1. Педагогічна техніка викладача є сукупністю педагогічних прийомів, умінь і навичок, які дозволяють ефективно вирішувати педагогічні завдання та забезпечувати успішну взаємодію з курсантами під час навчально-виховного процесу. Вона посідає важливе місце в структурі професійно-педагогічної майстерності викладачів. 2. Зміст педагогічної техніки викладача ввнз містить низку компонентів, які характеризують основні етапи розв’язання педагогічних завдань: техніка підготовки педагога до взаємодії з курсантами; техніка безпосередньої взаємодії викладача з курсантами під час проведення різних видів навчальних занять і виховних заходів; техніка аналізу результатів вирішення педагогічних завдань. 3. Критеріями та показниками сформованості педагогічної техніки викладачів-початківців ввнз є: 1) індивідуально-поведінковий, показниками якого виступають: володіння прийомами мовленнєвої техніки, мімічної та пантомімічної виразності, узгодженість використання прийомів і їх спрямованість на вирішення педагогічних завдань; 2) операційно-діяльнісний, який виявляється в таких показниках: використання прийомів навчання, розвитку інтелектуальних якостей, психологічної підготовки, виховання, педагогічного спілкування; 3) результативно-практичний, який характеризується такими показниками: володіння прийомами вербального і невербального спілкування, забезпечення високої навчально-пізнавальної активності курсантів під час занять. 4. Відповідно до визначених критеріїв і показників виділяються рівні розвиненості педагогічної техніки викладачів-початківців: вищий, високий, середній, низький та дуже низький. Вищий рівень характеризується доцільним використанням різноманітних прийомів педагогічної техніки, вмілою орієнтацією викладачів у складних педагогічних ситуаціях, високою результативністю у вирішенні педагогічних завдань. Високий рівень властивий викладачам, які у більшості випадків доцільно використовують прийоми педагогічної техніки, здебільшого правильно орієнтуються в складних педагогічних ситуаціях, досягають високої результативності у розв’язанні навчально-виховних завдань. Середній рівень характерний для викладачів, які здатні використовувати різні прийоми педагогічної техніки, але не завжди враховують при цьому особливості конкретних педагогічних ситуацій. Вони загалом добре орієнтуються в складних ситуаціях і забезпечують задовільну результативність у вирішенні навчально-виховних завдань. Низький рівень характеризується використанням обмеженої кількості прийомів педагогічної техніки, іноді неадекватно ситуації. Викладачі цього рівня демонструють низьку результативність у вирішенні навчально-виховних завдань. Дуже низький рівень властивий викладачам, які володіють лише окремими прийомами педагогічної техніки, часто застосовують їх недоцільно. Вони не вміють орієнтуватися у складних педагогічних ситуаціях, унаслідок чого не забезпечують задовільного розв’язання навчально-виховних завдань. 5. Ефективний розвиток педагогічної техніки викладачів-початківців можливий за таких педагогічних умов: виділення завдань розвитку педагогічної техніки викладачів-початківців у пріоритетний напрям діяльності методичної служби ввнз; стимулювання інтересу викладачів до педагогічної техніки та шляхів її розвитку; підвищення відповідальності викладачів за результати навчально-виховної роботи; активізація самовдосконалення викладачами-початківцями умінь і навичок педагогічної діяльності. 6. Основними шляхами реалізації умов розвитку педагогічної техніки викладачів-початківців є: організація колективного навчання викладачів, ознайомлення їх з кращими зразками передового педагогічного досвіду; формування індивідуальної педагогічної техніки викладачів-початківців; активізація їх професійного самовдосконалення. 7. Вдосконаленню педагогічної техніки викладачів-початківців сприяє розроблена комплексна програма, в якій органічно поєднуються змістові, організаційні та методичні засади корекції педагогічної діяльності молодих викладачів на основі активної взаємодії з курсантами та досвідченими педагогами. Результати дослідно-експериментальної роботи підтвердили сформульовану гіпотезу та засвідчили високу ефективність обґрунтованих автором педагогічних шляхів та умов розвитку педагогічної техніки викладачів-початківців. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективними є такі напрямки подальшої роботи: розробка надійних методик діагностування рівня сформованості педагогічної техніки; вивчення індивідуально-психологічних факторів розвитку педагогічної техніки викладачів; дослідження педагогічних умов активізації методичного самовдосконалення молодих викладачів. | 