Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філософські науки / Соціальна філософія та філософія історії


Убейволк Оксана Олександрівна. Соціальний капітал: сутність, генеза, сучасні форми : Дис... канд. наук: 09.00.03 - 2009.



Анотація до роботи:

Убейволк О.О. Соціальний капітал: сутність, генеза, сучасні форми. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії. – Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2008.

Дисертація присвячена соціально-філософському аналізу феномена соціального капіталу, який є складовою соціальності людини, своєрідним ресурсом, що визначає її соціальний статус. Соціальний капітал проявляється і відтворюється у соціальних зв’язках, побудованих на взаємній довірі, репутації і загальних нормах, що грунтуються на відносинах партнерства. Він наділяє людину і групу, до якої вона належить, певними перевагами щодо доступу, володіння, розпорядження і користування обмеженими суспільними благами. У роботі досліджуються генеза, основні типи, форми й функції соціального капіталу, аналізується його місце серед інших видів капіталів. Особлива увага приділяється осмисленню специфіки становлення соціального капіталу в умовах трансформаційних процесів в Україні.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути сформульовані таким чином.

1. Із позицій соціальної філософії соціальний капітал розуміється як складова соціальності людини, своєрідний ресурс, що визначає її соціальний статус, який проявляється і відтворюється у соціальних зв’язках, побудованих на взаємній довірі, репутації і загальних нормах, що грунтуються на відносинах партнерства. Він наділяє людину і групу, до якої вона належить, певними перевагами щодо доступу, володіння, розпорядження і користування обмеженими суспільними ресурсами і благами.

2. Генезис соціального капіталу розділяється на три епохи (за технологічним принципом): доіндустріальну, індустріальну (ХV-ХVІІ ст. – остання чверть ХХ ст.) і постіндустріальну (інформаційну).

Первинні групи, серед яких сім'я, дитячі ігрові групи й сусідство, складають універсальне виховне середовище для розвитку взаємодій і прояву духу товариства, формування соціального капіталу. У вторинних групах люди можуть бути пов'язані один з одним настільки, наскільки кожен вбачає для себе особисту користь з цього взаємного обміну або взаємодії.

Завдяки нерівномірному розподілу соціального капіталу в суспільстві, в ньому відтворюються стратифікаційні відмінності, зумовлені нерівним доступом до соціальних ресурсів.

3. Капітал - це основний елемент суспільного багатства. Розрізняються наступні його форми: фізичний, економічний, культурний, людський, адміністративний, політичний, символічний і соціальний. Всі форми капіталу можуть тією чи іншою мірою конвертуватися в економічний капітал, зокрема в його грошову форму.

Соціальний капітал має дві основні характеристики: 1) існує тільки у взаємостосунках індивідів, тобто це якість соціальних зв’язків; 2) здатний до саморозвитку.

Його головна відмінність від інших форм капіталу в тому, що він утілюється не в певних об'єктах або суб'єктах, а в соціальних відносинах суб'єктів. Отже, не є власністю суб'єкта, який його використовує. Схожість соціального капіталу з іншими формами капіталу в тому, що для його зберігання і поповнення необхідні інвестиції, крім того, у процесі його використання, він зростає.

4. Соціальний капітал існує у наступних формах: 1) потужний ресурс зв'язків і дружніх мереж; 2) урядовий і громадянський; 3) структурний і когнітивний; 4) індивідуальний та груповий. Загалом він може мати локальний і глобальний рівні, формальний і неформальний бік. Приклади його конвертації в економічний свідчать про те, що за всієї значущості провідну роль у зв'язці з ним відіграє економічна ситуація, в якій перебуває людина.

5. Основними функціями соціального капіталу є: поліпшення здатності суспільства здійснювати моніторинг ефективності діяльності уряду; збільшення можливостей співробітництва; сприяння поширенню інновацій, зменшення інформаційної неоднорідності та розширення спектру механізмів реалізації різноманітних проектів; посилення неформальної системи соціального захисту між домогосподарствами; вплив на створення людського капіталу в наступних поколіннях; підтримка вимушеної довіри; генерація офіційних і неофіційних соціальних норм.

6. Для формування соціального капіталу необхідні три основних елементи - соціальні мережі, загальні норми, а також переконання й довіра, які, завдяки загальновизнаним правилам (на мікро-, мезо-, макрорівнях), створюють специфічну його форму.

На його створення впливає наявність (відсутність) чотирьох основних факторів: розвиток горизонтальних зв'язків усередині суспільства; характер соціальних зв'язків усередині соціальних груп і організацій; відносини між громадянським суспільством і державою; якість управління.

Джерела формування соціального капіталу наступні: ціннісна орієнтація, імператив, засвоєний суб’єктами в процесі соціалізації; індивідуальна соціальна взаємодія; обмежена солідарність; вимушена довіра.

7. Лише ефективні норми можуть стати могутньою формою соціального капіталу, який не тільки полегшує певні дії, але й стримує дію негативних тенденцій у суспільстві. Серед його ціннісних складових виділяються довіра, моральність і справедливість, які зовнішньо проявляються через репутацію та імідж як індивіда, так і організації.

8. На розвиток ринкових відносин і соціального капіталу в Україні впливав менталітет, що залишився у спадок від царської Росії, а потім Радянського Союзу. Дефіцит державного соціального капіталу виник ще в СРСР. Не гроші, а стосунки були основою взаємовідносин між соціальними суб’єктами.

Морально-психологічна атмосфера тотальної недовіри, що сформувалася і зберігається впродовж всього періоду існування самостійного українського суспільства, є закономірним відбитком тих кардинальних трансформацій, яких воно зазнало за час свого становлення.

9. Все це визначило головні тенденції розвитку соціального капіталу в Україні. Суспільство заполонили неформально-тіньові відносини, зовнішнім проявом яких стало створення злочинних угрупувань, розповсюдження корупції, що сформувало певне підгрунтя для становлення й утвердження, навіть закріплення антисоціального капіталу.

У результаті соціально-економічних змін, які відбуваються в Україні з 1991 року, з’явився значний прошарок стійко бідних сімей. Їх основна проблема полягає в соціальній дезадаптованості, за якої нівелюється їх людський капітал, втрачається соціальний. Деформація мотиваційної сфери працездатного населення також призвела до зменшення соціального капіталу. В цілому, значним його обсягом володіє лише вищий клас сучасного українського суспільства.

На державному рівні маніпулювання соціальним капіталом переслідувало особисті й вузькокорпоративні інтереси, тоді як для розробки соціальних норм в інтересах суспільства в цілому було зроблено мало. Здевальвованим він є практично у всіх політичних і громадських рухів та організацій. До того ж усі внутрішні проблеми його формування і поширення в сучасному українському суспільстві ускладнюються таким зовнішнім чинником, яким є глобалізація.

10. Факторами оптимізації формування соціального капіталу є: інвестиції в освіту та охорону здоров'я, в інтелектуальний капітал; боротьба з корупцією і організованою злочинністю шляхом створення громадських об’єднань та їх впливу на законодавство, що можна досягти за допомогою розробки концептульних основ соціальної політики української держави.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях:

1. Убейволк О.О. Феномен соціального капіталу: соціально-філософський аналіз / О.О. Убейволк // Культура народов Причерноморья: Научний журнал. – 2006. - № 73. – С. 224-226.

2. Убейволк О.О. Соціальний капітал як суспільне явище: підходи до визначення сутності та змісту / О.О. Убейволк // Нова парадигма: Журнал наукових праць. – 2006. – Випуск 60. – К.: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова. – С. 30-39.

3. Убейволк О.О. Ціннісні орієнтації особистості як суб’єкта соціального капіталу / О.О. Убейволк // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. – Запоріжжя, 2007. – Випуск 18. – С. 161-166.

4. Убейволк О.О. Факторы оптимизации развития социального капитала в Украине в условиях политических трансформаций / О.О. Убейволк // Культура народов Причерноморья: Научний журнал. – 2007. - № 106. – С. 247-250.

5. Убейволк О.О. Особливості формування й відтворення соціального капіталу в умовах суспільних трансформацій / О.О. Убейволк // Нова парадигма: Журнал наукових праць. – 2007. - Випуск 69. – К.: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова. - С. 102-112.

6. Убейволк О.О. Методологічні засади дослідження феномена соціального капіталу / О.О. Убейволк // Грані: Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. – 2007. – № 5. – С. 79-84.

Публікації в інших виданнях:

7. Убейволк О.О. Соціальний капітал в сучасній Україні: специфіка і тенденції розвитку / О.О. Убейволк // Особливості євроінтеграційної політики України: політичні, економічні, соціальні, культурні, правові чинники. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 23-24 березня 2006 року. – Запоріжжя: ЗДІА. - 2006. – С. 80-84.

8. Убейволк О.О. Соціальний капітал як фактор побудови соціальної держави / О.О. Убейволк // Запорізькі правові читання: Тези доповідей щорічної Міжнародної науково-практичної конференції «Запорізькі правові читання», м. Запоріжжя, 18-19 травня 2006 р. – Запоріжжя: ЗНУ. – 2006. – С. 72-73.

9. Убейволк О.О. Культурні основи довіри як чинника розвитку соціального капіталу / О.О. Убейволк // Материалы Второй Всекрымской научной конференции «Проблемы научного роста молодых ученых» (27 октября 2006 г.). – Симферополь, 2006. – С. 135-137.

10. Убейволк О.О. Вплив соціального капіталу на життєвий шлях людини / О.О. Убейволк // XII науково-технічна конференція студентів, магістрантів, аспірантів і викладачів ЗДІА. Секція «Філософія».– Запоріжжя: Видавництво ЗДІА, 2007. – С. 55-56.

11. Убейволк О.О. Вплив ціннісних орієнтацій особистості на формування соціального капіталу в Україні / О.О. Убейволк // Проблеми глобалізації та геополітичний вектор розвитку України: Збірник тез (за матеріалами ХІХ Харківських політологічних читань). – Х.: НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування АПрН України, – 2007. – С. 207-209.

12. Убейволк О.О. Специфіка формування соціального капіталу в суспільстві перехідного періоду / О.О. Убейволк // Третя Міжнародна науково-практична конференція «Спецпроект: аналіз наукових досліджень»: Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: ПДАБА. – 2007. – С.67-72.

13. Убейволк О.О. Феномен соціального капіталу : проблема визначення змісту в західному суспільствознавстві / О. О. Убейволк // Збірник тез наукової конференції студентів, аспірантів та молодих вчених 2007 р. – Запоріжжя: ЗНУ, 2007. – С. 262-264.