Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філософські науки / Соціальна філософія та філософія історії


Добридень Оксана Володимирівна. Соціально-екологічні відносини: сутність, формування та шляхи вдосконалення : Дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2004. — 178арк. — Бібліогр.: арк. 163-178.



Анотація до роботи:

Добридень О.В. Соціально-екологічні відносини: сутність, формування та шляхи вдосконалення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. – Запорізький державний університет, Запоріжжя, 2004.

В дисертації здійснюється соціально-філософське дослідження сутності, механізмів формування та шляхів удосконалення соціально-екологічних відносин. Викладено теоретико-методологічні основи дослідження соціально-екологічних відносин як соціоприродного феномена. Виявлено та обґрунтовано категоріальний ряд, що висвітлює фактори й структуру функціонування зазначених явищ в умовах екологічної і соціально-політичної трансформації в соціоприродній системі.

Виявлено та проаналізовано об’єктивні й суб’єктивні фактори морально-культурних шляхів удосконалення соціально-екологічних відносин в українському і світовому суспільстві.

У ході дослідження виявлені й обґрунтовані положення, які свідчать про визначну роль синтезу екологічного знання, віри й екологічних переконань у формуванні активної соціально-екологічної позиції та сталої системи екологічних цінностей. Розкрита сутність біологічної, соціально-економічної і духовно-культурної детермінації системи екологічних цінностей соціального суб’єкта. Проаналізовано ціннісно-орієнтаційний, когнітивний, мотиваційний і практично-особистісний виміри екологічних переконань.

У дослідженні підкреслюється, що культурно-моральні засади удосконалення соціально-екологічних відносин є особливо актуальними і перспективними для сучасної епохи.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні сутності соціально-екологічних відносин і культурно-моральних шляхів їх удосконалення.

Висновки дисертаційного дослідження можуть бути сформульовані таким чином:

1. Дослідження соціоприродних процесів дозволяє констатувати залежність суб’єкт-об’єктної структури соціально-екологічних відносин від ступеня впливу на суспільство антропогенно зміненого природного середовища. Процес формування соціально-екологічних відносин при цьому обумовлюється детермінаційним поєднанням екологічної свідомості та екологічної діяльності, оскільки останні одночасно впливають на формування досліджуваного феномена.

2. В основу теоретичного обгрунтування засобів і механізмів удосконалення соціально-екологічних відносин покладено концепцію пріоритетності перебудови суспільної свідомості соціальних суб’єктів шляхом морально-культурних заходів, зумовлених зовнішніми об’єктивними й суб’єктивними факторами і внутрішньою природою особистості.

3. Екологічна діяльність, що проявляється як активність суб’єкта, і екологічна свідомість, яка спрямована на пізнання соціоприродного світу й формує певне світосприйняття у вигляді процесу екологічної самоідентифікаціії, інтегрують у своєму змісті всю безліч соціального й природного, продукують якісну спрямованість соціально-екологічних відносин.

4. Зміст морально-культурних заходів визначається формуванням нових способів соціального регулювання через заміну існуючих антропоцентричних механізмів суспільної свідомості механізмами, що спираються на свідомий вибір соціумом розумного коеволюційного поступу людини і природного середовища. Удосконалення соціально-екологічних відносин відбувається, таким чином, завдяки екологічній самоідентифікації особистості, становленню екологічних цінностей в системі суспільних цінностей, а також синтезу віри, екологічного знання та екологічних переконань.

5. Екологічна самоідентифікація полягає у визначенні власної екологічної позиції в умовах соціоприродної необхідності. До основних детермінант, які складають механізм дії екологічної самоідентифікації, належать: пізнання морально-правових норм, соціоприродних ролей і закономірностей соціального і природного простору; синтез набутого духовно-практичного досвіду у сфері соціально-екологічних відносин через призму власних якостей і схильностей особистості; усвідомлене формування власної екологічної позиції; здійснення споживацької, пристосовницької або практично-естетичної діяльності.

6. За сучасних умов соціоекологічної нестабільності віра виступає як феномен, який об’єднує людей, оскільки чимало соціальних процесів відбувається за умови, що одні соціальні суб’єкти заздалегідь вірять у дотримання іншими соціальними суб’єктами певних морально-соціальних норм.

7. Соціоприродний контекст феномена віри як важливого компонента пізнавального процесу та практичної діяльності людини визначається з боку індивіда очікуванням відповідності дійсного і уявного поступу в системі “людина – суспільство –природне середовище”, спрямованістю на цю відповідність, яка є підвалиною для екологічної діяльності згідно з уявленнями кожної особистості. При цьому віра зумовлюється не розумінням суб’єктом всіх закономірностей і теоретичних обгрунтувань поступу у соціоприродній сфері, а глибокою значущістю для нього саме такого сприйняття соціально-екологічних зв’язків, оскільки останні належать до загальної системи потреб і інтересів суб’єкта.

8. В основі екологічних переконань, які інтерпретуються як схильність соціального суб’єкта до сприймання соціально-екологічних відносин з відповідних позицій і знаходять своє відображення в особистих прагненнях у досягненні цілей, пов’язаних із соціально-екологічними процесами, а також в орієнтації або відхиленні екологізованої системи цінностей, виокремлені ціннісно-орієнтаційний, когнітивний, мотиваційний і практично-особистісний виміри, вплив на які стимулює зміцнення сталої активної соціально-екологічної спрямованості та позиції особистості.

9. Практичне застосування структурних механізмів синтезу віри, екологічного знання та переконань відбувається в процесі пропаганди екологічного знання як однієї зі складових перетворення віри в сталі екологічні переконання; в акцентуванні потенційних можливостей занепаду та процвітання важливих для кожної особистості предметів і явищ; активізації таких механізмів і засобів, які безпосередньо захищають соціального суб’єкта, охороняють його права й особисті інтереси, здоров’я й свободу. Процес формування екологічних переконань обумовлюється унікальною природою екологічних знань, їх міждисциплінарністю, поєднанням природничонаукового та соціогуманітарного досвіду. Саме в такому синтезі найбільш показово і комплексно висвітлюються всі об’єкти, новітні досягнення й тенденції, які охоплює система “людина – суспільство - природне середовище”.

Публікації автора:

Публікації у фахових виданнях:

  1. Добридень О.В. Соціально-екологічні відносини в контексті взаємодії суспільства і природи // Вісник Київського національного університету. – Серія: Філософія, політологія. – Випуск 54-55. – Київ: КНУ, 2003. – С. 98-99.

  2. Добридень О.В. Екоцентрична свідомість і віра як чинники оптимізації соціально-екологічних відносин // Грані: Науково-теоретичний та громадсько-політичний альманах. – Дніпропетровськ, 2004. - №1(33). – С. 91-95.

  3. Добридень О.В. Екологічна діяльність і соціально-екологічні відносини // Вісник Київського національного університету. – Серія: Філософія, політологія. – Випуск 68-69. – Київ: КНУ, 2004. – С. 14-18.

  4. Добридень О.В. Проблеми формування екологічної аксіології у системі суспільних цінностей // Наука. Релігія. Суспільство. – Донецьк: ”Наука і освіта”. - 2004. - №2. –С. 108-114.

  5. Добридень О.В. Синтез знання, віри та екологічних переконань як передумова удосконалення соціально-екологічних відносин // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. – Випуск 17. – Запоріжжя: ЗДІА, 2004. – С. 45-56.

Публікації в інших виданнях:

  1. Добридень О.В. Екологічна культура молоді: специфіка та тенденції розвитку // Молодь в умовах нової соціальної перспективи: Матеріали VI міжнародної науково-практичної конференції (Житомир, 13-14 травня 2004р.). – Житомир, 2004. – С. 323-325.

  2. Добридень О.В. Роль освіти і виховання в удосконаленні соціально-екологічних відносин // Збірка статей за матеріалами IV міжнародної науково-практичної конференції „Гуманізація вищої освіти: філософські виміри” (Суми-Бердянськ, 30червня – 2 липня 2004р.). – Суми: вид-во Сумського державного університету, 2004. – С. 7-8.

  3. Добридень О.В. Роль морально-екологічного імперативу у формуванні екологічної свідомості // Матеріали V міжнародної науково-практичної конференції „Людина, культура, техніка в новому тисячолітті” (Харків, 27-28 квітня 2004 р.).- Харків: НАУ „ХАІ”, 2004.- С. 56-57.