Анотація до роботи:

Іванова К.А. Соціологічні аспекти міжкультурної комунікації в українському вузі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за фахом 22.00.06 - соціологія науки, культури та освіти. - Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, Харків, 2002.

Дисертація присвячена аналізу ціннісних аспектів міжкультурної комунікації на особистісному рівні, визначенню шляхів і принципів адекватної інтерпретації змісту і специфіки інонаціональної культури як умови її розуміння.

Автор підкреслює, що сучасний процес глобалізації й інтенсифікації культурних контактів України в міжнародному масштабі у всіх сферах життя – політичній, економічній, соціальній, культурній – із максимальною гостротою виявив проблему вивчення ціннісних аспектів міжкультурної комунікації. Сьогодні як ніколи є нагальною не тільки потреба кооперації між культурами, але також пошук формальних умов і можливостей для досягнення домовленостей на всіх рівнях вироблення визначеної суспільної думки щодо потреб міжкультурного спілкування і, насамперед, формування такого менталітету, в основі якого була б ідея цінності будь-якої культури і стилю життя.

Об'єктивна необхідність осмислення здатності власної культури незалежної України до діалогу з іншими культурами пов'язана з пошуком оптимальних форм і напрямків цього діалогу.

Автором проаналізована специфіка ціннісних і комунікативних аспектів культур, виявлені й описані типи культури (традиційна, модерн, постмодерн), що обумовлюють особливості процесів комунікації. Дисертант описав психологічні втрати першої фази міжкультурної комунікації в ситуації культурного шоку, визначив шляхи виходу з цього фрустраційного стану, проаналізував можливі негативні та позитивні наслідки культурного шоку.

У дисертації досліджені цінності, які складають фундамент спілкування, визначаючи вибір партнера, ступінь довіри, рівень відвертості та результат спілкування, а також охарактеризовані особливості міжкультурного спілкування на вербальному і невербальному рівні.

Дисертація містить загальні методологічні передумови вивчення прикладних аспектів міжкультурної комунікації, а саме проблеми індивідуальної поведінки в ситуації контакту культур.

У цьому розділі дисертаційної роботи підведені підсумки, узагальнено результати проведеного дослідження соціологічних аспектів міжкультурної комунікації в українському вузі, визначено перспективи подальшого наукового вивчення проблеми та можливості використання результатів у практиці міжкультурних, міжнаціональних відносин.

При соціологічному аналізі міжкультурної комунікації важливо акцентувати увагу на втрачених в значній мірі культурологічних традиціях, відроджувати інтерес до герменевтичних концепцій та ідей представників символічного інтеракціонізму. Перспективним представляється повернення соціологічного аналізу до суб'єктивних аспектів людської поведінки, локальних ситуацій повсякденного життя. Відроджувати такий гуманітарний напрямок покликана насамперед соціологія якісного стилю з використанням методів "м'якого" аналізу в дослідженнях мовної комунікації як універсальної символічної системи: аналіз документів, інтерв'ю, невключене спостереження. Саме ці методи дозволяють розуміти суб'єктивний стан досліджуваних індивідів, аналізувати світ культури, організований значеннєвим способом.

Таким чином, розуміючи культуру як сукупний спосіб життя, ми акцентуємо увагу на її ціннісних і комунікативних вимірах, для чого аналізуємо амальгацію й акультурацію, що є способами здійснення асиміляції. Поняття "культурна інтеграція" використовується для дослідження того, у якій мірі певна субкультура чи група входить у суспільство. Причому тут можливі в якості альтернативних позицій як повне визнання і розуміння чужої культури, так і категоричне заперечення стосовно неї, що виявляється в позиціях етноцентризму, ксеноцентризму і культурного релятивізму.

Розуміючи міжкультурну комунікацію як спосіб суб'єкт-суб'єктних стосунків, ми аналізуємо особливості соціальної ідентифікації молоді, звертаючи особливу увагу на трансляцію культурно-утворюючих норм, цінностей, установок і орієнтацій, своєрідність маргінальних станів представників інонаціональної культури.

Врахування ціннісних і комунікативних вимірів культури дозволяє формувати взаємошанобливу міжнаціональну взаємодію на основі етнокультурних стереотипів, цінностей, традицій і обрядів представників діалогу культур, а наслідки "культурного шоку" переводити в русло позитивного соціального самопочуття.

Розглядаючи ціннісні аспекти вербальної міжкультурної комунікації, ми підкреслюємо значущість мови як тієї частини культурного менталітету, що складає сферу духу, цінностей і значень. Міжкультурне спілкування – це обмін інформацією, почуттями, думками представників різних культур. Вивчивши мовну ситуацію у світі, ми прийшли до висновку, що саме мова являє собою символічний код культури. Це дозволило виділити типи міжкультурних контактів з урахуванням реалізації в них лінгвістичних і національно-культурних стереотипів спілкування: зіткнення, прилучення, проникнення і взаємодії. Порівнявши можливості міжкультурного спілкування з типами взаємовпливу культур, ми зробили висновок, що ці стереотипи дозволяють осмислити національні особливості спілкування, їхні розбіжності, але тільки в полі єдиного комунікативного процесу. Саме в ході виділених нами комунікативних дій одержує напрямок мовний дискурс, у який добровільно вступають учасники інтеракції спираючись на свою мовну компетентність. З метою адекватного соціологічного аналізу особливостей міжкультурної комунікації, ми досліджували логічний, гносеологічний, онтологічний та психологічний аспекти розуміння, що дозволило з урахуванням результатів фокус-групи, аналізу творів іноземних студентів і багаторічних спостережень автора виділити особливості системи переваг за трьома параметрами: вибір партнера, вибір теми, ступінь довіри у спілкуванні.

Зміст фразеологічних кластерів дозволяє зробити ефективною процедуру ідентифікації партнерів в акті комунікативного мовного спілкування. Ресурс міжсуб’єктного розуміння при цьому забезпечують такі елементи мовного етикету як звертання, знайомство, запрошення, комплімент і поздоровлення, через які виявляється соціокультурна специфіка партнера в акті комунікації.

Важливим індикатором статусно-рольових відносин при аналізі ціннісних аспектів невербальної міжкультурної комунікації виступає символіка жестів. Результати фокус-групи дозволили вивчити такі особливості невербальних форм спілкування, як рукостискання, поцілунки, дотики, що виявляють відносини домінування-підпорядкування соціального статусу "вище – нижче", відбивають морально-естетичні цінності певної культури.

Ціннісні орієнтації учасників взаємодії, їхні статусно-рольові позиції вдалося виявити, зосередивши увагу на символіці будинку, його оздобленні, стилі облаштованості (авторитарний або соціально-орієнтований) з урахуванням національно-етнічної специфіки і ментальних особливостей.

Варіативність міжкультурної взаємодії досліджується на прикладі толерантності і емпатії, а так само транспекції, що дозволяє виділити кілька рівнів міжкультурного розуміння. Це дозволило змоделювати різні типи людини в залежності від здібностей до міжкультурної комунікації. Тип людини постмодерну є результатом широких соціальних процесів, включаючи соціокультурні контакти в широкому масштабі.

Публікації автора:

1. Учет сфер интересов и общения иностранных студентов при изучении страноведческих текстов. /"Вісник Східноукраїнського Державного Університету", СДУ. – Луганськ , 2001. – С. 72-80.

2. Толерантность и эмпатия как специфические черты коммуникативных процессов /"Нова парадигма". – Запорожье, 2001. – С. 32-40.

3. Проблемы межкультурной коммуникации иностранных студентов /Грани: научно-теоретический альманах. – Днепропетровск, 2001. – С. 49-56.

4. Язык жестов в процессе общения //Вестник Харьковского национального университета "Социологические исследования современного общества: методология, теория, методы" . – 2001. №527. – С.64-67.

5. Позитивные последствия "культурного шока". /Материалы международной конференции "Человек, культура, цивилизация". – Россия, Волгоград, 2000. – С. 54-56.

6. Культура в ее ценностном и коммуникативном измерении на пороге нового тысячелетия./Материалы международной конференции "Человек, культура, цивилизация". – Россия, Волгоград, 2001. – С. 117-123.