Михайлина Любомир Павлович. Слов'яни VIII-X cт. між Дніпром і Карпатами (райковецька культура). : Дис... д-ра наук: 07.00.04 - 2008.
Анотація до роботи:
Михайлина Л.П. Слов’яни VIII-X cт. між Дніпром і Карпатами (райковецька культура). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.04 – археологія. – Інститут археології НАН України. – Київ, 2008.
У дисертації досліджуються історія східнослов’янського населення VIII-X cт. між Дніпром і Карпатами за матеріалами райковецької культури. Досліджено значний спектр питань господарської діяльності, соціального розвитку і вірувань населення райковецької культури на основі комплексного аналізу археологічних старожитностей, а також широкого залучення писемних, етнографічних, нумізматичних джерел, остеологічного і палеоботанічного матеріалів. Проаналізовано рівень розвитку землеробства, тваринництва, промислів, ремесел, торгово-економічних відносин. Значної уваги надано відтворенню складного світу язичництва. Встановлено риси соціальної структури східних слов’ян, основу якої складала община, що входила до складу племені. Останні об’єднувалися у союзи племен – племінні княжіння, які заклали передумови формування Київської держави.
1. На значній території між Дніпром на сході та Карпатами на заході, від Прип’яті на півночі і до Нижнього Дунаю на півдні у VIII-X ст. була поширена райковецька культура, що продовжила традиції місцевих ранньослов’янських культур попереднього часу і пройшла у своєму розвитку три періоди, кожен з яких датується в межах одного століття. Ранній період датується кінцем VII-VIII ст., середній – ІХ - початком Х ст. і пізній – Х ст.
2. Пам’ятки райковецької культури представлені селищами, городищами, могильниками (курганними і ґрунтовими), культовими місцями – святилищами. Найчисленнішою категорією пам’яток є селища, які здебільшого розташовані окремими групами – гніздами. Городища переважно належать до мисового типу. Основу їхніх фортифікаційних споруд складали різнотипні дерев’яні укріплення.
3. Більшість житлових споруд райковецької культури складають напівземлянки каркасно-стовпової та зрубної конструкції. На городищах зафіксовані наземні житла з підвалами, які з’явилися у Х ст.
Серед опалювальних споруд переважають печі-кам’янки, рідше зустрічаються глинобитні печі круглої, підковоподібної або підпрямокутної форми.
4. Основою галуззю господарства райковецької культури було землеробство, в розвитку якого простежується перехід від підсічною та перелогової систем рільництва до парової, що засвідчено появою ярих і озимих зернових культур, а також нових орних знарядь, придатних до обробітку староорних земель.
5. Перехід до парової системи рільництва викликав якісні зміни у розвитку тваринництва, яке складало з ним єдиний господарський комплекс і забезпечувало органічними добривами, засобами для їхнього вивозу на поля і тягловою силою для оранки. Простежено зростання продуктивності тваринництва і споживання м’яса домашніх тварин, а також ролі молочної його галузі, чому сприяло переведення худоби на стійлове утримання і забезпечення її фуражем на зимовий період.
6. Промисли відігравали допоміжну роль, хоча забезпечували суттєву добавку до харчового раціону населення, а хутра, мед і віск складали важливу статтю данини і експорту.
7. Зростання продуктивності землеробства і тваринництва сприяло розвитку ремесел і виділенню їх у самостійну галузь господарства. Особлива роль належала чорній металургії та металообробці, що забезпечували господарський комплекс райковецької культури якісними знаряддями. Збільшення об’ємів виробництва заліза сприяло появі великої кількості виробів з нього, в тому числі виготовлених за новими технологіями (сталеві та комбіновані). Нові прийоми обробки кольорових металів застосовували ювеліри. Із запровадженням гончарного круга на новий рівень вийшло гончарне виробництво. Значний асортимент виробів із кістки і каменю свідчить про доволі широке поширення косторізної і каменерізної справи.
8. Сільське господарство, ремесла і промисли забезпечували додатковий продукт, чим сприяли розвитку торгівлі. Численні імпорти і монети свідчать, що основними напрямками міжнародної торгівлі були Візантія, Хазарія, Волзька Болгарія, Близький Схід, Західна Європа, прибалтійські землі.
9. Починаючи з VIII ст. на теренах райковецької культури з’являються монети, переважну більшість яких складають куфічні дирхеми та їхні імітації. У Х ст. простежується тенденція до накопичення монетних скарбів, що засвідчує здійснення масштабних торгівельних операцій.
10. Основу соціальної структури носіїв райковецької культури складала община-верв. Найнижчою її ланкою (мінімальна община) була патріархальна сім’я (лінідж), що на археологічному рівні простежується у вигляді декількох жител зі спільним господарським двором. Патріархальні сім’ї одного селища утворювали медіальну общину. Максимальна община складалася з декількох селищ („гніздо поселень”) і утворювала самодостатній соціальний організм – плем’я, в якому поєднується етнічна спільність з політичною структурою на чолі з вождем. Такою політичною структурою була племінна протодержава – чіфдом, або вождівство.
11. Племена об’єднувалися у союзи і утворювали складні вождівства – племінні княжіння на чолі зі світлим князем – сюзереном племінних князів, який здійснював владні повноваження шляхом полюддя – щорічного об’їзду союзних племен, під час якого демонстрував міць князівської влади і непорушність своїх володінь, збирав данину з підлеглого населення, вершив суд, припиняв конфлікти між общинами і племенами, магічними дійствами та ритуальними жертвоприношеннями забезпечував прихильність богів до своїх підлеглих.
12. Опорними пунктами полюддя слугували городища – общинні центри, які могли забезпечити перебування князя і його численної свити. Тут, у довгих будинках – континах відбувалося спілкування із місцевою громадою, наради, суди і частування. Такі місця „гостіння” ймовірно були зародками погостів, притаманних ранньому етапу окняжіння східнослов’янських земель.
13. Основою духовного життя носіїв райковецької культури було язичництво, що базувалося на політеїзмі із великою кількістю культів, які відбилися у численних культових пам’ятках, де відбувалися магічно-оберегові дійства, покликані забезпечити благополуччя громади.
14. Соціально-економічний розвиток східнослов’янського суспільства VIII-X ст. призвів до утворення племінних княжінь, які створили передумови виникнення східнослов’янської державності і у подальшому історичному розвитку своїм об’єднанням утворили Київську державу.
Публікації автора:
Монографії
Михайлина Л.П. Летописные хорваты по археологическим данным / Л.П. Михайлина. – М., 1989. – 157 с. – Деп. в ИНИОН АН СССР 27.11.1989, № 40253.
Михайлина Л.П. Населення Верхнього Попруття VІІІ-Х ст. / Л.П. Михайлина. – Чернівці: Прут, 1997. – 144 с.
Михайлина Л.П. Слов’яни VIII-IX ст. між Дніпром і Карпатами / Любомир Михайлина. – К., 2007. – 300 с.
Статті у фахових виданнях
Михайлина Л.П. Археологічні дані про військову справу слов’яно-руського населення Буковини VIII-XIII ст. / Л.П. Михайлина, І.П. Возний. // Науковий вісник Чернівецького університету. – 1996. – Вип. 6-7. Історія. – C. 25–44.
Михайлина Л. Літописні хорвати у вітчизняній і зарубіжній історіографії / Любомир Михайлина // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології – 1998. – Т. 1. – С. 102–115.
Михайлина Л. Язичницькі пам’ятки культури Луки Райковецької / Любомир Михайлина // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології – 1999. – Т. 2. – С. 129–158.
Михайлина Л. Скотарство у господарській діяльності східних слов’ян між Дніпром і Карпатами / Любомир Михайлина // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології – 1999. – Т. 3. – С. 133–139.
Михайлина Л.П. Запровадження парової системи рільництва між Дніпром і Карпатами / Л.П. Михайлина // Питання історії України. – 1999. – Т. 3. – С. 54–64.
Михайлина Л. Розвиток металургії та металообробки у східнослов’янського населення райковецької культури / Любомир Михайлина // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. – 2000. – Т. 1. – С. 65–73.
Михайлина Л.П. Роль і місце полювання, рибальства та лісових промислів у господарстві східних слов’ян райковецької культури VIII-X ст. / Л.П. Михайлина // Питання історії України. – 2000. – Т. 4. – С. 32–34.
Михайлина Л. Східнослов’янський могильник кінця І-го тис. н.е. біля с. Ревне на р. Прут / Любомир Михайлина // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. – 2000. – Т. 2. – С. 81–90.
Михайлина Л.П. Хронологія та періодизація старожитностей райковецької культури / Л.П. Михайлина // Археологічні студії. – 2000. – Вип. 1. – С. 119–129.
Михайлина Л. Літописні княжіння східних слов’ян між Дніпром і Карпатами / Любомир Михайлина // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. – 2000. – Т. 3. – С. 193–204.
Михайлина Л. Розвиток гончарної справи у східних слов’ян VIII-X ст. між Дніпром і Карпатами / Любомир Михайлина // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології . – 2001. – Т. 1. – С. 174–181.
Mikhajlina L.P. Simbolistica de cult pe obiecte ceramice din cultura Luka-Rajkovetskaja / L.P. Mikhajlina // Interacademica. – Bucureti. – 2001. – II-III. – P. 131–145.
Михайлина Л. Часове та просторове формування стародавніх Чернівців / Любомир Михайлина // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. – 2001. – Т. 2. – С. 126–132.
Михайлина Л. Розвиток торговельно-економічних відносин у східнослов’янському суспільстві VIII-X ст. (за матеріалами культури Луки Райковецької) / Любомир Михайлина // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2002. – Вип. 123-124. – С. 94–103.
Михайлина Л. Печі житлових споруд райковецької культури / Любомир Михайлина // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. – 2002. – Т. 2. – С. 121–128.
Михайлина Л. Топографія, розміри та планування селищ VIII-X ст. між Дніпром і Карпатами / Любомир Михайлина // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. – 2003. – Т. 1. – С. 93–99.
Михайлина Л.П. Типологія східнослов’янських жител VIII-X ст. між Дніпром і Карпатами / Л.П. Михайлина // Археологічні студії. – 2003. – Вип. 2. – С. 116–131.
Михайлина Л. Полюддя в східнослов’янських княжіннях / Любомир Михайлина // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. – 2007. – Т. 1 (23). – С. 19–24.
Михайлина Л.П. Рільництво слов’яно-руського населення межиріччя верхнього Прута та середнього Дністра / Л.П. Михайлина, Г.О. Пашкевич, С.В. Пивоваров // Археологія. – 2007. – № 2. – С. 57–66.
Михайлина Л.П. Соціальний зміст поселенських структур райковецької культури / Л.П. Михайлина // Археологічні студії. – 2008. – Вип. 3. – С. 118–134.
Збірки наукових праць, матеріали і тези конференцій
Михайлина Л.П. Восточнославянские древности VIII-X вв. в бассейне Верхнего Прута / Л.П. Михайлина // Тезисы докладов советской делегации на V Международном конгрессе славянской археологии. – М.: Наука, 1985. – С. 110.
Михайлина Л.П. Нові дані про могильники і поховальну обрядовість південно-західної групи східних слов’ян напередодні утворення Давньоруської держави / Л.П. Михайлина // Минуле і сучасне Волині. – Луцьк, 1988. – С. 92–94.
Михайлина Л.П. Східнослов’янська культура Луки-Райковецької та її особливості на території Північної Буковини / Л.П. Михайлина // 50 років возз’єднання Північної Буковини, Хотинського, Акерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії з Українською РСР. Тези доповідей. республіканської наукової конференції. – Чернівці, 1990. – С. 116–117.
Михайлина Л.П. Язичеські пережитки та їх відображення в археологічних пам’ятках давньоруського населення Північної Буковини / Л.П. Михайлина, Ю.В. Кудрявцева // 50 років возз’єднання Північної Буковини і Хотинського повіту Бессарабії з Радянською Україною у складі СРСР. – Чернівці, 1990. – Ч. 2. – С. 262–263.
Михайлина Л.П. Дослідження археологічних пам’яток Північної Буковини експедицією Чернівецького держуніверситету / Л.П. Михайлина, І.П. Возний, С.В. Пивоваров // Археологічні дослідження в Україні 1991 року. – Луцьк, 1991. – С. 66–67.
Михайлина Л.П. Культова пам’ятка слов’ян ІХ-Х ст. поблизу с. Ревне / Л.П. Михайлина, С.В. Пивоваров // Тези доповідей та повідомлень ІІ Буковинської історико-краєзнавчої конференції. Чернівці, 2-3 жовтня 1992 р. – Чернівці, 1992. – С. 114–115.
Михайлина Л.П.Слов’янські язичницькі пам’ятки в межиріччі Верхнього Прута та Середнього Дністра / Л.П. Михайлина, С.В. Пивоваров // Тези доповідей Х Всеукраїнської славістичної конференції. – Чернівці, 1992. – Т. 1. – С. 10–11.
Михайлина Л.П. Формування слов’янського ранньофеодального міста на р. Прут / Л.П. Михайлина // Роль ранніх міських центрів в становленні Київської Русі.: Матеріали історико-археологічного семінару. – Суми, 1993. – С. 37–39.
Михайлина Л.П. Язичницькі вірування слов’янських племен Північної Буковини за археологічними даними / Л.П. Михайлина, С.В. Пивоваров // Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції.: Тез. доп. і повідомл. – Львів, 1993. – С. 18–19.
Михайлина Л.П. Комплекс слов’янських пам’яток VІІІ-Х ст. у с. Ревне на р. Прут / Л.П. Михайлина // Населення Прутсько-Дністровського межиріччя та суміжних територій в другій половині І - на початку II тисячоліть н.е.: Тез. доповідей та повідомлень. – Чернівці, 1994. – С. 7–9.
Михайлина Л. Кераміка Ревнянського поселення VІІІ-Х ст. / Л. Михайлина, В. Левчук // Населення Прутсько-Дністровського межиріччя та суміжних територій в другій половині І – на початку II тисячоліть н.е.: Тези доповідей та повідомлень. – Чернівці, 1994. – С. 11–12.
Михайлина Л. Поселення ХІ ст. Графська Поляна на околиці Чернівців / Л. Михайлина, Ю. Юрійчук // Населення Прутсько-Дністровського межиріччя та суміжних територій в другій половині І - на початку II тисячоліть н.е.: Тези доповідей та повідомлень. – Чернівці, 1994. – С. 52–53.
Михайлина Л.П. Пізні комплекси на поселеннях Кодин / Л.П. Михайлина, О.В. Харовський // Матеріали наукової конференції викладачів, співробітників та студентів, присвяченої 120-річчю заснування Чернівецького університету. – Чернівці, 1995. – С. 38.
Михайлина Л.П. Особливості східнослов’янських старожитностей Верхнього Попруття VIII-X ст. / Л.П. Михайлина // Тези доповідей української делегації на VI Міжнародному конгресі слов’янської археології. – К., 1996. – С. 39–41.
Михайлина Л.П. Археологічні та нумізматичні джерела про минуле м. Чернівців / Л.П. Михайлина, С.В. Пивоваров // Проблеми урбанізації та етнокультурних контактів у Південно-східній Європі: VІ сесія спільної Українсько–румунської комісії з історії, археології, етнології та фольклористики при НАН України. – К., 1997. – С. 18–20.
Михайлина Л.П. Середньовічне житло східних слов’ян VIII-X ст. / Любомир Михайлина // Середньовічна Європа: погляд з кінця ХХ ст.: Матер. Міжнар. конф. – Чернівці: Золоті литаври, 2000. – С. 211–216.
Михайлина Л.П. Житла Ревнянського поселення VIII-X ст. / Л.П. Михайлина // Мат. IV Буковинської Міжнар. історико-краєзнавчої конф., присвяченої 125-річчю заснування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, 5 жовтня 2000 р., Чернівці. – Чернівці, 2001. – С. 346–351.
Михайлина Л. Могильники та поховальний обряд населення Північної Буковини кінця І-го тисячоліття н.е. / Любомир Михайлина // Буковинський історико-етнографічний вісник. – 2001. – Вип. 3. – С. 68–69.
Михайлина Л. Сакральна символіка у старожитностях райковецької культури / Любомир Михайлина // Українська історична наука на порозі ХХІ століття. – Чернівці: Рута, 2001. – Т. 3. – С. 317–323.
Михайлина Л. Городища Північної Буковини VIII-X ст.: топографія, оборонні споруди, забудова укріпленого майдану / Любомир Михайлина // Буковинський історико-етнографічний вісник. – 2002. – Вип. 4. – С. 24–29.
Михайлина Л.П. Могильники та особливості поховального обряду райковецької культури / Л.П. Михайлина // h: Збірка праць на пошану дійсного члена Національної академії наук України Петра Петровича Толочка з нагоди його 70-річчя [ред. кол.: Г. Івакін (відп. ред.) та ін.]. – К., 2008. – С. 279–287.
