Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Ентомологія


Демянюк Микола Миколайович. Сезонна динаміка чисельності звичайного бурякового довгоносика та обгрунтування заходів захисту цукрових буряків від нього в умовах Центрального Лісостепу України : Дис... канд. наук: 16.00.10 - 2005.



Анотація до роботи:

Дем’янюк М.М. Сезонна динаміка чисельності звичайного бурякового довгоносика та обгрунтування заходів захисту цукрових буряків від нього в умовах Центрального Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільсько-господарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. – Інститут захисту рослин УААН, Київ, 2005.

Досліджено екологічні закономірності поведінки та сезонну динаміку чисельності звичайного бурякового довгоносика. Вивчено характер вертикальної міграції жуків під час виходу з грунту у весняний період, їх першої та масової появи, а також динаміку чисельності на буряковищах та культурах цукрових буряків. Обгрунтовано роль міграційних процесів довгоносика у заселенні ним стацій польової сівозміни і інших угідь. Зокрема, визначено строки та інтенсивність пішого ходу, початку та масового льоту у залежності від погодних умов.

Виявлено особливості фенології фітофага на токсикованих посівах цукрових буряків у весняно-літній період. Уточнено вікову структуру його популяції упродовж передімагінального розвитку та досліджено вплив температурних умов середовища на строки появи різних стадій.

Встановлено особливості біології звичайного бурякового довгоносика в умовах широкого застосування токсикації сходів цукрових буряків. Зокрема, визначено плодючість самиць та тривалість відкладання ними яєць, залежно від залишкових доз інсектицидів, що застосовуються для обробки насіння.

Уточнено розподіл популяції шкідника по стаціях польової сівозміни.

Вивчено ефективність та тривалість токсичної дії інсектицидів для обробки насіння цукрових буряків, обприскування сходів та затруювання ловильних канавок проти звичайного бурякового довгоносика.

Ключові слова: звичайний буряковий довгоносик, цукрові буряки, сезонна динаміка чисельності, плодючість, інсектициди, обробка насіння, обприскування, ефективність дії.

Основним шкідником сходів цукрових буряків у зоні Центрального Лісостепу України є звичайний буряковий довгоносик, чисельність якого майже щорічно перевищує ЕПШ в декілька разів.

1. Зимує цей вид у стадії імаго переважно на глибині до 60 см, проте більша частина популяції – в шарі 15-60 см. Весняне пробудження та рух комах розпочинається при температурі на глибині 40 см - +4,7...+5,3 0С. Початок вертикальної міграції жуків співпадає із значеннями цього показника +6,0...+7,5 0С, що, як правило, збігається з першою появою їх на поверхні грунту. При ранніх та середніх веснах це спостерігається в І декаді квітня, при пізній – в кінці ІІ-ї та в ІІІ-й декадах цього місяця. До 13 % жуків, що перезимували, весною з грунту не виходять, залишаючись на повторну діапаузу.

2. Перша поява звичайного бурякового довгоносика на поверхні грунту, зазвичай, спостерігається з початку першої і до кінця другої декади квітня при середньодобових температурах повітря +7,5...+9,3 0С, максимальних температурах на поверхні грунту +24,0...+33,0 0С та сумі позитивних середньодобових температур повітря в межах 126-145 0С (у роки з теплою зимою та весною – до 293 0С). Масовий вихід з грунту за умов ранньої або середньої весни розпочинається із середини квітня, при пізній і затяжній весні – з початку травня і проходить 1-2 хвилями. В окремі роки остання хвиля виходу відмічається в І декаді червня. Масову появу жуків на поверхні буряковищ обумовлюють середньодобові температури повітря від +7,3 до +24,3 0С, максимальні температури на поверхні грунту +18...+56 0С, суми позитивних температур – 209,5-343,7 0С.

3. З буряковищ жуки починають мігрувати, як правило, через 2-4 дні після першої появи їх на поверхні грунту. Масове розселення пішим ходом відбувається двома-трьома хвилями і приурочене до поетапного виходу на поверхню грунту імаго, що залягають у різних його горизонтах. За умов ранньої та середньої весни перша (найбільша) хвиля пішого ходу, зазвичай, відмічається у другій декаді квітня; друга, менш значна, – в кінці квітня - на початку травня. За останньої хвилі, яка спостерігається в червні, з буряковищ мігрують жуки, що зимували найглибше і вийшли на поверхню грунту найпізніше. Максимальний хід у крайових канавках буряковищ відбувається на початку масового розселення, коли за п’ятиденку ці стації залишають від 12 до 26 % мігруючих таким способом комах.

4. Перельоти жуків розпочинаються з останньої декади квітня або першої травня і можуть тривати до закінчення весни. Загальна тривалість льотного періоду становить 1-16 днів, протягом якого літ спостерігався від 1 до 9 днів з різними перервами. Літ відбувається при ясній сонячній погоді, середній швидкості вітру 1,5-4,0 м /с, що дме з різних напрямків, та певних температурах середовища. Найчастіше його початок співпадає із середньодобовими температурами повітря +12,1...+19,3 0С, максимальними температурами на поверхні грунту - +41...+43 0С та сумами ефективних температур (вище +7 0С) – від 91,8 0С до 129,0 0С. Масова міграція перельотами розпочинається при більших значеннях даних температурних показників, що складають, відповідно, +18,7...+27,1 0С; +43... +49 0С та 121,4 - 149,0 0С. Загалом, масовий літ триває 1-2 дні і проходить у травні.

5. Перші мігруючі жуки навколо бурякових плантацій починають зустрічатися за 1-3 дні до появи їх власне не поверхні грунту цих стацій і завжди – до появи сходів цукрових буряків. Піший хід довгоносиків тут визначається різними чинниками і відбувається у двох взаємопротилежних напрямках. Навесні відбувається заселення посівів культури, а в першій половині літа вони залишають плантації. Відповідно, спостерігаються 2 максимуми пішого ходу: перший – у травні, а другий – із середини червня до середини липня. Зазвичай, перший максимум є меншим за другий. Як правило, хід продовжується до кінця липня, а останніх довгоносиків інколи спостерігають і в кінці серпня.

6. Мігруючи з місць зимівлі пішим ходом, довгоносики спочатку заселяють цукрові буряки ІІ року життя та деякі інші стації, і лише з появою сходів культури переселяються на фабричні посіви. Зазвичай, перші жуки тут з’являються в день або через день після виходу сім’ядоль на поверхню. В період максимального льоту на бурякові плантації вони мігрують як з буряковищ, так і з інших попередньо заселених площ. З появою сходів буряків пізніших строків сівби, із заселених ранніх посівів ні пішим ходом, ні перельотами міграція сюди майже не відбувається. У червні після останньої хвилі виходу з грунту шкідник зосереджується на різноманітних стаціях з лободовими бур’янами, тому зростання чисельності на посівах та висадках буряків у цей час не спостерігається.

7. Перші личинки звичайного бурякового довгоносика з’являються в грунті в кінці травня – на початку червня при сумі температур вище +7 0С – 379 - 441 0С. Поява лялечок відмічається із середини і до кінця липня при значеннях цього показника в межах 922 – 1101 0С, а імаго – з кінця липня і до закінчення першої декади серпня при 1098 – 1273 0С.

8. На розподіл популяції звичайного бурякового довгоносика по стаціях зерно-бурякової сівозміни найбільше впливає наявність придатних для його живлення рослин (цукрові буряки, лободові бур’яни). Встановлено, що восени на цукрових буряках зосереджується від 78 % до 84 % популяції цього виду. Значно меншою її частка була на буряковищах – 7-10 % і складалася як з особин нового покоління, так і старих діапаузуючих комах. Заселеність попередників буряків перебувала на рівні 6-7 %, а інших полів сівозміни – у межах 3-6 % від загальної кількості довгоносиків, виявлених на всіх стаціях.

9. Обробка насіння цукрових буряків Круїзером, 35 % т.к.с. у повній нормі витрати (25 мл /п.о.) є високоефективним прийомом контролю чисельності довгоносика. Упродовж перших двох тижнів після появи сходів ефективність дії цього інсектициду становила 94-100 %. Термін його токсичної дії вдвоє перевищував цей показник у Адіфуру, 35 % т.п. Період токсичності сходів за протруювання насіння Адіфуром, 35 % т.п. (50 мл /п.о.), при якій уражувалося більше 50 % жуків, не перевищував 15-20 днів. Поєднання в суміші Адіфуру з Круїзером у половинних нормах витрати забезпечувало вищу ефективність, ніж обробка насіння Адіфуром, проте нижчу – ніж Круїзером, що застосовувались у повних нормах.

10. Мікродози Адіфуру, 35 % т.п., що залишаються в рослинах цукрових буряків після закінчення термінів його летальної дії, сприяють підвищенню плодючості звичайного бурякового довгоносика на 28 %. Круїзер, 35 % т.к.с. з різними нормами витрати, навпаки, пригнічує репродуктивну здатність довгоносиків на 22-31 %. Під впливом інсектицидів порушуються строки та динаміка відкладання самицями яєць. Залежно від класу та концентрації інсектициду в рослинах, тривалість яйцекладки скорочувалась на 6-21 день.

11. Обприскування посівів цукрових буряків у фазу сходів Коброю, 40 % к.е. (д.р. диметоат) - 1,5 л /га, Принцом, 20 % к.с. (д.р. фіпроніл) - 0,08 л /га та Кінтопом, 25 % к.е. (д.р. кіналфос + b-циперметрин) - 1,5 л /га мало високу ефективність проти довгоносиків, що досягала 92-95 %. Ці інсектициди надійно захищають рослини від пошкоджень на ранніх етапах розвитку, зберігаючи їх густоту та підвищуючи урожайність коренеплодів на 58-63 %.

12. Затруювання ловильних канавок навколо буряковищ Парашутом, 45 % мк.с. (д.р. паратіон-метил) - 1,2 л /га забезпечує ефективність дії проти мігруючих довгоносиків на рівні 85%. Тривалість токсичної дії за однократного обприскування, коли уражується більше 70 % жуків, досягає 2-х тижнів.

13. Економічна ефективність обробки насіння цукрових буряків Круїзером, 35 % т.к.с. (21 мл /п.о.) та його сумішшю з Фураданом, 35 % т.п. (10+25 мл /п.о.) порівняно із самостійним застосуванням Фурадану (50 мл /п.о.), становить 786 грн. /га та 231 грн. /га. При цьому рентабельність заходу підвищується, відповідно, до 29 % та 18 %. Обприскування сходів буряків Кінтопом, 25 % к.е. (1,5 л /га) економічно є більш вигідним, ніж застосування з цією метою Базудину, 60 % к.е. (2,0 л /га), оскільки це дає можливість збільшити прибуток на 556 грн. /га та підвищити рівень рентабельності до 31 %.

Публікації автора:

  1. Дем’янюк М.М. Особливості етології звичайного бурякового довгоносика у сучасний період // Зб. наук. пр. – К.: ІЦБ УААН, 2003. – С. 292-300.

  2. Федоренко В.П., Дем’янюк М.М. Інсектициди проти бурякових довгоносиків // Захист і карантин рослин: Зб. наук. пр. – К., 2003. – № 49. – С. 3-9. (Особистий внесок здобувача 60 %. Проведено дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки).

  3. Федоренко В.П., Дем’янюк М.М. Тривалість токсичної дії сумішей інсектицидів // Захист рослин. – 2003. – № 11. – С. 10-12. (Особистий внесок здобувача 70 %. Виконано експериментальну частину досліджень, проаналізовано результати, сформульовано висновки).

  4. Федоренко В.П., Дем’янюк М.М. Заселення агроценозів звичайним буряковим довгоносиком // Захист рослин. – 2004. – № 1. – С. 9-10. (Особистий внесок здобувача 70 %. Проведено обліки та спостереження, узагальнено отримані дані, зроблено висновки ).

  5. Дем’янюк М.М. Звичайний буряковий довгоносик. Життєздатність під впливом протруювання насіння цукрових буряків інсектицидами // Захист рослин. – 2004. – № 6. – С. 21-23.

  6. Дем’янюк М.М. Літ звичайного бурякового довгоносика // Захист рослин. – 2004. – № 9. – С. 24-26.

  7. Федоренко В.П., Демьянюк Н.Н. Динамика заселения агроценозов обыкновенным свекловичным долгоносиком // Защита и карантин растений. – 2004. – № 11. – С.19-20. (Особистий внесок здобувача 70 %. Виконано обліки та спостереження, узагальнено отримані матеріали, сформульовано висновки).

  8. Федоренко В.П., Дем’янюк М.М. Екологічні закономірності весняної появи звичайного бурякового довгоносика та контроль його чисельності // Захист і карантин рослин: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – Київ, 2005. – № 50. – С. 29-41. (Особистий внесок здобувача 70 %. Проведено дослідження, проаналізовано отримані результати, зроблено висновки).

  9. Федоренко В.П., Дем’янюк М.М. Вплив екологічних умов на етологію звичайного бурякового довгоносика // Сучасні екологічні проблеми Українського Полісся та суміжних територій (до 15-річчя аварії на ЧАЕС): Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Ніжин, 2001. – С. 115-117. (Особистий внесок здобувача 60 %. Виконано дослідження, узагальнено експериментальні дані, сформульовано висновки)

  10. Федоренко В.П., Дем’янюк М.М. Закономірності розселення звичайного бурякового довгоносика з місць зимівлі // VI з’їзд Українського ентомологічного товариства: Тези доповідей. – Біла Церква, 2003. – С. 129-130. (Особистий внесок здобувача 70 %. Проведено обліки та спостереження, проаналізовано отримані матеріали, зроблено висновки).

  11. Дем’янюк М.М. Особливості пішого ходу звичайного бурякового довгоносика на бурякових плантаціях / /Сучасні проблеми захисту рослин: Тези доповідей конф. молодих вчених. – Київ: Колобіг, 2005. – С. 15-16.

Дем’янюк М.М. Сезонна динаміка чисельності звичайного бурякового довгоносика та обгрунтування заходів захисту цукрових буряків від нього в умовах Центрального Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільсько-господарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. – Інститут захисту рослин УААН, Київ, 2005.

Досліджено екологічні закономірності поведінки та сезонну динаміку чисельності звичайного бурякового довгоносика. Вивчено характер вертикальної міграції жуків під час виходу з грунту у весняний період, їх першої та масової появи, а також динаміку чисельності на буряковищах та культурах цукрових буряків. Обгрунтовано роль міграційних процесів довгоносика у заселенні ним стацій польової сівозміни і інших угідь. Зокрема, визначено строки та інтенсивність пішого ходу, початку та масового льоту у залежності від погодних умов.

Виявлено особливості фенології фітофага на токсикованих посівах цукрових буряків у весняно-літній період. Уточнено вікову структуру його популяції упродовж передімагінального розвитку та досліджено вплив температурних умов середовища на строки появи різних стадій.

Встановлено особливості біології звичайного бурякового довгоносика в умовах широкого застосування токсикації сходів цукрових буряків. Зокрема, визначено плодючість самиць та тривалість відкладання ними яєць, залежно від залишкових доз інсектицидів, що застосовуються для обробки насіння.

Уточнено розподіл популяції шкідника по стаціях польової сівозміни.

Вивчено ефективність та тривалість токсичної дії інсектицидів для обробки насіння цукрових буряків, обприскування сходів та затруювання ловильних канавок проти звичайного бурякового довгоносика.

Ключові слова: звичайний буряковий довгоносик, цукрові буряки, сезонна динаміка чисельності, плодючість, інсектициди, обробка насіння, обприскування, ефективність дії.