зменшилася частка молодняків дуба, що може призвести до популяційного збіднення лісів гірського Криму.

Підвищення продуктивності та стійкості лісів Криму можливо шляхом переведення низькобонітетних порослевих дубових насаджень у насіннєві.

4. Насіннєві екземпляри дуба ростуть у перші роки повільніше від порослевих. Вирівнювання в рості насіннєвих і порослевих дерев у 1905 р. відбувалося у віці 30 років, а у 1995–1998 рр. – у 20 років.

5. Найбільшими середніми таксаційними показниками дуб пухнастий характеризується в умовах С₁, а найменші – у С₀. Кращий його ріст в умовах В₀ порівняно з С₀ пояснюється конкуренцією за вологу з боку фісташки та яловцю, що поширені в останньому едатопі. До 60 років насадження дуба пухнастого досягають висоти 6,5–7,5 м, діаметра 9–11 см, запасу – 30–45 м³.

6. Насадження дуба скельного в умовах С₁–С₂ у 60 років мають висоту 9,5–12,5 м, діаметр –13,0–15,5 см, запас – 80–120 м³/га, а в D₂ ці показники становлять, відповідно, 17 м, 19,5 см та 215 м³/га

7. Характер розподілу дерев дуба за діаметром свідчить про різновіковість, що характерна для природних насаджень. Наявність значної кількості дерев із невеликим діаметром свідчить про відсутність чи недостатнє застосування лісогосподарських заходів.

8. Індекс санітарного стану дубових насаджень на південному макросхилі Кримських гір складає ІІІ,59. Велика кількість дерев ІІІ категорії стану (майже втричі більша, ніж ІІ) і відсутність достовірних відмін (Р=0,05) за діаметром дерев І–IV категорій свідчать, що погіршення стану насаджень не є хронічним, а відбувається під впливом несприятливих чинників.

9. Індекс стану дубових насаджень на північному макросхилі становить IV,2. Удвічі більша кількість дерев ІІІ категорії стану порівняно з ІІ категорією також свідчить про раптову дію на них несприятливих чинників.

В дерев дуба IV категорії на північному макросхилі діаметр на 27,3% менший, ніж у дерев ІІІ категорії, що разом із наявністю 30,2% дерев VІ категорії (старий сухостій) свідчить про недостатнє проведення лісогосподарських заходів.

10. Дерева I–III категорій стану переважають у дуба пухнастого (68%), а в дуба скельного та ясена звичайного становить 54 та 50%. Середня категорія стану дуба пухнастого складає ІІ,8; дуба скельного – ІІІ,8; ясена – ІІІ,9.

11. За коефіцієнтом порушеності екологічної рівноваги (КПЕР) у гірському Криму виділено три групи. До групи з найбільш порушеною екологічною рівновагою (І) належать Алуштинське ДЛГП та Судакське ДЛМГ (КПЕР<0,8), до ІІ групи (КПЕР 0,8–1,0) –Бахчисарайське та Севастопольське ДЛМГ, а до ІІІ групи (КНЕР>1,0) – більшість території гірського Криму.

12. Кількість підросту в дібровних і судібровних умовах гірського Криму є достатньою для успішного відновлення насаджень. Найбільша його кількість в сухих судібровах пояснюється меншою конкуренцією з боку трав’янистої рослинності. Насіннєвий підріст зберігає життєздатність 8–9 років, в окремих випадках – до 23–24 років, але за відсутності господарських заходів не формує високостовбурних насаджень.

13. В усіх досліджуваних типах лісу у „вікнах” кількість підросту на 15–20% більша, ніж під наметом лісу. Приріст підросту дуба за висотою у вікнах, утворених у наметі після рубання, становить на другий рік 4,8 см, під наметом – 1,7 см. На третій рік цей показник майже у 5 разів вищий, ніж під наметом, а на 9 рік становив, відповідно, 11,5 у вікнах і 2 см – під наметом.

14. Науково обґрунтована технологія переформування вегетативних дубових насаджень у насіннєві включає обробіток ґрунту під наметом, рубку дерев вегетативного походження, очищення лісосіки від порубочних решток, вилучення пневої порослі протягом перших 3–5 років.

15. У дослідах з переформування порослевих дубових насаджень у насіннєві висота дуба скельного у віці 13 років перевищувала контроль на 0,3 м (на 9,4%), у 32 роки – на 1,2 м (на 15,2%).

Публікації автора:

1. Леса Крыма (прошлое, настоящее, будущее) / Поляков А.Ф., Милосердов Н.М., Агапонов Н.Н., Савич Е.И., Левчук О.И., Курпас С.В., Плугатарь Ю.В., Хромов А.Ф. – Симферополь: КрымПолиграфБумага, 2003. – 144 с. (Здобувачем написано розділ 4).

2. Плугатарь Ю.В. Морфогенез дубового подроста в Крыму // Научные труды ученых Крымского государственного агротехнологического университета. – Симферополь, 2003. – Вып. 80. – С. 205–210.

3. Плугатарь Ю.В. Состояние дубового подроста и проблема обновления порослевых дубрав в Горном Крыму // Лісівництво і агролісомеліорація. – 2004. – Вып. 106. – С. 93–100.

4. Плугатарь Ю.В. Состояние естественного возобновления в дубовых насаждениях Крыма // Лісівництво і агролісомеліорація. – 1996. – Вып. 92. – С. 71–74.

5. Плугатарь Ю.В. Устойчивость дуба пушистого (Quercus pubescens) и дуба скального (Q. petraea) к засухе // Научные труды ученых Крымского государственного агротехнологического университета. – Симферополь, 2004. – Вып. 83. – С. 123–127.

6. Плугатарь Ю.В. Количественная оценка экологической емкости территории на примере Алуштинского ГЛХП // Лісівництво і агролісомеліорація. – 2003. – Вип. 104. – С. 121–124.

7. Плугатарь Ю.В. Степень устойчивости дуба пушистого (Quercus pubescens Willd.) и дуба скального (Q. petraea Liebl.) к условиям засухи и проблема обновления порослевых дубрав в Крыму // Экосистемы Крыма, их оптимизация и охрана. – Симферополь: ТНУ, 2003. – Вып. 13. – С. 64–68.

8. Плугатарь Ю.В. Технология переформирования порослевых древостоев в семенные дубравы // Экосистемы Крыма, их оптимизация и охрана. – Симферополь: ТНУ, 2002. – Вып. 12. – С. 30–33.

9. Поляков А. Ф. Плугатарь Ю. В., Барвинская Т. М. Экологические требования при рекреационном использовании лесов Крыма // Экосистемы Крыма, их оптимизация и охрана. – Симферополь: ТНУ, 2002. – Вып. 12. – С. 170–174 (здобувачем проведено збирання та аналіз даних).

10. Плугатарь Ю.В. Онтогенез и морфогенез дубового подроста и проблема обновления порослевых дубрав в Крыму // Труды Никит. ботан. сада. – Ялта, 2004. –Т. 124. – С. 122–128.

11. Плугатарь Ю.В. Опыт по восстановлению семенных дубрав Крыма // Состояние и проблемы охраны горных лесов Крыма. – Алушта: Типография, 1994. – С. 35.