Анотація до роботи:

Сіряченко С.М.

С.М. Богданов – учений, педагог та організатор сільськогосподарської дослідної справи в агрономії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 – історія науки і техніки. – Державна наукова сільськогосподарська бібліотека Української академії аграрних наук. – Київ, 2007.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню діяльності професора С.М. Богданова (1859–1920). В ній відображені основні етапи життя, науково-організаційну, педагогічну і громадську діяльність визначного вітчизняного вченого-агронома, фізіолога рослин, педагога, одного із засновників київської школи ґрунтознавців, громадського діяча професора Богданова. На підставі власних численних дослідів Сергій Михайлович вперше в світі сформулював поняття “мертвого” (не засвоюваного рослинами) запасу води в ґрунті (1886). Запропонований ученим метод визначення так званого “мертвого” запасу води у ґрунті став надбанням світової агрономічної практики.

С.М. Богданов – один із перших вітчизняних вчених, який на підставі особистих досліджень рекомендував висівати на бідних піщаних ґрунтах Полісся люпин і сераделу як зелене добриво. Вчений є одним із засновником насіннєзнавства цукрових буряків в Україні.

З 1907 по 1917 рік обирався членом 3 та 4-ої Державної Думи. Протягом 1916–1917 рр. очолював Вчений комітет Міністерства землеробства.

1. Історіографічний аналіз теми дисертаційного дослідження показав, що існуючі праці фрагментарно розкривають діяльність видатного вченого-агронома С.М. Богданова. Велика кількість джерел залишається малодослідженою і недостатньо використаною в наукових працях. З огляду на це визначено напрями дисертаційного дослідження, серед яких: стан наукової розробки проблеми, становлення особистості та діяльності вченого, його наукова спадщина і культурно-просвітницька діяльність. Цінна архівна документація дала можливість не тільки скласти його біографічний нарис, але й встановити основні етапи ідейного розвитку вченого, його внесок у вітчизняну агрономічну науку та роль у розвитку світової науки.

2. Науковий світогляд С.М. Богданова формувався під впливом передової наукової думки в галузі агрономії зарубіжних і вітчизняних учених, таких як М.В. Бобрецький (відомий зоолог, наукові дослідження якого сприяли розвитку біологічної науки в Україні), О.В. Баранецький (визначний вчений, основоположник науки про фізіологію рослин як в Університеті Св. Володимира, так і в Україні взагалі), М.А. Бунге (відомий вчений-органік і видатний технолог, якому належить вагомий внесок у розвиток хімічної промисловості в Україні), О.І. Стебут (видатний російський агроном, один із засновників російської агрономічної науки), Ю. Кюн (відомий німецький вчений-агроном, викладач сільськогосподарської науки, директор заснованого ним сільськогосподарського інституту в Галле) та інших. Найпродуктивнішим періодом розвитку агрономічної науки в Київському університеті ім. Св. Володимира є 1885– 1911 роки. Саме в цей час тут розвивав свою багатогранну діяльність С.М. Богданов, якого по праву вважають видатним діячем вітчизняної агрономічної науки, кваліфікованим педагогом і визнаним популяризатором наукових знань.

3. Показано вплив вченого на розвиток вітчизняної агрономічної освіти, як державного діяча, декана та Голови Президії Ради фізико-математичного факультету Київського університету. С.М. Богданов розробив заходи щодо реформування процесу викладання в цьому навчальному закладі. Завдяки йому до переліку додаткових обов’язкових і необов’язкових курсів у 1918 р. було включено дисципліни з агрономічного циклу. Вчений є автором значної кількості наукових робіт, виконаних на високому рівні та одного з кращих сільськогосподарських підручників з агрономії («Учебник агрономии: Пособие для учащихся в высших учебных заведениях и для самообразовании»), який висвітлював питання землеробства, тваринництва, сільськогосподарської економіки і загалом сприяв розвитку сільськогосподарської освіти.

4. Вперше розроблено періодизацію діяльності С.М. Богданова: перший період – формування наукового світогляду (1869–1885); другий період – наукова та викладацька діяльність у Київському університеті Св. Володимира (1885–1907); третій період – державотворча діяльність (1907–1917); четвертий період – науково-організаційна діяльність як керівника структурних підрозділів Університету Св. Володимира та Української академії наук (1918–1920). Періодизація діяльності С.М. Богданова сприяє розумінню перебігу подій розвитку наукової думки аграрної науки на які значною мірою вплинула діяльність цього відомого вченого.

5. Наукова спадщина вченого пов’язана із завданнями, які ставилися перед сільськогосподарською наукою на той час. Наукові розробки С.М. Богданова у вчення про водний режим рослин і ґрунтів мали важливе практичне значення у зв’язку з посухами, характерними для південних районів країни. Ученим було вперше у світовій науці розроблено спосіб визначення кількості недоступної для рослин води в ґрунті, який він назвав “мертвим запасом”. Цей спосіб знайшов широке використання в практиці сільського господарства. Новітні дослідження цього спрямування показують, що рослини з добре розвиненою кореневою системою, здатні засвоювати деяку частину ґрунтової води, недоступної за попередніми уявленнями. Це, насамперед, стосується високогумусових мінеральних і органічних ґрунтів з високою гігроскопічністю. Не зовсім пасивні й культури рослин щодо ефективнішого використання доступної вологи з ґрунту. Отже, є всі підстави стверджувати, що наш співвітчизник стояв у витоків наукового пізнання надзвичайно складної та важливої проблеми землеробства – водного режиму рослин і ґрунтів. Він був один з перших вітчизняних вчених, хто рекомендував висівати люпин і сераделу на бідних піщаних ґрунтах. Показано, що С.М. Богданов, будучи керівником насіннєвої станції Київського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості, дослідив якість насіння цукрового буряку, узагальнив й систематизував дані щодо насінництва цієї культури. Завдяки чому, саме його сучасні науковці вважають засновником насіннєзнавства цієї культури в Україні.

6. Висвітлено діяльність вченого не тільки як активного учасника наукових товариств, таких як Київського товариства природознавців, Київського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості, а й одного із засновників Київського агрономічного товариства. Також вчений брав участь у роботі галузевих зібрань: Київського обласного з’їзду сільських господарів та з’їзду російських природознавців і лікарів. Діяльність вченого сприяла раціональній та прогресивній економічній політиці в сільському господарстві, удосконаленню й поширенню галузевих наукових надбань і знань.

7. Розкрито діяльність С.М. Богданова в Державній Думі як активного діяча, який був розробником таких законопроектів: “О содействии усовершенствованию крестьянского хозяйства и сельского хозяйства в России вообще” та “Об учреждении при физико-математических факультетах Императорских университетов: Харьковского, Казанского, Св. Владимира (в Киеве) и Новороссийского (в Одессе) агрономических отделений”, які були спрямовані на удосконалення організації вітчизняного агрономічної науки та сільського господарства.

8. Узагальнено вагомий внесок професора Богданова як редактора журналів “Земледелие”, “Хозяйство”, “Журнал опытной агрономии” і Трудів ІІ та ІІІ Київських обласних сільськогосподарських з’їздів, а також укладача єдиної на той час сільськогосподарської енциклопедії “Иллюстрированный сельскохозяйственный словарь. Энциклопедия сельского хозяйства”; бібліографа та автора навчальної і науково-популярної літератури, завдяки чому заповнено суттєву прогалину в сільськогосподарській літературі й висвітлено постать вченого як видатної й багатогранної особистості.

Публікації автора:

1. Професор Богданов Сергій Михайлович (1859–1920): Біобібліогр. покажч. наук. праць за 1883–1917 роки / УААН, ДНСГБ; Уклад.: В.А. Вергунов, С.М. Сіряченко; Наук. ред. В.А. Вергунов. – К.: ННЦ ІАЕ, 2006. – 142 с.; порт. – (Сер. «Біобібліографія вчених-аграріїв України». Кн.15).

2. Сіряченко С.М. Створення професором С.М. Богдановим сільськогосподарського дослідного поля в ботанічному саду Університету Св. Володимира // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. пр. / Відп. ред. О.Я. Пилипчук. – К., 2002. –Вип.9. – С.202–205.

3. Сіряченко С.М. Наукові дослідження професора С.М. Богданова в показовому господарстві Богданівка на піщаних ґрунтах українського Полісся // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. пр. / Відп. ред. О.Я. Пилипчук. – К., 2002. – Вип.10. – С.171–174.

4. Сіряченко С.М. Сидерація: історичний аспект дослідження // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. пр. – К., 2003. –Вип.11. – С.184–188.

5. Сіряченко С.М. Вклад вчених університету Св. Володимира в розвиток вітчизняної ботаніки та фізіології рослин // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. пр. / Відп. ред. О.Я. Пилипчук. – К., 2003. – Вип.13. – С.150–156.

6. Сіряченко С.М. Державотворча діяльність професора С.М. Богданова (1859–1920) щодо розвитку вітчизняної аграрної науки та освіти // Історичні записки: Зб. наук. праць. / Відп. ред. О.Я. Пилипчук. Вип.10 (спеціальний). – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2006. – С.190-200.

7.Сіряченко С.М. Сільськогосподарська освіта в працях С.М. Богданова // Восьма конференція молодих істориків освіти, науки і техніки України. - 23 травня 2003р. – К., 2003. – С.198–203.

8. Сіряченко С.М. Професор С.М. Богданов – укладач та видавець першої вітчизняної сільськогосподарської енциклопедії // Актуальні проблеми аграрної науки та освіти України: регіональний аспект: матеріали ІІ науково-практичного семінару. – К., 2003. – С.52–54.

9. Сіряченко С.М. Наукові розробки С.М. Богданова в галузь знань про водний режим рослин // Дев’ята конференція молодих істориків освіти, науки і техніки. 23 квітня 2004., м. Київ: Матеріали конференції. – К., 2004. – С.137–141.

10. Сіряченко С.М. З історії насіннєзнавства цукрових буряків // Історія освіти, науки і техніки в Україні / Матеріали ІІ конференції молодих вчених та спеціалістів. 27–28 травня 2004р. Київ. – К., 2004. – С.194–195.

11. Сіряченко С.М. Діяльність професора С.М. Богданова з розвитку вітчизняної агрономічної освіти в університеті Св. Володимира // Київський національний університет у ХХІ столітті: Тези ювілейної науково-теоретичної конференції, присвяченої 170-річчю Київського Національного університету імені Тараса Шевченко, 24 червня 2004 року. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2004. – С.77–78.

12. Сіряченко С.М. Державотворча діяльність професора С.М. Богданова (1859-1920) щодо розвитку вітчизняної аграрної науки та освіти // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції “Україна на межі тисячоліть: історія і сучасність”. 24-25 травня 2006 р. – Луганськ, 2006. – С.62–64.

13. Сіряченко С.М. Участь Сергія Михайловича Богданова на Х з’їзді руських природознавців та лікарів // Історія освіти, науки і техніки в Україні: Матеріали Третьої конференції молодих вчених та спеціалістів. 26–27 травня 2006 р. – К.; Переяслав-Хмельницький, 2006. – С.40.