Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка сільського господарства і апк


Величко Ірина Миколаївна. Розвиток кооперативних форм господарювання в аграрній сфері економіки : дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Харківський національний аграрний ун-т ім. В.В.Докучаєва. — Х., 2006. — 229, [3]арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 163-178.



Анотація до роботи:

Величко І.М. Розвиток кооперативних форм господарювання в аграрній сфері економіки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва. – Харків, 2006.

Дисертацію присвячено розробці напрямів ефективного розвитку кооперативних форм господарювання в аграрному секторі економіки.

Визначено соціально-економічний зміст кооперації, принципи та особливості етапів її розвитку в аграрній сфері. Досліджено сучасний рівень економічної ефективності функціонування кооперативних підприємств Дніпропетровської області залежно від рівня забезпеченості факторами виробництва на основі маржинального аналізу. Удосконалено внутрішньогосподарські відносини кооперативних форм господарювання. Обґрунтовано напрями вертикальної інтеграції сільськогосподарських товаровиробників у формі переробно-збутових, постачальницько-збутових та багатофункціональних кооперативів. Удосконалено структуру сільськогосподарського виробничого кооперативу і його первинних підрозділів. Визначено напрями та пріоритети розвитку кооперативних форм господарювання в аграрному секторі економіки.

1. Встановлено, що кооперація є соціально-економічним явищем, яке виникло під впливом соціально-етичних ідей і ґрунтується на міжнародно визнаних принципах: добровільного і відкритого членства; членського демократичного контролю; економічної участі членів кооперативу; незалежності і самостійності; освіти, навчання та інформації; турботи про суспільство. Фундаментальні принципи залишаються основою розуміння суті, організаційної ідентичності економічного механізму і соціального призначення кооперативних форм господарювання в аграрній сфері, вони відображають генезис та еволюцію кооперативної ідеї.

2. В економічній науці існує багато підходів визначення ознак кооперативних організацій: добровільність членства і демократичність управління; особливість розподілу результатів господарської діяльності і другорядна роль капіталу; відкритість; особиста участі в управлінні та господарській діяльності; домінування соціальних цілей; само- та взаємодопомога, які дають змогу одержувати господарські вигоди від об'єднання (скорочення витрат, підвищення продуктивності праці) тощо. Запропоновано ознаки кооперативу відносити до однієї з трьох його функцій – соціальної ( місце кооперативу в системі суспільних відносин), організаційної (особливості внутрішньої структури та організації) чи економічної (функціонування як господарського підприємства).

3. Визначено, що формування ефективно функціонуючого кооперативного сектора економіки дасть змогу реалізувати величезний потенціал аграрної сфери, активізувати діяльність споживчої кооперації, створити доступну кооперативну фінансово-кредитну систему, розширити масштаби соціального обслуговування населення. Кооперативний сектор економіки є основою для інтенсивного розвитку малих і середніх організаційних сфер підприємництва, формування конкурентного середовища, впровадження ефективних форм господарювання, оновлення продукції та послуг, підвищення рівня їх конкурентоспроможності. Водночас масштаби і темпи формування кооперативного сектора економіки залежать від сталого розвитку кооперативних систем: сільськогосподарської (виробничої та обслуговуючої), споживчої, кредитної.

4. Кооперативні форми господарювання значною мірою відповідають інтересам селян, котрі є водночас і власниками, і господарями, і працівниками підприємства, забезпечують максимальне задоволення їх інтересів, високий рівень ефективності використання приватної власності кожного. Селяни в таких підприємствах працюють насамперед на себе, самостійно вирішують питання своєї зайнятості, найраціональнішої організації виробництва, розширення асортименту продукції, тим самим узгоджуючи свої інтереси з інтересами суспільства. Крім того, кооперативи створюють можливості для певного соціального захисту асоційованих членів – непрацездатних власників майнових та земельних паїв, чого нема у формуваннях іншого типу.

5. Сучасний стан агроформувань Дніпропетровської області свідчить, що сільськогосподарські виробничі кооперативи як форма ведення аграрного бізнесу мають і певні недоліки: в них певною мірою "розмиваються" матеріальна зацікавленість і відповідальність щодо результатів господарської діяльності, наявні розбіжності між інтересами окремого власника-працівника та іншими з тих чи інших питань господарювання, ускладнюється процес управління виробничою й комерційною діяльністю. Водночас для великих виробничих кооперативів характерним є вищий рівень технічної ефективності, що свідчить про переваги великомасштабного виробництва.

6. Маржинальний аналіз залежності валової продукції від обсягів основних фондів свідчить про зростаючу віддачу ресурсу у міру його нарощування, що може бути пояснено низьким рівнем капіталозабезпеченості сільськогосподарського виробництва, який зумовлює низький рівень його інтенсифікації. Така ситуація можлива при низьких рівнях виробництва через причини технологічного характеру. У цих умовах нарощування обсягу основних активів сприяє підвищенню продуктивності використання земельних і трудових ресурсів та, як результат, визначає більший приріст валової продукції. Тобто межа концентрації капіталу, за якою відбувається його спадна віддача, в сільськогосподарських виробничих кооперативах області ще не досягнута. Групування у сільськогосподарських виробничих кооперативах Дніпропетровської області за рівнем концентрації основних виробничих засобів свідчить, що на результати фінансово-господарської діяльності підприємств суттєвий вплив має галузева структура та напрям їх виробничої спеціалізації, а також наявність достатнього обсягу виробничих запасів та обігових коштів. Виявлені в процесі досліджень тенденції підтверджуються проведеним кореляційним аналізом.

7. Проведена в 2004 р. структуризація внутрішньогосподарських відносин сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна" Магдалинівського району Дніпропетровської області сприяла зростанню прибутку кооперативу порівняно із середніми даними за 2001–2003 рр. на 1,9 млн. грн., або на 37,7 %, тоді як витрати на товарну продукцію збільшилися на 15,9 %. Як наслідок, рівень рентабельності зріс на 12,7 % і у звітному році становив 32,2 %.

8. З метою вдосконалення управління в кооперативних формах господарювання пропонуємо впровадження маркетингово-розрахункового центрів, які повинні виконувати функцію інтегратора діяльності аграрних формувань у сферах заготівлі, переробки, технологічного обслуговування та сприяти стабілізації й поліпшенню виробничих зв'язків між підприємствами.

9. Нами запропоновані організаційні структури переробно-збутових, постачальницько-збутових та багатофункціональних кооперативів. За своєю суттю вертикальна інтеграція у формі кооперативів являє об'єднання зусиль сільськогосподарських товаровиробників з метою просування у суміжні із сільськогосподарським виробництвом сфери діяльності для забезпечення контролю за рухом створеної у власному виробництві продукції та одержання від цього оптимального прибутку. Ці угруповання покликані захистити інтереси сільськогосподарських товаровиробників у ринкових умовах, стати альтернативним шляхом розв'язання проблеми засилля посередницьких структур в агробізнесі та максимально підвищити їх ефективність і прибутковість.

Публікації автора:

У фахових виданнях:

1. Величко І.М. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи як основа ринкового розвитку аграрного сектора економіки // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Випуск 198: в 4 т. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – Т. 3. – С. 543 – 552.

2. Мельник Л.Ю., Величко І.М. Вертикальна інтеграція як спосіб збалансування економічних інтересів суб'єктів аграрного ринку // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2005. – № 2. – С. 105 – 111. (Особистий внесок здобувача: запропонований комплекс напрямків вертикальної інтеграції суб'єктів агробізнесової діяльності).

3. Величко І.М. Створення та розвиток кооперативної системи в Україні // Продуктивність агропромислового виробництва. Науково-практичний збірник. – К., 2005. – №2. – С. 175 – 181.

4. Величко І.М. Особливості створення сільськогосподарських виробничих кооперативів // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2005. – № 5. – С. 31 – 34.

5. Величко І.М. Сучасний стан та розвиток виробничої кооперації в сільському господарстві України // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Випуск 207: в 5 т. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – Т.5, – С. 1443 – 1449.

6. Величко І.М. Основні принципи функціонування сільськогосподарських виробничих кооперативів // Економіка АПК. – 2006. – № 8. – С. 65 – 67.

Інші публікації

7. Величко И.Н. Развитие сельскохозяйственной обслуживающей кооперации в условиях рыночной трансформации экономики // Перспективные разработки науки и техники: Материалы научно-практической конференции. Том 1. Экономические науки (22 октября 2004 г.). – Белгород: Руснаучкнига; Днепропетровск.: Наука и образование, 2004. – С. 28 – 29.

8. Величко І.М. Напрями розвитку виробничої кооперації в аграрному секторі економіки // Формування управлінського потенціалу суспільного розвитку України в умовах євроінтеграції: Матеріали науково-практичної конференції. Дні науки: Зб. тез доповідей: В 3 т. / ГУ "ЗІДМУ", (27-28 жовтня 2005 р.). – Запоріжжя: ГУ "ЗІДМУ", 2005. – Т. 2.– С. 114 – 115.