У дисертації досліджувалась проблема розвитку рухової сфери глухих школярів засобами спортивних єдиноборств, зокрема таеквон-до; розроблено й науково обгрунтовано методику корекції рухових функцій глухих учнів, визначено педагогічні умови її реалізації. 1. Недостатня мовленнєва діяльність, зменшення обсягу інформації, щонадходить глухим, відбивається на розвитку всієї пізнавальної діяльності і формуванні рухової сфери. Особливості розвитку рухової сфери у глухих обумовлені трьома факторами: функціональним порушенням деяких фізіологічних систем, відсутністю слуху і недостатнім розвитком мовлення. 2. Встановлено особливості функціонального стану рухового аналізатора. У реагуючій здібності у глухих підлітків з 13 до 15 років рівень реакції на «ловлю лінійки» виявився нижчим, ніж у їхніх однолітків з нормальним слухом. Середні групові показники складної сенсорно-рухової реакції виявилися набагато нижчими, ніж показники простої реакції, а різниця в їх рівнях у глухих і школярів з нормальним слухом була достовірною (Р<0,01). За показниками сенсорно-рухової реакції глухі відставали у швидкості реагування від своїх однолітків, які чують. Витрати на одну реакцію у глухих у 13-15 років склали від 176 до 173 млс, а в тих, хто чує, відповідно - від 122 до 110 млс. У підлітків, які чують, точність сприйняття часу (ТВВ) була кращою, ніж у їхніх глухих однолітків. У точності сприйняття заданого руху розходження між глухими і підлітками, які чують, складали до 43%. Відставання глухих у бігу на 30 м порівняно з тими, які чують склало від 13 до 21,8%. За частотою рухів правої і лівої руки розходження у підлітків склали до 15,7%. Розвиток стрибучості і здатності до координації рухів був різний при відштовхуванні поштовховою ногою і при відштовхуванні махової чи двома ногами, а рівень розвитку стрибучості виявився вищи при відштовхуванні двома ногами. 3. Для оцінки інтенсивності і структури енерговитрат при виконанні різних вправ був розроблений і застосований пульсометричний показник, який корелює з параметрами енергозабезпечення (r=0,94-0,96). Адаптація кардіо-респіраторної системи і її реакція на фізичне навантаження у відновлювальному періоді залежить від віку і кількості серій технічних ударів ногами. Зі збільшенням віку дозовані фізичні навантаження, пов'язані з виконанням складнокоординованих технічних елементів у спортивних єдиноборствах, виконуються “економніше”. При виконанні 2 і 5 серій технічних ударів ногами в таеквон-до у глухих підлітків за величиною відносного споживання кисню (мл/хв/кг) не спостерігалося статистично значимих розходжень між віковими групами. Навантаження з 5 серіями технічних ударів ногами в таэквон-до викликає у глухих підлітків значну напругу аеробної системи. 4. Запропонована програма тестування дозволила розробити критерії спеціального корекційного контролю й оцінити рівні розвитку базових рухових здібностей. Для глухих підлітків 13-15 років були розроблені показники оцінювання базових рухових здібностей за такими рівнями: низький, нижче середнього, середній, вище середнього і високий. Виявилося, що високий та рівень вище середнього мали 15% учнів, середній – 13,9%, нижче середнього – 64,5% та низький рівень – 6,4%. Критерії оцінювання базових рухових здібностей дозволили запропонувати карту обстеження при організації фізкультурно-масової роботи серед інвалідів з порушеннями слуху. 5. Корекція рухової сфери у глухих підлітків 13-15 років здійснювалася засобами спортивних єдиноборств, виконанням техніки дій руками і ногами, атакуючих і захисних дій з ефективним співвідношенням вправ анаеробної і аеробної спрямованості в поєднанні з мовленнєвими і руховими іграми, розвиток зорово-просторової орієнтації, зорової пам'яті, зорово-моторної координації, розвиток мовлення, формування подиху, фонематичного слуху, розширення словникового запасу. 6. Корекційно-тренувальні заняття з таеквон-до дозволили глухим підліткам 13-15 років значно збагатити свій словниковий запас спеціальною термінологією, фразеологізмами, сформувати в них відповідні поняття. Найбільш ефективним виявилось у цьому плані усно-писемне мовлення з опорою на наочні компоненти. Словесні компоненти інформації були спрямовані в корекційно-тренувальному процесі з таэквон-до з глухими підлітками на засвоєння основних елементів техніки і вправ на розвиток рухових якостей, передачу знань, умінь і навичок з навчання і вдосконалення технічних елементів і прийомів, засвоєння системи завдань для виконання навчально-тренувальної роботи. Співвідношення словесних і наочних засобів дозволило інтенсифікувати процес навчання таэквон-до з глухими підлітками 13-15 років. 7. У процесі формуючього експерименту була виявлена найбільш ефективна форма передачі глухим підліткам інформації різного напряму. При цьому було знайдено шляхи не тільки ефективної і раціональної методики навчання техніки таеквон-до, але і виявлено форми передачі інформації, необхідної для забезпечення корекційно-тренувального процесу адекватної для даної категорії підлітків. Було виявлено в них недостатній розвиток словесного мовлення, що обмежувало можливість інформаційної передачі техніки таеквон-до. Джерелами таких утруднень виступили обмеженість спеціального словникового запасу і труднощі розуміння ряду граматичних форм. Для оперативної корекції рухової сфери глухих підлітків найбільш ефективними формами виступили усне мовлення, підкріплене дактилюванням і вказівними жестами, у сполученні зі словесними і наочними компонентами. Корекційно-тренувальні заняття з глухими підлітками 13-15 років на етапі початкової підготовки дозволили нівелювати розходження між глухими і підлітками, які чують, у мовленнєвому розвитку, а також базових рухових якостях, і функціональному стані кардио-респираторної системі в більш короткий термін порівняно з тими даними, які є в корекційної педагогіці. Проведене дослідження не претендує на вичерпаний розгляд усіх аспектів даної проблеми. Актуальними для корекційної педагогіки залишаються питання про фізіологічні механізми взаємовпливу рухових якостей у глухих школярів зі складною структурою дефекту на заняттях спортивними єдиноборствами: вдосконалення змісту компенсаторних програм корекційного впливу на їхній розвиток, технології реалізації таких програм з урахуванням індивідуальних і типологічних особливостей дітей. Основний зміст дослідження викладено в таких публікаціях автора: 1. Мут’єв А.В. Можливості занять таеквон-до для осіб з особливими потребами// Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: Зб.наук.пр. – Вип.11-12.- Одеса, 2002.- С. –35-37. 2. Мут’єв А.В. Корекція рухової сфери глухих школярів у групi початкової спортивної підготовки з таеквон-до// Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб.наук.пр.- Вип.22.- К.,-Запоріжжя, 2002. –С.- 330-333. 3. Мутьев А.В. Речевое обеспечение коррекционно-тренировочного процесса в таэквон-до с глухими подростками в возрасте 13-15 лет// Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: Зб.наук.пр. – Вип.11-12.- Одеса, 2002. С. –38-42. 4. Мут’єв А.В. Критерії відбору глухих школярів 11-15 років у групу початкової спортивної підготовки з таеквон-до// Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб.наук.пр.- Вип.23.- К.,-Запоріжжя, 2002.- С. -318-320. 5. Мут’єв А.В. Експериментальне вивчення функціональних особливостей глухих та чуючих дітей середнього шкільного віку, які займаються таеквон-до.// Психолого-педагогічні та економічні проблеми гуманізації навчально-виховного процесу в закладах освіти: Матеріали міжнар. конф. – Рівне, 2002.- С. 125-130. 6. Мут’єв А.В., Байкіна Н.Г. Особливості функціонального стану рухового аналізатора у глухих і чуючих школярів, які займаються таеквон-до// Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук.метод.зб.- Вип. 4.- К., 2002.- С.- 52-58. 7. Мутьев А.В. Спортивное таеквон-до: Учебно-методическое пособие. - Симферополь: Алби-полиграф, 2001. - 71 с. |
