У висновках узагальнено основні результати дисертаційного дослідження. В його межах сконструйовано набори цінностей економічної культури, які лягли в основу комплексного дослідження поля цінностей економічної культури у двох його вимірах, що уможливило вирішення поставленого наукового завдання. У роботі окреслено зміст наукового дискурсу з приводу цінностей та їхньої ролі в економічному житті суспільства крізь призму соціологічної інтерпретації аксіологічної проблематики. Вона полягає в підкресленні складного суб’єктивно-об’єктивного характеру цінностей, які виникають на основі потреб і соціального досвіду індивідів, відображених у їхній свідомості та об’єктивованих через людську діяльність, що на груповому й соцієтальному рівнях утворює цінності-ідеали і критерії оцінювання елементів соціальної реальності. Важливою складовою соціологічної інтерпретації цінностей є те, що вони розглядаються як суттєвий фактор та якісна характеристика соціального життя особистостей і спільнот, чинник розвитку як суспільства в цілому, так і окремих його сфер. Обґрунтовано введення в науковий обіг поняття “цінності економічної культури” як такого, що наголошує власне соціологічне бачення ціннісного зрізу економічної культури. Під цим поняттям розуміємо ідеї стосовно функціонування економічної системи; якості суб’єктів економічної діяльності; якості економічних відносин; матеріальні блага та нематеріальні ресурси – знання та інформацію, щодо яких суб’єкти економічної діяльності займають оцінювальну позицію, приписуючи їм особливу роль у господарській життєдіяльності та відчуваючи потребу в них. Для уникнення спрощеної інтерпретації ціннісної картини сучасного суспільства, яка насправді є плюралістичною, запропоновано використовувати поняття “поле цінностей економічної культури”, “домінантні набори цінностей економічної культури” та “альтернативні набори цінностей економічної культури”. Сконструйовано п’ять наборів цінностей, які характеризують поле цінностей економічної культури у двох його вимірах. Один із цих вимірів характеризується принципом, який лежить в основі взаємовідносин суб’єктів економічного життя і представлений такими наборами, як індивідуалістсько-конкуренційний, групово-кооперативістський та егалітарно-колективістський. Вони утворюють основу для функціонування економічної системи ринкового, соціально орієнтованого ринкового чи адміністративно-командного типу відповідно. Другий вимір становлять ті цінності економічної культури, на підставі яких можна говорити про їхній індустріальний/постіндустріальний характер. Показники цінностей економічної культури та відповідні індикатори стосуються цінностей-ідей (основних цілей економічної життєдіяльності, цінності економічної свободи, форм власності, ролі ринкового механізму та держави у вирішенні основних економічних питань, цінності праці, економічної справедливості, рівності та економічної ефективності), цінностей-якостей особистості (конформізму/нонконформізму, творчісті/слідування вказівкам, ініціативності/виконавчості, професіоналізму в індустріальному розумінні/професіоналізму в постіндустріальному розумінні), цінностей, що стосуються характеристик взаємовідносин (економічного індивідуалізму/економічного колективізму, солідарності, співпраці/конкуренції, патерналізму/партнерства, соціальної відповідальності виробників як відповідальності перед споживачами/соціальної відповідальності виробників як відповідальності за стан екології та здоров’я людей), а також ставлення до ролі матеріальних та нематеріальних ресурсів у економічній діяльності (традиційних ресурсів, грошей, майна/знань, інформації). Перевірка авторської методики та сконструйованих показників здійснювалась на основі даних соціологічного дослідження, проведеного у Львівській області в грудні 2007 р. за репрезентативною вибіркою обсягом 1200 осіб. Підсумовуючи результати здійсненого аналізу, можна відзначити, що поле цінностей економічної культури населення Львівщини є досить неоднорідним; воно є своєрідним відбиттям процесів соціокультурних трансформацій у сучасному українському суспільстві. Домінантним набором цінностей економічної культури можна вважати групово-кооперативістський з переважанням помірковано-постіндустріальних та змішаних (індустріальних і постіндустріальних) ціннісних орієнтацій. Альтернативним набором цінностей економічної культури населення сучасної Львівщини є індивідуалістсько-конкуренційний набір з переважанням змішаних та помірковано-постіндустріальних ціннісних орієнтацій. Ціннісні переконання респондентів в основному відповідають ідеї соціально орієнтованої ринкової економіки. Поряд із цим у полі цінностей економічної культури населення Львівщини помітною тенденцією є надання переваги цінності державного патерналізму перед співробітництвом та індивідуальною самоорганізацією, що може слугувати підґрунтям для вибору економічної системи розподільчого соціалізму. З’ясовано особливості взаємозв’язків двох вищезгаданих вимірів цінностей економічної культури, а також зв’язків між уявленнями щодо цінностей економічної культури та такими соціально-демографічними характеристиками респондентів, як тип поселення, вік, освіта і стать. Дисертаційна робота може слугувати основою для подальшого уточнення та емпіричного дослідження наборів цінностей економічної культури, а також з’ясуванню глибинних взаємозв’язків між ними й соціально-демографічними характеристиками їхніх носіїв. Систематичний моніторинг змін у полі цінностей економічної культури уможливлює одержання якісної соціологічної інформації стосовно бажаних для населення країни векторів соціально-економічного розвитку українського суспільства. |
