Анотація до роботи:

Литвак 0.0. Шляхи оптимізації відновлювальної терапії у жінок з синдромом полікістозних яєчників після хірургічного лікування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство і гінекологія. – Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена оптимізації відновлювальної терапії у жінок з СПКЯ після хірургічного лікування. Морфофункціональні та ультраструктурні характеристики яєчників свідчать про їх метаболічні та структурні зміни, які корелюють з терміном захворювання. Функціональну недостатність яєчників обумовлює розвиток в них циркуляторної і тканинної гіпоксії. Наслідком цих процесів є підвищене утворення реактивних кисневих сполук, які ініціюють ферментативне та неферментативне окислення ліпідів, що призводить до пошкодження мембранних структур яєчників і сприяє збільшенню продуктів з вазоконстрикторною дією, поглиблюючи гіпоксичний стан. Розроблені схеми відновлювальної терапії з включенням препарату “Кверцетин”, який має антигіпоксичну та антиоксидантну дію, і доведена їх ефективність в післяопераційному періоді у жінок з СПКЯ.

У дисертації вирішена актуальна медична задача з оптимізації схем відновлювальної терапії після хірургічного лікування у жінок з СПКЯ на підставі з’ясування окремих патогенетичних механізмів розвитку синдрому в залежності від тривалості захворювання, розробки і впровадження схем лікування з використанням лікарського препарату “Кверцетин” з антигіпоксантною та антиоксидантною дією в післяопераційному періоді.

1. Морфологічною основою функціональної недостатності яєчників при СПКЯ є порушення фолікулогенезу з переважанням процесів атрезії, дистрофічними змінами ооцитів, потовщення білкової оболонки, склероз судин коркової речовини, ступінь вираженості яких корелює з терміном захворювання.

2. Зміна енергетичної забезпеченості функціональної активності клітинних елементів яєчників пов’язана із зниженням активності ферментів дихання (СДГ та МДГ) і посиленням гліколізу (ЛДГ та ц--глФДГ), що обумовлює розвиток тканинної гіпоксії.

3. Ультраструктурна організація кровоносного русла свідчить про наявність циркуляторної гіпоксії( склерозу судин різних калібрів, зниження трансцитозної функції у гемомікросудинах , підвищення судинно-тканинної проникності )що сприяє розвитку фібриноїда.

4. Вираженість морфофункціональних та ультраструктурних змін в яєчниках при СПКЯ обумовлена в більшій мірі тривалістю захворювання , а не клінічною формою синдрому.

5. При СПКЯ в тканинах яєчників і крові хворих підвищуються рівень стабіоьного метаболіту активного кисню, що веде до пошкодження мембранних структур функціонально активних елементів фолікулів та їх атрезії, поглиблюючи гіпоксичний стан, який впливає на функціональну активність фібробластів і збільшує колагеноутворення, фіброз коркової речовини та склероз судин.

6. Тривалий перебіг СПКЯ без проведення хірургічного втручання веде до необоротних змін стану яєчників і погіршує результати гормонального та хірургічного відновлення репродуктивної функції.

7. Визначення УЗ-критеріїв вираженності патологічного процесу при СПКЯ має значення для вибору терміну і обсягу хірургічного втручання та контролю за ефективністю лікування

8. Призначення в післяопераційному періоді “Кверцетину” забезпечує зниження інтенсивності ПОЛ і сприяє відновленню гормонального балансу, що покращує ефективність хірургічного лікування жінок з СПКЯ при тривалості захворювання до 2 років (на 23,8%), від 2 до 5 років – (на 15%), більше 5 років – (на 10,5%).

Публікації автора:

1.Литвак О.О., Колесова Н.А., Артамонов В.С. Патогенетичне значення гіпоксії в розвитку морфофункціональних порушень при синдрому полікістозних яєчників // ПАГ (педіатрія, акушерство та гінекологія.-2002.-№1(389).-С.90-93.

2.Литвак Е.О. Различные формы склерокистозных яичников. //Актуальные проблемы медицины и биологии. – Киев, 2002. - №1. – С. 96-102.

3.Литвак О.О. Діагностична цінність ультразвукової оцінки структурних та гемодинамічних особливостей яєчників при синдромі полікістозних яєчників // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології.-Київ-Луганськ-Харків.-2002.-Вип.1(40).-С.-172-179.

4.Литвак О.О. Стан оксидантної системи у жінок з синдромом полікістозних яєчників //Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології.-Київ-Луганськ-Харків.-2002.-Вип.2(41).-С.-103-109.

5.Литвак О.О., Сольский С.Я. Обґрунтування можливостей корекції морфофункціональних порушень при синдромі полікістозних яєчників (СПКЯ) //Ліки України. – 2002. - №3(56). – С. 53-56.

6.Литвак О.О., Куфтирева Т.П., Стеченко Л.О., Яценко В.П., Сольский С.Я., Артамонов В.С. Ультраструктура яєчників хворих на склерополікістоз //Фізіологічний журнал. – 2002. – Том №48. - №4. – С. 59-63.

7.Артамонов В.С., Литвак О.О., Колесова Н.А. Морфологічні основи порушення функціональної активності яєчників при синдромі полікістозних яєчників (СПКЯ) і визначення можливостей її патогенетично спрямованої корекції. //Зб. Наукових праць асоціації гінекологів України. – Київ: “Фенікс”, 2001. – С. 33-36.

8.Литвак О.О. Деякі морфологічні зміни яєчників у хворих з синдромом полікістозних яєчників //Зб. тезів науково-медичної конференції студентів та молодих вчених. – Київ, 20-24 квітня 1998. – С. 43.

9.Колесова Н.А., Литвак Е.О. Роль нарушения гемомикроциркуляции в развитии поликистозных яичников //Зб. Наукових праць II міжнародної конференції ”Мікроциркуляція та її вікові зміни”, АМН Украіни.-Київ.-2002.-С.144-145.

10.Литвак О.О., Гоцуляк Я.М. Циркуляторна та тканинна гіпоксія в патогенезі синдрому полікістозних яєчників //Фізіологічний журнал. – Том 48 №2. – 2002. – С. 110.

11. Artamonov V.S., Solsky S.Y., Lytvak O.O. Morphofunctional changes with polycystic ovarian syndrome (PCOS) //European Journal of Obstetrics and Gynecology and Reproductive Biology. – 2000. – Vol. 91. – Supl.1. – P.39-40.